- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
В умовах зрошення Південного Степу, якщо не вносити добрива або застосовувати їх у недостатній кількості, то навіть високопродуктивні сорти і гібриди сільськогосподарських культур не забезпечують одержання високих урожаїв. Пояснюється це суттєвою зміною родючості ґрунту. Щорічні витрати елементів живлення на зрошуваних землях сягають понад 200кг/га, що поступово знижує родючість ґрунту. Тобто в зрошуваному землеробстві існує від'ємний баланс елементів живлення. За даними експериментальних досліджень для позитивного балансу слід вносити не менше 240-270кг NРК на гектар сівозмінної площі. При цьому на частку добрив припадає близько 70% можливого підвищення врожаю сільськогосподарських культур.
Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур (озима пшениця – 70-80ц/га, кукурудза на зерно – 80-90, кукурудза на зелену масу – 600-700, цукрові буряки – 600-640, люцерна (сіно) – 350-400ц/га) доцільно користуватися науково обґрунтованими системами удобрення, розробленими для зони зрошення Південного Степу (табл.69-70).
Диференціація доз і способів внесення мінеральних добрив в умовах зрошення залежить також від вмісту поживних речовин у зрошувальних водах та глибини залягання ґрунтових вод. Щодо першого показника, то він характеризується такими величинами: вміст N-N03- у водах від 0,1-0,5 до 1,5-7,0мг/л; N-NН4+ - від 0,1-0,4 до 0,9-1,1; Р205 – від 0,1-0,5 до 1,0-2,0 і К2О – від 3,0 до 12,0мг/л. Виходячи з цього можна припустити, що при зрошувальній нормі 2000-3000 м3/га у ґрунт надходить до 10-20кг/га азоту, 3-5 – фосфору; і 20-35кг/га калію. Ці дані потрібно врахувати за оптимізації доз добрив, особливо азотних і калійних.
Таблиця 69.
Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
Чергування культур |
Дози і способи внесення добрив (мінеральні добрива, кг/га діючих речовин) |
|||||||||||||||||||
під оранку |
під культивацію |
в рядки під час сівби |
підживлення |
всього |
||||||||||||||||
N |
Р |
К |
N |
Р |
К |
N |
Р |
К |
N |
N |
Р |
К |
NРК |
|||||||
весня-не |
позако-реневе |
|||||||||||||||||||
Сівозміна 1 |
||||||||||||||||||||
Пшениця озима |
60 |
80 |
30 |
- |
- |
- |
- |
10 |
- |
30 |
- |
90 |
90 |
30 |
210 |
|||||
Соя |
- |
50 |
30 |
60 |
- |
- |
- |
10 |
- |
- |
- |
60 |
60 |
30 |
150 |
|||||
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
150 |
150 |
60 |
360 |
|||||
На 1га сівозмінної площі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
75 |
75 |
30 |
180 |
|||||
Сівозміна 2 |
||||||||||||||||||||
Соя |
- |
50 |
30 |
60 |
- |
- |
- |
10 |
- |
- |
- |
60 |
60 |
30 |
150 |
|||||
Ячмінь озимий |
60 |
50 |
30 |
- |
- |
- |
- |
10 |
- |
- |
- |
60 |
60 |
30 |
150 |
|||||
Ячмінь оз. + післяжнивні |
|
|
|
30 |
30 |
30 |
|
- |
- |
- |
- |
30 |
30 |
30 |
90 |
|||||
Ріпак озимий |
90 |
50 |
30 |
- |
- |
- |
- |
10 |
- |
- |
- |
90 |
60 |
30 |
180 |
|||||
Ріпак оз. + післяжнивні |
- |
|
|
30 |
30 |
30 |
- |
- |
- |
- |
- |
30 |
30 |
30 |
90 |
|||||
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
270 |
240 |
150 |
660 |
|||||
На 1га сівозмінної площі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
90 |
80 |
50 |
220 |
|||||
Сівозміна 3 |
||||||||||||||||||||
Соя |
- |
50 |
30 |
60 |
- |
- |
- |
10 |
- |
- |
- |
60 |
60 |
30 |
150 |
|||||
Пшениця озима |
60 |
80 |
30 |
- |
- |
- |
- |
10 |
- |
30 |
- |
90 |
90 |
30 |
210 |
|||||
Ріпак озимий |
90 |
50 |
30 |
- |
- |
- |
- |
10 |
- |
- |
- |
90 |
60 |
30 |
180 |
|||||
Ріпак оз. + післяжнивні на зелене добриво |
- |
- |
- |
60 |
30 |
30 |
- |
- |
- |
- |
- |
60 |
30 |
30 |
120 |
|||||
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
300 |
240 |
120 |
660 |
|||||
На 1га сівозмінної площі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
100 |
80 |
40 |
220 |
Таблиця 70.