- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
Лабораторне заняття №8
Тема. Азотні добрива.
Мета. Засвоїти класифікацію добрив, основні групи азотних добрив та особливості їх взаємодії з ґрунтом і рослинами.
В результаті самостійної підготовки до лабораторного заняття і виконання лабораторної роботи студент повинен знати:
- класифікацію добрив залежно від: походження, умов виготовлення, хімічного складу, характеру дії на ґрунт і рослини, вмісту основних елементів живлення, фізичного стану, фізіологічної реакції на рослини, хімічної реакції на ґрунт;
- ознаки нестачі азоту в живленні рослин;
- класифікацію азотних добрив за формою азоту;
- склад, властивості та умови ефективного використання азотних добрив;
- методи визначення амонійного, нітратного та амідного азоту в добривах;
вміти:
- проводити відбір зразків добрив;
- розпізнавати основні форми азотних добрив за зовнішніми ознаками та якісними реакціями на катіони та аніони;
- визначати амонійний азот в добривах.
Матеріали та обладнання: зразки азотних добрив, дистильована вода; конц. сульфатна кислота (d=1,84г/см3); дифеніламін; розчин NaOH (10%); 0,1М, 0,5М розчин CuSO4 (10%); розчин формальдегіду (25%); фенолрот (фенолфталеїн); реактив Неслера; конічні колби на 100, 150 і 250мл; мірні колби на 250мл; піпетки; бюретки; аналітичні терези.
Література: 1, 2, 4.
1. Теоретична частина
Добрива — речовини органічного і мінерального походження, що застосовуються для поліпшення живлення рослин і родючості ґрунту з метою зростання врожайності та поліпшення якості продукції.
Щоб одержати найбільший ефект від добрив, потрібно уміло їх застосувати. Для цього необхідно знати їх форми і властивості, вміти встановити раціональні норми, строки та способи використання залежно від ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей сільськогосподарських культур.
1.1 Класифікація добрив
При вивченні добрив їх поділяють на групи залежно від походження, умов виготовлення, хімічного складу, характеру дії на рослину і ґрунт та ін.
За умовами виготовлення добрива поділяються на дві групи:
Місцеві — добрива, які виготовляються або нагромаджуються, безпосередньо в господарстві чи поблизу нього. Це підстилковий і безпідстилковий гній, компости, попіл, різні вапняні матеріали місцевих покладів, зелене добриво.
Промислові – добрива, які виготовляються на тукових заводах або вони є відходами промисловості при виробництві інших продуктів.
За походженням добрива діляться на органічні, мінеральні, органо-мінеральні та бактеріальні препарати.
Органічні — це добрива, в яких поживні елементи для рослин знаходяться переважно в органічній формі. Це — підстилковий і безпідстилковий гній, солома, торф, сеча тварин, гноївка, пташиний послід, фекалії, відходи рослинного і тваринного походження тощо.
Мінеральні — добрива, виготовлені на хімічних підприємствах або добуті з природних покладів, що містять необхідні для рослин поживні елементи у формі мінеральних речовин. Це азотні, фосфорні, калійні, комплексні промислові добрива, мікродобрива, а також вапняні матеріали.
Органо-мінеральні — суміші органічних і мінеральних добрив, торфо-аміачні добрива, різні компости.
Бактеріальні препарати — суміші, що містять корисні культури ґрунтових мікроорганізмів. Це — нітрагін, азотобактерин, фосфоробактерин, ризоторфін, ризофіл, БАГ (біологічно активний ґрунт) та ін.
За характером дії на ґрунт і рослини мінеральні добрива поділяються на дві групи: прямодіючі та побічної дії.
Прямодіючі — добрива, що є безпосереднім джерелом поживних речовин для рослин. Це азотні, фосфорні, калійні, комплексні мінеральні добрива, мікродобрива та ін.
Побічної дії — добрива для хімічної меліорації ґрунтів (вапняні матеріали, гіпс, цеоліт тощо). Сюди також належать бактеріальні препарати, які посилюють біологічні процеси в ґрунті, фіксують азот повітря, мобілізують поживні речовини ґрунту.
Поділ добрив на прямодіючі та побічної дії досить умовний, оскільки більшість їх діє і прямо, і побічно. Тому належність добрив до відповідної групи визначають на підставі головної властивості, заради якої їх вносять у ґрунт.
За вмістом основних елементів живлення добрива поділяють на однокомпонентні і комплексні.
Однокомпонентні — добрива, що містять лише один з головних елементів живлення.
Комплексні — добрива, що містять не менше двох головних елементів живлення. За їх числом вони бувають подвійні і потрійні (або повні). В свою чергу ці добрива поділяються на складні, змішані, складнозмішані, що є також досить умовним.
Складні — добрива, що містять в своєму складі не менше двох головних елементів живлення, які входять до однієї хімічної сполуки (КNO3, NН4Н2Р04 та ін.).
Змішані добрива — це механічна суміш двох і більше простих добрив, яка виготовляється безпосередньо в господарствах, на складах або на заводах з урахуванням вимог окремих сільськогосподарських культур і ґрунтових умов.
Складнозмішані — добрива, виготовлені з однокомпонентних і складних в процесі їх перекристалізації та інших хімічних перетворень (кристалін, растворін).
Комбіновані — добрива з двома і більше головними елементами, які не входять до складу однієї хімічної сполуки, а виготовляються за єдиним технологічним процесом. Кожна гранула їх містить всі поживі елементи, що входять до складу добрива. Це нітрофоски, нітроамофоски.
За концентрацією елементів живлення добрива поділяють на: прості (вміст головних елементів живлення до 30%), концентровані — від 30 до 60% та висококонцентровані — більше 60%.
За потребою в елементах живлення для рослин їх поділяють на макродобрива — що містять азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірку вміст яких у ґрунті і рослинах складає від кількох до сотих частин відсотка, та мікродобрива — що містять бор, марганець, молібден, мідь, цинк та інші необхідні для рослин елементи вміст яких у ґрунті і рослинах не перевищує тисячних часток відсотка.
Залежно від способів добування і виробництва добрива поділяються на сирі солі і промислові добрива. Слід зауважити, що вміст поживних речовин в азотних добривах визначають за елементом, в фосфорних і калійних — у перерахунку на оксиди Р205 і К20.
За фізичним станом добрива бувають: рідкі (безводний аміак, аміачна вода, аміакати, РКД, КАС), тверді (переважна більшість добрив), які можуть бути аморфними чи кристалічними в порошкоподібному чи гранульованому стані.
Усі мінеральні добрива характеризуються відповідними хімічними та фізіологічними реакціями на ґрунт і рослину.
Хімічна реакція — це реакція самого добрива, яка залежно від природи солі, що входить до складу добрива та домішок, може бути нейтральною, кислою або лужною.
Фізіологічна реакція — це реакція, що проявляється при взаємодії добрива з рослиною в процесі живлення. Солі добрив, розчиняються в ґрунтовому розчині і дисоціюють на іони, які використовуються рослинами неоднаково, внаслідок чого ґрунтовий розчин підкислюється або підлуговується.
За хімічною реакцією на ґрунт і рослини добрива бувають:
Хімічно нейтральні — це солі сильних основ і сильних кислот NaN03, К2S04, КС1 та ін).
Хімічно кислі — це солі слабких основ і сильних кислот, або ж ті, що містять певну кількість вільних кислот. Наприклад, суперфосфат, що містить вільні Н3Р04 або Н2S04.
Хімічно лужні — добрива, що містять солі сильної основи і слабкої кислоти або за своєю природою є лугами (К2С03, NН4ОН, NН3 та ін.).
За фізіологічною реакцією добрива поділяють на:
Фізіологічно кислі — з яких рослини інтенсивніше вбирають катіони, а аніони, що залишаються в ґрунтовому розчині з воднем утворюють кислоти, які і підкислюють ґрунтове середовище (К2S04, КС1, NН4С1, (NН4)2S04 і ін.
Фізіологічно лужні — з яких рослини вбирають переважно аніони, а катіони взаємодіючи з іонами НС03- або ОН-, утворюють луги, які і підлуговують середовище (NаN03, Са(N03)2, СаНР04 і ін).
Фізіологічно нейтральні — з яких рослини в однакових кількостях поглинають катіони і аніони, а тому вони істотно не змінюють реакцію ґрунтового середовища (КN03 і інші комплексні добрива).
Біологічно кислі — це аміачні і амідні добрива, які частково окислюються в ґрунті нітрифікуючими бактеріями, внаслідок чого утворюються нітратна та інші мінеральні кислоти, присутність яких підкислює ґрунтовий розчин.
Залежно від форми азоту, що знаходиться в азотних добривах, вони поділяються на нітратні, амонійні, аміачні, амонійно-нітратні і амідні.