7. Сутність, мета, етапи експрес-аналізу фін. Стану підпр-ва.

Логіка аналіт. роботи щодо оцінки фін. стану п-ва пердбачає її організацію у вигляді двохмодульної структури: 1) експрес-аналіз фін. стану; 2) деталізований аналіз фін. стану. Метою експрес-аналізу є наглядна та проста оцінка фін. благополуччя і динаміки розвитку господарюючого суб¢єкту. Експрес-аналіз викон. в три етапи: 1) підготвчий; 2) попередній огляд бухгалтерської звітності; 3) економічне чит. та аналіз звітності. Підготовчий (мета) – прийняти ріш. щодо доцільності аналізу фін звітності та переконатися в її готовності до вивч. Дана задача виріш. шляхом познайомл. з аудиторським заключ.м (стандартне і розширене). Крім того здійсн. візуальна та проста логічна перевірка звітності. Перевіряється наявність всіх необхідних форм та додатків, реквізитів, підписів. Попередній огляд – врахов. як логічний так і інформаційний зв¢язок, який існує між формами звітності. Метою попереднього огляду є ознайомл. з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників д-ті, а також якісні зміни в майновому та фінансовому полож. п-ва.

Мета третього етапу (економічне чит. та аналіз звітності) – є узагальнена оцінка результ.в господар. д-ті та фін. стану п-ва. В цьому зв¢язку рекоменд. досліджувати структуру та динаміку фін. стану п-ва за допомогою порівняльного балансу. Порівняльний аналітичний баланс форм. на базі вихідного балансу шляхом доповн. його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень та джерел коштів п-ва за звітний період.

8. Хар-ка основних показників фін. стану підпр-ва.

Залежно від мети аналізу дослідж. різні показники. Але жоден із них індивідуально не дає достатньої інформ. про умови функціонув. та прибутковість фірми. Лише аналіз пев­ної групи показників дає підстави для ґрунтовних висновків. Слід брати до уваги й фактор сезонності в бізнесі. Разом із тим для по­переднього оцінюв. фін. діял. підпр-ва необ­хідно лише кілька з численних показників. Обчисл. зайвих коеф.ів ускладнює аналіз і вносить плутанину. Інформ. для по­рівняння кількох компаній має бути стандартизована.

Існує кілька класифікацій показників фін. діял. фірми. Більшість економістів виділяє такі групи відносних показ­ників: коеф.и прибутковості (рентаб.), ліквідності, стабільності та акціонер. капіталу. Інші аналітики схильні до такої класифікації: показники ліквідності, управл. активами й управл. пасивами, прибутковості та ринкової вартості акцій. Існує також точка зору, згідно з якою виділяються коеф.и ліквідності, зобов'язань кредиторам, прибутковості та покриття.

Фін. стан підпр-ва може бути оцінений з різним ступенем деталізації залежно від цілей аналізу, існуючої інформ., програмного, технічного та кадрового забезпеч. Най­більш доцільним є виділ. процедур експрес-аналізу та поглиб­леного аналізу фін. стану.

Загальні показники характерні для всіх галузей ек., специф. — використов. в окремих галузях.

Первинні показники форм. безпосередньо за даними об­ліку планової інформ., похідні — розрахов. на базі пер­винних даних. Синтетичні (інтегральні) показники д. уза­гальнюючу характеристику складних ек. явищ: прибутку, собівартості та ін.

Натуральні показники відбив. величину явища у фіз. величинах (вагових, лінійних, об'ємних), вартісні — величину складних явищ у грошовому вимірі.

Абсолютні показники — це вартісні, натуральні, трудові чи умо­вні вимірювачі; відносні — це віднош. 1 показника до ін­шого: коеф.и, індекси, відсотки. Вони хар-ть ступінь зміни явища (процесу) чи його результату в часі, просторі, структу­ру показників, що вивч., їх частоту та інтенсивність.

Усі ек. показники взаємозв'язані та взаємообумовлені. Досягнути поставленої мети аналітик може тільки вивчаючи їх.

Причинно-наслідкові зв'язки та результати вивч. на базі результативних і факторних показників.

Результативний показник — це економ. показник, що є об'єктом дослідж. Показники, які хар-ть результа­тивний показник, тобто є його кількісними та якісними хар-ками, назив. факторними показниками