23. Прямі податки і їх вплив на фінансово-господар. Діял. Підприємств.

Податок на прибуток є одним з найважливіших податків як в будь-якій країні світу, так і в Укр.. Податок на прибуток підприємств стяг. на підставі ЗУ «Про оподаткув. прибутку підприємств» із змінами і доповн.ми, які внесені Законом Укр. від 24.12.2002 р. Цей податок сплач. всі юридичні особи (як резиденти, так і нерезиденти), які здійсн. підприємницьку або комерційну діял. на території Укр., незалежно від форм власності, якщо вони не м. пільг по сплаті цього податку. Якщо платник податку на прибуток має філії, то він може прийняти ріш. про сплату консолідованого податку і сплачувати податок до бюджету територіальних громад за місцезнаходж.м філії, а також до бюджетів територіальних громад за своїм місцезнаходж.м, при цьому кінцева сума сплати цього податку визнач. як різниця між сумою сплати його головним підпр-вом та філією. Право на вибір форми розрахунку та сплати податку належить безпосередньо самому платнику. Об'єктом сплати цього податку є прибуток, який розрахов. шляхом змен­ш. скоригованого валового доходу підпр-ва за звітний період на суму різ­них доходів, які не включ. до нього, на суми валових витрат платника подат­ку і суми амортиз. відрахувань.

Податок з власників транспор­тних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчисл. юр. особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин І механізми станом на 1 січня поточи року. Обчисл. податку власників наземних транспортних засобів провадить виходячи з об'єму циліндрів ; потужності двигуна кожного виду і марки транспорті засобів, а податок з власних водних транспортних засобів виходячи з довжини трансп. засобу за ставка зазначеними у законі. Сума податку з власних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів що сплач. фізичними особами, обчисл. за ставка визначеними у закону. Якщо транспортні засоби придбані у другому півріччі, то податок сплач. в половинному розмірі встановленої суми.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користув., у тому числі на умовах оренди. Платниками є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі, у тому числі орендарі. Плата за землю стяг. в двох формах: земельний податок; орендна плата. В залежності від признач. землі розрізняють ставки, що встановл. щодо земель сільськогосподарського і несільськогосподарського признач. В свою чергу ставки плати за землю несільськогосподарського признач. диференці. для земель населених пунктів і земель промисловості, транспорту тощо за межами населених пунктів. Щодо земель сільськогосподарського признач., ставки встановл. у відсотках від грошової оцінки 1 гектара сільськогосподар. угідь і диференці. для ріллі, сіножатей та пасовищ і для багаторічних насаджень. Ставки земельного податку з 1 гектара сільськогосподар. угідь встановл. у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03. Щодо земель, розташованих поза межами населених пунктів, ставки земельного податку встановл.: для підприємств промисловості, транспорту, зв’язку та іншого признач. з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області; за земельні ділянки, надані в тимчасове користув. на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного признач. у розмірі 50 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;