- •Сутність та відм. Ознаки фінансів підприємств. Класифікація фін. Відносин підприємств.
- •Грош. Кошти, доходи, грош. Фонди підприємств.
- •Фін. Ресурси підприємств. Поняття, склад і джерела їх формув.
- •Основи організації фінансів підприємств. Комерційний розрахунок.
- •Особливості організації фінансів в залежності від форм власності, сфери діял., галузі ек..
- •Зміст і задачі фін. Роботи на підприємстві.
- •Сутність та знач. Грош. Розрахунків в діял. Підпр-ва.
- •Готівково-грошовий і безготівковий грошовий оборот підпр-ва.
- •Форми безготівкових розрахунків, їх переваги та недоліки, принципи організації.
- •Готівково-грош. Розрахунки та сфера їх використ. Організація готівково-грош. Розрахунків підпр-ва.
- •Розрахунково-платіжна дисципліна, її зміст і знач. Для господар. Діял. Санкції в системі розрахунків і платежів.
- •Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг. Фактори, що вплив. На величину виручки.
- •Планув. Виручки від реалізації продукції, її розподіл і використ.
- •Формув. І розподіл чистого доходу підпр-ва.
- •Доходи від операційної діял. Підпр-ва
- •Доходи від інвестиційної діял. Та фін. Операцій.
- •Прибуток як результат фінансово-господар. Діял. Підпр-ва. Формув. І розподіл з прибутку.
- •Прибуток від реалізації продукції. Фактори, що вплив. На прибуток від реалізації продукції.
- •Методи розрахунку та планув. Прибутку.
- •Рентаб. Підпр-ва та його продукції. Методи її визнач. І знач., показники рентаб..
- •Система оподаткув. Підприємств та її признач.
- •Прямі податки і їх вплив на фінансово-господар. Діял. Підприємств.
- •Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господар. Діял. Підприємств.
- •Відрахув. Підпр-ва на обов’язкове державне пенсійне страхув.
- •Відрахув. Підприємств на обов’язкове державне соціальне страхув.
- •Сутність і знач. Оборот. Коштів в фінансовому забезпеч. Виробничо-господар. Діял.
- •Джерела формув. Оборот. Коштів і їх хар-ка.
- •Методи визнач. Потреби в оборот. Коштах.
- •Показники використ. Оборот. Коштів. Оберт. Оборот. Коштів та шляхи його прискор.
- •Причини виникн. Потреби підприємств в кредитах. Форми і види кредитів, які використов. В виробничо-господар. Діял. Підприємств.
- •Банківське кредитув. Підприємств. Умови і порядок отрим. Банк. Кредиту.
- •Комерційне кредитув. Підприємств.
- •Лізингове кредитув. Підприємств.
- •Відтвор. Основних засобів. Знос та амортизація основних засобів. Методи розрахунку амортиз. Відрахувань.
- •Джерела та порядок фінансув. Капітальних вкладень на підприємстві.
- •Фін. Забезпеч. Ремонту основних засобів.
- •Зміст та задачі фін. Планув. На підприємстві.
- •Методи фін. Планув. На підприємстві їх сутність та знач.
- •Поточне і оперативне фін. Планув. На підприємстві.
- •Бюджетув. В системі оперативного фін. Планув.
- •Фін. Криза підпр-ва, її сутність та причини виникн.
- •Економ. Зміст фін. Санації підпр-ва та порядок її провед.
- •Форми фін. Санації та фін. Джерела її забезпеч.
- •Державна фін. Підтримка санаційного підпр-ва.
- •Зміст та основні завд. Фін. Діял. Суб’єктів господарюв.
- •Фін. Діял. Підпр-ва в системі функціональних завдань фін. Управл.
- •Класифікація форм фінансув. Підприємств та критерії прийняття фін. Рішень.
- •Правила фінансув. Підприємств.
- •Модель оцінки доходності капітальних активів (сарм): загальна хар-ка та практичне знач.
- •Прийняття фін. Рішень в умовах інформаційної асиметрії.
- •Критерії прийняття ріш. Про вибір правової форми організації бізнесу.
- •Особливості фін. Діял. Суб’єктів господарюв. Без створ. Юр. Особи.
- •Особливості фін. Діял. Акціонерних товариств.
- •Особливості фін. Діял. Товариств з обмеженою відповідал..
- •Власний капітал підпр-ва, його функц. Та складові частини.
- •Статутний капітал та додатковий капітал підпр-ва.
- •Курс емісії акцій, порядок розрахунку емісійного доходу, ажіо та дизажіо.
- •Збільш. Статут. Капіталу підпр-ва: цілі, джерела, методи.
- •Переважні права на придб. Цп нової емісії як інструмент захисту інтересів інвесторів. Розрахунок вартості переважних прав.
- •Зменш. Статут. Капіталу підпр-ва: основні цілі, методи та порядок провед.
- •Звіт про власний капітал підпр-ва.
- •Забезпеч. Наступних витрат і платежів як внутрішнє джерело фінансув. Підприємств.
- •Чистий грошовий потік (Cach-Flow) як джерело фінансув. Підприємств. Методи розрахунку Cash-flow.
- •Звіт про рух грош. Коштів (Cash-flow).
- •Зміст, знач. Та основні завд. Дивідендної політики. Фактори дивідендної політики.
- •Типи дивідендної політики підпр-ва та теорії в галузі дивідендної політики.
- •Порядок нарахув. Дивідендів, джерела та форми виплати дивідендів.
- •Подрібн. Акцій та викуп акціонерним товариством акцій власної емісії як інструменти дивідендної політики.
- •Оподаткув. Дивідендів.
- •Позичковий капітал підпр-ва, його складові частини та порядок формув.
- •Умови та порядок одерж. Суб’єктами господарюв. Банк. Кредитів.
- •Комерційне кредитув. Підприємств.
- •Умови та механізм випуску, розміщ. Та обслуговув. Облігацій підприємств
- •Конвертовані облігації та варанти.
- •Реорганізація як специф. Напрямок фін. Діял. Підприємств.
- •Реорганізація, спрямована на укрупн. Підпр-ва: злиття, поглин., приєдн.
- •Реорганізація, спрямована на розукрупн. Підприємств: поділ, виділ.
- •Оцінка доцільності фін. Інвестицій.
- •Ек. Сутність оцінки вартості підпр-ва: необхідність, завд. Та принципи оцінки вартості підпр-ва.
- •Концепція управл. Вартістю підпр-ва (vbm)
- •Ек. Додана вартість (eva) та додана вартість грош. Потоку (cva).
- •Ставка дисконту та ставка капіталізації.
- •Сутність та необхідність фін. Контролінгу на вітчизняних підпр-вах.
- •Бюджетув. Як функція фін. Контролінгу
- •Сутність і знач. Фін. Аналізу. Його основні цілі, завд., принципи.
- •Класифікація ек. Показників, що використов. У фінансовому аналізі.
- •Класифікація методів дослідж. Фін. Стану підпр-ва: формалізовані та неформалізовані методи.
- •Порівняльний аналіз, його сутність та основні методи привед. Вихідних даних до порівнянного вигляду: метод нейтралізації структурного, вартісного та об’ємного фактора.
- •Типи детермінованих моделей, що використов. У фінансовому аналізі.
- •Зміст, структура, признач. Основних форм фін. Звітності. Вимоги, що висув. До склад. Фін. Звітності.
- •Сутність, мета, етапи експрес-аналізу фін. Стану підпр-ва.
- •Оцінка структури і динаміки фін. Стану за допомогою порівняльного аналітичного балансу.
- •Оцінка майна підпр-ва: основні напрямки аналізу, їх зміст та інструментарій дослідж.
- •Показники оцінки ліквідності та платоспромож., методика їх розрахунку, ек. Інтерпретація. Фактори, що вплив. На нормативний рівень коеф.У поточ. Ліквідності.
- •Аналіз платоспромож. Підпр-ва. Показники низької платоспромож., оцінка можливості її відновл./втрати.
- •Система відносних показників, що хар-ть стійкість фін. Стану, алгоритм їх розрахунку, ек. Інтерпретація.
- •Якісний і кількісний рівень оцінки ділової активності підпр-ва. Факторний аналіз коеф.У стійкого ек. Зрост.
- •Основні показники оцінки рентаб., їх хар-ка.
- •Аналіз абсолютних показників фін. Стійкості, алгоритм їх розрахунку, ек. Інтерпретація.
- •Задачі, основні напрямки, інформаційне забезпеч. Аналізу оборот. Активів підпр-ва.
- •Методи розрахунку фінансово-експлуатаційної потреби в оборотному капіталі.
- •Основні показники оцінки стану й ефективності використ. Оборот. Активів підпр-ва.
- •Аналіз джерел формув., структури та розміщ. Оборотного капіталу.
- •Оцінка стратегії фінансув. Оборот. Активів.
- •Зміст аналіт. Роботи щодо формув. Та використ. Товарно-матеріал. Запасів. Оцінка оборотності виробничих запасів.
- •Ек. Сутність та види дебіторської заборгов.; оцінка причин її виникн., факторів, що вплив. На її величину.
- •Основні напрямки аналіт. Роботи щодо управл. Дебіторською заборгованістю: аналіз структури та оборотності дебіторської заборгов., оцінка можливості над. Знижки та умов отрим. І над. Кредиту.
- •Аналіз оборотності та ефективності використ. Оборот. Коштів.
- •Ек. Сутність та знач. Фін. Аналізу в процесі управл. Грошовими активами.
- •Сутність прямого методу аналізу руху грош. Коштів, способи його здійсн., переваги та недоліки.
- •Сутність непрямого методу аналізу руху грош. Коштів, послідовність та правила його здійсн.
- •Структурний аналіз вхідних та вихідних грош. Потоків в розрізі господар., інвестиційної та фін. Діял. Основні напрямки використ. Інформ. Про рух грош. Коштів.
- •Оцінка залишку грош. Коштів з позиції оптимізації їх рівня в складі оборотного капіталу: моделі Баумоля та Міллера-Ора.
- •Методи оцінки інвест. Проектів: метод визнач. Строку окупності, чистого приведеного ефекту, індексу рентаб..
- •Аналіз альтернативних проектів, пов‘язаних з інвестиційною діяльністю.
- •Завд. Здійсн. Оцінки джерел фінансув. Підпр-ва. Структура капіталу підпр-ва.
- •Аналіз наявності, структури та динаміки джерел формув. Майна підпр-ва.
- •Методичні підходи до оцінки вартості капіталу.
- •Оцінка ефективності використ. Власного і позикового капіталу. Ефект фін. Важеля.
- •Знач. Та зміст основних напрямків аналізу майна підпр-ва. Аналіз динаміки складу і структури майна підпр-ва.
- •Задачі та основні показники оцінки ефективності використ. Основних засобів та нематеріал. Активів.
- •Формув. Та розподіл фін. Результ.В підпр-ва. Задачі аналізу прибутку.
- •Оптимізація обсягів виробництва, прибутку, витрат в системі “директ-костинг”.
- •Аналіз кредитоспромож. Підпр-ва.
- •Аналіз показників структури та ефективності використ. Джерел фінансув. Підпр-ва.
Методи визнач. Потреби в оборот. Коштах.
Господарсько-підприємницька діял. неможлива без оборот. коштів. Ця потреба є одним з об'єктів фін. планув. і відображ. в обліку та звітності. Розмір оборотного капіталу, який утворює кожну складову поточ. активів, має відповідати потребам і можливостям п-ва зі створ. й реалізації продукції. Крім того, виникає необхідність у планув. фін. ресурсів для допоміжних і підсобних, житлово-комунал. господарств, соціально-побутових та інших закладів непромислового характеру. У практиці використов. 2 методи визнач. потреби в оборот. коштах; прямий і економ.. Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих норм і нормативів на кожному п-ві з урахув.м багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постач., в-ва та реалізації продукції. Визнач. потреби в оборот. коштах прямим методом передбачає викон. розрахунків для кожного елемента оборот. коштів. Вони здійсн. на тривалий період, якщо раптово не змін. асортимент продукції, технологія в-ва, умови постач. та збуту продукції. Обчислений методом прямого розрахунку норматив щорічно кориг. п-вом з урахув.м змін виробничої програми і швидкості оберт. оборот. коштів. Для корекції використов. економ. метод розрахунку. Особливість визнач. потреби в оборот. коштах ек. методом полягає в тім, що обчислений методом прямого розрахунку норматив на поточний рік ділять на 2 частини. До першої частини відносять нормативи оборот. коштів за статтями, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво: сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара, незавершене виробництво та готова продукція (виробнич. норматив). До другої частини включ. ті статті нормованих оборот. коштів, розмір яких прямо не залежить від зміни витрат на виробництво: запасні частини для ремонтів устаткув., малоц. і швидкозношувані предмети, витрати майбутніх періодів (невиробнич. норматив). На відміну від методу прямого розрахунку, який є досить трудомістким, економ. метод не потребує викон. складних розрахунків. Метод прямого розрахунку застосов. на нових п-вах, а також тоді, коли необхідно проаналізувати стан оборот. коштів з метою виявл. непотрібних, надлишкових, неліквідних виробничих запасів; резервів скороч. тривалості виробнич. циклу; причин нагромадж. готової продукції на складах. Економ. метод розрахунку нормативу оборот. коштів застосов. на діючих п-вах. Економ. метод доцільно також використовувати на рівні галузевих міністерств, відомств, виробничих об'єднань у процесі перспективного планув. або прогнозув.
Виробничі запаси створ.ся на підприємстві для забезпеч. безперервного процесу виробництва і реалізації продукції. У складі виробничих запасів найбільшу питому вагу м. сировина, матеріали й покупні напівфабрикати.
Норматив оборот. коштів щодо цих запасів визнач. з формули: Н=О.N
де Н — норматив оборот. коштів; О — однод. витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн.); N— норма оборот. коштів (днів).
Одноденне витрач. сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів визнач. за кошторисом витрат на виробництво IV кварталу планового року без відрахув. поворотних відходів. Розмір одноденних витрат за номенклатурою сировини, що спожив., матеріалів і покупних напівфабрикатів розрахов. діл.м суми їх витрат у IV кварталі планового року на 90.
Норма оборот. коштів стосовно сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів включає такі елементи: транспортний запас; час для прийняття, розвантаж., сортув., складув. матеріалів; технологічний запас; поточний (складський) запас; гарантійний (страховий) запас.
Транспортний запас визнач. як різниця між часом перебув. вантажу в дорозі від постачал.а до споживача та часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформл. вантажовід-правником і обробки банками за місцем знаходж. постачал.а і споживача.
Підготовчий запас — це час для прийняття, розвантаж., сортув., складув. матеріалів.
Технологічний запас включає час на підготовчі операції (суш. лісоматеріалів, подрібн. брухту, розкроюв. матеріалів), якщо вони не є складовою частиною виробнич. циклу. Норма технологічного запасу визнач. конкретними умовами роботи кожного підпр-ва і тривалістю підготовчих операцій.
Поточний запас — норма оборот. коштів у частині поточного запасу залежить від частоти та рівномірності поставок матеріалів, рівномірності їх спожив. у виробництві.
У норму оборот. коштів, як правило, включ. середній поточний запас у розмірі 50% тривалості інтервалу між поставками. Інтервал поставок визнач. на підставі договорів із постачал.ами або виходячи з фактичних даних про надходж. за попередній період.
Гарантійний (страховий) запас створ. з метою запобіг. наслідкам можливих перебоїв у постач.: поруш. умов постач. або затримка вантажу в дорозі; зміна постачал.ом строків ві2нтаж. в межах, що допуск. особливими умовами постач. чи договором. Норма оборот. коштів на страховий запас встановл., як правило, в межах 50 % поточного запасу.
Норматив оборот. коштів щодо допоміжних матеріалів розрахов. множ.м норми на величину одноденного їх витрач. за кошторисом витрат на виробництво. Норми за видами і групами допоміжних матеріалів розрахов. в такому самому порядку, як і для основних матеріалів.
Норматив оборот. коштів на паливо встановл. для всіх видів палива (крім газу), що використов. як для технологічних цілей, так і для господар. потреб виробництва. Розраховуючи одноденне витрач. за статтею «Паливо», із кошторису витрат на виробництво необхідно виключити вартість газового палива і додати витрати палива у непромислових господарствах, якщо ці витрати не були враховані в кошторисі витрат на основне виробництво.
Норматив оборот. коштів щодо тари визнач. множ.м норми, вираженої в гривнях, на обсяг товарної продукції в оптових цінах підпр-ва в плановому році.
Норма оборот. коштів на тару визнач. в гривнях на 1000 грн. товарної продукції (діл.м потреби в оборот. коштах на тару в плановому році на товарну продукцію в цінах реалізації).
Норматив на запасні частини для ремонтів машин, устаткув. і транспортних засобів визнач. з урахув.м їхньої вартості за початковою оцінкою і норми оборот. коштів.
На тих підпр-вах, де вклад. оборот. коштів у запасні частини незначні, а прямий підрахунок перехідних залишків їх утруднений, норматив оборот. коштів на запасні частини може бути розрахований укрупненим методом (виходячи із даних про залишки запасних частин для ремонтів і вартості діючого виробнич., силового обладн. і транспортних засобів). Для цього необхідно визначити середньорічні залишки запасних частин за виключ.м зайвих, непотрібних, віднесених до недіючого обладн. за звітний рік. Далі розрахов. середню вартість діючого виробнич., силового обладн. і транспортних засобів, виходячи із даних про їхню вартість на початок і кінець звітного року. Потім визнач. вартість запасних частин на 1000 гривень діючого обладн. діл.м вартості середньорічних фактичних залишків запасних частин на середню вартість виробнич., силового обладн. і транспортних засобів.
Розрахована норма оборот. коштів береться за основу розрахунку нормативу оборот. коштів на запасні частини на плановий рік. Ця норма може коригуватися з урахув.м продовж. строків міжремонтних періодів у запланованому році.
Норматив оборот. коштів на запасні частини в планованому році визнач. множ.м середньорічної вартості виробнич., силового обладн. і транспортних засобів, передбач. планом, на скориговану норму оборот. коштів на запасні частини.
Норматив для міиюцінних ти швидкозношуваних предметів залежить від складу цієї статті.
Норматив оборот. коштів для малоцінних і швидкозношуваних предметів визнач. окремо для кожної групи незалежно від характеру їх використ. у виробництві: малоцінний і швидкозношуваний господар. інвентар; спеціальний одяг і спеціальне взуття; спеціальний інструмент і спеціальні пристосув.; змінне обладн.: виробнича тара.
Потреби в оборот. коштах для кожної групи розрахов. для створ. запасів на складі та в експлуатації.У зв'язку з тим, що вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які знаходяться в експлуатації, відображ. в обліку за мінусом зносу, то, визначаючи норматив, беруть у рахунок 50 % їхньої повної вартості. Решта вартості спис. на собіварт. продукції під час передачі зі складу в експлуатацію. Для визнач. нормативу оборот. коштів на складі малоц. та швидкозношувані предмети врахов. за їхньою повною вартістю.
Визнач. потреби в оборот. коштах прямим методом передбачає викон. розрахунків для кожного елемента оборот. коштів. Обчислений методом прямого розрахунку норматив щорічно кориг. п-вом з урахув.м змін виробничої програми і швидкості оберт. оборот. коштів. Для корекції використов. економ. метод розрахунку. Особливість визнач. потреби в оборот. коштах ек. методом полягає в тім, що обчислений методом прямого розрахунку норматив на поточний рік ділять на 2 частини. До першої частини відносять нормативи оборот. коштів за статтями, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво: сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара, незавершене виробництво та готова продукція (виробнич. норматив). До другої частини включ. ті статті нормованих оборот. коштів, розмір яких прямо не залежить від зміни витрат на виробництво: запасні частини для ремонтів устаткув., малоц. і швидкозношувані предмети, витрати майбутніх періодів (невиробнич. норматив). Для визнач. нормативу оборот. коштів на плановий рік виробнич. норматив збільш. відповідно до темпів зрост. виробничої програми в плановому періоді. Невиробнич. норматив оборот. коштів збільш. на 50 % від зрост. виробничої програми. Отримана загальна сума нормативів зменш. на суму коштів, що вивільняються в результ. планового (прогнозованого) прискор. оберт. оборот. коштів. На відміну від методу прямого розрахунку, який є досить трудомістким, економ. метод не потребує викон. складних розрахунків. Економ. метод розрахунку нормативу оборот. коштів застосов. на діючих п-вах. Економ. метод доцільно також використовувати на рівні галузевих міністерств, відомств, виробничих об'єднань у процесі перспективного планув. або прогнозув.