- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
Культура |
Основна продукція |
Витрати |
||
N |
Р205 |
К20 |
||
Жито озиме |
Зерно |
25-30 |
12-13 |
25-30 |
Пшениця |
|
|
|
|
озима |
-//- |
25-35 |
10-12 |
20-30 |
яра |
-//- |
25-35 |
10-12 |
20-30 |
Ячмінь |
-//- |
25-30 |
10-12 |
20-25 |
Овес |
-//- |
25-33 |
12-15 |
28-35 |
Просо |
-//- |
30-35 |
10-12 |
35-45 |
Кукурудза |
-//- |
15-30 |
6-12 |
20-30 |
Гречка |
-//- |
35-45 |
12-17 |
35-50 |
Рис |
-//- |
15-25 |
8-12 |
20-30 |
Горох |
-//- |
45-65 |
15-20 |
20-30 |
Вика |
-//- |
50-60 |
12-16 |
16-20 |
Люпин |
-//- |
70-80 |
15-25 |
40-50 |
Соя |
-//- |
70-75 |
18-20 |
20-25 |
Льон |
-//- |
55-65 |
18-23 |
60-65 |
Ріпак |
-//- |
50-60 |
20-25 |
40-50 |
Соняшник |
Насіння |
40-55 |
15-25 |
100-150 |
Картопля |
Бульби |
5-6 |
1,5-2 |
7-9 |
Буряк цукровий |
Коренеплоди |
4-5 |
1,5-2 |
5-9 |
Льон |
Соломка |
14-16 |
7-8 |
12-14 |
Конюшина з тимофіївкою |
Сіно |
15-25 |
6-10 |
10-20 |
Конюшина |
-//- |
25-35 |
5-8 |
10-20 |
Горохо-вівсяна суміш |
Зелена маса |
3-5 |
1-2 |
3-5 |
Кукурудза |
-//- |
3-5 |
1-2 |
4-6 |
Капуста білоголова |
Головки |
2,5-3,8 |
1-1,5 |
3-4,5 |
цвітна |
-//- |
8-10 |
3-4 |
10-13 |
брюсельська |
-//- |
20 |
7 |
25 |
брокколі |
-//- |
18 |
5 |
20 |
Селера |
Коренеплоди |
5 |
2 |
10 |
Редиска |
-//- |
5 |
2,5 |
5 |
Петрушка |
Зелена маса |
4 |
2 |
5 |
Огірок |
Плоди |
3-4 |
1-2 |
4-5 |
Помідор |
-//- |
2,5-4 |
0,7-1,5 |
3-6 |
Морква |
Коренеплоди |
3-4 |
1-1,5 |
4-6 |
Перець солодкий |
Плоди |
4 |
2,2 |
5,2 |
Буряк столовий |
Коренеплоди |
4-6 |
1,5-2 |
6-7 |
Цибуля ріпчаста |
Цибулини |
3-4 |
1,2—1,7 |
3-4,5 |
Часник |
-//- |
8 |
3 |
6 |
Продовження табл. 46.
Культура |
Основна продукція |
Витрати |
||
N |
Р205 |
К20 |
||
Квасоля |
Зерно |
13 |
4 |
10 |
Горошок зелений |
-//- |
38 |
11 |
34 |
Спаржа |
Пагони |
25 |
8 |
22 |
Шпинат |
Листки |
4,8 |
1,6 |
5,2 |
Салат головчастий |
Головки |
3 |
1,8 |
5 |
Диня |
Плоди |
5 |
2 |
7 |
Кавун |
-//- |
1,8 |
0,8 |
3 |
Суниця |
Ягоди |
11 |
4 |
17 |
Аґрус |
-//- |
3-4 |
1-2 |
4-5 |
Смородина |
-//- |
5-6 |
1,5-2 |
5-6 |
Малина |
-//- |
1,3 |
4 |
3 |
Виноград |
-//- |
4,5-5 |
2-2,5 |
7-8 |
Яблуня |
Плоди |
2-3 |
0,5-1 |
3-4 |
Груша |
-//- |
2-3 |
0,5-1 |
2,5-3 |
Слива |
-//- |
4-6 |
0,5-1,1 |
3-5 |
Абрикос |
-//- |
6-8 |
2-3 |
7-9 |
Вишня |
-//- |
6-7 |
2-3 |
10 |
Персик |
-//- |
6-7 |
1,5 |
6-7 |
За сприятливих ґрунтово-кліматичних умов при високому рівні технології вирощування досягається більш економне використання елементів живлення на формування одиниці товарного врожаю.
Винос елементів живлення одиницею товарної продукції зазвичай збільшується після внесення добрив. При цьому більшою мірою зростає винос калію, потім — азоту і меншою мірою — фосфору. Зі збільшенням частки нетоварної частини врожаю підвищується і загальна величина показника. У разі несприятливого впливу на рослини одного або кількох факторів зовнішнього середовища також може збільшуватися винос елементів живлення у розрахунку на одиницю продукції. За оптимальних умовах росту й розвитку рослини економічніше витрачаються елементи живлення.
Враховуючи всі ці фактори, на практиці потрібно користуватися показниками відносного виносу елементів живлення на одиницю врожаю, визначеними безпосередньо у певних умовах. За їх відсутності, користуються довідковими даними (краще зональними) та рекомендаціями науково-дослідних сільськогосподарських установ.
У разі залишення нетоварної частини врожаю на полі у вигляді органічних добрив для проведення балансових розрахунків використовуються показник витрат елементів живлення на одиницю товарної продукції (табл.47).
Таблиця 47.