- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
Допустимість змішування різних форм добрив
Добриво |
Аміачна селітра |
Сульфат амонію |
Карбамід |
Суперфосфати |
Амофос, діамофос |
Нітрофос, нітроамофос |
Нітрофоска, нітроамофоска |
Карбоамофос, карбоамофоска |
Калій хлористий |
Аміачна селітра |
+ |
- |
- |
0 |
+ |
+ |
0 |
- |
+ |
Сульфат амонію |
- |
+ |
- |
+ |
+ |
+ |
0 |
0 |
+ |
Карбамід |
- |
- |
+ |
0 |
+ |
- |
- |
0 |
+ |
Суперфосфати |
0 |
+ |
0 |
+ |
+ |
- |
0 |
0 |
+ |
Амофос, діамофос |
+ |
++ |
+ |
+ |
+ |
+ |
0 |
0 |
+ |
Нітрофос, нітроамофос |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
+ |
+ |
0 |
+ |
Нітрофоска, нітроамофоска |
0 |
0 |
- |
0 |
0 |
+ |
+ |
- |
0 |
Карбоамофос, карбоамофоска |
- |
0 |
0 |
0 |
0 |
- |
- |
+ |
+ |
Калій хлористий |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
0 |
+ |
+ |
Примітка, «+» — змішувати можна; «0» — змішувати можна незадовго перед внесенням у ґрунт: «-» — змішувати не можна.
2. Практична частина
Завдання 1. Господарство забезпечено слідуючими односторонніми добривами:
- азотними – NН4NО3, (NН2)2SO4, Со(NН2)2;
- фосфорними – Са(Н2РО4)2, СаНРО4;
- калійними – КСl, К2SO4.
1.1 Обґрунтуйте, які і в якій кількості необхідно змішати односторонні добрива для одержання комплексних змішаних добрив Р60К60, Р60К40, N60Р60К60, N60Р40К32 для основного внесення.
1.2 Обґрунтуйте приготування змішаних добрив з вмістом елементів живлення: N15Р15К15, N20Р13К13, N20Р13К10 для припосівного внесення на 1га.
Завдання 2. Господарство забезпечено слідуючими простими і подвійними добривами : NН4NО3, Со(NН2)2, КАС, Са(Н2РО4)2, КСl, К2SO4, амофос N11Р44, діамофос N18Р46, карбоамофос N34Р17.
2.1 Обґрунтуйте, які і в якій кількості необхідно змішувати вказані добрива для приготування повного змішаного добрива складу: N20Р16К10, N46Р46К37, N60Р60К60 для основного і передпосівного внесення.
2.2 Обґрунтуйте приготування складнозмішаних добрив з вмістом елементів живлення: N15Р8К8, N22Р22К18 для припосівного внесення.
Завдання 3. Обґрунтуйте вибір повного макро- і мікродобрива для обробки насіння озимої пшениці, ярого ячменю, вівса, гороху, ріпаку озимого, цукрового буряку, люцерни використовуючи асортимент зареєстрованих в Україні агрохімікатів.
Контрольні питання
1. Що таке мікроелементи?
2. Які хімічні елементи відносять до мікроелементів?
3. Які мікроелементи підвищують посухостійкість зернових культур?
4. У формі яких сполук мікроелементи використовують в рослинництві? Хто з українських вчених розробив і впровадив використання нових форм мікродобрив?
5. Який мікроелемент є основним для кукурудзи?
6. Які мікродобрива найбільш ефективно застосовувати під бобові культури?
7. Що підвищує ефективність застосування мікроелементів?
8. До якого класу добрив належить нітрофос?
9. Який основний недолік амофосу?
10. Де знаходяться елементи живлення в амофосі?
11. Де знаходяться елементи живлення в калійній селітрі?
12. Де знаходяться елементи живлення в діамофосі?
13. Де знаходяться елементи живлення в нітроамофосці?
14. Що таке прямодіючі добрива?
15. Що таке змішані мінеральні добрива?
16. Що таке складні добрива?
17. Що таке складнозмішані добрива?
18. Чи можна змішувати аміачну селітру з суперфосфатом?
19. До яких добрив належить амофос?
20. Який відсоток елементів живлення в амофосі?
21. До якого класу добрив належать РКД?
22. Чи містять рідкі комплексні добрива (РКД) у своєму складі аміак?
23. Як можна вносити РКД (рідкі комплексні добрива)?
24. На яких ґрунтах за гранулометричним складом найбільший ефект мають калійно-магнезіальні добрива?
25. Який відсоток N і Р2О5 в діамофосі?
26. До якого класу добрив належить калійна селітра?
27. Які елементи входять до складу кристалону?
28. З якими добривами не можна змішувати аміачну селітру, оскільки це може призвести до її самозаймання і вибуху?
29. Які добрива необхідно використовувати для приготування механічної суміші добрив?
30. Чому не бажано змішувати суперфосфат і аміачну селітру?
31. Яка основна перевага сухих сумішей добрив?
32. Чому механічна суміш добрив повинна мати приблизно однорідний розмір гранул?
33. На які групи поділяють комплексні добрива залежно від способу виробництва?
34. Яку кількість NР дозволяє внести в ґрунт застосування 100кг амофосу на 1га?
35. Яку кількість NР дозволяє внести в ґрунт застосування 2ц/га амофосу?
36. Яку кількість NР дозволяє внести в ґрунт застосування 350кг/га амофосу?
37. Яке комплексне добриво можна внести на поверхню поля?
38. Яку кількість NК дозволяє внести в ґрунт застосування 100кг калійної селітри на 1га?
39. Яку кількість NК дозволяє внести в ґрунт застосування 2ц/га калійної селітри?
40. Яку кількість NР дозволяє внести в ґрунт застосування 100кг/га нітрофосу марки 24 – 14 – 0?
41. Яку кількість NР дозволяє внести в ґрунт застосування 2ц/га нітрофосу марки 24 – 14 – 0?
42. Яку кількість NРК дозволяє внести в ґрунт застосування 100кг/га нітрофоски 17 – 17 – 17?
43. Яку кількість NРК дозволяє внести в ґрунт застосування 3ц/га нітрофоски 17 – 17 – 17?
44. Яку кількість NР дозволяє внести в ґрунт застосування 1ц/га РКД марки 10 – 34 – 0?
45. Яким мікродобривом доцільно обробити насіння зернобобових культур перед сівбою?
46. До якого з мікроелементів найчутливіший буряк цукровий?
47. Як змінюється ефективність застосування мікроелементів на фоні внесення високих доз мінеральних добрив?