- •Вступ. Загальна характеристика курсу
- •Зміст курсу та сітка аудиторних годин
- •Лекційна тематика курсу Лекція 1: що таке філософія?
- •1. Визначення філософії.
- •2. Предмет, основні питання та функції філософії
- •3. Поняття світогляду. Філософський світогляд.
- •4. Філософія і наука. Філософія і релігія.
- •Лекція 2: філософія стародавнього сходу. Особливості античної філософії
- •2. Основні ідеї філософських шкіл Стародавнього Китаю.
- •3. Досократична філософія Еллади. Пошуки першо-начала.
- •4. Сократ та його філософія людини.
- •5. Платон – вчення про ідеї, діалектика.
- •6. Аристотель – вчення про матерію, людину, душу, державу.
- •Лекція 3: Основні філософські ідеї епохи Середньовіччя та Відродження. План
- •2. Філософія епохи Відродження.
- •Лекція 4: Філософія Нового часу та Просвітництва. Німецька класична філософія. Основні ідеї марксизму.
- •1.1. Британський емпіризм.
- •1.1.1. Ф. Бекон: концепція нової науки.
- •1.1.2. Дж. Локк: вчення про досвідне походження ідей, суспільно-політична теорія.
- •1.1.3. Дж. Берклі: критика матеріалізму.
- •1.1.4. Д. Юм: вчення про досвід та його структуру, скептицизм.
- •1.2. Французький раціоналізм.
- •1.2.1. Р. Декарт: принцип сумніву, вчення про метод.
- •1.2.2. Б. Спіноза: вчення про субстанцію.
- •1.2.3. Г. Лейбніц: вчення про монади.
- •2. Основні ідеї філософії Просвітництва.
- •3. Німецька класична філософія.
- •3.1. Критична філософія і. Канта.
- •3.2. Філософія духу Гегеля.
- •3.3 Критика ідеалізму та антропологічний принцип Фейєрбаха.
- •4. Основні ідеї філософії марксизму.
- •Лекція 5: Українська філософія план
- •1.2. Філософія Києворуської доби;
- •1.3. Філософська думка українських полемістів та неплатоніків
- •2. Українська філософія класичної доби.
- •2.1. Філософія г. Сковороди.
- •2.2. Основні ідеї філософії п. Юркевича.
- •2.3. Українська університетська філософія хіх ст. (о. Новицький, д. Чижевський).
- •2.4. Кирило-Мифодіїївське товариство та м. Костомаров.
- •3. Новітня українська філософія.
- •3.1. Філософія Київської екзистенційної школи початку хх ст. (в. Зеньківський).
- •3.2. Позитивістсько-натуралістичні тенденції філософування м. Драгоманова та і. Франка.
- •3.3. Історіософія д. Донцова та в. Липинського.
- •Лекція 6: сучасна світова філософія
- •3. Американський прагматизм. Філософія Джона Дьюї.
- •4. Основні напрямки сучасної позитивістської філософії.
- •5. Герменевтика
- •6. Екзистенціалізм.
- •3.Американський прагматизм. Філософія Джона Дьюї.
- •5. Герменевтика.
- •6. Екзистенціалізм.
- •Лекція 7: Буття як філософська проблема
- •Лекція 8: Проблема людини в філософії
- •2. Релігійна, міфологічна антропософія.
- •3. Наукова концепція походження людини.
- •4. Атрибутивні ознаки людини та їх взаємозв’язок.
- •5. Співвідношення біологічного й соціального в людині.
- •6. Духовний світ людини. Сенс життя.
- •Лекція 9: Філософське розуміння світу план
- •4. Проблема першоначал світу.
- •Лекція 10: Філософія пізнання (епістемологія) план
- •2. Творчість як конструктивний принцип пізнання.
- •3. Характерні риси, форми та рівні наукового пізнання.
- •4. Поняття наукового методу.
- •6. Діалектика як філософський метод пізнання. Основні принципи, закони та категорії діалектики.
- •Лекція 11: Філософія культури план
- •2. Поняття “культура” та основні ознаки культури.
- •3. Культура і цивілізація.
- •4. Людиновимірна сутність культури.
- •5. Діалектика національного і загальнолюдського в культурі.
- •6. Головні тенденції культури кінця хх – початку хіх ст.
- •Лекція 12: Суспільство як об’єкт філософського осмислення план
- •2. Онтологія соціального.
- •3. Сутність і структура суспільних відносин.
- •4. Сфери суспільного буття.
- •5. Проблеми періодизації суспільного розвитку
- •Плани практичних (семінарських) занять
- •Самостійна робота
- •Питання для самоперевірки знань та контролю
- •Завдання до контрольної роботи № 1
- •Завдання до контрольної роботи № 2
- •Критерії оцінки знань та умови навчального рейтингу
- •Список літератури до курсу (основна)
- •Література до курсу (додаткова)
3. Сутність і структура суспільних відносин.
Суспільство виникло, розвивається і функціонує на засадах різноманітних взаємозв’язків між людьми та соціальними групами. Отже можемо тсвердити, що важливу роль у суспільстві відіграють – суспільні відносини. Поняття суспільних відносин є одним з центральних соціальної філософії. Можна навіть ствердити, що соціум – це передусім суспільні зв’язки і відносини. Суспільні відносини – це відносини, що складаються в процесі життєдіяльності людей як суб’єктів. Суб’єктами суспільних відносин є індивіди та соціальні спільноти. Суспільні відносини є відносини людей як індивідуальностей і як представників тих соціальних груп, представниками яких вони є. Суспільні відносини пронизують усі сфери соціального буття. В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтереси й потреби людей.
Можна виділити три підходи у розумінні суспільних відносин:
Суспільні відносини мають індивідуальний характер.
Суспільні відносини мають соціальний характер.
Суспільні відносини мають індивідуально-соціальний характер.
Загальним джерелом формування суспільних відносин є діяльність. Суспільні відносини можна поділити на:
матеріальні (економічні) – виробничі, технологічні, розподілу, обміну;
соціально-політичні – класові, національні. Етнічні, соціально-групові;
духовні – моральні, релігійні, художньо-естетичні, наукові;
культурно-побутові – родинні, сімейні, товариські.
Якщо звернутися до історії соціальної філософі, то кожен філософ і соціолог по різному твердив про те, яка група суспільних відносин є домінантною. Сьогодні ж твердять про те, що кожна група суспільних відносин є визначальною і самоцінною. Жодну групу не можна підпорядкувати іншій.
4. Сфери суспільного буття.
Основними сферами суспільства є: економічна, (2) соціальна, (3) політична, (4) духовна.
Економічна сфера – це базова сфера суспільства. Вона включає в себе – виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ.
Значення економічної сфери:
створює матеріальну базу існування суспільства
сприяє вирішенню проблем, що стоять перед суспільством
безпосередньо впливає на соціальну структуру (на соціальні групи, класи тощо)
впливає на політичні процеси
впливає на духовну сферу
Соціальна сфера – це система внутрішнього устрою суспільства (тут маємо соціальні групи, класи, народи тощо), яка базується на розподілі праці, власності на засоби виробництва і національному факторі. Існує два основних підходи до вивчення соціальної сфери суспільства:
класовий – за цим підходом усе соціальна сфера суспільства ділиться на великі групи – класи.
стратифікаційний – за цим підходом соціальна сфера суспільства ділиться на велику кількість невеликих соціальних груп – професійних, демографічних і т. д.
Політична сфера – сукупність організацій, які виражають інтереси соціальних груп, здійснюють керівництво суспільством.
Елементи політичної сфери: держава і державні органи, політичні партії, суспільні організації, профспілки,
Головним елементом політичної сфери суспільства є держава. Держава – це система органів, які здійснюють державну владу.
Основні функції держави:
представницька – представляє інтереси різних політичних і соціальних груп.
Регулятивна – підтримує порядок в суспільстві, керує суспільними процесами.
Охоронна – охороняє громадян від зовнішньої та внутрішньої загрози
Зовнішньополітична
Інтеграційна.
Духовна сфера суспільства включає в себе: духовну діяльність, духовні цінності, духовні потреби людей, духовне споживання, індивідуальна свідомість, суспільна свідомість.