Сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах, та перебувають на обліку в Загальному банку даних

	2006	2007	2008
Сім’ї, про які поступило інформація від суб’єктів соціальної роботи		117276	109287
Кількість сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, занесених до Загального банку даних	113 681	81973	90790
Кількість дітей, які проживають у сім’ях	182 388	149675	176471

Введення в дію 2007 року Порядку формування, ведення та використання Загального банку даних сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, (наказ Мінсім’ямолодьспорту від 21.12.2007 р. № 4991) дозволило оптимізувати таку роботу. Інформація про сім’ї заноситься до Загального банку лише після здійснення соціального інспектування сімей, що передбачає перевірку отриманої інформації та визначення складності життєвих обставин конкретної родини. Порядок визначає показники (складні життєві обставини), наявність яких у сім’ї дозволяє віднести її до категорії „сім’я, яка опинилася у складних життєвих обставинах» і визначати як таку, що потребує соціальної допомоги (Табл.4.4.).

Таблиця 4.4.

Причини визнання сімей такими, що опинилися у складних життєвих обставинах , у % від загальної кількості сімей, які перебували на обліку в Загальному банку даних

	2007	2008	2009
Проблеми складних стосунків у сім’ї	19,4	26,9	29,4
Наявність залежностей/співзалежностей (алкогольна, наркотична)	18,4	21,9	22
Інвалідність батьків або дітей	21,9	11,5	11
Безробіття	13,5	10,8	12
Сирітство	10,5	8,5	8,7
Насильство в сім’ї	2,7	2,5	2,6
Перебування у місцях позбавлення волі	2,6	2,6	2,4
Вимушена міграція	1,3	0,01	1,2
ВІЛ-інфекція	0,8
Сім’ї, в яких існує кілька проблем	7,1
Ризик передачі дитини до інтернатного закладу

Формування Загального банку даних дозволяє простежувати динаміку виявлення сімей, які потребують соціальної допомоги, та показники роботи з ними центрів соціальних служб та інших суб’єктів соціальної роботи.

Основними причинами, за якими сім’ї визначаються як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах останніми роками є: проблемні, складні стосунки у сім’ї, наявність у батьків залежностей – алкогольної, наркотичної, інвалідність батьків або дітей, безробіття членів сім’ї, сирітство.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводять соціальну роботу з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах і перебувають на обліку в Загальному банку даних. Така робота організована за двома напрямами:

1. надання соціальних послуг різного спрямування членам родини, що фіксується у звітній роботі центрів соціальних служб у загальному переліку роботи з окремими клієнтами;

2. комплексна соціальна допомога сім’ї у формі соціального супроводу.

Терміни надання соціальних послуг сім’ям визначаються індивідуально, а при здійсненні соціального супроводу сім’ї терміни регламентуються укладеною угодою про взяття сім’ї під соціальний супровід.

На жаль, надання окремих індивідуальних соціальних послуг членам сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, не виділяється з загального масиву звітності центрів соціальних служб щодо соціальної роботи з різними категоріями клієнтів. Відсутність такої інформації не дозволяє простежити, які саме форми соціальної допомоги сприяють вирішенню життєвих проблем сімей.

Державною службою для сім’ї, дітей та молоді лише у 2008 році були представлені дані щодо кількості та спрямування соціальних послуг, наданих спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Протягом року було охоплено 217 536 членів сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, причому на обліку в Загальному банку даних протягом року перебувало 90 790 таких сімей. Загалом було надано 923 602 індивідуальні соціальні послуги. Зокрема було оформлено (відновлено) необхідні документи 21 783 членам сімей, налагоджено (відновлено) соціальні зв’язки 37 781 осіб, влаштовано на навчання 4 562 осіб, влаштовано на роботу 7 582 осіб, залучено до реабілітаційних програм 3 858 осіб, навчено соціально-побутовим навичкам 38 135 осіб, отримали допомогу в лікуванні (догляду) 19 646 особи, збільшили освітні можливості або підвищили соціальну активність 71 595 осіб, отримали реєстрацію 3 643 особи, навчено навичкам безпечного життя щодо попередження інфікування ВІЛ 13 557 осіб. Проте неможливо зробити висновок щодо ефективності наданих послуг, використовуючи лише кількісну інформацію за один рік.

Отже, необхідно розробити єдину стандартизовану звітність центрів соціальних служб щодо роботи з сім’ями, що дозволяла би не лише фіксувати процедуру надання певних соціальних послуг, а й оцінити якість кінцевий результат такої діяльності. Також потрібно передбачити показники допустимого «рецидиву», тобто кількість сімей, які повторно потрапляють до категорії сімей «які опинилися у складних життєвих обставинах». Такий підхід дозволяє об’єктивно оцінювати не лише ефективність індивідуальних і комплексних послуг, але загалом діяльність соціальних служб в сфері роботи з сім’ями.

Частина сімей, які перебувають на обліку в Загальному банку даних, перебуває під соціальним супроводом, що здійснюється спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї. Практика запровадження цієї соціальної технології останніми роками значно поширилася. Так, якщо під соціальним супроводом у 2002 році перебувало 9 % від загальної кількості неблагополучних сімей, з якими працювали центри соціальних служб, у 2003 році – 14 % від кількості виявлених неблагополучних сімей (23 565 сімей), то у 2007 році під соціальним супроводом перебувала третина сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах – 31 % від кількості сімей, які перебували на обліку в Єдиному банку даних (25 476), у 2008 році – 27,5 % (15 874), у 2009 році – 24 % (13 920) (Табл.4.5).

Таблиця 4.5.