Тис. М2 загальної площі77

У 2009 році в експлуатацію було введено лише 6400 тис. м²загальної площі житла, що складає лише 61 % від рівня 2008 року, та лише трохи перевищує показник 2000 року. Така ситуація обумовлена світовою фінансово-економічною кризою, яка негативно вплинула на всі сфери економіки України, та викликала різке погіршення рівня та якості життя людей.

Починаючи з 2000 року спостерігається зменшення черги на отримання житла або поліпшення житлових умов. Але це не є свідченням того, що проблема з житлом ефективно вирішується. Реальною причиною скорочення квартирної черги є ліквідація черги на підприємствах у зв’язку із структурною реорганізацією підприємств, масовими скороченнями працівників, відсутністю коштів на будівництво житла. Поряд зі скороченням черги на житло зменшується і кількість одержувачів житла. Якщо у 2000 році одержали житло або поліпшили свої житлові умови 28,9 тис. домогосподарств які перебували на квартирному обліку в державному житловому фонді в містах, то у 2009 році цей показник скоротився до 10,8 тис. (табл.2.19).

Таблиця 2.19.

Динаміка надання житла міському населенню78

Рік	У державному фонді		У фонді житлово-будівельних кооперативів
	кількість сімей та одинаків, що перебували на квартирному обліку, (тис)	кількість сімей та одинаків, що одержали житло або поліпшили свої житлові умови квартирному обліку, (тис)	кількість сімей та одинаків, що перебували на квартирному обліку, (тис)	кількість сімей та одинаків, що одержали житло або поліпшили свої житлові умови квартирному обліку, (тис)
2000	1351,8	28,9	397,0	1,9
2001	1246,8	26,5	363,6	1,7
2002	1184,7	22,7	337,3	1,3
2003	1122,2	22,7	327,8	1,2
2004	1087,2	21,6	317,9	0,7
2005	1022,7	19,2	288,5	0,4
2006	994,2	19,3	294,1	0,7
2007	957,6	16,0	282,1	0,4
2008	928,8	15,9	275,1	0,4
2009	897,3	10,8	264,0	0,03

Міське населення може поліпшити свої житлові умови за рахунок власних коштів. Утім лише незначна кількість може це зробити.

Диференціація житлових умов населення з-поміж різних факторів тісно пов’язана зі структурою домогосподарства. Для аналізу було взято зовсім різні типи домогосподарств. Частка тих хто мешкає у власній квартирі або окремому будинку в міській місцевості досить суттєво варіює. Так, у 2000 році найкраще були забезпечені житлом домогосподарства без дітей, в яких є особи працездатного та непрацездатного віку – 95,3 % з них мали власну квартиру або окремий будинок. Найгірше - домогосподарства з трьома дітьми – 88,3 % (табл.2.20). У 2009 році, диференціація між різними типами домогосподарств збільшилася. Так, у місті краще були забезпечені житлом домогосподарства без дітей, в яких всі особи непрацездатного віку, а найгірше - одинаки працездатного віку – 68,5 % (табл.2.20). Така ситуація склалася під дією двох факторів: недостатньої кількості нового житла та високими відсотковими ставками по іпотечному кредитуванню.

Таблиця 2.20.