- •Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту становище сімей в україні
- •Розділ 1. Інститут сім’ї в умовах трансформації українського суспільства
- •За типами сімейних об’єднань, %4
- •1.1.2. Шлюбність
- •1.1.3. Розлучуваність
- •1.1.4. Дітність сімей та дітородні орієнтації
- •За типом поселення
- •Повікові коефіцієнти народжуваності в Україні у 2001–2009 рр., (на 1000 жінок відповідного віку)17
- •У їх складі у 2000, 2004 та 2009 рр., %19
- •Та запланованої кількостей дітей21
- •1.2. Сімейні цінності в умовах соціально-економічних перетворень
- •1.2.1. Сімейні цінності
- •Ієрархія мотивів вступу до шлюбу (думка неодружених респондентів), 2002 р.
- •Цінності українських жінок та чоловіків, 2007 р.
- •1.2.2. Ціннісна орієнтація на народження дітей
- •Народжуваність, шлюби та розлучення в Україні30
- •Умови, за яких жінки та чоловіки погодилися би мати дитину, 2007 р. ( %)*
- •Ставлення населення європейських країн до співжиття без офіційної реєстрації стосунків ( %), 2007 рік.
- •Ставлення населення європейських країн до народження дитини поза шлюбом ( %), 2007 рік
- •1.2.3. Рольові очікування партнерів по шлюбу
- •Ступінь згоди з гендерними стереотипними судженнями у мешканців європейських країн, 2005 р.
- •1.3. Неготовність до подружнього життя та виховання дітей
- •Захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування39 (осіб)
- •Розгляд судами першої інстанції справ щодо позбавлення батьківських прав40 (кількість справ)
- •Кількість консультаційних пунктів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у пологових стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини (одиниць)
- •Діяльність консультаційних пунктів42 (осіб)
- •Діяльність соціальних центрів матері і дитини43 (осіб)
- •1.4. Насильство в сім’ї та утвердження гендерної рівності
- •Кількість осіб, які перебувають на обліку в органах внутрішніх справ за скоєння насильства в сім’ї , в тому числі за статтю (осіб, на кінець звітного періоду)
- •Розподіл повідомлень про факти насильства в сім’ї за видами насильства та за роками (осіб)
- •Розподіл видів адміністративних стягнень за роками
- •1.5. Актуальні проблеми розвитку сучасної сім’ї
- •Розділ 2. Матеріальне становище та умови проживання сімей в україні
- •2.1. Доходи та витрати домогосподарств
- •Середньомісячна заробітна плата і пенсія та їх співвідношення з державними соціальними гарантіями, 2000–2009 рр.50
- •Зміна рівня сукупних еквівалентних доходів та витрат у домогосподарствах України протягом 1999-2009 рр., грн.53
- •Типах домогосподарств із середнім по Україні у 1999 та 2009 рр.,
- •Структура загального доходу домогосподарств, що мешкають у різних типах населених пунктів, у 1999 та 2009 роках, %54
- •Структура загального доходу домогосподарств з дітьми, у 1999 та 2009 рр., %55
- •Структура загального доходу домогосподарств без дітей, у 1999 та 2009 рр., %56
- •2.2. Споживання та забезпеченість товарами тривалого користування
- •2.2.1. Споживання
- •Динаміка структури сукупних витрат домогосподарств, Україна, 1999-2009 рр., %57
- •Динаміка структури сукупних витрат домогосподарств залежно від типу населеного пункту, Україна, 1999, 2009 рр., %59
- •Україна, 2009 р., %
- •Динаміка споживання основних груп продуктів харчування, Україна, 1999-2009 рр., кг на місяць на особу60
- •Споживання продуктів харчування за основними групами залежно від типу домогосподарства, Україна, 2009 р., кг на особу на місяць61
- •Співвідношення реального та нормативного показників енергетичної цінності харчування залежно від типу домогосподарства, Україна, 1999 та 2009 рр., рази62
- •Питома вага витрат на непродовольчі товари, послуги та інші витрати залежно від типу домогосподарств, Україна, 2009 р., %64
- •2.2.2. Забезпеченість сімей товарами тривалого користування
- •Тривалого користування у 2000-2008 роках, %67
- •Розподіл домогосподарств за наявністю в них окремих товарів тривалого користування, %68
- •Рівень забезпеченості певними товарами тривалого користування домогосподарств з дітьми, в залежності від кількості дітей, %69
- •Рівень забезпеченості певними товарами тривалого користування домогосподарств без дітей 2001-2008 р, %70
- •Рівень забезпеченості товарами тривалого користування, в залежності від типу домогосподарства 2008 р., %71
- •Розподіл домогосподарств країни у 2008 році за наявністю товарів тривалого користування залежно від рівня матеріального добробуту, %72
- •Розподіл домогосподарств за часом придбання певних товарів тривалого користування, %75
- •Розподіл домогосподарств, які мають окремі види товарів тривалого користування за характеристикою виробництва цих товарів, %76
- •2.3. Житлові умови
- •Тис. М2 загальної площі77
- •Динаміка надання житла міському населенню78
- •Частка домогосподарств, які мають квартиру або окремий будинок, %79
- •Частка домогосподарств, в яких житлова площа була менш ніж 7,5 м2 на одну особу80
- •Частка домогосподарств, в яких житлова площа була менш ніж 13,65 м2 на одну особу81
- •Рівень комфортності житла міського населення82
- •Рівень комфортності житла сільського населення83
- •2.4. Проблема бідності сімей та можливі шляхи її подолання
- •Рівень бідності у 2000–2009 рр., %
- •%, За даними 2000-2009 років88
- •2.5. Державна матеріальна підтримка різних категорій сімей
- •2.5.1. Державна соціальна допомога
- •Розмір прожиткового мінімуму, 2000-2010 роки, грн.
- •Рівень забезпечення прожиткового мінімуму, 2004-2010 рр., грн.
- •2.5.2. Пільги
- •Розділ 3. Здоров’я сучасної сім’ї в україні
- •3.1. Основні характеристики стану здоров’я сучасної сім’ї
- •Середня очікувана тривалість життя при народженні (за даними Держкомстату (років)107
- •Показники дожиття в Україні (на 100 осіб відповідної статі,в %)109
- •Основні причини смертності населення України* (на 100 тисяч наявного населення відповідної статі)110
- •Структура смертності населення України за статтю та причинами смерті* ( % до підсумку)
- •Рівень та структура причин смертності населення працездатного віку*112( %)
- •(На 100 тис. Жіночого населення)
- •3.2. Репродуктивне здоров’я: проблеми та шляхи їх вирішення
- •Рису. 3.5. Частота захворюваності на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом, у жінок на 100000 відповідного населення127
- •Рівень захворюваності на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом
- •Щорічна кількість абортів, проведених у закладах охорони здоров’я136
- •3.3. Здоров’я дітей та неповнолітніх як запорука репродуктивного здоров’я майбутніх батьків
- •Частота реєстрації окремих хвороб у дітей 15-17 років включно на 10 000 відповідного населення (поширеність)151
- •(На 1000 населення відповідного віку)152
- •Частота реєстрації захворювань, що передаються переважно статевим шляхом (на 100 000 відповідного населення)157
- •(На 100 000 відповідного населення)
- •3.4. Роль здорового способу життя та його вплив на функціонування сучасної сім’ї
- •Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте, від чого та наскільки залежить здоров`я молоді?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Чи є для Вас прикладом спосіб життя Ваших батьків?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Як часто Ви робите ранкову зарядку?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Чи загартовуєте Ви свій організм?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Які, на Ваш погляд, заходи найбільш ефективні для підтримання здорового способу життя?», ( %)
- •Сукупні еквівалентні доходи та витрати, грн. В місяць, 2009 р.167
- •Рівень бідності за різними типами домогосподарства України169, %
- •Розділ 4. Стан та перспективи реалізації державної сімейної політики в україні
- •4.1. Концептуальні засади державної сімейної політики
- •4.2. Нормативно-правове забезпечення державної сімейної політики
- •4.3. Реалізація державної сімейної політики на програмно-цільовому рівні
- •Приріст (скорочення) кількості народжених, шлюбів та розлучень упродовж 2007-2009 років197 тис. Одиниць
- •4.4. Соціальна робота та соціальний захист сімей в Україні
- •Багатодітні сім’ї;
- •Надання соціальних послуг неблагополучним сім’ям центрами соціальних служб у 2001-2004 рр.
- •Сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах, та перебувають на обліку в Загальному банку даних
- •Причини визнання сімей такими, що опинилися у складних життєвих обставинах , у % від загальної кількості сімей, які перебували на обліку в Загальному банку даних
- •Кількість сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, стосовно яких здійснювався соціальний супровід
- •Основні причини взяття під соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у 2008-2009 рр. (% від загальної кількості сімей, охоплених супроводом)
- •Кількість послуг, наданих сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, у процесі соціального супроводу (у % від загальної кількості наданих послуг)
- •Результати реалізації соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у 2008-2009 рр., (кількість сімей)
- •Показники завершення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах
- •4.5. Діяльність громадських організацій в контексті реалізації державної сімейної політики
- •Джерела фінансування діяльності недержавних організацій, що надають допомогу сім’ям
- •Матеріально-технічні проблеми недержавних закладів/установ/організацій, що надають допомогу сім’ям
4.5. Діяльність громадських організацій в контексті реалізації державної сімейної політики
Активну діяльність у напрямку підтримки сімей здійснюють громадські організації. За часи незалежності в кожній області сформувалася своя мережа таких організацій. Так, у Запорізькій області їх близько 60. Вони здійснюють заходи, спрямовані на підвищення рівня психолого-педагогічної культури молоді у сфері сімейних стосунків, правової освіти, збереження репродуктивного здоров’я сімей. 2009 року громадськими організаціями області видано довідник «Інформаційно-правова підтримка багатодітних родин», де йдеться про види соціальної допомоги та пільг для багатодітних родин. Цього ж року був підготовлений та надрукований довідник «Атлас сім’ї», в якому висвітлюються питання формування сімейних цінностей та традицій, соціально-психологічні аспектів функціонування сім’ї.
В Одеській обл. багато років працюють такі організації як «Асоціація жінок Одеської області», Одеська міська рада багатодітних сімей, громадський рух «Віра. Надія. Любов», молодіжна організація «Школа. Рівність. Можливість» тощо. Усі вони мають постійно діючі «відкриті приймальні», куди звертаються сім’ї для роз’яснень та консультацій з нагальних проблем багатодітних та молодих сімей, за психологічною допомогою тощо.
На території Кіровоградської обл. діють сім обласних громадських організацій, які опікуються проблемами сімей: Кіровоградська Асоціація християнської молоді та сім’ї, Кіровоградська обласна рада «Сім’я», Кіровоградська обласна рада багатодітних сімей та дітей-сиріт, Кіровоградська обласна організація «Сім’я без насильства», Кіровоградський обласний консультативний центр з питань шлюбу та сім’ї «Світло», Кіровоградське обласне відділення Української асоціації планування сім’ї, обласна організація Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України». Основною діяльністю цих організацій є пропаганда значення планування сім’ї в охороні здоров’я жінок та дітей, зниження кількості абортів, рівня материнської і дитячої захворюваності та смертності, формування відповідального батьківства, робота з багатодітними сім’ями, дітьми-сиротами, надання їм необхідної підтримки.
У місті Києві активну діяльність щодо підтримки сім’ї здійснюють такі недержавні громадські організації: Міжнародна громадська організація «Школа рівних можливостей» (утвердження гендерної рівності), громадська організація «Всеукраїнська спілка організації багатодітних» (підтримка багатодітних сімей), Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда – Україна» (протидія торгівлі людьми), Всеукраїнський благодійний фонд «Сім’я» (підготовка молоді до подружнього життя, супровід сімей), Міжнародний гуманітарний центр «Розрада» (психологічна підтримка) тощо.
У Полтавській обл. робота з родинами проводиться через опанування національно-культурною спадщиною. З метою відродження і збереження національних, сімейних традицій і цінностей в районах та містах області щорічно проводиться понад 50 обласних культурно-мистецьких заходів. Зокрема, «Різдвяна феєрія» за участю вертепів, колядних гуртів області (м. Полтава), «Роде наш красний» та огляд-конкурс родинних і сімейних ансамблів (смт Шишаки), «Маріїна долина» та виставка-конкурс творів жінок-художниць «Осяяні красою і талантом» (с. Черняківка Чутівського району), «Воскресни, Писанко! « в м. Карлівці, «Пісні Бузкового гаю» (смт Диканька), «Дивоцвіт Лесиного гаю» (м. Гадяч), «Калинові гуляння» (с. Грабарівка Пирятинського району), «Прийди, прийди до мене, Неділенько Зелена!» (смт Нові Санжари). При клубних закладах діє 4 470 гуртків самодіяльної народної творчості, у яких беруть участь близько 45 тис. осіб. Користуються популярністю гуртки сімейного типу. Змістовна робота з популяризації сімейних обрядів проводиться клубом «Надвечір’я» Лубенського районного будинку культури. Завдяки його роботі створено 19 філіалів у сільських клубних закладах району. Найпоширенішими формами роботи клубу є відзначення днів народження, вшанування відомих земляків, родинних династій тощо.
Громадські організації та фонди працюють за основними напрямами здійснення сімейної політики. Так, на базі Сумської обласної наукової універсальної бібліотеки ім. Н. К. Крупської відбулося відкриття Клубу-музею Матері - першого музею, покликаного вшанувати пам’ять про Матір. Він має стати осередком традиційної музейної роботи і діяльності в містах і районах області з виїзними експозиціями, методичним центром для проведення занять з підлітками та молоддю, з педагогами, школярами, вагітними жінками, молодими матерями, проблемними родинами тощо. Громадською організацією „Центр щасливого Батьківства та Материнства» Тернопільської обл. за 2009 рік проведено 6 тренінгів. Зокрема, низка тренінгів «Як стати мамою», які проводилися з метою формування морально здорової сім’ї та подолання стереотипів щодо розподілу ролей у ній. Рівненською обласною громадською організацією «Школа мам» здійснюється інформаційна робота щодо роз’яснення ролей батька і матері. Для майбутніх батьків проводяться відео-лекторії, семінари, тренінги, практичні заняття щодо підготовки до пологів, спільних пологів, перших днів після народження дитини.
У більшості областей країни громадські організації щорічно долучаються до Національної кампанії «Стоп насильству!». Щороку з 25 листопада до 10 грудня проводяться акції «16 днів проти гендерного насильства». Так, у Дніпропетровській обл. її ініціаторами є громадські організації «Жіночий інформаційно-координаційний центр», Українська секція Міжнародного товариства прав людини, організація «Молодь Кривбасу», «Молодь Апостолівщини», «Імпульс», «Асоціація жіночих громадських організацій міста Дніпропетровська».
Для координації зусиль громадських організацій, державних структур та бізнесу в Харківській обл. створено Регіональний банк даних громадських і благодійних організацій, що надають соціальні послуги сім’ям дітям та молоді.
Особливого значення набуває діяльність громадських організацій, спрямована на соціальний захист прав дітей і підтримку вразливих категорій сімей шляхом практичної реалізації інноваційних соціально-педагогічних технологій. Протягом 2000–2010 рр. продовжувалося напрацювання такого досвіду, які вже отримали високу оцінку міжнародного співтовариства. Зокрема, Всеукраїнська благодійна організація Український фонд «Благополуччя дітей» стала одним з лідерів у сфері розробки та реалізації інноваційних програм, спрямованих на підвищення виховного потенціалу сім’ї, мобілізацію ресурсів громад задля забезпечення інтересів дитини. Діяльності організації – це, насамперед:
мобілізація ресурсів громад і громадськості з метою запобігання та подолання бідності й безпритульності;
вирішення соціальних проблем дітей та сімей;
створення можливостей для людей посилення контролю за власним здоров’ям і здоров’ям своїх дітей;
підвищення виховного потенціалу української родини;
втілення в життя принципів і положень Конвенції ООН про права дитини.
У своїй діяльності Фонд завжди враховує принципи та пріоритетні напрями сприяння покращенню здоров’я населення та ґендерної рівності. Фонд має 17 регіональних осередків. У 2009 році реалізував 7 проектів різного спрямування. З метою поліпшення наявності, якості, ефективності та доступності «промоційних», профілактичних і лікувальних послуг охорони здоров`я матері та дитини у вибраних областях, районах і громадах України Український фонд «Благополуччя дітей» приймає участь в україно-швейцарській Програмі «Здоров’я матері та дитини», виконуючи компонент «Міжсекторна модель сприяння здоров’ю матері та дитини». Програма реалізується за фінансової підтримки Швейцарського Бюро співробітництва й розвитку. У ній задіяні 22 райони у 4 областях (Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, АР Крим). Було створено 21 районну Координаційну раду зі сприяння здоров’ю матері та дитини; розроблено й впроваджуються інноваційні соціальні, соціально-медичні та соціально-психологічні послуги («Підготовка вагітних та членів їх сімей до пологів та батьківства», «Школи відповідального батьківства», «Консультування на основі орієнтованого на клієнта підходу», «Розвиток дитини раннього віку», «Навчання здоров’ю»). Понад 600 фахівців (вчителі, соціальні педагоги, шкільні психологи, медичні працівники, представники дитячих та молодіжних громадських організацій, районних органів влади та самоврядування) пройшли навчання з розробки соціальних проектів, реалізації послуг, що дозволило їм підвищити власний професійний рівень і здійснювати соціально-просвітницьку діяльність на більш якісному рівні.
Покращання соціальних послуг у сфері профілактики насильства над дітьми в сім’ї було метою проекту «Впровадження пілотної моделі структурної профілактики насильства щодо дітей», який здійснювався у 4-х районах м. Києва за фінансової підтримки міжнародної організації «Brot für die Welt» (Німеччина). В ході проекту було проведено 24 семінари-тренінги для представників центрів соціальних служб, служб у справах дітей, кримінальної міліції у справах дітей, суддів, психологів та соціальних педагогів з різних аспектів протидії насильства над дітьми, ознайомлення з сучасними технологіями профілактики насильства щодо дітей та реабілітації постраждалих; створено спеціально обладнану кімнату (Дружню кімнату) для опитування дітей-свідків або потерпілих від насильства; видано методичний посібник «Психолого-педагогічна робота у загальноосвітніх навчальних закладах з профілактики насильства над дітьми» та порадник для фахівців «Як опитувати дитину»; проведено інформаційні кампанії «Побач. Почуй. Скажи» та «Біль від ременю пройшов. Але це залишиться між нами».
Проект «Попередження торгівлі людьми шляхом розвитку соціальної роботи та мобілізації громад» (за фінансової підтримки Швейцарської конфедерації) спрямовано на визначення шляхів залучення соціальних працівників, педагогів та лідерів місцевих громад у превентивну роботу, заходи з розвитку громади та створення альтернативних можливостей для молоді. Проект впроваджується Міжнародною організацією з міграції у партнерстві з Українським фондом «Благополуччя дітей» та Західноукраїнським ресурсним центром. У 2009 році було розроблено та апробовано програми виховних заходів «Особистісна гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-11 класів загальноосвітніх шкіл. Вона має на меті: сприяння самопізнанню, самореалізації, самоствердженню і самовдосконаленню особистості; розвиток навичок відповідальної і водночас безпечної поведінки, умінь адекватного прийняття рішень у різноманітних життєвих ситуаціях; визначення та формування громадянської позиції особистості. Підготовлено близько 160 спеціалістів для впровадження програми для учнів загальноосвітніх навчальних закладів; розроблено дві інтерактивні гри з протидії торгівлі людьми для учнів 7-9 та 10-11 класів.
Протягом багатьох років діяльність Представництва благодійної організації «Надія і житло для дітей» в Україні була спрямована на створення, розвиток і підтримку сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, запровадження і реалізацію проектів щодо попередження відмов від дітей у ранньому віці, реформування державної системи опіки та піклування шляхом впровадження деінституціалізації.
На території Макарівського району Київської області Представництвом у співпраці з місцевими органами влади реалізується проект «Реформування дитячого будинку «Барвінок» та створення центру надання соціальних послуг дітям та сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, основною метою якого є впровадження на районному рівні комплексної моделі деінституціалізації через створення та розвиток сімейно-орієнтованих служб та послуг для дітей та сімей.
Діяльність проекту спрямована на попередження вилучення дітей з сімей шляхом надання послуг дітям та сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, роботу з дітьми та персоналом у дитячому будинку «Барвінок», створення Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Промінь надії». У 2011 році в рамках проекту планується завершити будівництво Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Промінь надії», що забезпечить надання якісних соціальних послуг відповідно до потреб дітей та сімей даного району.
З метою попередження відмов від новонароджених дітей та дітей раннього віку в співпраці з ЮНІСЕФ реалізовано проект «Запровадження системи підготовки соціальних працівників для попередження відмов від дітей у ранньому віці». В результаті його реалізації:
підготовлено групу регіональних тренерів з попередження відмов від дітей у ранньому віці (19 осіб);
проведено навчання спеціалістів центрів матері та дитини (28 осіб) та спеціалістів ЦСССДМ консультаційних пунктів (58 осіб);
затверджені зміни до Типового положення про соціальний центр матері та дитини;
видано методичний посібник «Запобігання інституціалізації дітей раннього віку: інноваційні технології соціальної роботи з профілактики відмов від новонароджених дітей».
У 2009 році за технічної підтримки ЮНІСЕФ та у співпраці з Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді реалізовано проект «Нормативна підтримка задля покращення якості соціальних послуг, спрямованих на попередження відмов від дітей раннього віку». За підсумками розроблено проекти нормативних документів: «Стандартів надання послуг в соціальному центрі матері та дитини», «Інструкції роботи у консультаційному пункті центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді при пологових стаціонарах». Зазначені проекти нормативних документів передані Державній соціальній службі для сім’ї, дітей та молоді для подальшого пілотування та впровадження.
У 2009 році за технічної підтримки ЮНІСЕФ та у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України реалізовано проект «Трансформація соціально-медичних послуг з метою попередження відмов від дітей раннього віку». В ході проекту проведено оцінювання стану та потреб 78 дітей Житомирського будинку дитини і 45 дітей Харківського спеціалізованого будинку дитини. За результатами підготовлено узагальнений звіт з рекомендаціями щодо влаштування дітей; повернуто до біологічних сімей 8 дітей у Житомирській і 6 дітей у Харківській області; 18 дітей Житомирського будинку дитини та 17 дітей Харківського спеціалізованого будинку дитини влаштовано у сімейні форми виховання; підвищено рівень професійної компетентності 69 спеціалістів двох закладів шляхом проведення навчальних тренінгів щодо розвитку дитини у ранньому віці та причини порушень у поведінці дітей з закладів; формування прихильності, розробки нової моделі послуг на базі будинку дитини з метою розширення можливостей задоволення потреб дітей; важливості роботи з біологічною сім’єю дитини, яка перебуває у закладі; підвищено рівень професійної компетентності для 27 спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей та психологів будинків дитини шляхом проведення 2 тренінгів з оволодіння методикою роботи з сім’ями в складних життєвих обставинах. За результатами проведеного аналізу потреб дітей в закладах, враховуючи особливості регіонів та на основі узагальнення існуючих ресурсів, послуг і потреб цільових груп проекту на місцевому рівні були розроблені можливі переліки послуг для двох пілотних будинків дитини. Міністерству охорони здоров’я надано висновки та пропозиції щодо подальшого реформування закладів.
З метою розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у співпраці з Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту за підтримки Мережі нідерландських благодійних фондів для Центральної та Східної Європи в партнерстві із Карпатським Фондом Україна було реалізовано проект «Створення груп взаємопідтримки для батьків-вихователів і прийомних батьків». У рамках якого було розроблено програму і проведено навчання фасилітаторів груп взаємопідтримки (20 осіб), запроваджено роботу 10 груп взаємопідтримки для батьків-вихователів і прийомних батьків у 8 регіонах, проведено 44 засідання ГВ, в яких взяли участь 297 батьків-вихователів, прийомних батьків та усиновителів. Досвід, набутий в рамках проекту, програма та модуль описані й надруковані в інформаційно-методичних збірках.
Міжнародна благодійна організація «Кожній дитині» реалізує програми у сфері забезпечення прав дітей через впровадження практичної діяльності у вигляді проектів, що дають доказову базу і підтверджують доцільність використання інноваційних підходів у соціальній роботі щодо попередження вилучення дітей з сімей. Організація «Кожній дитині» працює на місцевому та регіональному рівні у Київській області, надаючи проектну підтримку органам державної влади і місцевого самоврядування в розробці механізму попередження виходу дітей з родини та інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей і дітей на рівні громади як основної складової такого механізму, спрямованого на попередження вилучення дітей з сім’ї, влаштування до системи інтернатних закладів усіх типів. Протягом 2005 – 2008 рр. організація спрямовувала зусилля на розвиток у Київській обл. складової механізму гейткіпінгу – системи послуг на рівні громади. Для цього в пілотних територіях здійснений аналіз становища дітей та сімей з дітьми, які потрапили в складні життєві обставини. Це дало можливість визначити основні цільові групи клієнтів, виявити їх потреби, оцінити наявні ресурси та розробити конкретний міжсекторальний алгоритм дій щодо попередження вилучення дітей з сімейного середовища, шляхом:
– раннього виявлення та подолання причин, що породжують сімейне неблагополуччя;
– надання адресних соціальних послуг та допомоги вразливим дітям та сім’ям;
– розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
– реінтеграції та соціалізації вихованців інтернатних закладів.
Спільно з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування в кожному районному та міському центрі соціальних служб були створені спеціалізовані соціальні служби, орієнтовані на надання адресної допомоги сім’ям і дітям у подоланні складних життєвих обставин на основі інтегрованого підходу. Спектр спеціалізованих служб визначається потребами конкретної громади і включає наступні служби: службу раннього втручання (СРВ), службу підтримки сім’ї (СПС), службу супроводу сімейних форм виховання (СССФВ), службу реінтеграції та соціалізації вихованців інтернатних закладів (ССВІЗ), службу супроводу дітей, які перебувають у конфлікті з законом (ССДКЗ).
На базі м. Бровари впроваджена модель діяльності інтегрованих соціальних служб для сімей та дітей, що включає: єдине вікно звернень для дітей та сімей з дітьми; комплекс спеціалізованих послуг у відповідності до потреб вразливих категорій дітей та сімей з дітьми; розташування під одним дахом всіх структур, що приймають рішення та надають послуги сім’ям з дітьми; систему раннього виявлення сімей з дітьми, які потребують допомоги; прийняття та перегляд рішень стосовно дитини на основі оцінки потреб її та сім’ї, міжвідомчу взаємодію та партнерські відносини між надавачами послуг та клієнтами, членами громади.
З 2009 року організація «Кожній дитині» спільно з органами місцевого самоврядування м. Бровари, вперше в Україні, розробили та впровадили модель діяльності прийомної сім’ї термінового влаштування, яка доповнила систему підтримки вразливих сімей з дітьми та профілактики соціального сирітства. Прийомна сім’я термінового влаштування –це різновид прийомної сім’ї для тимчасового влаштування дітей, які опинилися в складній життєвій ситуації, і потребують термінового захисту (але не мають визначеного статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування). Серед обов’язків таких тимчасових прийомних батьків зазначено, що вони мають бути готовими в будь-який час прийняти в сім’ю дитину та забезпечити їй безпечне, сприятливе середовище та догляд; здійснювати реабілітаційні, адаптаційні, соціалізуючі заходи відповідно до потреб конкретної дитини; допомагати дитині підтримувати безпечні соціально-значимі для неї контакти з батьками, близькими людьми, родичами, друзями, сприяти продовженню навчання. Термін перебування дитини в такій сім’ї визначається потребами конкретної дитини та станом сімейного середовища, проте не повинен перевищувати трьох місяців.
Головним результатом функціонування інноваційної системи соціальних послуг є те, що протягом 5 років жодна дитина з м. Бровари не була направлена до інтернатної установи, скоротилася кількість вилучень дітей з сімей.
Надзвичайно важливим кроком на шляху реформування соціальних послуг для сімей та дітей стало введення з ініціативи організації «Кожній дитині» в практику соціальної роботи методики оцінки потреб дитини та її сім’ї. Основою моделі такої оцінки є переконання в тому, що дитина захищена і розвивається: якщо забезпечуються її потреби для розвитку; якщо в громаді створені умови для підтримки здатності батьків забезпечувати потреби дитини. На основі оцінки розробляється план соціального супроводу сім’ї з дитиною, в якому зазначається перелік необхідних послуг та коло спеціалістів, залучених для роботи з дитиною та сім`єю. Професійне застосування методики оцінки потреб дозволяє визначити ресурси громади, потенціал найближчого оточення дитини, допомагає виявити сильні та слабкі сторони, для створення чи відновлення можливостей зростати у сімейному середовищі, тобто дозволяє попередити вилучення дитини з родини.
Ще одним пріоритетним напрямом діяльності організації «Кожній дитині» є забезпечення права на сімейне виховання дітей перших років життя, попередження відмов матерів від новонароджених. З цією метою в усіх ЦСССДМ Київської області за сприяння організації були створені служби раннього втручання, центр «Мати і дитина разом» (м. Чернігів), відпрацьовані механізми міжвідомчої взаємодії щодо раннього виявлення вагітних жінок, сімей з дітьми перших років життя, які потрапили в складні життєві обставини, та надання їм комплексу послуг з метою збереження сім’ї, покращення здатності батьків опікуватися дитиною, чи своєчасного вилучення та влаштування дитини в іншу сім’ю. Результатом цілеспрямованої роботи служб раннього втручання, медиків та ССД є скорочення втричі порівняно з 2006 роком, кількості відмов матерів від новонароджених дітей.
Продовженням цієї роботи з 2009 року є реалізація в партнерстві з обласним управлінням охорони здоров’я, ССД, ЦСССДМ Київської обласної державної адміністрації проекту «Попередження розміщення дітей раннього віку в інтернатні заклади». Пілотним майданчиком визначено Київський обласний спеціалізований будинок дитини м. Біла Церква. Розроблено та розпочато впровадження стратегії реформування будинку дитини. З метою подальшої реінтеграції дітей в біологічні сім’ї, до родичів, та влаштування в сімейні форми виховання проведено ряд тренінгів для персоналу дитячого будинку та спеціалістів дотичних служб, введено посаду соціального педагога, відпрацьовано механізми міжвідомчої взаємодії між закладом та органом опіки, що направив дитину до закладу, та соціальними працівниками, що супроводжують біологічну чи прийомну сім’ю, облаштований блок для спілкування та перебування матері з дитиною. В результаті проведеної роботи повернуто в сімейне середовище 45 дітей, що становить 87 % від загальної кількості, які вибули з будинку дитини.
Досягнення вищезазначених результатів стало можливим завдяки створенню комплексної міжсекторальної системи навчання спеціалістів соціальної сфери, які працюють у сфері захисту дітей та підтримки сімей з дітьми (працівників ССД, ЦСССДМ, охорони здоров’я, освіти, соціального захисту). При організації «Кожній дитині» створено тренінговий центр. За сприяння Інституту розвитку послуг (США) підготовлено 30 тренерів з соціальної роботи з вразливими сім’ями з дітьми на основі сімейно орієнтованого підходу. Ця програма має на меті підвищити професійну компетентність соціальних працівників, а також допомогти їм розширити міжсекторальні та міжвідомчі зв’язки, спрямовані на забезпечення та реалізацію завдань соціальної політики та забезпечення права кожної дитини на виховання в сім’ї. Саме тому учасниками навчання різних форм стали не лише соціальні працівники та керівники соціальної сфери міст і районів, але й представники громад, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. За два роки проведено 32 тренінги для майже 900 осіб.
Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Родина для дитини», яка реалізовувалася в Україні організацією Холт Інтернешенел Чілдренз Сервісез, функціонувала в Україні з 2004 до 2010 років. Її діяльність спрямована на створення комплексної системи сімейних форм виховання для дітей, позбавлених батьківської опіки, та дітей, для яких існує ризик втрати сім’ї. Програма „Родина для дитини» зосередила свою діяльність у трьох сферах:
впровадження послуг збереження сім’ї;
розвитку національного усиновлення;
розвитку прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.
У кожній з зазначених сфер Програмою підготовлені фахівці, розроблені та пілотовані моделі надання соціальних послуг, проведені дослідження, розроблені та видані посібники, навчальні і методичні матеріали. Програма працювала у семи пілотних територіях п’яти областей України: Дніпропетровській обл. – м. Дніпропетровськ і Новомосковський район; Київській обл. – Броварський район; Черкаській обл. – м. Умань і Уманський район; Донецькій обл. – м. Горлівка; Одеській обл. –Білгород-Дністровський район. У кожній території комплексна система послуг формувалася, виходячи з потреб місцевої громади.
Основним партнером Програми «Родина для дитини» було Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту. На регіональному рівні Програма співпрацювала з обласними державними адміністраціями в кожній з пілотних областей, зокрема з обласними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та обласними службами у справах дітей. На місцевих рівнях основними партнерами Програми були міські та районні адміністрації, міські та районні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служби у справах дітей.
Протягом чотирьох років підтримано 123 грантові проекти щодо підвищення обізнаності громадян, проведення тренінгів, надання технічної допомоги, надання прямих послуг. Зокрема за напрямком «Збереження сім’ї» :
в п’яти областях запроваджено програми збереження сім’ї за моделлю Реліф Нерсері і підтримано процес тиражування моделі ще у восьми областях;
підготовлено і сертифіковано 19 тренерів національного і 25 тренерів регіонального рівнів у сфері збереження родини і впровадження програми за моделлю Реліф Нерсері;
впроваджено тренінговий курс з набуття батьківської компетентності «Батьківство в радість». Підготовлено та сертифіковано 27 тренерів;
проведено навчання та надано підтримку місцевим організаціям, що працюють у сфері захисту прав дитини, в яких 162 сім’ї з груп ризику отримали соціальні послуги, що дозволило 235 дітям залишитися зі своїми сім’ями.
Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда – Україна» зробив значний внесок у розробку системи протидії торгівлі людьми, надання допомоги жертвам торгівлі людьми. Проведено ряд просвітницьких, навчальних заходів, відкрито гарячу телефонну лінію, розроблено ряд законопроектів та змін до чинного законодавства України.
Для виявлення напрямів діяльності та проблем громадських організацій було проведено дослідження недержавних закладів/установ/організацій, які безпосередньо надають послуги дітям, сім’ям та молоді з установами галузі Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту. Для аналізу проблем організацій, які працюють з сім’ями, вивчено дані щодо 77 установ/закладів/організацій, які зазначили, що здійснюють соціальну роботу безпосередньо з сім’ями різних категорій. Аналіз відповідей щодо фінансування діяльності громадських організацій, що надають допомогу сім’ям (Табл.4.10), не підтвердив розповсюджену думку, що громадські організації працюють на кошти міжнародних фондів. Перше місце серед джерел підтримки соціальної діяльності недержавних закладів/установ/організацій займають благодійні добровільні внески фізичних та юридичний осіб з України. За аналізом інформації неможливо поділити цю цифру окремо на фізичних та юридичних осіб, тому вона перевищує 100 %.
Таблиця 4.10.