17. Задачі, основні напрямки, інформаційне забезпеч. Аналізу оборот. Активів підпр-ва.

Оборотний капітал п-ва, приймаючи участь в процесі в-ва та реалізації продукції здійснює безперервний кругообіг. Він проходить послідовно 3 фази і змінює свою натуральну речовинну форму з грошової на виробничу, а далі товарну. При цьому оборотний капітал переходить із сфери обігу у сферу в-ва (чи навпаки), приймаючи послідовно форму фондів обігу та оборот. виробничих фондів. Склад і розміщ. оборот. коштів: Елементи: 1) до оборот. виробничих фондів (ОВФ) відносяться: основні та допоміжні матеріали (сировина); запчастини; інструменти; тара; паливо; 2) до фондів обігу (ФО) відносяться: готова продукція; дебітор. заборг.; грош. кошти на р/р та в касі. Джерелами формув. ОВФ є власні оборотні та залучені кошти, а ФО є лише залучені кошти. За ступінем планув. ОВФ є нормованими (визнач. необхідна потреба в них на п-ві; ФО є ненормованими (крім зарубіжних компаній). На відміну від основного капіталу, який неодноразово приймає участь в процесі в-ва, оборотний капітал функціонує тільки в одному виробнич. циклі і повністю переносить свою вартість на виготовлений продукт. Основні задачі аналізу оборот. коштів: 1) визнач. зміни складу та структури ОК; 2) групув. ОК за основними ознаками (за ступінем ліквідності); 3) визнач. основних джерел формув. ОК; 4) розрахунок основних показників ефективності використ. ОК. Термін часу, протягом якого відбув. обіг грош. коштів, являє собою тривалість виробничо-комерційного циклу. Цей період склад. з відрізку часу між сплатою грошей за сировину (матеріали) і надходж.м коштів від продажу готової продукції. На тривалість виробничо-комерційного циклу вплив.: 1) період кредитув. п-ва постачал.ами; 2) період кредитув. п-вом покупців; 3) період надходж. сировини, матеріалів, а також перебув. їх в запасах; 4) період в-ва і збереж. готової продукції на складі. Оборотні кошти являють собою авансовану в горошовій формі вартість для планомірного формув. і використ. оборот. виробничих фондів і фондів обігу в оптимально необхідних розмірах, що забезпеч. викон. п-вом виробничої програми та своєчасність здійсн. розрахунків. Ф-ції оборотного капіталу п-ва: 1) виробнича (фінанс. процес в-ва); 2) розрахункова (заверш. кругообігу та перетвор. оборотного капіталу з товарної форми в грош.).

18. Методи розрахунку фінансово-експлуатаційної потреби в оборотному капіталі.

 На відміну від основного капіталу, який неодноразово приймає участь в процесі в-ва, оборотний капітал функціонує тільки в одному виробнич. циклі і повністю переносить свою вартість на виготовлений продукт. Оборотні кошти являють собою авансовану в горошовій формі вартість для планомірного формув. і використ. оборот. виробничих фондів і фондів обігу в оптимально необхідних розмірах, що забезпеч. викон. п-вом виробничої програми та своєчасність здійсн. розрахунків. Ритмічність, злагодженість та висока результативність роботи п-ва багато в чому залежить від його забезпеченості оборотним капіталом. Тому визнач. потреби в оборотному капіталі як для сфери в-ва, так і сфери обігу є дуже важливим моментом аналізу. Для розрахунку фінансово-експлуатаційної потреби в ОК використов. наступні методи: 1) аналітичний; 2) коеф.ний; 3) прямого розрахунку. Аналітичний – потреба в оборот. коштах розрахов. за 3-5 років на основі формули: Потреби в ОК = Запаси + (Дебітор. заборг.) – (Кред. заборг.). Коеф.ний – полягає в тому, що спочатку розрахунки здійсн. методом прямого розрахунку, а потім кориг. у відповідності із запланованим зрост.м обсягів в-ва. Прямого розрахунку – оснований на використ. нормативів, які розрахов. по кожному елементу оборотного капіталу.