21. Рентаб. Підпр-ва та його продукції. Методи її визнач. І знач., показники рентаб..

Абсолютна сума прибутку, отримана п-вом, у тім числі прибуток від основної діял., є дуже важливими показниками. Однак вони не можуть характеризувати рівень ефективності госпо­дарюв. За інших однакових умов більшу суму прибутку отри­має п-во, яке володіє більшим капіталом, використ. більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг). Прибуток — це частина отриманого на вкладений капітал чис­того доходу п-ва, що хар-є його винагороду за ризик підприємн. діял. Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи п-­ва, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. Співвіднош. прибутку з авансованою вартістю або поточни­ми витратами хар-є таке поняття, як рентаб.. У найширшому, найзагальнішому розум. рентаб. означає прибутковість або дохідність в-ва і реалізації всієї продук­ції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність п-в, ор­ганізацій, установ у цілому як суб'єктів господар. діял.; прибутковість різних галузей ек.. Рентаб. безпосередньо пов'язана з отрим.м прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентаб. — це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимір. у відсотках. Різні варіанти рішень, що прийм. при визнач. прибутку, поточ. витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентаб., зумовл. наявність значної кількості показників рентаб.: 1) об­числ. рент-ті окремих видів продукції (робіт, послуг) може ґрунтуватися на показниках прибутку від їх реалізації ділимо на поточні витрати, що можуть братися в таких варіантах: собіварт. продукції (виробнича); собіварт. продукції за виключ.м матеріал. витрат (заново створена вартість); вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків). 2) Для розрахунку рівня рентаб. п-в можуть вико­ристовуватися: загальний прибуток; прибуток від основної операц. д-ті. При цьому прибу­ток зіставляється з авансованою вартістю, поточними витратами (собів-ть) або обсягом реал-ції за цінами вир-ка. 3) Для розрахунку рентаб. галузей ек. береться за­гальна сума прибутку, отримана п-вами, об'єдн.ми, іншими госпрозрахунковими формув.ми, що входять у відпові­дну галузь ек., що зіставляється з авансованою вартістю, поточними витратами або обсягом реал-ції.

22. Система оподаткув. Підприємств та її признач.

Си­с­те­ма опо­да­т­ку­в. — це про­дукт діял. дер­жа­ви, її ва­ж­ли­вий ат­ри­бут. Ко­ж­на дер­жа­ва фо­р­мує свою си­с­те­му опо­да­т­ку­в. з ура­ху­в.м до­сві­ду ін­ших кра­їн, вла­с­них на­ці­о­на­ль­них осо­б­ли­во­с­тей, ста­ну ек., роз­ви­т­ку ри­н­ко­вих від­но­син, не­об­хід­но­с­ті ви­рі­ш. кон­к­ре­т­них ек. і со­ці­а­ль­них за­вдань. Ста­но­в­л. си­с­те­ми опо­да­т­ку­в. в Укр. по­ча­ло­ся з при­йн­ят­тям 25 че­р­в­ня 1991 р. За­ко­ну «Про си­с­те­му опо­да­т­ку­в.». У ньо­му бу­ли ви­зна­че­ні прин­ци­пи по­бу­до­ви і при­зна­ч. си­с­те­ми опо­да­т­ку­в., пе­ре­лік по­да­т­ків, збо­рів та обо­в'я­з­ко­вих пла­те­жів, пла­т­ни­ки та об'­єк­ти опо­да­т­ку­в.

 Си­с­те­ма опо­да­т­ку­в. — це сукупн. по­да­т­ків і збо­рів, тоб­то обо­в'я­з­ко­вих пла­те­жів у бю­дже­ти рі­з­них рі­в­нів, а та­кож у дер­жа­в­ні ці­льо­ві фо­н­ди.

За­ко­ном «Про си­с­те­му опо­да­т­ку­в.» ви­зна­че­но та­кі ва­ж­ли­ві прин­ци­пи її по­бу­до­ви: а)сти­му­лю­в. підприємн. ви­ро­б­ни­чої діял. та ін­ве­с­ти­цій­ної ак­ти­в­но­с­ті; б)обов’язк.сть; в)рі­в­но­зна­ч­ність і про­по­р­цій­ність; г)рі­в­ність, не­до­пу­щ. будь-­яких про­явів по­да­т­ко­вої дис­кри­мі­на­ції; д)со­ці­а­ль­на спра­ве­д­ли­вість; е)ста­бі­ль­ність; ж)ек. об­гру­н­то­ва­ність; з)рі­в­но­мі­р­ність спла­ти; і)ком­пе­те­н­т­ність; к)єди­ний під­хід; л)до­сту­п­ність. Су­с­пі­ль­не при­зна­ч. по­да­т­ків ви­яв­ля­єть­ся в тих фу­н­к­ці­ях, які во­ни ви­ко­н.. Най­більш по­ши­ре­ним є по­гляд, що по­да­т­ки ви­ко­н. 2 ос­но­в­ні функц. — фі­с­ка­ль­ну (мо­бі­лі­за­ції ко­ш­тів у роз­по­ря­дж. дер­жа­ви, фо­р­му­в. центра­лі­зо­ва­них фін. ре­сур­сів для ви­ко­н. держ. фу­н­к­цій) та ре­гу­лю­ючу (вплив по­да­т­ків на рі­з­ні сто­ро­ни діял. су­б'єк­тів го­с­по­да­рю­в.: 1. Ви­зна­ч. об'­єк­та опо­да­т­ку­в.; 2. Ви­зна­ч. дже­рел спла­ти по­да­т­ків; 3. Уста­но­в­л. роз­мі­ру ста­вок по­да­т­ків і ме­то­ди­ки їх роз­ра­ху­н­ку. 4. Уста­но­в­л. те­р­мі­нів спла­ти по­да­т­ків. 5. На­д. по­да­т­ко­вих пільг. 6. За­сто­су­в. штра­ф­них са­н­к­цій за по­ру­ш. по­да­т­ко­во­го за­ко­но­дав­ст­ва су­б'єк­та­ми го­с­по­да­рю­в.).