- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
1.5 Удобрення буряку цукрового.
Буряк цукровий дуже вибагливий до родючості ґрунту і зовсім не переносить кислої реакції ґрунтового середовища. Для отримання високих урожаїв його вирощують на окультурених нейтральних або навіть слабколужних ґрунтах (рН 7,0-7,5). Тому ґрунти з показником рН<6,5 і гідролітичною кислотністю понад 2смоль/кг ґрунту обов'язково потрібно вапнувати. Буряк цукровий добре реагує на вапнування, яке зазвичай проводять дефекатом за повною гідролітичною кислотністю. Вносять дефекат безпосередньо під культуру, або з метою зменшення забур'яненості посівів під попередник.
У розвитку буряку цукрового умовно виділяють три періоди: формування листкового апарату; ріст коренеплоду; накопичення цукру.
На початку вегетації, коли рослини мають слабкорозвинену кореневу систему, в ґрунті має міститися достатня кількість доступних елементів живлення безпосередньо біля проростаючого насіння. Нестача елементів живлення у цей період затримує ріст і розвиток рослин та негативно впливає на подальший ріст коренеплодів і накопичення цукру. В період росту листків у поживному середовищі має переважати азот, що сприяє швидшому формуванню оптимального фотосинтетичного апарату і забезпечує триваліший період його ефективного функціонування. Чим повніше буряк у цей період забезпечений азотним живленням, тим вищі урожай і якість коренеплодів.
У період накопичення цукру зниження частки азоту в живленні буряку цукрового позитивно впливає на збір цукру. Дія фосфору і калію залежать від забезпечення його азотом. Тому в системі живлення велике значення має встановлення оптимальних співвідношень між окремими елементами в різні періоди росту. Це співвідношення забезпечується правильною системою удобрення, яка включає вапнування ґрунту, внесення органічних і мінеральних добрив, оптимальне співвідношення елементів живлення при основному, припосівному внесенні та підживленні.
Розробляючи систему удобрення буряку цукрового, варто дотримуватись загального правила: потрібно забезпечити рослини доступними формами елементів живлення на початку вегетації, оптимальний рівень живлення, зокрема азотом, у період інтенсивного формування листкового апарату. Наприкінці вегетації для формування коренеплодів та накопичення в них цукру рослинам потрібне помірне азотне живлення, але посилене фосфорне і калійне. Період максимального надходження елементів живлення припадає на липень — серпень.
Система удобрення буряку цукрового полягає у внесенні органічних, фосфорних і калійних добрив під зяблевий або під весняний обробіток ґрунту. Внесення фосфорних і калійних добрив навесні менш ефективне, особливо в засушливі роки.
Гній можна вносити як безпосередньо під буряк цукровий, так і під попередник. Середня норма — 20-40т/га. Він має бути напівперепрілим. Свіжий гній унаслідок інтенсивного розкладання погіршує живлення буряку цукрового азотом, призводить до сильної забур'яненості посівів.
В основних районах бурякосіяння найбільший ефект дає внесення гною і мінеральних добрив восени під глибоку оранку плугом з передплужником. Глибоко зароблені добрива в усі періоди росту й розвитку рослин знаходяться в зоні гарантованого зволоження і добре засвоюються їх кореневою системою. Коренева система буряку цукрового охоплює досить значний об'єм ґрунту, проникає на глибину 2-2,5м і поширюється в боки на 1м і більше. Внесення добрив навесні знижує їх ефективність, особливо в південних районах і в сухі роки, іноді в 1,5-2 рази. У бурякосійних районах Полісся, достатньо забезпечених опадами, дія мінеральних добрив за осіннього і весняного внесення вирівнюється. За весняного внесення більший ефект дає локальний спосіб порівняно із розкидним.
За даними дослідів агрохімслужби, в основних бурякосійних районах України застосування N120Р90-120К90-120 забезпечує найвищу їх окупність приростом урожаю коренеплодів. Реакція буряку цукрового на окремі види добрив великою мірою визначається типом ґрунту. Так, азотні добрива добре діють на сірих лісових ґрунтах, вилужених і опідзолених чорноземах, слабкіше — на типових чорноземах. На звичайних чорноземах і солонцюватих ґрунтах їх дія незначна.
Найкращою формою азотних добрив переважно є натрієва селітра, що пояснюють легким засвоюванням нітратів і натрію, оскільки буряк належить до рослин-галофітів.
Азотні добрива під буряк цукровий в основних зонах бурякосіяння вносять під час передпосівної культивації або весняного вирівнювання ґрунту. Ефективним також є осіннє внесення аміачних форм азотних добрив (аміаку водного і безводного) одночасно з проведенням пізньоосіннього безвідвального розпушування зябу за зниження температури ґрунту до 5-10°С.
Фосфорні добрива більше підвищують урожай буряку цукрового на чорноземних, ніж на сірих лісових ґрунтах. Відмінність дії форм фосфорних добрив, внесених під зяблеву оранку на чорноземних ґрунтах, незначна, хоча суперфосфат зазвичай має деяку перевагу.
Дія калійних добрив найчіткіше виражена на ґрунтах легкого гранулометричного складу. Буряк краще реагує на форми добрив, які поряд з калієм містять низку супутніх елементів живлення (натрій, магній, сірку та ін.). Ці добрива за ефективністю переважаючі хлорид калію, тобто відмічається залежність, протилежна для більшості інших культур. Хлор на розвиток буряку цукрового негативно не впливає.
Крім макроелементів, буряк цукровий для формування врожаю потребує значної кількості мікроелементів, зокрема бору, мангану, міді, цинку та ін. Мікродобрива можна вносити разом з азотними добривами в рядки під час сівби, разом з мікродобривами (бор 0,4-0,6кг/га, манган 2кг/га д.р.) або для підживлення в фазі 3-4 листків, наприклад розчином борної кислоти (500г/га).