Джерела фінансування діяльності недержавних організацій, що надають допомогу сім’ям

Джерело фінансування	Кількість відповідей	%	Ранг
Благодійні добровільні внески фізичних та юридичний осіб з України	81	-	1
Фандрайзингова діяльність організацій	20	26	2
у тому числі гранти	16	21
Членські внески	16	21	3-4
Кошти міжнародних організацій, фондів, благодійні пожертви громадян других країн, міжнародна технічна допомога	16	21	3-4
Фінансування з бюджету	11	14	5
Спонсорська допомога, меценати	10	13	6
Кошти та майно засновників та членів Фонду	8	10	7
Кошти українських фондів	2	3	8

Друге місце за розповсюдженістю займає фандрайзингова діяльність організацій, закладів і фондів, а саме: надходження коштів від проведення передбачених статутом лекцій, виставок, експедицій; надходження від споріднених організацій; залучення коштів; «відрахування від надходжень підприємств, установ, організацій, створених громадською організацією». Найбільшу частку складає залучення коштів за допомогою грантів. Грантову діяльність реалізує 16 з 77 організацій і фондів, тобто кожна п’ята організація.

Членські внески також є джерелом фінансування кожної п’ятої громадської організації або фонду. Фінансову допомогу з боку державного бюджету отримують лише 11 із 77 організацій – менш ніж 15 %. Спонсорську допомогу, допомогу меценатів отримують 13 % організацій. З урахуванням того, що 28 % організацій мають приватну власність, але кошти та майно засновників та членів Фонду використовують для фінансування тільки 10 %. На останньому місті кошти українських фондів, які використовує тільки 3 % організацій і фондів.

В інструментарії опитування було запитання щодо найгострішої проблеми недержавних закладів/установ/організацій, що надають допомогу сім’ям. При аналізі проблеми поділені на два блока: матеріально-технічні та змістовні. Розповсюдженість проблем, що пов’язані з матеріально-технічнім забезпеченням громадських організацій, які здійснюють соціальну роботу з сім’ями різних категорій, наведено у таблиці 4.11.

Таблиця 4.11

Матеріально-технічні проблеми недержавних закладів/установ/організацій, що надають допомогу сім’ям

Проблеми	Кількість організацій	%
Відсутність власного приміщення, проблеми з орендою приміщення	26	34
Проблема фінансування	22	29
Відсутність необхідної матеріальної бази	10	13
Необхідність в обладнанні та оновленні приміщень	7	9
Відсутність бюджетного фінансування	6	8
Недостатня кількість і кваліфікація фахівців	4	5

29 % недержавних закладів/установ/організацій не мають власного приміщення, ще 5 %мають проблеми з орендою. Якщо поєднати ці два фактори, вийде, що головною проблемою громадських організацій є проблема приміщень (відсутність і оренда). І вона турбує кожен третій заклад/установу/організацію.

Другою є проблема фінансування та відсутність власного приміщення (по 29 %). Як відповів керівник одного з закладів: «З початком кризового періоду кількість людей, які потребують допомоги, зростає, а кількість фінансових можливостей зменшується». Хоча слід відзначити, що для 71 %організацій проблема фінансування не є актуальною. Для кожного восьмого закладу/установи/організації актуальною є проблема відсутності необхідної матеріальної бази (офісної техніки, телефонної лінії, комп’ютерів та ін.); для кожної дев’ятої - необхідність в обладнанні та оновленні приміщень (обладнання кабінету трудового навчання, спортивного майданчику, ремонтні роботи в швацькій майстерні та ін.). Тільки 6 організацій (8 %) розглядають відсутність бюджетного фінансування як проблему.

Для значної кількості недержавних закладів/установ/організацій, які надають соціальну допомогу сім’ям, найгострішими є проблеми, що гальмують їх діяльність і не пов’язані з фінансовими аспектами. Широкий спектр діяльності недержавних організацій стає причиною значної кількості проблем у їх роботі. Зокрема:

• питання продовження функціонування малокомплектних класів;

• складність переадресації клієнтів в інші, зокрема в державні установи;

• недостатня взаємодія зі ЗМІ;

• забезпечення випускників інтернатних закладів житлом, роботою тощо.

Разом з чітко визначеними для кожної організації проблемами, існують загальні, які є наслідком недосконалої нормативно-правової бази діяльності недержавних закладів/установ/організацій:

• неврегульоване законодавство в частині діяльності закладів соціального захисту дітей, створених громадськими організаціями та благодійними фондами;

• відсутня можливість ліцензування соціальної роботи та соціальних послуг недержавних закладів і установ, що перешкоджає розвитку цих послуг та заохочення фінансування;

• відсутнє соціальне замовлення з боку держави на надання соціально-психологічних послуг найбільш уразливим групам населення, у тому числі сім’ям.

Таким чином, громадські організації здійснюють значну роботу щодо підтримки та допомоги сім’ям та тим, сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Основними їх ресурсами є людські та матеріальні ресурси українського бізнесу, українських благодійників, членів об’єднань громадян та міжнародна технічна допомога.

Для посилення діяльності громадських організацій щодо підтримки та допомоги сім’ям необхідно:

1. Розробити ліцензійні умови здійснення соціальної роботи з дітьми і сім’ями та пакет документів, що дозволять НДО проходити ліцензування.

2. Провести ліцензування НДО, що здійснюють соціальну роботу з дітьми, сім’ями та молоддю.

3. Розробити базовий стандарт якості здійснення соціальної роботи з дітьми та сім’ями та впровадити його у практику діяльності державних та недержавних організацій, що надають соціальні послуги.

4. Врегулювати законодавство в частині діяльності закладів соціального захисту дітей, створених неурядовими організаціями та благодійними фондами.

5. Запровадити соціальне замовлення з боку держави на здійснення найбільш уразливих груп населення, у тому числі сімей.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Докладний аналіз соціально-демографічних характеристик сучасної сім’ї, матеріального становища та умов проживання сімей в Україні дозволяє стверджувати, що сім'я є інтегральним показником суспільного розвитку, що відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу.

Однак за останні десять років економічне становище сім’ї в Україні значно погіршилося, оскільки перехід до ринкових економічних відносин змінив співвідношення джерел її забезпечення, загострив проблему споживання, забезпеченості сімей товарами тривалого користування та житлом. Існують й інші проблеми, які суттєво впливають на становище українських сімей. Йдеться про ціннісні трансформації щодо ставлення українців до створення та функціонування сім’ї; про збільшення випадків насильства у сім’ї; про погіршення стану здоров’я та репродуктивного здоров’я, зокрема. Негативно впливає на розвиток сучасної сім’ї і ґендерна нерівність. Недостатнє залучення чоловіків до виконання сімейних і батьківських обов’язків ускладнює жінкам поєднання професійної діяльності та виконання домашніх обов’язків, можливості кар’єрного росту, участі у політичному та суспільному житті. Водночас велика кількість розлучень провокує складні психологічні наслідки як для дитини, так і для колишнього подружжя.

Держава зацікавлена у забезпеченні необхідних умов для повноцінного функціонування інституту сім’ї в Україні. На це була спрямована державна сімейна політика, основними складовими якої протягом 2000-2009 рр. стали:

• соціально-економічна підтримка молодих сімей;

• заохочення сімей до народження дітей;

• вирішення проблем репродуктивного здоров’я;

• планування сім’ї тощо.

У результаті з метою покращення матеріального становища українських сімей здійснено ряд заходів щодо збільшення рівня оплати праці як основного джерела доходу, а також допомоги на дітей в багатодітних сім’ях та сім’ях з дітьми до 3-х років. Державна матеріальна підтримка різних категорій сімей зростає одночасно з підвищенням рівня прожиткового мінімуму та збільшенням розміру гарантованого мінімуму для призначення державної соціальної допомоги.

Створюються умови для покращення системи охорони материнства й дитинства, наближення її до рівня розвинутих країнах світу, для формування культури здорового способу життя та відповідального ставлення до власного здоров’я. Ряд заходів з боку держави спрямовано на формування та збереження репродуктивного здоров’я дітей та молоді, що сприяє зменшенню негативного впливу на кризову демографічну ситуацію в країні.

Разом з тим, потребує державного сприяння ряд проблем, пов’язаних з подальшим розвитком інституту сім’ї в Україні. Насамперед виникає необхідність переосмислення соціальних змін з метою пошуку шляхів для покращання умов функціонування сім’ї, зокрема сім’ї з дітьми. Це можливо здійснити на основі ґрунтовного аналізу соціально-економічного стану сім’ї, умов життєдіяльності різних її категорій, комплексної оцінки проблем розвитку сім’ї. Для цього на державному рівні варто продовжити роботу щодо:

• удосконалення нормативно-правової бази з питань сім’ї для її належного розвитку та виконання соціальних функцій;

• зміцнення правових, моральних та матеріальних засад сімейного життя;

• запровадження системи правової, психолого-педагогічної та організаційно-методичної допомоги для повноцінного виховання дітей у сім’ї;

• підвищення рівня економічної активності та самостійності сімей, оптимізації їх соціального захисту;

• створення системи цілеспрямованої підготовки майбутніх батьків до подружнього життя, підвищення рівня психолого-педагогічної культури громадян.

Для зміцнення та поширення позитивних сімейних цінностейдоцільним є повсюдне їх пропагування, у тому числі через:

• організацію науково-практичних конференцій, круглих столів, методичних семінарів тощо;

• розповсюдження інформаційних матеріалів під час просвітницьких заходів;

• книжкові виставки та ярмарки;

• роботу батьківського всеобучу в навчально-вихованих закладах;

• впровадження навчальних програм, зокрема «Концептуальні засади відповідального батьківства» тощо.

В цілому робота з формування відповідального батьківства, профілактики сімейного неблагополуччя, попередження виходу дитини з сім’ї має стати пріоритетним напрямком роботи Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Наразі це сприятиме запровадженню ефективної програми профілактики раннього сирітства, яка включатиме:

• систему підготовки спеціалістів соціальних центрів матері й дитини і консультаційних пунктів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у пологових стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини тощо;

• визначення критеріїв моніторингу та оцінки діяльності консультаційних пунктів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

• інструкції щодо впровадження базового рівня соціальних послуг та забезпечення ефективності соціальної роботи з жінками, які виявили намір відмовитися від новонародженої дитини;

• санітарно-гігієнічні норми діяльності соціальних центрів матері та дитини.

Необхідно якісно вдосконалювати соціальну політику. Зокрема, не просто збільшувати матеріальну допомогу на дитину, але зміцнювати такі державні механізми сімейної політики, як запровадження гнучких графіків роботи, зменшення податків для батьків неповнолітніх дітей, можливість часткової зайнятості для батьків, які мають малолітніх дітей, забезпечення потреб у дитячих дошкільних закладах тощо.

У сфері соціального захисту населення доцільно:

• запровадити моніторинг та оцінку системи соціального захисту населення;

• переглянути процедуру визначення та застосування прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту;

• розробити та запровадити систему коригуючих коефіцієнтів на державні соціальні гарантії для регіонів з високою вартістю життя;

• здійснити реформування програми соціальних пільг шляхом їх трансформації у діючу систему соціальної допомоги;

• здійснити поступовий перехід до єдиної адресної виплати як основного інструмента прямого впливу на бідність сімей;

• прискорити впровадження прогресивної технології обслуговування малозабезпечених громадян – надання всіх видів державної допомоги за однією заявою, формування єдиної бази даних і реєстру одержувачів всіх видів соціальної допомоги та пільг;

• сприяти покращенню доступу дітей до якісних послуг у таких сферах, як охорона здоров’я, соціальні послуги, транспорт, нові інформаційно-комунікаційні технології;

• прискорити відновлення мережі дошкільних дитячих закладів, що працюють на засадах державних установ;

• вжити заходів, спрямованих на викорінення дитячої бідності, ліквідацію дитячої бездоглядності та обмеження соціального сирітства, підтримку сімей з дітьми;

• сприяти підвищенню дієвості податкової соціальної пільги для працюючих громадян, які мають на утримання неповнолітніх дітей тощо.

У сфері попередження та протидії насильства в сім’їважливим є впровадження заходів щодо:

• інформування, просвіти, навчання громадськості;

• створення ефективної системи надання допомоги та захисту потерпілих;

• покращення взаємодії між структурами, залученими до протидії насильства в сім’ї та надання допомоги потерпілим на національному, обласному та районному рівнях;

• підвищення ефективності правоохоронних дій та судового переслідування порушників;

• підвищення кваліфікації державних службовців, залучених до протидії насильству в сім’ї;

• формування в суспільстві неприйняття насильства як форми вирішення конфліктів;

• підтримки громадських організацій, діяльність яких скерована на боротьбу з насильством в сім’ї.

Викорінення насильства в сім’ї та вирішення проблем, що виникають в життєдіяльності сучасної родини, неможливе без реального утвердження рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

Ґендерна політикапокликана виправити ситуацію з нерівністю. Її основними напрямами вдосконалення є:

• утвердження ґендерної рівності;

• недопущення дискримінації за ознакою статі;

• забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень;

• забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків; підтримка сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства;

• виховання і пропаганда серед населення культури ґендерної рівності, просвітницька діяльність у цій сфері;

• захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.

Ґендерна політика має стати інструментом вирішення існуючих соціальних проблем, зняття соціальної напруги як в суспільстві, так і в сім’ї за рахунок уваги до інтересів та потреб окремих соціально-демографічних груп населення та їх врахування в діяльності державних структур, органів місцевого самоврядування, бізнесу.

Для вирішення проблем здоров’я сучасної сім’ї необхідно забезпечити рівний та справедливий доступ усіх громадян до медичних послуг, їх високу якість та ефективність при збереженні соціально прийнятного обсягу державних гарантій. Поступово, за умови реформування існуючої бюджетної системи охорони здоров’я, створити підґрунтя щодо подальшого введення обов’язкового медичного страхування.

Доцільним є застосування нових технологій, що сприяють зниженню ризику інфікування новонароджених через впровадження сучасних методів ранньої діагностики ВІЛ у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, поліпшенню медичної допомоги та зниженню малюкової смертності. Нові технології також дозволяють попередити випадки дискримінації та стигматизації щодо ВІЛ-інфікованих громадян в Україні, оптимізувати умови перебування в організованих колективах ВІЛ-інфікованих дітей.

Зрештою необхідно формувати цілісну систему державної сімейної політики.Значною мірою реалізація цього завдання можлива шляхом розробки та втілення в життя Загальнодержавної програми забезпечення розвитку сім’ї на довгостроковий період з комплексом заходів, спрямованих на вирішення проблем розвитку сім’ї.

Доцільність створення такої програми зумовлена, по-перше, неможливістю реалізації сімейної політики засобами галузевого управління; по-друге, потребою узгодженої діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; по-третє, необхідністю залучення інститутів громадянського суспільства. Реалізація цієї програми дозволить сформувати систему особистих і суспільних ціннісних орієнтацій; подолати гендерні стереотипи щодо сімейних ролей; забезпечить умови для народження, належного утримання та виховання бажаної й суспільної необхідної кількості дітей у сім’ї; мінімізує асоціальні прояви, передусім, жорстокість та насильство у сім’ї, соціальне сирітство, бездоглядність та безпритульність дітей.

1 Волков А. Г. Семья объект демографии. – М.: Мысль, 1986. – С. 13.

2 Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації в Україні. – К.: АДЕФ-Україна, 2008, С. 85-88; Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку. – К.: ТОВ «Основа-Принт», 2009, С. 74-82.

3Там же

4Розраховано за даними вибіркового соціально-демографічного дослідження «Сім’я і сімейні відносини» (2009 р.)

5Розраховано за даними Державного комітету статистики України.

6Розраховано за даними Державного комітету статистики України.

7 Смертність населення України у трудоактивному віці. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУ, 2007. – С. 66-67.

8 The New Demographic Regime. Population Challenges and Policy Responses. Edited by M.Macura, A.L.MacDonald, W.Haug. – UN, New York and Geneva, 2005.

9Розраховано за даними Державного комітету статистики України.

10Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації в Україні. – К.: АДЕФ-Україна, 2008, С. 97-98.

11Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку. – К.: ТОВ «Основа-Принт», 2009, С. 116-117.

12Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації в Україні. – К.: АДЕФ-Україна, 2008, С. 103; Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку. – К.: ТОВ «Основа-Принт», 2009, С. 121.

13 Дані вибіркових обстежень 2008 р. і 2009 р.

14 Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації в Україні. – К.: АДЕФ-Україна, 2008, С. 107.

15Регіональні особливості шлюбно-сімейної структури населення України та процесів її формування // Населення України-2004. Регіональні аспекти демографічного розвитку. – К.: ІДСД НАН України, Держкомстат України, 2005, С. 51-82.

16 Населення України. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-трансформаційних процесів. – Київ: АДЕФ-Україна, 2008, С. 181-184.

17Статистичні збірники «Природний рух населення у 1989–2001 роках», демографічні щорічники «Населення України» за 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.

18 Дані Всеукраїнського перепису населення 2001 р.

19Дані вибіркових обстежень умов життя домогосподарств // Витрати та ресурси домогосподарств України у 2000, 2004, 2009 рр. /http://www.ukrstat.gov.ua/

20HenrietteEngelhardt.Fertility Intentions and Preferences: Effects of Structural and Financial Incentives and Constraints in Austria. 2004. http://paa2005.princeton.edu/download.aspx

21 Результати обстеження «Сім’я і сімейні відносини, 2009».

22 Проект «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», що здійснюється Інститутом соціології НАН України починаючи з 1994 року і по 2010 рік. Генеральний директор проекту - академік НАНУ - В.М.Ворона. Опитування населення України проводяться кожен рік; вибіркова сукупність кожного опитування у середньому становить 1800 осіб і репрезентує доросле населення України (віком понад 18 років).

23 Міжнародне порівняльне соціологічне дослідження «Європейське соціальне дослідження» (ESS), в якому брали участь 24 держави ЄС та Україна (керівник проекту - професор Лондонського університету Роджер Джовел). В Україні опитування проводилися за загальнонаціональною випадковою вибіркою (2000 респондентів) в березні-квітні 2005 та 2007 році Інститутом соціології НАНУ під керівництвом Є.Головахи.

24Головаха Е. Постсоветская аномия: особенности вихода из состояния аномической деморализованности в России и Украине.//Общественные науки и современность. - 2008. - № 6. - С.5. (5-10)

25Проект «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», що здійснюється Інститутом соціології НАН України починаючи з 1994 року і по 2010 рік. Генеральний директор проекту - академік НАНУ - В.М.Ворона. Опитування населення України проводяться кожен рік; вибіркова сукупність кожного опитування у середньому становить 1800 осіб і репрезентує доросле населення України (віком понад 18 років)

26Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. - К., «Столиця». - 2002. - С. 76

27Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві. - Київ. - «Компанія Ваіте». - 2007. - С.74.

28Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації в Україні. – К.: АДЕФ-Україна, 2008, С. 85-88; Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку. – К.: ТОВ «Основа-Принт», 2009, С. 74-82.

29Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2008 році. Статистичний збірник. К., - 2009., С.13, табл.4.

30 Дані Державного комітету статистики України.

31Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві. - Київ. - «Компанія Ваіте». - 2007. - С.73

32Головаха Е., Горбачик А. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005-2007. Київ: Інститут соціології НАНУ, 2008 - С.64.

33Там же, С.65

34Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. - К., - «Столиця». - 2002. - С. 92

35. Проект «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», що здійснюється Інститутом соціології НАН України починаючи з 1994 року і по 2010 рік. Генеральний директор проекту - академік НАНУ - В.М.Ворона. Опитування населення України проводяться кожен рік; вибіркова сукупність кожного опитування у середньому становить 1800 осіб і репрезентує доросле населення України (віком понад 18 років).

36Міжнародне порівняльне соціологічне дослідження «Європейське соціальне дослідження» (ESS), в якому брали участь 24 держави ЄС та Україна (керівник проекту - професор Лондонського університету Роджер Джовел). В Україні опитування проводилося за загальнонаціональною випадковою вибіркою (2000 респондентів) в березні-квітні 2005 та 2007 році Інститутом соціології НАНУ під керівництвом Є.Головахи.

37Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. - К., - «Столиця». - 2002. - С. 104.

38Соціологічне дослідження «Сім’я та шлюб очима молоді» було здійснено у 1994 році Українським інститутом соціальних досліджень, опитано 1438 юнаків та дівчат в різних регіонах України. Керівник дослідження - Ю.М.Якубова.

39За даними Мінсім’їмолодьспорту

40За даними Державної судової адміністрації

41За даними Міністерства охорони здоров’я.

42За даними Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді.

43За даними Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді.

44 Дослідження було проведено Міжнародним центром «Ла Страда – Україна» та Харківським інститутом соціальних досліджень у співпраці з МВС України в 2007-2008 роках. Методологія дослідження була побудована на показниках оцінки вартості сімейного насильства, запропонованих професором Сільвією Уолб (Університет Лідса, Велика Британія) і Леслі Лейн (Університет Нового Південного Уельсу, Австралія). Підрахунок вартості одного випадку сімейного насильства містив у собі ряд показників, серед яких: прямі втрати майна, витрати, пов’язані зі здоров’ям, економічні втрати, викликані зниженою працездатністю або невиходом на роботу, витрати, пов’язані із діяльністю правоохоронних органів, судів, соціальних служб, витрати, пов’язані з перебуванням у притулках, кризових центрах тощо.

45 Закон визнає чотири види насильства:

Фізичне насильство в сім’ї - умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності.

Сексуальне насильство в сім’ї - протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.

Психологічне насильство в сім’ї - насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Економічне насильство в сім’ї - умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я - Закон України «Про попередження насильства в сім’ї». - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 10, С.70

46 Захист шостої та сьомої об’єднаної доповіді про виконання Україною Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок відбувся 21 січня 2010 року.

47 Буленко Т.В. Тенденції розвитку української сім’ї та її проблеми на сучасному етапі / Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. — К., 2001. — т.ІІІ, ч.4. - С.20-24.

48 Лосева В., Луньков А. Запрет на инцест. Ж. «Архетип».- 1996.- № 1.- С. 49-54.

49 Зйдемиллер Е., Юстицкий В. Психология и психотерапия семьи. — СПб, 2000.

50 Дані офіційного сайту Державного комітету статистики України

51Розрахунки співробітників Інститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУ за даними офіційного сайту Державного комітету статистики України

52Дані офіційного сайту Державного комітету статистики України.

53Розрахунки співробітників Інститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУ за даними Обстеження умов життя домогосподарств України Держкомстату України

54Розрахунки співробітників Інститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУ за даними Обстеження умов життя домогосподарств України Держкомстату України

55 Розрахунки співробітників Інститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУ за даними Обстеження умов життя домогосподарств України Держкомстату України

56 Розрахунки співробітників Інститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУ за даними Обстеження умов життя домогосподарств України Держкомстату України

57 Розрахунки співробітників Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.ПтухиНАНУ за даними обстеження умов життя домогосподарств, яке проводиться Держкомстатом на постійній основі з 1999 р.; 1999-2009 рр.

58Далі по тексту в.п. означає «відсоткових пунктів».

59Джерело: розрахунки співробітників Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.ПтухиНАНУ за даними обстеження умов життя домогосподарств, яке проводиться Держкомстатом на постійній основі з 1999 р.; 1999 р. та 2009 р.

60Розрахунки співробітників Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.ПтухиНАНУ за даними обстеження умов життя домогосподарств, яке проводиться Держкомстатом на постійній основі з 1999 р.; 1999-2009 рр.

61Розрахунки співробітників Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.ПтухиНАНУ за даними обстеження умов життя домогосподарств, яке проводиться Держкомстатом на постійній основі з 1999 р.; 2009 р.

62Розрахунки співробітників Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.ПтухиНАНУ за даними обстеження умов життя домогосподарств, яке проводиться Держкомстатом на постійній основі з 1999 р.; 1999 р. та 2009 р.

63Калорійність спожитих харчових продуктів є ще одним критерієм, який дозволяє визначити рівень життя (бідності) населення. Для України за відносну межу бідності було взято 2100 ккал, тобто якщо енергетична цінність добового раціону складає менше зазначеної норми, то людина вважається бідною.

64 Розрахунки співробітників Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.ПтухиНАНУ за даними обстеження умов життя домогосподарств, яке проводиться Держкомстатом на постійній основі з 1999 р.; 1999 р. та 2009 р.

65Модуль щодо забезпеченості домогосподарств України товарами тривалого користування (до обстеження умов життя домогосподарств України Держкомстату України) з 2006 року проводиться раз на два роки. Останній рік – 2008-й.

66Стосовно мобільних телефонів слід сказати, що у 2000 році їх ще не було в переліку товарів тривалого користування, які було включено в обстеження умов життя домогосподарств.

67Розрахунки Інститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУ.

68Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування. – К.: Держкомстат України, 2000 та 2008рр. – 186 с.

69 Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування. – К.: Держкомстат України, 2002 та 2009р

70Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування. – К.: Держкомстат України, 2002 та 2009р

71Розрахунки співробітниківІнститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУза данними Обстежень умов життя доогосопдарств України.

72Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування. – К.: Держкомстат України, 2009 р.

73Домогосподарства, з рівнем середньодушових грошових доходів(у 2001 році – витрат) понад 360 грн. на місяць у 2001 р та 1920 грн. на особу в місяць у 2008 р.

74Домогосподарства, з рівнем середньодушових грошових доходів(у 2001 році – витрат)нижче 75 % медіанногорівня (108,97 грн. у 2001 р. та 622,7 грн. у 2008 р.

75Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування. – К.: Держкомстат України, 2002, 2009 р.

76Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування. – К.: Держкомстат України, 2002, 2009 р

77За даними Державного комітету статистики України.

78 Дані Державного комітету статистики України.

79 Розрахунки співробітників Інститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУ за даними обстежень умов життя домогосподарств у 2000, 2005, 2009 рр.

80 Розрахунки співробітників Інститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУ за даними обстежень умов життя домогосподарств у 2000, 2005, 2009 рр.

81 Джерело: розраховано співробітниками Інституту демографії та соціальних досліджень за даними обстежень умов життя домогосподарств у 2000, 2005, 2009 рр.

82РозрахункиспівробітниківІнститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУза даними обстежень умов життя домогосподарств у 2000, 2005, 2009 рр.

83 Розрахунки співробітників Інститут демографії та соціальних досліджень ім.В.М.Птухи НАНУ за даними обстежень умов життя домогосподарств у 2000, 2005, 2009 рр.

84 Витрати на харчування складають більше 60 % сукупних витрат домогосподарства.

85 75 %-ий поріг медіанного рівня сукупних еквівалентних витрат населення.

86Співвідношення середнього значення по10 % найбагатших та середнього значення по 10 % найбідніших

87 Розрахунки авторів за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України Держкомстату України

88 Розрахунки авторів за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України Держкомстату України

89Мова йде про критерій прожиткового мінімуму.

90 Домогосподарство – сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати в будь-яких з цих стосунків або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи (стаття 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення»).

91Доповідь «Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2010 р.». http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2010/gdn/sdh/sdh2010.htm

92Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»вiд 21.11.1992 № 2811-XII (поточна редакція від 12.06.2009 на пiдставi 1390-17)

93 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування» вiд 23.09.2008 № 573-VI (редакція вiд 23.09.2008)

94Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»вiд 21.11.1992 № 2811-XII (поточна редакція від 12.06.2009 на пiдставi 1390-17)

95Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (поточна редакція вiд 18.12.2008 на пiдставi 659-17)

96Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (поточна редакція вiд 18.12.2008 на пiдставi 659-17)

97Згідно із Законами № 2285-IV (2285-15) від 23.12.2004, № 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005

98Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 № 1768-III (поточна редакція від 10.01.2009 на пiдставi 796-17)

99Закон України «Про прожитковий мінімум» вiд 15.07.1999 № 966-XIV (остання редакція вiд 22.05.2008 на пiдставi v010p710-08)

100Наприклад, вкладник заключив угоду на суму 50 тис. € з умовою одержання права на позику при накопиченні 40 % цієї суми. Це означає, що накопичивши всього лише 20 тис., він може отримати від каси 50 тис., з яких 30 є позикою.

101Здоров’я населення та діяльність системи охорони здоров’я України: реалії, проблеми та шляхи вирішення. Київ, 2010

102Там же

103 Стан здоров’я жіночого населення в Україні за 2003-2005 роки /статистичні-довідкові матеріали/. Стан здоров’я жіночого населення в Україні за 2009 рік, Київ, 2010.

104Демографічна ситуація в Україні за 2000-2009 роки (аналітично-статистичний довідник), Київ, 2010.

105 Демографічна ситуація в Україні за 2000-2009 роки (аналітично-статистичний довідник). Київ, 2010.

106Демографічна ситуація в Україні за 2000-2009 роки (аналітично-статистичний довідник). Київ, 2010.

107Демографічна ситуація в Україні за 2000-2009 роки (аналітично-статистичний довідник). Київ, 2010.

108Там же

109Демографічна ситуація в Україні за 2000-2009 роки (аналітично-статистичний довідник). Київ, 2010.

110Демографічна ситуація в Україні за 2000-2009 роки (аналітично-статистичний довідник). Київ, 2010.

111Демографічна ситуація в Україні за 2000-2009 роки (аналітично-статистичний довідник). Київ, 2010.

112Там же.

113Демографічна ситуація в Україні за 2000-2009 роки (аналітично-статистичний довідник). Київ, 2010.

114 Демографічна ситуація в Україні за 2000-2009 роки (аналітично-статистичний довідник). Київ, 2010.

115 Основні показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2000-2009 р. р.

116Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2000-2009 роки. Київ, 2009.

117Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2000-2009 роки. Київ, 2009.

118Там же

119Основні показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2000-2009 рр.

120 ВІЛ-інфекція в Україні /Інформаційний бюлетень №33. Київ,2010 р.

121 ВІЛ-інфекція в Україні /Інформаційний бюлетень №33. Київ,2010 р.

122ВІЛ-інфекція в Україні /Інформаційний бюлетень №33. Київ,2010 р.

123Здоров’я населення та діяльність системи охорони здоров’я України: реалії, проблеми та шляхи вирішення. Київ, 2010 р.

124За даними вибіркового опитування домогосподарств щодо стану здоров’я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги.

125Здоров’я населення та діяльність системи охорони здоров’я України: реалії, проблеми та шляхи вирішення. Київ, 2010 р.

126Основні показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2000-2009рр.

127Основні показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2000-2009 рр.

128Основні показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2000-2009 рр.

129Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2000-2009 роки. Київ, 2009.

130Основні показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2000-2009 рр.

131Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2000-2009 роки. Київ, 2009.

132Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2006-2008 роки. Київ, 2009.

133Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2000-2009 роки. Київ, 2009.

134Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2000-2009 роки. Київ, 2009.

135Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2000-2009 роки. Київ, 2009.

136Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2000-2009 роки. Київ, 2009 р.

137Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2000-2009 роки /довідково-статистичні матеріали/. Київ, 2009 р.

138Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2000-2009 роки /довідково-статистичні матеріали/. Київ, 2009.

139Довідник з питань репродуктивного здоров’я. Під ред. проф. Гойди Н.Г.- К., Вид-во Раєвського, 2004.

140Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2000-2009 роки /довідково-статистичні матеріали/. Київ, 2009 р.

141Основні показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2000-2009 рр.

142ВІЛ-інфекція в Україні /Інформаційний бюлетень №33. Київ,2010

143ВІЛ-інфекція в Україні /Інформаційний бюлетень №33. Київ, 2010

144ВІЛ-інфекція в Україні /Інформаційний бюлетень №33. Київ, 2010

145ВІЛ-інфекція в Україні /Інформаційний бюлетень №33. Київ, 2010

146Стан здоров’я дітей 0-17 років в Україні та надання їм медичної допомоги за 2009 рік /статистично-аналітичний довідник/. – К.-2010 р.

147Стан здоров’я дітей 0-17 років в Україні та надання їм медичної допомоги за 2009 рік /статистично-аналітичний довідник/. – К.-2010 р.

148Стан здоров’я дітей 0-17 років в Україні та надання їм медичної допомоги за 2009 рік /статистично-аналітичний довідник/. – К.-2010 р.

149 Стан здоров’я жіночого населення в Україні за 2003-2005 роки /статистичні-довідкові матеріали/. Стан здоров’я жіночого населення в Україні за 2009 рік /статистично-аналітичний довідник/.- Київ, 2010.

150Жінка і здоров’я . За редакцією Марлен Б.Голдман, Морін К.Гетч. Том І. – Видавництво „Сфера», Київ, 2005 р.

151Стан здоров’я дітей 0-17 років в Україні та надання їм медичної допомоги за 2009 рік /статистично-аналітичний довідник/. – К.-2010 р.

152 Стан здоров’я жіночого населення в Україні за 2003-2005 роки /статистичні-довідкові матеріали/. Та Стан здоров’я жіночого населення в Україні за 2009 рік /статистично-аналітичний довідник/.- Київ, 2010.

153Аналіз роботи дитячої та підліткової гінекології за 2003-2007 роки у забезпеченні репродуктивного здоров’я населення України (інформаційно-статистичний довідник).- Київ, 2008

154Там же

155Аналіз роботи дитячої та підліткової гінекології за 2003-2007 роки у забезпеченні репродуктивного здоров’я населення України (інформаційно-статистичний довідник).- Київ, 2008

156Аналіз роботи дитячої та підліткової гінекології за 2003-2007 роки у забезпеченні репродуктивного здоров’я населення України (інформаційно-статистичний довідник).- Київ, 2008

157Аналіз роботи дитячої та підліткової гінекології за 2003-2007 роки у забезпеченні репродуктивного здоров’я населення України (інформаційно-статистичний довідник).- Київ, 2008

158Аналіз роботи дитячої та підліткової гінекології за 2003-2007 роки у забезпеченні репродуктивного здоров’я населення України (інформаційно-статистичний довідник).- Київ, 2008

159 Основні показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2000-2009 рр.

160Медико-демографічна ситуація та організація медичної допомоги населенню: підсумки діяльності системи охорони здоров’я України у 2009 році. - К.:МОЗ України, 2010.

161Демографічна ситуація в Україні за 2000-2009 роки (аналітично-статистичний довідник). Київ, 2010.

162 а) Формування здорового способу життя: активна участь молоді / Н. Комарова, А. Зінченко, Д. Дікова-Фаворська, Н.- Романова та ін. – К.: Ук р. ін-т соц. дослідж., 2005.– 88 с. – (Формув. здорового способу життя молоді; Кн. 10).

б) Формування здорового способу життя в Україні: національна модель „Молодь за здоров’я» / П. Шатц, О. Яременко (ке р.), О.Балакірєва та ін. – К.: Ук р. ін-т соц. дослідж., 2005.– С 130.

163 Формування здорового способу життя молоді: стан, тенденції, перспективи: Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2002 р.). – К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2003.- 250 с.

164 Соціологічне дослідження «Ставлення молоді до здорового способу життя», проведене Державним інститутом сім’ї та молоді за сприяння ЮНІСЕФ у вересні 2010 року

165 Соціологічне дослідження «Ставлення молоді до здорового способу життя», проведене Державним інститутом сім’ї та молоді за сприяння ЮНІСЕФ у вересні 2010 року

166 Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідемічну ситуацію. 2008 рік / Міністерство охорони здоров’я України; Український інститут стратегічних досліджень ИОЗ України . – К., 2009. – 360 с.

167 Розрахунки співробітників ІДСД ім. М. В. Птухи НАН України за даними обстеження умов життя домогосподарств України Держкомстату України. Тут і далі: з метою усунення впливу статистичних викидів на розподіл доходів та витрат домогосподарств скоригована система статистичних ваг багатодітних домогосподарств м. Києва з урахуванням рівня їх середньодушових доходів та результатів попередніх раундів ОУЖД

168 За матеріалами Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України

169 Розрахунки Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, яке проводиться Держкомстатом

170Соціологічне дослідження «Ставлення молоді до здорового способу життя», проведене Державним інститутом сім’ї та молоді за сприяння ЮНІСЕФ у вересні 2010 року

171Матеріали круглого столу «Сім’я – релігійний, соціальний та правовий аспекти» 4.02.2010//http://acop.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=349%3A4--2010-&catid=23%3A2009-04-22-12-15-32&Itemid=27&lang=uk

172Офіційний вісник України, 2001 р., N 52

173 http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/cardnpd

174Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 15, ст.232http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1382-15

175Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 35, ст.290http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1768-14

176 Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 21-22, ст.135 zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2947-14

177Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 38, ст.348 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=966-14

178 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=250-2003-%EF

179Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 1, ст.2 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2109-14

180 Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 21, ст. 252

181 Закон України Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 4, ст.19 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1646-17

182 Постанова Кабінету Міністрів України Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми від 21 квітня 2005 р. N 315 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=13-2007-%EF

183 http://www.ditu.gov.ua/statistics/10200

184 Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 39, ст.550

185 Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 59 ст. 123

186Постанова Верховної Ради України від 17 вересня 1999 року N 1063-XIV

187постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 № 243

188Постанова Кабінету Міністрів від 26 квітня 2002 р. N 565

189Постанова Кабінету Міністрів від 26 квітня 2002 р. N 564

190Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 73-р «Про підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та асоціацією "СОС-Кіндердорф Інтернешнл" про створення СОС - дитячих містечок та супутніх СОС - проектів в Україні»

191Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. N 235-р.

192Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.04 №724-р.

193Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. N 954-р.

194Постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.04 № 981 „Про підтримку сімей при народженні дитини»

195Постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. № 244

196Окремим жінкам не виплачено винагороду лише з об’єктивних причин: смерті, виїзду за кордон тощо.

197Різниця між даними поточного та минулого року Джерело: сайт Держкомстату

198 Словник-довідник для соціальних працівників та соціальних педагогів / За ред. А.Й.Капської, І.М.Пінчук, С.В.Толстоухової. – К., 2000. – 260 с.

199Громадська думка: Дослідження, Аналіз, Висновки. – К.: ДЦССМ, 2003. – 125 с.

200Аналітичний звіт: Моніторинг соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах. – К.: Держсоцслужба, 2006. – 136 с.

65