Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Калитка - агрохимия.docx
Скачиваний:
75
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
499.43 Кб
Скачать

Лабораторне заняття №12

Тема. Бактеріальні і росторегулюючі препарати.

Мета. Засвоїти основні види бактеріальних та росторегулюючих препаратів, їх роль в інтенсивних технологіях та в біологічному землеробстві.

В результаті самостійної підготовки до лабораторного заняття і виконання лабораторної роботи студент повинен знати:

- роль бактеріальних препаратів в екологізації землеробства;

- види і склад бактеріальних препаратів;

- особливості зберігання та застосування бактеріальних препаратів;

- класифікацію регуляторів росту рослин;

- склад та особливості застосування основних видів регуляторів росту рослин;

вміти:

- підбирати і обґрунтовувати доцільність використання бактеріальних препаратів та регуляторів росту в технологіях вирощування сільськогосподарських культур.

Література: 1, 2.

1. Теоретична частина.

1.1 Бактеріальні препарати.

Бактерії, що заселяють прикореневий шар ґрунту (ризосферу), є посередниками між ґрунтом і рослинами у забезпеченні їх поживними речовинами. Використання бактеріальних препаратів, наприклад, для обробки насіння сільськогосподарських культур сприяє збільшенню в ризосфері кількості високоефективних корисних мікроорганізмів, які поліпшують умови живлення рослин, захищають їх від інфікування хвороботворними мікроорганізмами, а тому позитивно впливають на продуктивність рослин.

Застосування підвищених норм мінеральних добрив, пестицидів, зменшення кількості органічних добрив негативно впливає на життєдіяльність корисної ґрунтової мікрофлори. Тому застосування мікробних препаратів є важливим агротехнічним заходом, який підвищує продуктивність рослин і родючість ґрунтів.

Бактеріальні препарати розрізняють за препаративною формою: сухі, рідкі, желеподібні.

Сухі препарати виготовляють на основі торфу. Вони забезпечують стабільність і життєздатність ризобіальних тканин до двох років.

Якість інокуляції насіння сухими бактеріальними препаратами низька.

Рідкі препарати мають термін зберігання від 6міс. до 2 років і за своєю ефективністю переважають сухі препарати. Вони містять прилипачі, стабілізатори.

За складом і функціями бактеріальні препарати поділяють на:

1. – азотфіксувальні;

2. – фосфатмобілізуючі;

3. – комплексні;

4. – біофунгіцидної дії;

5. – біоінсектицидної дії.

Азотфіксувальні препарати містять мікроорганізми здатні до засвоєння молекулярного азоту. Мікробіологічна фіксація атмосферного азоту – екологічно чистий, малоенергоємний шлях забезпечення ним рослин. З ростом енерговитратності виробництва мінеральних добрив підвищується роль біологічної фіксації азоту. Азотфіксувальні мікроорганізми умовно поділяють на дві групи: авто- та гетеротрофи. Автотрофи (ціанобактерії і фотосинтезуючі анаеробні бактерії) мають істотне значення лише на перезволожених ґрунтах, де фіксують до 20-50кг/га азоту за рік.

Гетеротрофні азотфіксувальні мікроорганізми найбільш поширені у природі. Азотфіксувальна активність таких мікроорганізмів проявляється як у ризосфері і філосфері не бобових рослин (асоціативна, несимбіотична), так і в бобових рослин (симбіотична). Обсяги фіксації азоту асоціативною мікрофлорою досить значні і складають 30-40 кг/га азоту за рік. Найбільший продуктивний симбіоз азотфіксувальних бактерій спостерігається з бобовими рослинами (табл. 39).

Таблиця 39

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]