1.2. Основні метрологічні поняття і терміни.

Метрологія, як і будь-яка інша наука, оперує фактами. До них відносяться:

1. фізичні величини;

2. одиниці фізичних величин;

3. засоби вимірювань (еталони, зразкові і робочі засоби вимірювань);

4. вимірювання;

5. методи і методики вимірювань;

6. результати вимірювань;

7. похибки вимірювань і засобів вимірювань

та ряд інших.

Уявлення – це відображення в свідомості раніше сприйнятих фактів. Більш високий ступінь відображення – поняття – відображення в свідомості загальних, суттєвих сторон предмета. Основою виникнення поняття є практика, яка узагальнює діяльність розуму. Поняття передаються шляхом слів і словосполучень, які називаються термінами:

Термін – це слова або словосполучення, які є точними позначеннями предметів, явищ, властивостей, відношень, процесів тощо в будь-якій спеціальній області виробництва, техніки, науки, мистецтва, суспільного життя тощо.

В свідомості людини, яка почула або прочитала будь-який термін, виникає поняття, яке відповідає тому чи іншому факту. Однак, внаслідок різного досвіду або сприйняття, один і той же термін у різних людей може викликати різні уявлення про факти. Різне тлумачення одних і тих же понять може привести до серйозних негативних наслідків, оскільки в різних областях науки і техніки одним і тим же словом позначаються цілком різні поняття.

Тому точна термінологія набуває особливо важливого значення в метрології. Мова метрології має бути єдиною для всіх галузей знань і не допускати будь-яких жаргонів.

Розглянемо основні і деякі похідні поняття метрології.

Уявлення про основні метрологічні поняття дає схема, яка логічно поєднує елементи, що беруть участь у вимірюваннях (рис.1.1).

Рис. 1.1. Основні елементи, що беруть участь у вимірюваннях.

1.2.1. Фізична величина.

Поняття фізичної величини – це найзагальніше поняття у фізиці та метрології.

Фізична величина - це властивість спільна в якісному відношенні для багатьох об’єктів, але в кількісному відношенні індивідуальна для кожного об’єкту.

Приклади фізичних величин: довжина, швидкість, сила електричного струму, температура і т.ін.

Індивідуальність в кількісному відношенні слід розуміти так, шо властивість може бути для одного об’єкта в декілька разів більша або менша, ніж для другого.

Наприклад, фізича величина „довжини” є властивістю як будь-якого виробу, так і Землі як планети - це в якісному відношенні. В кількісному відношенні довжина виробу і лінійні розміри Землі суттєво розрізняються. Усі об’єкти мають масу і температуру, проте для кожного окремого об’єкта як маса, так і температура різні та конкретні за певних обставин.

Розрізняють скалярні та векторні фізичні величини. Скалярні величини можуть бути непо­лярними, тобто мати лише розмір (маса, об'єм), або полярними, тобто мати, крім роз­міру, ще й знак (електричний заряд). Векторні величини (сила, швидкість, прискорення) поряд з розміром мають напрям.

Як правило, термін “величина” ми використовуємо по відношенню до тих властивостей або їх характеристик, які вміємо оцінювати кількісно, тобто вимірювати. Але існують такі властивості і характеристики, які ми ще не вміємо оцінювати кількісно, наприклад: смак, запах та інші. Їх ми не називаємо величинами, а називаємо властивостями.

В широкому розумінні слово “величина” - поняття багатовидове. Наприклад: ціна, вартість товарів виражається в грошових одиницях. Другий приклад: біологічна активність лікарських речовин виражається в міжнародних одиницях біологічної активності.

Метрологія має справу з фізічними величинами, які можна виміряти.

В стандарті є лише термін “фізична величина”, а слово “величина” дано як стислу форму основного терміну, яку дозволяється використовувати в випадках, виключаючих можливість іншого тлумачення.

Словом “величина” часто намагаються виразити розмір даної конкретної фізичної величини. Кажуть, наприклад, величина тиску, величина швидкості, величина напруги. Це невірно, оскільки тиск, швидкість, напруга в правильному розумінні цих слів є величинами, і казати про величину величини не можна. Застосування слова “величина” в цих випадках є зайвим. Дійсно, навіщо говорити про велику або малу “величину” тиску, коли можна сказати великий або малий тиск.