– Більша по модулю границя вимірювань, або кінцеве значення діапазону вимірювань приладу;

c і d – додатні числа, також виражені в процентах.

Клас точності позначається відношенням c/d , де числа с і d вибираються з того ж ряду, що і р.

Для цього типу засобів вимірювань завжди повинна виконуватися умова с/d >1. До приладів, клас точності яких виражається двома числами, відносяться цифрові показуючі прилади і прилади порівняння. Отже, якщо адитивна і мультиплікативна складові похибки одного порядку, клас точності приладу позначається двома числами, розділеними косою рискою, наприклад, 0,1/0,05.

Виходячи з того, що граничне значення основної приведеної похибки γ, яке визначається по класу точності засобу вимірювань, не повинно бути менше граничного значення відносної похибки ε , із (3.12) і (3.14) отримуємо

(3.15)

звідки маємо

|b| ≤ ; |а| ≤ (3.16).

Числа с і d повинні задовольняти умові (3.16) і приймають значення у відповідності з держстандартом 8.401-80 для класів точності засобів вимірювань.

Наприклад, для деякого засобу вимірювань, використовуючи умову (3.16), отримали с = 0,90 і d = 0,017. Виходячи з вимог стандарту, такому засобу вимірювань привласнюється клас точності 1,0/0,02, тобто у формулу для граничної відносної основної похибки (3.14) ми маємо підставити с = 1,0 %; і d = 0,02 %.

Оскільки граничні значення абсолютної, відносної і приведеної основних похибок засобів вимірювань взаємопов’язані, то достатньо знайти одну з них, щоб визначити інші.

Для визначення дійсного значення вимірюваної величини нам необхідно знати абсолютну похибку її вимірювання, а клас точності інформує нас про граничне значення приведеної основної похибки.

Засобам вимірювань, які призначені для вимірювання декількох фізичних величин (наприклад, тестер) дозволяється надавати різні класи точності для кожної вимірюваної величини.

Класи точності засобів вимірювальної техніки встановлюють, як зазначалось вище, за величиною граничного значення допустимої основної похибки (нормальні умови експлуатаціїї). Існує 4 типи позначень класів точності:

1. Позначення великими буквами латинського алфавіту (L,M,C тощо) або римськими цифрами (I, II, III тощо). Зміст таких позначень розтлумачено у нормативних документах на ЗВТ.

2. Позначення числами, які дорівнюють значенням р (%).

3. Позначення числами в колі, які відповідають значенням q(%).

4. Позначення числами c і d (у відсотках), розділеними косою рискою.

В таблиці 3.1 наведені приклади позначення точності засобів вимірювань відповідно до державного стандарту ГОСТ 8.401 – 80.

Таблиця 3.1.

Класи точності засобів вимірювальної техніки

Формула для границь допустимих похибок	Приклади границь до­пустимої основної по­хибки	Позначення класу точності		Примітка
		в докумен­тації	на засобах вимірювань
	-	Клас точності М	М	-
	-	Клас точності С	С	-
	= ±1,5	Клас точності 1,5	1,5	Якщо ХN вира­жається в оди­ницях вимірю­ваної величини
	= ±1,5	Клас точності 1,5		Якщо ХN ви­значається довжиною шкали
	= ±0,5	Клас точності 0,5		-
		Клас точності 0,02/0,01	0,02/0,01	-

Похибку, обумовлену класом точності, розглядають стосовно нормальних умов роботи приладу. Більш суворі, але ще допустимі умови роботи (підвищена температура, вологість, підвищені механічні нагрузки тощо) приводять до появи додаткових похибок.

Межі допустимої додаткової похибки засобу вимірювань вказуються тільки в технічній документації.

Похибки показуючих вимірювальних приладів, які мають шкалу і покажчик, нормують шляхом встановлення одного значення допустимої похибки для всієї шкали або для її частини, яку називають робочою частиною шкали.

Наприклад, нехай допустима похибка вольтметра дорівнює 1,5 % від верхньої границі вимірювання. Це означає. що для вольтметра з верхнею границею вимірювання 15 В похибка не повинна перевищувати 0,225 В на всій робочій частині шкали; для приладу з верхнею границею вимірювання 150; 300; 1000 В похибка не повинна перевищувати 2,25; 4,5; 15 В відповідно.

Говорячи про класифікацію засобів вимірювань по точності слід підкреслити, що ніколи їх точність не може визначатися тільки основними похибками. Для кожного класу точності встановлюється рівень точності для різних діапазонів умов використання.

Наприклад, на рис. 3.1 приведено діаграми зміни похибок вимірювань двох приладів при зміні температури.

Рис. 3.1. Залежність похибок від температури.

Як бачимо при 20^о С похибки обох приладів однакові. Але при зміні температури покази приладу 1 змінюються порівняно мало. Зміна

ж показів приладу 2 від температури настільки значна, що прилад може виявитися практично непридатним для вимірювань.

Засоби вимірювань, які використовуються як зразкові при повірці менш точних засобів вимірювань, класифікують по розрядам. До 1-го розряду відносять найбільш точні зразкові засоби вимірювань, які повіряються по робочим еталонам. По зразковим засобам вимірювань 1-го розряду повіряють зразкові засоби вимірювань 2-го розряду і т.д.