Зміст

1. Вступ

2. Підготовка ґрунту.

3. Система передпосівного обробітку ґрунту 

4. Система удобрення

5. СІВБА

6. Захист від хвороб.

7. Література

Вступ

Яра пшениця відрізняється від інших зернових культур меншою здатністю до кущіння і слабким розвитком кореневої системи, особливо вторинних коренів. Тому необхідно підбирати попередники, які нівелюють ці недоліки ярої пшениці.

Кращими попередниками в зоні достатнього зволоження є багаторічнібобові трави, зернові бобові культури. Після них доцільно розмістити сорти твердої ярої пшениці.

Найпоширенішими попередниками ярої пшениці в зоні Лісостепу є просапні культури – цукрові буряки, картопля, кукурудза.

Добре росте і розвивається ця культура після ріпака, овочів. В Поліссі яру пшеницю розміщують після льону-довгунцю, картоплі, коренеплодів, люпину.

Можнависівати її також після гречки і вівса.

Решта зернових культур не придатні для вирощування після них ярої пшениці. Сівба після зернових погіршує водний і поживний режими цих полів і, найголовніше, їх фітосанітарний стан. Особливо зростає ураження кореневими гнилями та пошкодження шкідниками.

Щоб запобігти ураженню ярої пшениці борошнистою росою, бурою іржею, злаковими муха ми її рекомендують висівати в сівозміні не ближче як за 500 м від озимої пшениці. При перенасиченні сівозміни зерновими культурами допускається сівба ярої пшениці після озимої пшениці, яка росла після конюшини, з обов'язковим вирощуванням між ними проміжних культур. Недоцільно вирощувати яру пшеницю після ярих зернових, соняшнику, сорго, суданки, а в сухі роки після цукрового буряку. В роки з недостатніми запасами вологи в ґрунті доцільніше сіяти тверду пшеницю.

 

Підготовка ґрунту.

Яра пшениця, як і ярий ячмінь, дуже негативно реагує на веснооранку.

При розміщенні ярої пшениці після картоплі, цукрових і кормових буряків відразу після їх збирання поле орють на глибину 20-22 см. На полях, засмічених багаторічними бур'янами, глибину оранки збільшують до 25-27 см. На чистих від бур'янів площах дискують дисковими боронами на глибину 12-14 см, або застосовують плоскорізи на на глибину 20-22 см.

Після кукурудзи для подрібнення рослинних решток пускають важкі борони (БДТ-7,0), а пізніше орють плугами на глибину до 30 см. У Поліській зоні на дерново-карбонатних ґрунтах з неглибоким гумусним горизонтом орють  на глибину орного шару.

Якщо яра пшениця висівається після зернобобових культур, однорічних трав, льону-довгунцю, зернових, то відразу після їх збирання проводять лущення (ЛДГ-10) на глибину 6-8 см.

На засмічених коренепаростковими бур'янами полях ґрунт лущать двічі: перший раз на глибину 6-8 см дисковими, а другий - на 10-12 см лемішними лущильниками (ППЛ-10-25).

Система передпосівного обробітку ґрунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості ґрунту важкими або середніми зубовими боронами (БЗТУ-1,0; БЗСС-1,0) та передпосівної культивації безпосередньо перед сівбою на глибину загортання насіння культиваторами КПС-4 або комбінованими агрегатами "Європак", "Комбінатор", ЛК-4 тощо.

На площах, що засіваються в перші строки, поле готують до сівби без попереднього закриття вологи. Дуже перспективним є використанняґрунтообробно-посівних агрегатів, які дозволяють за один прохід виконати одночасно дві операції: якісно підготувати ґрунт і висіяти насіння у вологий

і не пересушений верхній шар.

У світовому зерновому господарстві спостерігається

тенденція до збільшення виробництва продовольчого зе-

рна, насамперед пшениці. Несприятливі погодні умови

2003Р. На території України зумовили різке зниження

врожайності та валових зборів зерна озимої пшениці як у

цілому в країні, так і зоні Лісостепу. Як свідчить виробни-

ча практика, в таких випадках «ремонтують» або пересі-

вають озимі, як правило, ячменем, що призводить до

зменшення зборів продовольчого зерна. Компенсувати

цей недобір можна за рахунок впровадження і розширен-

ня посівів ярої пшениці. При цьому яру пшеницю доцільно

використовувати як для пересіву озимих, так і для посіву

площ, які були недосіяні з осені в зв’язку з ґрунтовою по-

сухою, чи з інших причин. Для стабілізації виробництва

продовольчого зерна і забезпечення сировиною потреб

хлібопекарської та макаронної промисловості України яра

пшениця повинна зайняти належне місце в зерновому

балансі.

В 90-х роках минулого століття яра пшениця в Україні

займала незначні площі. З появою нових високоврожай-

них сортів з високою хлібопекарською якістю, які здатні

забезпечити в умовах виробництва 40-60 ц/га урожай зе-

рна, інтерес виробничників до ярої пшениці значно виріс.

Відповідно збільшилися і площі під ярою пшеницею від

8,5 тис.га в 1990 р. до 508,3 тис.га в 2004 р. За розрахун-

ками, посіви ярої пшениці в Україні мають сягати 1 млн га,

в т.ч. м’якої – 650 тис.га, твердої – 350 тис.га.

Урожайність зерна ярої пшениці в Україні коливалася

від 3 ц/га у 1946 р. до 30 ц/га у 1989 році. У 1995 р. посів-

на площа ярої пшениці сягала близько 160 тис.га, а в

2003 році у результаті загибелі озимих на площі понад 5

млн га – 477 тис.га. При цьому в складних умовах вегета-

ційного року врожайність зерна становила в середньому

по країні 18,8 ц/га, а в таких областях як Львівська (площа

посіву 20 тис.га) – 25,9 ц/га, Київська (90) – 25,3, Волинсь-

ка (21) – 23,7 і Рівненська (10 тис.га) – 20,5 ц/га. Такі сор-

ти як Рання 93 та Колективна 3 в умовах 2003р. форму-

вали в кращих господарствах Київщини урожайність зер-

на понад 40 ц/га. Зокрема, у ПСП «Агрофірма Світанок»

Васильківського району на площі 1000 га отримали по 61

ц/га, агрофірмі «Узинська» Білоцерківського – по 58 ц/га,

в СП «Дубівське» Таращанського району – по 50 ц/га.

Аналіз урожайності на полях Державного підприємства

дослідного господарства «Еліта» (ДГ»Еліта» МІП), яке ви-

конує завдання елітного насінництва сортів зернових ку-

льтур селекції МІП, за останні 10 років свідчить про її зро-

стання. Так за 1996-2000рр. середня врожайність стано-

вила 25,3ц/га, тоді як у наступні 5 років вона зросла на

10,3 ц/га і досягла 35,6 ц/га. Саме впровадження нових

сортів Колективна 3 і Елегія миронівська забезпечило

зростання врожайності, зокрема у 2003 р. до рівня 40,3 і

41,6 ц/га, відповідно.

Рівень урожайності ярої пшениці і якість її зерна знач-

ною мірою зумовлюються дотриманням вимог технологій

вирощування. Так, в економічно міцному господарстві

«Перемога» Кагарлицького району Київської області, де

була можливість у кожний гектар посівів обґрунтовано

«вкласти» 1500 грн., за достатньо складних погодних

умов 2003 р. отримано 54 ц/га, а в Миронівському районі

на площі 1342 га зібрано по 35 ц/га, що на третину мен-

ше.

Сучасні миронівські сорти ярої м’якої пшениці мають

потенціал продуктивності в межах 60-70 ц/га, а в умовах

виробництва забезпечують рівень 30-50 ц/га. Так, у Ми-

ронівському районі Київської області в 2003р. при пересіві

озимини на площі 1684 га (при загальній площі посіву

ярої пшениці 4542 га) мали в середньому по ярій м’якій

пшениці сорту Колективна 3 урожайність 36,4 ц/га, в т.ч. в

ДГ «Еліта» МІП на площі 345 га – 40,3 ц/га (при середній

по району всіх сортів – 33,5 ц/га). Ярої м’якої пшениці но-

вого сорту Елегія миронівська в цьому господарстві на

площі 10 га зібрали в середньому по 41,7 ц/га.

У Кагарлицькому районі Київської області вирощуван-

ням сортів пшениці ярої нашого інституту займається на-

сінницьке господарство ПОСП «Дніпро», де в 2001 р.

площа посіву становила лише 30 га, в 2002 – вже 180,

2003 – 800, 2004 – 850 і 2005р. – 660 га. Середня урожай-

ність тут за ці 5 років становила 35,6 ц/га, а найвища в

2005р.– 38,0 ц/га. В Кагарлицькому районі в 2008р. на на-

сінницьких посівах вирощували 8 сортів ярої м’якої пше-

ниці з них 6 сортів миронівської селекції на площі 783 га,

що становить 94% від загальної площі посіву по району.

Вирощування, в основному, сортів миронівської селекції

за сучасними технологіями сприяло підвищенню серед-

нього врожаю ярої пшениці по району до 39,0 ц/га.

Новий сорт ярої м’якої пшениці Струна миронівська,

який вперше внесено в Держрєєстр України в 2008 р., при

вирощуванні в 2008р. на технологічному полігоні Сумсь-

кого інституту АПВ зайняв перше місце і забезпечив вро-

жайність 67,1 ц/га.

Вирощування нових сортів–інновацій ярої пшениці за

сучасними технологіями буде сприяти подальшому під-

вищенню врожайності та валових зборів зерна цієї цінної,

продовольчої культури.

Етапи органогенезу та їх характеристики. Для акти-

вного впливу на хід формування під час вегетації необ-

хідно добре знати проходження етапів органогенезу (е.о.)

впродовж росту та розвитку рослин. Яра пшениця, як і всі

квіткові рослини, у своєму розвитку проходить 12 послі-

довних етапів органогенезу.

Перший етап характеризується недиференційованим

конусом наростання, який у всіх сортів пшениці має ви-

гляд невеликої округлої напівсферичної поверхні. На

цьому етапі в конусі наростання починається ділення пе-

рвинної меристеми на тканини майбутніх стебел та лист-

ків і продовжується від початку проростання насінини до

формування вузла кущення. Залежно від метеорологіч-

них умов цей період яра пшениця проходить за 9-14 днів

при температурі 8-10

о

С і встигає сформувати одне стеб-

ло з двома листками, первинну кореневу систему і слабо

диференційований конус наростання.

Другий етап. З появою третього листка рослини по-

чинають формувати вузол кущення і переходять до ІІ е.о.,

який характеризується диференціацією конуса наростан-

ня на початкові вузли і міжвузля стебел та початкові лис-

тки. На вузлі кущення в піхвах початкових листків закла-

даються конуси наростання наступних порядків стебел.

Яра пшениця проходить ІІ е.о. набагато швидше озимої

пшениці. Тривалість ІІ е.о. в ярої пшениці 3-7 днів. За цей

період вона встигає сформувати вузол кущення і почат-

кову вторинну кореневу систему, які розвиваються на ІІІ

е.о. Рослини на ІІ е.о. мають одне стебло з 3 листочками,

невеликий вузол кущення, розвинену первинну і закладе-

ну вторинну кореневі системи. Рослини в цей період дуже

вибагливі до вологи грунту, наростання температур, світ-

ла, наявності поживних речовин у грунті та інших факто-

рів.

Третій етап характеризується диференціацією голов-

ної осі започаткованого колоса і розвитку нових стебел.

Тривалість цього етапу 2-4 дні за оптимальної темпера-

тури повітря 12-14

О

С. Високі температури прискорюють

сегментацію осі конуса головного стебла і зменшують

тривалість етапу. Рослини на ІІІ е.о. мають добре розви-

нене головне стебло, сформовані вже 2-4 нових стебла

різних порядків. Але найбільшими темпами продовжує

розвиватись головне стебло, прискорюється розвиток

вторинної кореневої системи.

Четвертий етап. Кущення рослин продовжується

впродовж усього IV е.о. за рахунок сформованих на ІІ-ІІІ

е.о.у піхвах листків конусів наростання. Сегментований

на ІІІ е.о. конус наростання з кожного сегмента утворює

колоскові горбики, що розподіляються по осі суцвіття. По-

чинається IV е.о., коли можна визначити потенціал коло-

са за кількістю сформованих колосків. IV е.о. триває 3-7

днів. Високі температури повітря, недостатня вологість і

недостатній поживний режим грунту – це основні факто-

ри, що негативно впливають на формування та збере-

ження органів ярої пшениці. Слаборозвинені рослини не

тільки формують одне стебло, а й закладають незначну

кількість колоскових горбиків (8-10 на колос), чим значно

знижують потенційні можливості рослин. На IV е.о. закін-

чується кущення рослин, головне стебло починає витяга-

тись, перший вузол піднімається зі стеблом і рослина ви-

ходить у трубку.

П’ятий етап характеризується початком утворення і

диференціацією якісно нових органів – квіток, що форму-

ються асинхронно. Квітки, що утворилися першими, роз-

виваються значно швидше від тих, що заклалися пізніше.

В кожному колоску недорозвинені верхні квітки відстають

у розвитку і відмирають на подальших етапах. У кожному

колоску закладається до 10-11 квіток, з яких фертильни-

ми розвивається лише 4-5, а решта редукується. Трива-

лість цього етапу залежить від погодних умов і проходить

за 7-13 днів, що дає можливість сформувати до 150 квіток

на колос. Реалізація такого високого потенціалу за кількі-

стю закладених квіток залежить від агрометеоумов, що

склались за цей період. Оптимальні умови зменшують

розрив між формуванням перших і останніх квіток. Повіт-

ряна засуха і нестача вологи в грунті збільшують редук-

цію пізніше сформованих квіток і створюють умови для

розвитку стерильних квіток. На V е.о., крім формування

квіток, яра пшениця продовжує формувати головне стеб-

ло, розвиває нижні міжвузля, вторинну кореневу систему,

розгортає нижні стеблові листки, змикає рядки і виходить

у трубку. З появою першого вузла на поверхні грунту за-

кінчується V е.о. і рослини переходять до VІ е. о.

Шостий етап характеризується продовженням фор-

мування колоса і квіток. На цьому етапі відмічено приско-

рений ріст колоскових лусок, ріст пилкових ниток, але во-

ни ще коротші за пиляки. Триває етап 3-6 днів при темпе-

ратурі повітря 15-17

о

С. Незважаючи на те, що цей період

короткий, рослини дуже чутливі до дії негативних факто-

рів. На VІ е.о. формується пилок, і від наявних умов за-

лежить, буде він фертильним чи стерильним. Цей етап

проходить за період утворення ярою пшеницею другого

міжвузля.

Сьомий етап. Після утворення другого міжвузля рос-

лини переходять до VІІ е.о., який характеризується поча-

тком процесів посиленого росту та розвитку всіх вегета-

тивних і генеративних органів. При цьому продовжується

формування чоловічого і жіночого гаметофітів і готуються

процеси гаметостазу. На цьому етапі проходить швидкій

ріст усіх органів колосу: колоскового стрижня, колоскових

і квіткових лусок, остей, виростають пильникові нитки і

стовпчик приймочки маточки. До кінця етапу розвивають-

ся мікро – і макроспори. Колос набуває форми, характер-

ної для певного виду, різновиду. Проходить VІІ е.о. за 6-8

днів. Прискорений розвиток рослин на VІІ етапі сприяє

редукційним процесам, що розвиваються в ярої пшениці

поряд з формотворчими процесами в колосі. Швидкий

ріст головного стебла спричиняє редукцію сформованих

на V е.о. стебел 2-3-го та інших порядків, що може стано-

вити 50-60% кількості всіх сформованих стебел. Поряд з

редукцією стебел проходить редукція квіток, що за такий

короткий час не встигли розвинутись. Редукція квіток ста-

новить до 50% всіх сформованих на V е.о. При переході

до VIII е.о. в колоску з 10-11 квіток, залишається лише 4-