Тема 2. Мета і основні завдання

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКАЇНІ

1. Мета фізичного виховання –

задоволення певних потреб суспільства та окремих його громадян, пов’язаних з біологічним і духовним розвитком, здоров ям та високопродуктивною працею і захистом від несприятливих природних та соціальних факторів.

2. Інші сторони виховання, які реалізуються в процесі фізичного виховання:

1. Розвиток інтелекту й утвердження життєвого оптимізму.

2. Моральне виховання.

3. Виховання волі.

4. Фізичне і господарсько-трудове виховання.

5. Естетичне виховання.

Об’єктивною основою органічного взаємозв’язку всіх сторін виховання є єдність фізичного і духовного розвитку людини. Вирішення виховних завдань передбачає:

1. Розвиток інтелекту й утвердження життєвого оптимізму. Система знань, що постійно розширюється в багаторічному процесі фізичного виховання, набуває все більшого загальноосвітнього значення і сприяє розвитку інтелекту учнів та збагаченню їх спеціальними фізкультурними знаннями.

Активізуючи розумову діяльність учнів, слід використовувати завдання, що вимагають самостійного пошуку шляхів їх вирішення.

Специфіка практичної діяльності у процесі виконання фізичних вправ, ігор і змагань дозволяє вдосконалювати такі інтелектуальні здібності учнів як аналіз, порівняння і проектування своїх дій.

Сенсорна діяльність суттєво впливає на розвиток психічних процесів, що лежать в основі мислення.

2. Моральне виховання учнів у процесі фізичного виховання повинне бути звернене до духовної суті учнів. Сам зміст навчально-рухової діяльності включає ситуації, які можна використовувати для виховання почуття поваги до слабкого, почуття обов’язку і відданості, почуття відповідальності, власної гідності, гордості, совісті, взаємодопомоги, товариськості тощо.

3. Виховання волі в процесі занять фізичними вправами. Оскільки процес фізичного виховання немислимий без прояву вольових зусиль, то вже самі заняття фізичними вправами сприяють вихованню вольових якостей. Серед вольових якостей, які найбільше піддаються впливові у процесі фізичного виховання є: цілеспрямованість, наполегливість, витримка, рішучість, сміливість, ініціативність.

4. Фізичне і господарко-трудове виховання учнів тісно пов’язані між собою.

По-перше, фізичне виховання, окрім загально підготовчого, має прикладне значення для господарсько-трудової діяльності, формуючи рухові навички і вміння, що безпосередньо застосовуються в ній. Разом з тим, фізичне виховання, розвиваючи фізичні здібності і створюючи великий запас рухових навичок і вмінь, гарантує високу продуктивність у будь-якому виді праці.

По-друге, у процесі фізичного вдосконалення, яке досягається роками наполегливої праці, формується позитивне ставлення до праці взагалі.

По-третє, деякі види фізичної праці є складовою частиною процесу фізичного виховання, тобто при певній організації дають ефект, схожий з ефектом фізичних вправ, сприяючи розвитку фізичних якостей і зміцненню здоров’я, або у формі обслуговуючої праці підвищують ефективність навчально-тренувальних занять.

5. Фізичне виховання розширює сферу естетичного впливу навколишнього середовища на особу.

Головними засобами естетичного виховання в процесі занять фізичними вправами є:

1. Цілеспрямовані досконалі рухи.

2. Складно-координаційні рухи, розміреність зусиль, динаміка режимів та інші риси національних рухових дій.

3. Гімнастичні виступи, спортивні змагання, фізкультурні наряди, які за силою естетичного впливу межують з мистецтвом.

4. Естетичні елементи навколишнього природного середовища, в якому проходять заняття.

5. Сама атмосфера та умови занять (одяг, музика, пісні, художнє оформлення споруд, гігієнічні умови і т.д.)

3. Основні завдання фізичного виховання:

2. Освітні, оздоровчі, виховні завдання.

4. Завдання, що вирішуються в процесі фізичного виховання:

1.

• Зробити надбанням кожного базові науково-практичні знання, нагромаджені у сфері фізичної культури;

• забезпечити раціональне формування індивідуального фонду рухових умінь і навичок, необхідних у житті, та довести їх до необхідного рівня досконалості;

• навчити кожного застосовувати набуті знання і навички у повсякденному житті з метою самовдосконалення.

5. Оздоровчі завдання, що вирішуються в процесі фізичного виховання:

2.

• Забезпечення оптимального розвитку властивих людині фізичних якостей і на їх основі вдосконалення фізичного розвитку.

• Зміцнення і збереження здоров’я.

• Удосконалення будови тіла і формування постави.

• Забезпечення творчого довголіття як наслідок вирішення попередніх завдань.

3. Виховні завдання, що вирішуються в процесі фізичного виховання:

3. Інтелектуальний розвиток й утвердження оптимізму.

4. Патріотичне та моральне загартування молоді, виховання волі.

5. Виховання любові до праці.

6. Розширення сфери естетичного впливу навколишнього середовища на особистість.

Тема №3. ВИХІДНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

1. Теорія фізичного виховання як навчальна дисципліна

вивчає фізичне виховання як феномен соціального життя, його мету і завдання на різних етапах розвитку суспільства, його кореляції з іншими науками, способи, методи та форми організації спортивної практики. Теорія фізичного виховання пояснює шляхи розвитку та передбачає тенденції еволюції фізичного виховання як суспільного явища, обґрунтовуючи свої педагогічні положення соціальними, психологічними і біологічними закономірностями.

2. А)

3. «Сукупність досягнень суспільства у створенні і раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов цілеспрямованого фізичного та духовного удосконалення людини» - являє собою поняття «ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА»