Розділ 2. Матеріальне становище та умови проживання сімей в україні

2.1. Доходи та витрати домогосподарств

Матеріальне становище населення може бути охарактеризоване за допомогою різних показників, ключовим з яких є доходи, отримувані домогосподарством з різних джерел. Отже, дослідження тенденцій зміни розмірів основних джерел доходів різних типів домогосподарств та їх співвідношення дозволяє оцінити стан та зміни матеріального добробуту населення країни.

У складі загального доходу домогосподарств України головна роль відводиться оплаті праці як винагороді за роботу за наймом. Починаючи з 2000 року, основні показники матеріального становища населення набули ознак зростання. Останні 10 років в Україні відбувалися суттєві соціально-економічні трансформації, в результаті яких спостерігалося збільшення як номінальних, так і реальних доходів населення. Загалом по країні зріс рівень матеріальної забезпеченості домогосподарств.

За даними Держкомстату України, номінальний розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої одному штатному працівнику в 2009 році порівняно з 2000 роком збільшився у 8,3 рази і склав 1906 грн. Чим значно перевищив розміри соціальних стандартів та гарантій, які були встановлені на 2009 рік, а саме: у 2,8 рази – розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (669 грн.) та у 3 рази розмір мінімальної заробітної плати (643,2 грн.) (табл. 2.1). Середній розмір місячної пенсії за цей же період зріс у 11,9 разів, що пов’язане із значним збільшенням розмірів пенсійних виплат 2007 року.

Таблиця 2.1.

Середньомісячна заробітна плата і пенсія та їх співвідношення з державними соціальними гарантіями, 2000–2009 рр.50

Роки	Середньомісячна заробітна плата, грн.	Середній розмір місячної пенсії (на кінець року), грн.	Мінімальна заробітна плата, грн. *	Мінімальна пенсія, грн *	Співвідношення середньої та мінімальної заробітної плати	Співвідношення середньої та мінімальної пенсії
2000	230	83,7	100,1	46,75	2,30	1,79
2001	311	122,5	118,0	63,6	2,64	1,93
2002	376	136,6	152,5	84,9	2,47	1,61
2003	462	182,2	186,7	89,35	2,47	2,04
2004	590	316,2	215,7	156,53	2,74	2,02
2005	806	406,8	300,3	332	2,68	1,23
2006	1041	478,4	364,6	358,5	2,86	1,33
2007	1351	751,4	430,0	403,75	3,14	1,86
2008	1806	898,4	532,5	482,75	3,39	1,86
2009	1906	999,0	643,2	544	2,96	1,84

* середньорічні значення

Співвідношення середньої та мінімальної заробітної плати щороку змінювалося, однак окреслилася загальна тенденція до більш швидкого зростання середньої. Що стосується співвідношення середньої та мінімальної пенсії, то такої чіткої тенденції не прослідковується, оскільки річні темпи їх зростання відрізнялися значними коливаннями. Варто відзначити, що за останні 10 років мінімальна пенсія зросла в 11,6 рази, в той час як розмір мінімальної заробітної плати – лише у 6,4 рази. Це свідчить про певне розбалансування взаємозалежності між головними показниками рівня життя населення. Така нерівномірність динаміки пропорцій основних державних соціальних гарантій для працездатного та непрацездатного населення є ознакою штучного підвищення ролі соціального забезпечення окремої категорії населення України (осіб пенсійного віку). Відповідні тенденції перерозподілу матеріальних ресурсів на користь осіб похилого віку підтверджуються динамікою співвідношення середньої заробітної плати та середнього розміру пенсії, аналіз якої свідчить про зменшення розриву між показниками матеріального добробуту найманих працівників та осіб пенсійного віку (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Динаміка середньомісячної заробітної плати, середнього розміру місячної пенсії та їх співвідношення за 1999–2009 рр.⁵¹

Якщо у 1999 році середня заробітна плата перевищувала середню пенсію у 2,6 рази, то протягом 2000-х років розрив поступово скорочувався, поки не досяг рівня 1,8 у 2007 році, який дещо зріс у наступні 2 роки.

Важливе значення для аналізу матеріального добробуту сімей має оцінка реальних доходів і величини та темпів зростання реальної заробітної плати.

Номінальна заробітна плата протягом 2000–2009 рр. постійно зростала, однак нерівномірними темпами – від 15,7 % у 1999 році до 36,7 % у 2005 (рис. 2.2). У 2009 році спостерігався найнижчий за вказаний період приріст номінальної заробітної плати – лише 5,5 %, тобто втричі менший, ніж 10 років тому. Щодо зміни розмірів реальної заробітної плати - вона почала збільшуватися з 2001 року, сягнувши найвищого темпу приросту в 2004 році (23,8 %). Згодом темп приросту невпинно зменшувався. У 2009 році вперше в Україні зафіксовано скорочення розміру реальної заробітної плати, при цьому достатньо значне – на 9,2 % порівняно із попереднім роком. Отже, відносний розмір скорочення реальної заробітної плати повернувся на рівень 1999 року. Це зумовлено не стільки високим рівнем інфляції, скільки відсутністю суттєвого збільшення номінальної заробітної плати, що було спричинене впливом на українську економіку світової економічної кризи 2009 року.

Рис. 2.2. Темпи приросту номінальної та реальної заробітної плати

в Україні за 1999–2009 рр. (до попереднього року), %⁵²

Оскільки доходи від найманої праці для значної більшості домогосподарств України є головним джерелом доходу, то майже десяти відсоткове зменшення реального розміру заробітної плати спричинило негативний вплив на добробут населення. Це підтверджується і результатами обстеження умов життя домогосподарств, що свідчать про уповільнення зростання доходів домогосподарств у 2009 році порівняно з попереднім роком.

Якщо за декілька попередніх років рівень сукупних еквівалентних доходів зростав більше, ніж на 20 % щороку, то у 2009 році він збільшився тільки на 3 %. Також відбулося деяке погіршення структури сукупного доходу домогосподарств порівняно з 2008 роком. Однак, враховуючи тимчасовий характер впливу економічної кризи на соціально-економічне становище в Україні, можна сподіватися на відновлення в подальшому позитивної тенденції зростання доходів населення.

Протягом 1999 – 2009 років відбулися суттєві зміни не лише у розмірах сукупних еквівалентних доходів та витрат, а й у їх співвідношенні. 1999 року, за результатами обстеження умов життя домогосподарств, розмір доходів був значно нижчим за розмір витрат – на 24 %. Такий розрив зумовлено доходами, отриманими в результаті зайнятості в тіньовому секторі економіки. Протягом наступних років, із стабілізацією соціально-економічної ситуації, доходи громадян поступово виводилися з «тіні». Тому співвідношення доходів та витрат змінилося на протилежне. 2009 року еквівалентні доходи в середньому перевищували еквівалентні витрати на 5,3 % (табл. 2.2). Такі зміни відбулися в усіх типах домогосподарств.

Таблиця 2.2.