1. 2. 46

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

ім. Г. С. Сковороди

Методичні рекомендації з

курсу

«Методика викладання історії»

для студентів історичних факультетів

Харків – 2012

Упорядник: Яковенко Г.Г., канд.істор. наук, доцент кафедри історії

Рецензенти:

Олійник М. М., доктор істор. наук, професор кафедри історичних дисциплін Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди;

Кравченко О. В., канд. істор. наук, доцент кафедри українознавства Харківської академії залізничного транспорту.

Протокол № 1 засідання кафедри історії від 30 серпня 2012 р.

Курс «Ме­то­ди­ка ви­кла­дан­ня іс­то­рії» за­ймає ва­ж­ли­ве мі­с­це у про­фе­сій­ній під­го­то­в­ці вчи­те­ля іс­то­рі­ї, який покликаний виконувати го­ло­вне за­вдан­ня су­час­ної шкі­ль­ної іс­то­ричної осві­ти - пе­ре­хід до осо­би­с­тісно­орієнто­вно­го на­вчан­ня, ви­хо­ван­ня на уро­ках ві­т­чи­з­ня­ної та все­сві­т­ньої іс­то­рії свідомого гро­ма­дя­ни­на Укра­ї­ни. Тому шкі­ль­ний курс має сфо­р­му­ва­ти гро­ма­дян­сь­кі осо­би­с­ті­с­ні яко­с­ті уч­ня, яких по­тре­бує де­мо­к­ра­ти­ч­не су­с­пі­ль­с­т­во: ін­те­ле­к­ту­а­ль­ну че­с­ність, від­кри­тість ро­зу­му, по­ва­гу до пра­в­ди, то­ле­ра­н­т­ність, вмін­ня кри­ти­ч­но ми­с­ли­ти.

Учи­тель по­ви­нен до­по­мо­г­ти уч­не­ві зро­зу­мі­ти су­час­не життя че­рез ви­вчен­ня ми­ну­ло­го та під­го­ту­ва­ти їх до що­ден­но­го жит­тя, на­вчи­ти са­мо­стій­но здо­бу­ва­ти знан­ня, ство­ри­ти умо­ви для са­мо­роз­ви­т­ку та са­мо­на­вчан­ня, ви­хо­ву­ва­ти пра­г­нен­ня до по­стій­но­го са­мо­вдо­с­ко­на­лен­ня. Специфіка підготовки учителя історії полягає в тому, що вже в самому соціальному замовленні держави і суспільства ці спеціалісти розглядаються не тільки як вчителі предметники (носії спеціальних предметних знань та вмінь), але як вчителі, які через свої предмети в найбільшій мірі вирішують проблеми соціалізації особистості, формування майбутніх громадян України, що сприймають поняття Батьківщина, патріотизм як пріорітетні цінності.

Під­го­ту­ва­ти сту­де­н­тів до ре­а­лі­за­ції цих за­вдань по­ви­нен курс "Ме­то­ди­ка ви­кла­дан­ня іс­то­рі­ї”.

За­вдан­ня ку­р­су – на­да­ти ба­зо­ві те­о­ре­ти­ч­ні знан­ня та прак­ти­ч­ні вмін­ня, що ста­но­в­лять ос­но­ву про­фе­сій­ної під­го­то­в­ки май­бу­т­ньо­го вчи­те­ля; озбро­ї­ти сту­де­н­тів знан­ня­ми ос­но­в­них за­ко­но­мі­р­но­с­тей на­вчан­ня та ви­хо­ван­ня на уро­ках іс­то­рії, до­по­мо­г­ти ово­ло­ді­ти ос­но­в­ни­ми прак­ти­ч­ни­ми на­ви­ч­ка­ми ви­кла­дан­ня від­по­ві­д­но­го шкі­ль­но­го пред­ме­ту та ве­ден­ня ви­хо­в­ної ро­бо­ти; ви­хо­ву­ва­ти сві­до­ме тво­р­че від­но­шен­ня до май­бу­т­ньої пе­да­го­гі­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті.

У цілому курс «Методика викладання історії» забезпечується державними програмами, що включають: «Закон про освіту», «Державний стандарт. Галузь «Суспільствознавство», «Концепцію історичної освіти середньої загальноосвітньої 12-річної школи», Державну національну програму «Освіта» («Україна ХХІ століття ») (1993).

Про­гра­ма з ме­то­ди­ки ви­кла­дан­ня іс­то­рії ба­зу­єть­ся на до­ся­г­нен­нях су­час­ної пси­хо­ло­го-­пе­да­го­гі­ч­ної та ме­то­ди­ч­ної на­у­ки, пе­ред­ба­чає ово­ло­дін­ня сту­де­н­та­ми ос­но­ва­ми ме­то­ди­ки ви­кла­дан­ня іс­то­рії як на­у­ко­вої пе­да­го­гі­ч­ної ди­с­ци­п­лі­ни, а також ро­зу­мін­ня мі­с­ця ме­то­ди­ки в си­с­те­мі пе­да­го­гі­ч­них на­ук; ме­то­ди­ч­ної кон­це­п­ції, що ві­до­бра­жає ос­но­в­ні ас­пе­к­ти та об’­єк­ти­в­ні за­ко­но­мі­р­но­с­ті ре­а­ль­но­го про­це­су на­вчан­ня іс­то­рії в шко­лі. Від­по­ві­д­но до цих за­ко­но­мі­р­но­с­тей скла­до­ві ча­с­ти­ни ме­то­ди­ки в про­гра­мі спів­від­но­сять­ся од­на з од­ною та ор­га­ні­ч­но по­в'я­за­ні між со­бо­ю. Про­гра­ма скла­да­єть­ся із ше­с­ти роз­ді­лів; ко­жен роз­діл – ло­гі­ч­но ці­лі­с­ний ме­то­ди­ч­ний блок. Кон­це­н­т­ро­ва­на бло­ко­ва си­с­те­ма­ти­за­ція на­вча­ль­но-­ме­то­ди­ч­но­го ма­те­рі­а­лу на­дає мо­ж­ли­вість ви­кла­да­чу, з од­но­го бо­ку, ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ме­то­ди­ку ви­пе­ре­джа­ю­чо­го на­вчан­ня, з ін­шо­го – здій­с­ню­ва­ти по­то­ч­ну за­лі­ко­ву пе­ре­ві­р­ку знань і вмінь сту­де­н­тів по да­ним роз­ді­лам і те­мам.

Про­гра­ма стру­к­ту­ро­ва­на та­ким чи­ном, що за пе­рі­од на­вчан­ня сту­де­н­ти по­ви­нні ово­ло­ді­ти знан­ня­ми те­о­ре­ти­ч­них ос­нов ме­то­ди­ки та вмі­ти ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ме­то­ди і при­йо­ми прак­ти­ч­ної ро­бо­ти для ви­рі­шен­ня при­кла­д­них за­вдань.

Студентам, які працюють за індивідуальним графіком, організувати самостійне опрацювання курсу «Методика викладання історії» допоможе тематичний план лекцій. Кожна лекція містить перелік ключових питань, список підручників та фахової літератури. Для раціонального опрацювання матеріалу краще скласти конспект або тези, розгорнутий план або структурно-логічну схему. Підготовка до семінарських занять спрямована на формування у майбутніх учителів потреби до самоосвіти, створення свого індивідуального стилю діяльності, професійної гнучкості та підготовленості до змін в освітньому середовищі. Під час самостійної роботи студентам пропонується вивчення й аналіз нормативних документів, літератури, збирання та систематизація методичних матеріалів для проведення уроків. Зміст семінарських занять включає в себе запитання до опрацьованої літератури, що допоможе актуалізувати знання з вивченої теми. Для підготовки до педагогічної практики студентам пропонуються алгоритми виконання різних прийомів навчальної діяльності: вивчення понять, формування вмінь,підготовки різних варіантів планування та видів занять.

До кожного семінарського заняття передбачено виконання індивідуального науково-дослідницького завдання (ІНДЗ). Його підготовка обіймає багато часу, тому студент повинен обрати для опрацювання лише одне, із врахуванням його відстроченої перевірки. По мірі виконання методичних досліджень студентам пропонується підготувати їх презентацію (виступ на 10 хв.)

Для виконання курсових та дипломних досліджень студентам четвертого та п’ятого курсів заочного факультету запропоновано перелік проблем, актуальних для науково-методичного дослідження. Працюючим студентам краще обирати тематику для розробки, враховуючи необхідність подальшого підвищення професійної кваліфікації. Таким чином студенти зможуть напрацювати теоретичний матеріал для запровадження у шкільній практиці. На перших етапах дослідження ефективно організувати роботу допоможуть ключові питання лекцій та семінарських занять та списки рекомендованої до них літератури.

При вивченні дисципліни «Методика викладання історії» заплановано три модульних контроля, при проведенні яких студенти виконують відповідні види контрольних кваліфікаційних завдань – проходять співбесіду, виконують тестові завдання за відповідною тематикою модуля навчальної дисципліни, практичні та індивідуальні науково-дослідні завдання. Кожнен з модулів дисципліни представляє собою закінчену, окрему структурну дидактичну одиницю, що дає можливість вивчати їх незалежно один від одного. Перший модуль вивчається студентами третього курсу денного відділення у шостому семестрі: 8 лекцій та 6 семінарів. Для студентів четвертого курсу денного відділення розподіл годин становить: 13 лекцій та 14 семінарів (другий та третій змістовний модулі). Студенти четвертого курсу заочного відділення у сьомому семестрі прослухають 8 лекцій та відпрацюють 6 семінарів.

Під час ви­вчен­ня да­но­го ку­р­су сту­де­н­ти отри­му­ють знан­ня з та­ких про­блем:

• іс­то­рія роз­ви­т­ку та ме­то­до­ло­гія ме­то­ди­ки ви­кла­дан­ня іс­то­рії як на­у­ки;

• ос­но­в­ні за­ко­но­мі­р­но­с­ті ме­то­ди­ки ви­кла­дан­ня;

• ді­ю­чі шкі­ль­ні про­гра­ми, під­ру­ч­ни­ки, ме­то­ди­ч­на лі­те­ра­ту­ра та пе­рі­одика з іс­то­рії;

• про­цес фо­р­му­ван­ня си­с­те­ми іс­то­ри­ч­них знань;

• ме­то­ди та ме­то­ди­ч­ні при­йо­ми на­вчан­ня та ви­хо­ван­ня уч­нів у про­це­сі ви­вчен­ня іс­то­рії на уро­ках і в по­за­уро­ч­ний час;

• ос­но­в­ні за­со­би на­вчан­ня іс­то­рії;

• між­пре­д­ме­т­ні та між­ку­р­со­ві зв’я­з­ки;

• фо­р­ми ор­га­ні­за­ції на­вча­ль­но-­ви­хо­в­но­го про­це­су з іс­то­рії;

• си­с­те­ма пе­ре­ві­р­ки й оці­н­ки знань та вмінь уч­нів;

• фо­р­ми та ме­то­ди по­за­кла­с­ної ро­бо­ти з іс­то­рії;

• про­бле­ми су­час­ної ме­то­ди­ки.

Ос­но­в­ні вмін­ня, що фо­р­му­ють­ся під час ме­то­ди­ч­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів:

• за­сто­со­ву­ва­ти рі­з­ні ме­то­ди та при­йо­ми на­вча­ль­но-­ви­хо­в­ної ді­я­ль­но­с­ті на уро­ках і в по­за­уро­ч­ний час;

• го­ту­ва­ти та про­во­ди­ти уро­ки рі­з­них ти­пів;

• скла­да­ти план-­ко­н­с­пект уро­ку;

• ви­го­то­в­ля­ти та за­сто­со­ву­ва­ти рі­з­ні на­оч­ні по­сі­б­ни­ки;

• здій­с­ню­ва­ти пе­ре­ві­р­ку знань та вмінь уч­нів;

• оці­ню­ва­ти знан­ня та вмін­ня уч­нів;

• го­ту­ва­ти та про­во­ди­ти фа­ку­ль­та­ти­в­ні за­нят­тя;

• об­ла­д­на­ти шкі­ль­ний ка­бі­нет з іс­то­рії;

• про­во­ди­ти ме­то­ди­ч­ні до­слі­джен­ня;

• пра­цю­ва­ти з на­у­ко­во-­ме­то­ди­ч­ною лі­те­ра­ту­ро­ю.

Ус­пі­ш­не за­сво­єн­ня сту­де­н­та­ми ме­то­ди­ч­них знань та на­ле­ж­ний рі­вень сфо­р­мо­ва­но­с­ті вмінь дасть змо­гу під­го­ту­ва­тись як до пе­да­го­гі­ч­ної прак­ти­ки, так і до май­бу­т­ньої вчи­тель­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті.

Завданням навчальної дисципліни є формування наступних вмінь:

Модуль 1(для студентів третього курсу денного відділення):

• навчитися аналізувати ді­ю­чі шкі­ль­ні про­гра­ми, під­ру­ч­ни­ки, ме­то­ди­ч­ну лі­те­ра­ту­ру та пе­рі­оди­ку з іс­то­рії та методики її вивчення;

• про­во­ди­ти ме­то­ди­ч­ні до­слі­джен­ня;

• пра­цю­ва­ти з на­у­ко­во-­ме­то­ди­ч­ною лі­те­ра­ту­ро­ю;

• оволодіти прийомами фо­р­му­ван­ня си­с­те­ми іс­то­ри­ч­них знань, а саме: створювати уявлення про факти, процеси, явища;

• засвоїти алгоритми локалізації історичних фактів в просторі та часі.

Модуль 2 (для студентів четвертого курсу денного відділення):

• засвоїти зміст ме­то­дів та ме­то­ди­ч­них при­йо­мів на­вчан­ня та ви­хо­ван­ня уч­нів у проце­сі ви­вчен­ня іс­то­рії на уро­ках і в по­за­уро­ч­ний час;

• ознайомитися з ос­но­в­ними за­со­бами на­вчан­ня іс­то­рії;

• навчитися встановлювати між­пре­д­ме­т­ні та між­ку­р­со­ві зв’я­з­ки;

• засвоїти зміст основних фо­р­м ор­га­ні­за­ції на­вча­ль­но-­ви­хо­в­но­го про­це­су з іс­то­рії;

Модуль 3 (для студентів четвертого курсу денного відділення):

• навчитися здій­с­ню­ва­ти пе­ре­ві­р­ку знань та вмінь уч­нів;

• відпрацювати навички оці­ню­ва­ння знан­ь та вмін­ь уч­нів;

• оволодіти вмінням об­ла­д­на­ти шкі­ль­ний ка­бі­нет з іс­то­рії;

• навчитися ви­го­то­в­ля­ти та за­сто­со­ву­ва­ти рі­з­ні на­оч­ні по­сі­б­ни­ки;

• засвоїти вміння го­ту­ва­ти та про­во­ди­ти фа­ку­ль­та­ти­в­ні за­нят­тя.

• ознайомитися з професіограмою вчителя історії.

Якісно підготуватися до проведення будь-яких форм контролю (модульного, кваліфікаційних контрольних робіт, заліків та екзаменів) допоможе перелік запитань для повторення. Виявити рівень наявних знань можна, ознайомившись з запропонованими критеріями оцінювання.

Розподіл навчального часу за темами і видами занять

III курс денне відділення

(шостий семестр)

Номери та найменування модулів	Всьо го год	Лек ції	Семі нари	Мод. конт роль	Інд. роб.	Сам. роб.
Модуль 1. Історична освіта і методика викладання історії в Україні: шлях розвитку і сучасність	54	16	12	2	10	14
Тема 1. Ме­то­ди­ка ви­кла­дан­ня іс­то­рії – на­у­ко­во-пе­да­го­гі­ч­на ди­с­ци­п­лі­на	4	2	2
Тема 2. 3 іс­то­рії роз­ви­т­ку шкі­ль­ної іс­то­ри­ч­ної осві­ти та ме­то­ди­ки ви­кла­дан­ня іс­то­рії в Укра­ї­ні	4	2				2
Тема 3. Світові, європейські та вітчизняні орієнтири сучасної шкільної історичної освіти та методики її викладання в XXІ ст.	4	2				2
Тема 4. Мета, зміст і структура шкільних курсів з історії (всього кредитів - 1, 5)	8	2	2		2	2
Тема 5. Фо­р­му­ван­ня си­с­те­ ми іс­то­ри­ч­них знань шко­ля­рів	8	2	2		2	2
Тема 6. Пізнавальні вміння як компонент змісту шкільної історичної освіти	8	2	2		2	2
Тема 7. Пізнавальні можливості учнів у навчанні історії	8	2	2		2	2
Тема 8. Хронологія у вивченні історії	8	2	2		2	2

IV курс денне відділення

(сьомий семестр)

	Номери та найменування модулів	Всьо го годин	Лек ції	Семі нари	Мод. контр.	Інд. роб.	Сам. роб.
	Модуль 2. Діяльність учителя і учня в процесі вивчення історії	29	12	12		2	1
	Тема 1. Методи навчання історії	4	2	2
	Тема 2. Шкільний підручник як найважливіший засіб навчання	6	2	2		2
	Тема 3. Навчання за допомогою різних типів навчальних текстів	4	2	2
	Тема 4. На­оч­ний ме­тод ви­кла­дан­ня іс­то­рії	5	2	2			1
	Тема 5. Проблемне навчання історії	4	2	2
	Тема 6. Технічні засоби навчання на уроках історії	4	2	2
	Модуль 3. Форми організації навчально- виховного процесу з історії	43	14	16		10	3
	Тема 1. Урок – ос­но­в­на фо­р­ма ор­га­ні­за­ції на­вча­ль­но-ви­хо­в­но­го про­це­су у шко­лі	9	2	4		2	2
	Тема 2. Фо­р­ми організації на­вча­ль­ного процесу	7	2	2		2	1
	Тема 3. Способи пе­ре­ві­р­ки та оці­н­ювання знань і вмінь уч­нів	7	2	2		2	1
	Тема 4. Су­час­ні осві­т­ні тех­но­ло­гії на уро­ках іс­то­рії	6	2	2		2
	Тема 5. Гра та дискусія на уроках історії	4	2	2
	Тема 6. Позакласна робота з історії	6	2	2		2
	Тема 7. Учитель історії	4	2	2
	Всього годин (кредитів - 2)	72	26	28		12	6
Для студентів IV курсу заочного відділення Номери та найменування модулів Всьо го год Лек ції Семі нари Мод. конт роль Інд. роб. Сам. роб. Тема 1. Історична освіта і методика викладання історії в Україні: шлях розвитку і сучасність 8 2 2 1 3 Тема 2. Фо­р­му­ван­ня си­с­те­ ми іс­то­ри­ч­них знань шко­ля­рів 10 2 4 1 3 Тема 3. Діяльність учителя і учня в процесі вивчення історії 12 2 6 1 3 Тема 4. Урок – ос­но­в­на фо­р­ма ор­га­ні­за­ції на­вча­ль­но-ви­хо­в­но­го про­це­су в шко­лі 9 2 2 2 3 Тема 5. Су­час­ні осві­т­ні тех­но­ло­гії на уро­ках іс­то­рії 8 2 2 1 3 Всього годин (кредитів – 1,5) 47 10 16 6 15