Типах домогосподарств із середнім по Україні у 1999 та 2009 рр.,

 % (середній рівень по Україні = 100)

Суттєво змінилося співвідношення розмірів сукупних еквівалентних доходів у населення, яке проживає в різних населених пунктах. За результатами обстеження, у 1999 році у сільських мешканців еквівалентні доходи були більшими і перевищували середній рівень на 5,3 %. В той час як у малих містах вони були нижчими на 4,4 %, а у великих – на 1,3 %. Протягом 2000-х років ситуація докорінно змінилася – доходи міських мешканців зростали більш швидкими темпами, ніж сільських. Станом на 2009 рік у великих містах еквівалентні доходи вже перевищували середній по країні рівень на 14,5 %, а у сільській місцевості стали меншими на 13,6 %. Отже, за аналізований період не лише змінилося співвідношення розмірів еквівалентних доходів між містом і селом, а й збільшилася диференціація доходів залежно від місця проживання. Якщо у 1999 році різниця між еквівалентними доходами сільських мешканців та мешканців великих міст складала 7 %, то у 2009 році – вже 33 %.

За період 1999 – 2009 рр. відбулися значні зрушення у структурі загальних доходів домогосподарств України. Їх можна охарактеризувати як процес покращення структури доходів за рахунок скорочення натуральних надходжень від особистого підсобного домогосподарства та збільшення розміру доходів від найманої праці. Протягом 1999 – 2009 рр. частка оплати праці у структурі загальних доходів домогосподарств України збільшилася з 35,1 % до 50 %, ставши таким чином дійсно основним джерелом доходів (табл.2.3). Натомість частка натуральних надходжень від особистого підсобного домогосподарства та від самозаготівель скоротилася майже у 5 разів: якщо 1999 року такі надходження були другим за важливістю джерелом доходів для домогосподарств України, то 2009 року їх значимість суттєво знизилася. Більше того, в результаті підвищення розмірів пенсій їх частка зросла з 15,2 % до 23,7 %. Таким чином, станом на 2009 рік доходи від найманої праці та пенсії забезпечували майже ¾ загального доходу домогосподарств України.

Таблиця 2.3.

Структура загального доходу домогосподарств, що мешкають у різних типах населених пунктів, у 1999 та 2009 роках, %54

	1999				2009
	Велике місто	Мале місто	Село	Україна	Велике місто	Мале місто	Село	Україна
Оплата праці	50,7	37,0	16,7	35,1	59,5	48,4	34,9	50,0
Доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості	4,0	2,8	1,4	2,7	4,9	7,2	4,7	5,4
Доходи від власності	0,3	0,1	0,0	0,2	0,3	0,2	1,5	0,6
Доходи від продажу сільськогосподарської продукції	0,2	1,9	9,7	3,9	0,1	1,4	9,7	3,1
Вартість спожитої продукції, отриманої з ОПГ та від самозаготівель	5,3	21,6	45,4	23,7	0,6	4,1	12,9	4,9
Пенсії	18,0	15,0	12,2	15,2	21,5	26,0	25,4	23,7
Пільги та субсидії	5,7	6,0	3,0	4,9	1,4	1,3	0,8	1,2
Інші соціальні трансферти	1,5	1,7	1,5	1,5	3,2	3,2	3,6	3,3
Грошова допомога від родичів та інших осіб	4,0	3,3	1,7	3,0	5,8	5,1	4,0	5,1
Надходження від продажу нерухомості, особистого і домашнього майна	1,4	0,6	0,5	0,9	0,4	0,2	0,2	0,3
Інші надходження	8,9	10,0	7,9	8,9	2,3	2,9	2,3	2,4
Загальний доход	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

Роль оплати праці у формуванні доходів домогосподарств посилилася у сільській місцевості – з 16,7 % до 34,9 %, тобто у 2 рази. Якщо у 1999 році для сільських мешканців головним джерелом доходів було особисте підсобне господарство, натуральні надходження від якого забезпечували майже половину їх доходів, то протягом 2000-х років їх частка скоротилася майже у 4 рази – до 12,9 %. У містах зміни у структурі доходів відбувалися з дещо меншою інтенсивністю, але також у напрямку її покращення та посилення значимості грошових доходів.

У домогосподарствах з дітьми протягом всього аналізованого періоду зберігається більш висока частка оплати праці у структурі загального доходу. Відповідно, через особливості демографічного складу, для бездітних домогосподарств характерна більша значимість пенсій.

Кількість дітей у домогосподарстві прямо впливає на особливості структури його загального доходу – чим більше дітей, тим нижчою виявляється частка оплати праці та вищою – частка грошових та натуральних надходжень від особистого підсобного домогосподарства (табл. 2.4). Однак протягом 1999 – 2009 рр. значимість останнього джерела доходів зменшувалася, хоча для багатодітних сімей воно й досі лишається досить важливим, забезпечуючи 15,5 % загального доходу.

Протягом 2000 – 2009 рр. зросла частка соціальних трансфертів (насамперед допомоги на дітей), особливо в багатодітних сім’ях, де вона складає 17,1 % проти 4,5 % у 1999 році. Ще одна особливість структури доходів сімей з дітьми полягає в збільшенні частки допомоги, отримуваної від родичів та знайомих. Якщо у 1999 році в сім’ях з 1-2 дітьми вона складала 3-4 %, а в багатодітних – 1,6 %, то у 2009 році зросла відповідно до 5-6 % та 7,3 %. Таким чином, допомога родичів виявилася достатньо вагомим джерелом в структурі доходів багатодітних сімей, особливо в період загострення економічної кризи.

Зміни у структурі доходів сімей, які мають дітей до 3-х років не відрізняються від усіх домогосподарствам з дітьми – зростання частки оплати праці та доходів від соціальних трансфертів; значне зменшення частки доходів від особистого підсобного домогосподарства (табл. 2.5). При цьому допомоги на дітей є другим за важливістю джерелом доходу (13,9 %) після оплати праці, частка якої складає 52,9 %, в той час як у 1999 році ці доходи були значно меншими – відповідно 5,0 % та 34,6 %, а натуральні надходження від особистого підсобного господарства забезпечували чверть усіх доходів таких сімей.

Структура доходів домогосподарств без дітей досить сильно відрізняється в залежності від їх демографічного складу (табл. 2.5). В домогосподарствах, які складаються тільки з працюючих осіб, основним джерелом доходу є оплата праці. Однак у 1999 році навіть у таких сім’ях вона складала лише дещо більше половини загального доходу. З іншого боку, частка натуральних надходжень була однією з найменших – 14,6 %. У 2009 році оплата праці складала вже 71,3 %, решта джерел доходу суттєво не відрізнялася.

В домогосподарствах, які складаються лише з осіб пенсійного віку, основним джерелом доходу були пенсії, частка яких протягом 2000–2009 рр. зросла з 41,2 % до 70,5 %. Як і в решти домогосподарств, за цей час суттєво скоротилася частка надходжень від особистого підсобного господарства – у 4,4 рази, перетворившись з другого за важливістю джерела доходу в незначне за розміром. Також слід відзначити скорочення частки доходів у вигляді пільг та субсидій – з 8,0 %до 2,8 %.

В домогосподарствах, які складаються з осіб працездатного та непрацездатного віку, у 1999 році більше 4/5 загального доходу забезпечували майже в одноковому розмірі три джерела: оплата праці, натуральні надходження від особистого підсобного господарства та пенсії. Протягом 2000-х років ситуація суттєво змінилася – зросла частка оплати праці та пенсій, а роль підсобного господарства значно зменшилася. Таким чином, у таких домогосподарствах основним джерелом доходу стала оплата праці (41,4 %), другим за важливістю – пенсії (39,1 %), що цілком відображає їх демографічний склад.

Суттєво погіршує структуру загального доходу наявність в домогосподарстві без дітей безробітної особи: у 1999 році основним джерелом доходу виявлялась допомога від родичів та знайомих, яка забезпечувала 29,2 % загального доходу, в той час як оплата праці – лише 21,2 %. До 2009 року співвідношення джерел доходу змінилось. З одного боку, зросла більше ніж удвічі частка оплати праці, з другого – частка допомоги родичів перестала відігравати визначальну роль у формуванні доходів таких домогосподарств. Характерно, що частка натуральних надходжень від особистого підсобного господарства скоротилася лише вдвічі – з 16,2 % до 7,7 %, тобто в найменшому ступені порівняно з іншими типами домогосподарств. Ще одна особливість полягає в різкому збільшенні грошових доходів від продажу продукції з особистого підсобного господарства. Якщо у 1999 році ці домогосподарства практично не отримували таких доходів (0,2 %), то у 2009 році вони формували десяту частину загального доходу.

Таким чином, протягом 1999–2009 рр. в усіх домогосподарствах України відбулися позитивні зрушення в структурі загального доходу, а саме:

- зросла роль оплати праці як основного джерела доходу;

- суттєво послабилося значення натуральних надходжень від особистого підсобного домогосподарства, які в кризові роки на межі століть відігравали значну роль у матеріальному добробуті населення.

Слід також відзначити зростання частки пенсій у структурі доходу тих домогосподарств, в яких проживають особи пенсійного віку, та збільшення допомоги на дітей в багатодітних сім’ях та сім’ях з дітьми до 3-х років.

Таблиця 2.4.