Ієрархія мотивів вступу до шлюбу (думка неодружених респондентів), 2002 р.

Мотиви вступу до шлюбу	Ієрархія мотивів
	Жінки	Чоловіки
Отримання соціального статусу одруженої особи	VI	VII
Можливість жити разом з коханою людиною	I	I
Бути незалежним від батьків і батьківської сім’ї	VII	V
Народження дітей	III	II
Можливість присвятити себе іншій людині, зробити її щасливою	IV	IV
Можливість підвищити свій соціальний статус	VIII	VIII
Легалізація сексуальних стосунків	VII	VI
Можливість фінансового забезпечення з боку подружжя	V	IX
Поліпшення житлових умов	VII	VIII
Можливість само реалізуватися	VI	V
Життя з людиною, яка поділяє погляди, смаки, життєві цінності	II	III

Примітка: I – найвищий за значимістю мотив, IX - найнижчий

Провідним мотивом вступу до шлюбу для представників обох статей є романтична любов («можливість жити разом з коханою людиною»); на другому місці для жінок – «спільність поглядів, смаків та життєвих інтересів з обраною людиною і можливість жити поруч з такою людиною», а для чоловіків – «народження дітей». Характерно, що мотив «через вступ у шлюб отримувати матеріальну підтримку від партнера» виявився доволі важливим для українських жінок, зайнявши п’яте місце, тоді як чоловіки поставили його на останнє, дев’яте.

Загалом, сьогодні в Україні шлюб як соціальний інститут ґрунтується на романтичній любові, бажанні мати дітей і не бути самотнім, знайти людину зі спільними поглядами та цінностям.

Однак при цьому соціологічні опитування свідчать, що українські жінки доволі високо цінують можливість зі вступом до шлюбу отримати фінансову підтримку з боку чоловіка. Такі мотиви потребують подальшого вивчення задля з’ясування того, що їх формує – патріархальні погляди досить великої частки жінок чи складна економічна ситуація в країні та неможливість отримати гідну роботу.

Зрозуміло, що сімейні цінності є тільки однією зі складових загальної системи цінностей. Дані таблиці 1.5 свідчать, що створення сім’ї та щастя власних дітей є провідними в структурі загальних цінностей українських жінок і чоловіків²⁷.

Таблиця 1.5.

Цінності українських жінок та чоловіків, 2007 р.

Цінності	Чоловіки		Жінки
	%	Місце в ієрархії	%	Місце в ієрархії
Створення сім’ї	49	2	80	1
Матеріальне забезпечення сім’ї	51	1	35	7
Щастя власних дітей	40	5	77	2
Власне здоров’я	43	4	40	4
Відвертість у взаєминах	32	6	39	5
Наявність постійної роботи	44	3	19	9
Спокій і затишок у родині	21	10	41	3
Професійне зростання	31	7	8	13
Наявність власного помешкання	23	9	14	11
Задоволення сексуальних потреб	29	8	10	12
Цікава і творча робота	20	11	16	10
Власний зовнішній вигляд	9	16	37	6
Кохання	11	15	34	8
Добре харчування	21	10	6	15
Цікаве та веселе дозвілля	15	13	6	15
Участь у громадському житті	13	14	6	15
Культурне та духовне самовдосконалення	8	17	10	12
Постійне підвищення рівня знань	9	16	7	14
Інше	1	18	1	17

У респондентів різної статі сімейним цінностям відводяться різні місця у структурі загальних життєвих цінностей особистості. Сам факт створення сім’ї є дуже важливим як для жінок (перше місце у структурі загальних цінностей), так і для чоловіків (друге місце). Але інші цінності, пов’язані з сімейним життям, мають доволі різне значення для жінок і чоловіків, що обумовлено відмінностями у виконанні їх сімейних ролей.

У порядку зменшення значущості для жінок найбільш важливі такі сімейні цінності як: «щастя власних дітей», «спокій і затишок у родині», «відвертість у взаєминах», «матеріальне забезпечення сім’ї», «кохання», «наявність власного помешкання», «задоволення сексуальних потреб», «добре харчування», «цікаве та веселе дозвілля».

У чоловіків ієрархія цінностей відносно сімейного життя має дещо інший вигляд. Цінності сімейного життя (у порядку зменшення значущості) йдуть у такої послідовності: «матеріальне забезпечення сім’ї», «щастя власних дітей», «відвертість у взаєминах», «задоволення сексуальних потреб», «наявність власного помешкання», «добре харчування», «цікаве та веселе дозвілля», «кохання».

Таким чином, структура сімейних цінностей жінок спрямована переважно на емоційну підтримку членів родини та піклування про них. Загалом система сімейних цінностей у жінок доволі точно співпадає з вимогами сучасного життя. Проте тривожним сигналом може бути одна обставина: ті цінності, що є важливими суто для щастя жінки як члена подружжя, займають далеко не провідні місця. Такі складові сімейного життя як кохання, задоволення сексуальних потреб та цікаве, веселе дозвілля є важливими його компонентами. Вони мають велике значення у виникненні почуття задоволеності як своїм шлюбом, так і загальної задоволеності власним життям. Відповіді жінок свідчать, що ці аспекти сімейного життя посідають у них останні місця.

Структура сімейних цінностей чоловіків має занадто матеріально-прагматичний характер. Перше місце серед усіх сімейних цінностей займає «матеріальне забезпечення родини», а «кохання» – лише останнє.Щастя власних дітей для чоловіків також важливе, як і для жінок. Цікаво, що таку цінність як «відвертість у взаєминах» чоловіки теж ставлять на одне з перших місць. Сім’я – це сфера приватного, інтимного життя, місце, де людина отримує підтримку за найскладніших обставин. Це робить інститут сім’ї затребуваним та актуальним, дозволяє йому залишатися основною формою організації особистого життя людей та виховання дітей.

Яким чином сімейні цінності вбудовані у загальну систему цінностей людини? Чи конкурують вони з іншими цінностями, наприклад, з «професійним зростанням», «станом власного здоров’я», «цікавою і творчою роботою», «участю у громадському житті», «постійним підвищенням знань»? Дані таблиці 1.4 свідчать, що тільки власне здоров’я (четверте місце у ієрархії загальних життєвих цінностей жінок та чоловіків) може конкурувати з цінностями сім’ї та благополуччям власних дітей. Для чоловіків важливою також є наявність «постійної роботи» (третє місце). Але ця цінність не може конкурувати з сімейними цінностями, бо сама є продовженням та підґрунтям такої сімейної цінності, як «матеріальне забезпечення сім’ї».

Дивним є те, що для жінок подібною цінністю є «власний зовнішній вигляд» (шосте місце), тоді як «цікава і творча робота» посідає лише десяте, «кохання» – восьме, «культурне та духовне вдосконалення» – дванадцяте місце. На жаль, культ жіночої краси як товару, що може бути конвертований у вигідне заміжжя або «спонсорство» від заможного чоловіка, насаджується телебаченням та «глянцевими» журналами. Ця хибна життєва установка може виявитися дуже небезпечною під час формування життєвих планів молодих дівчат. Сучасне життя вимагає розраховувати лише на власні сили, знання та вміння заробляти гроші, незалежно від статі.

Загалом, сучасну українську сім’ю за ціннісними орієнтаціями подружжя можна назвати дітоцентриською. Вся життєдіяльність подружжя спрямована здебільшого на народження і виховання дітей. Це благородна і соціально важлива мета. Але родина має бути націлена ще й та те, щоб зробити щасливими обох членів подружжя, щоб вони відчували особисту та сімейну гармонію. Проте у ціннісних орієнтаціях населення України, цей пункт не займає належного місця. Можливо, на сучасному етапі складні економічні умови, постійна боротьба за виживання власної родини заважають людям прагнути бути щасливими як подружжя.

Хоча більшість респондентів – як жінок, так і чоловіків – відводять важливе місце основним сімейним цінностям у своєму житті, однак сприйняття їх значущості все ж певною мірою відрізняється як за статтю, так у залежності від типу домогосподарства, до якого належить респондент (рис.1.12).

Рис. 1.12. Ставлення респондентів із різних типів сімей до основних сімейних цінностей ( % респондентів, які визначили категорію як «дуже важливу», квітень 2009 р.)

Серед тих, хто вважає «дуже важливими» майже усі запропоновані сімейні цінності, найменше самотніх респондентів. Особливо привертає увагу їх розрив з широким загалом представників інших типів домогосподарств за оцінкою значущості таких сімейних цінностей, як «сімейна взаємодопомога», «довіра між членами сім’ї», «батьки». Найбільшою ж прихильністю щодо основних сімейних цінностей вирізняються респонденти зі складних сімей (щодо таких цінностей, як матеріальний добробут, сімейна взаємодопомога, довіра, подружня вірність),а також опитані з нуклеарних сімей (які відводять виключну роль у своєму житті сексуальній гармонії, спільності інтересів).

Світосприйняття кожної особистості, задоволення чи незадоволення своїм життям відображає її ціннісні пріоритети та життєві погляди. Тому в дослідженні «Сім’я і сімейні відносини» (2009 р.)²⁸аналіз відповідей респондентів на запитання «Чи можете Ви сказати, що щасливі» в залежності від їх сімейного стану – проживають вони самотньо чи в сім’ї, в сім’ї якого типу – дає певну інформацію щодо стосунків у сім’ї та їх місця в житті людини. На запитання «Чи можете Ви сказати, що щасливі?» більшість респондентів обрала стверджувальну відповідь. Більшість респондентів (кожний восьмий з десяти) зазначили, що вони дуже щасливі чи скоріше щасливі, ніж нещасливі. Однак серед самотніх частка тих, хто вважає себе щасливим, менша, ніж серед тих, хто проживає у складі сім’ї, і менша порівняно з тими, хто мешкає у кожному з окремих типів сім’ї. 40 % респондентів-одинаків відповіли, що вони скоріше нещасливі, ніж щасливі, а серед членів сім’ї – 15 %. Проживання за межами сім’ї гірше переносять мешканці сільської місцевості, ніж міської, майже 60 % їх вважають себе нещасливими. Різниця у відповідях самотніх чоловіків і жінок є незначною, самотні жінки «лише трохи щасливіші» (рис.1.13.).

Рис.1.13. Розподіл респондентів-одинаків та сімейних за ступенем вдоволеності життям, % (квітень 2009 р.)

Аналіз розподілу досліджуваних оцінок у залежності від типу сім’ї, засвідчує, що більш високою часткою переважно нещасливих вирізняються, окрім проживаючих самотньо осіб, також і респонденти з неповних сімей. Це є ще одним свідченням економічних і морально-психологічних проблем у неповних сім’ях.Що ж до найбільш задоволених обставинами свого життя, то, згідно з результатами даного опитування, ними виявились особи, які проживають у складних багатопоколінних сім’ях (рис.1.14).

Рис.1.19. Розподіл респондентів із різних типів домогосподарств за ступенем вдоволеності життям, % (квітень 2009 р.)