Теорія міжнародних відносин - Мальський М. 3., Мацях М. М.

Мальський М. 3., Мацях М. М. Теорія міжнародних відносин: Підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2007. — 461 с.

Передмова

Міжнародні відносини є особливою формою суспільних взаємин, яка досить виразно виокремлюється серед усіх відомих форм суспільних взаємодій. Вони формувались упродовж тисячоліть, пройшовши у своєму розвитку шлях від найпростіших міжплемінних стосунків до сучасних складних і багатогранних відносин між величезною кількістю найрізноманітніших учасників.

Науковий інтерес до проблематики міжнародних відносин почав виникати ще на зламі IV—V ст. до н. є., коли вони вперше почали розглядатися у працях давньогрецьких істориків і філософів. Необхідність дослідження природи війни і миру, механізмів і закономірностей міжнародних відносин із усією очевидністю висвітлила перша в історії людства тотальна війна, катастрофічні наслідки якої справили глибокий вплив і на широкі кола громадськості, і на середовище вчених. Як наукова дисципліна теорія міжнародних відносин почала формуватися лише після Першої світової війни у ситуації, яка, за твердженням видатного британського вченого і дипломата Е. X. Карра, "поклала кінець уявленням про те, що війна — справа лише професійних військових, унаслідок чого розвіялось уявлення, що міжнародна політика може бути залишена професійним дипломатам"1.

Починаючи з 1919 р., коли у Валлійському університеті (Велика Британія) була заснована перша кафедра міжнародної політики, розпочався процес інституціалізації теорії міжнародних відносин. Подібні кафедри у цей же час були засновані у Лондонській економічній школі (1923), Оксфордському університеті (1930). Важливим для становлення теорії міжнародних відносин у цей час було заснування у 1922 р. журналу International

1 CarrE. Н. The 20 Years' Crisis: 1919—1939. — London, 1962. — P. 2.

Affairs (Міжнародні справи). З цього часу пріоритет у дослідженні міжнародних відносин належав британській та особливо американській політології, значний вплив якої на розвиток сучасної теорії міжнародних відносин відчутний і досі. Поруч із цим, з 50-х років XX ст. активно розвивались французька і німецька школи теорії міжнародних відносин, які призвели до формування нових напрямків дослідження. Наприкінці 1960-х років серйозні теоретичні дослідження міжнародних відносин започатковано у Польщі, а на початку 90-х років XX ст. — у Росії1.

Доробок згаданих наукових шкіл представлено насамперед у працях: Г. Морґентау "Politics among Nations" (1967), P. Apo-на "Paix et guerre entre les nations" (1962), "International Politics and Foreign Policy" (1969) за ред. Дж. Розенау, Дж. Зінґера "The Scientific Study of Foreign Policy" (1980), Б. Рассета та X. Стар-pa "World Politics" (1992), Дж. Догерті та P. Пфальцграфа "Contending Theories of International Relations" (1990), Ю. Кукулки "Problemy teorii stosunkow miedzynarodowych" (1978), Я. П'єтра-ся "Podstawy teorii stosunkow miedzynarodowych" (1986), П. Ци-ганкова "Международньїе отношения" (1996), А. Бовіна "Мир-ное сосуществование. История. Теория. Политика" (1988), Дж. Бейліса і С. Сміта "The Globalization of World Politics" (2001) тощо. Ці праці є справжнім "золотим" фондом теоретичного знання про міжнародні відносини.

Поряд із цим, проблематика теоретичного аналізу міжнародних відносин не може вважатися вичерпаною та концептуально узагальненою, незважаючи на те, що вона впродовж майже століття традиційно перебуває у колі найважливіших об'єктів дослідження суспільних наук. Спроби тлумачити сутність явищ і процесів, пов'язаних із міжнародними відносинами, розуміти їх рушійні сили і закономірності, вміти прогнозувати їхні майбутні стани залишаються метою багатьох дослідників, яку однак до цього часу не досягнуто.

Відомий польський політолог Я. П'єтрась зауважує: "Загалом, незважаючи на величезну кількість публікацій на тему