Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Калитка - агрохимия.docx
Скачиваний:
75
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
499.43 Кб
Скачать

Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію

Група

Показник за методом, мг/кг

Вміст обмінного калію

Рекомендований колір фарбування

Кірсанова

Чирикова

Мачигіна

1

<41

<21

<51

Дуже низький

Червоний

2

41-80

21-40

51-100

Низький

Оранжевий

3

81-120

41-80

101-200

Середній

Жовтий

4

121-170

81-120

201-300

Підвищений

Зелений

5

171-250

121-180

301-400

Високий

Голубий

6

>250

>180

>400

Дуже високий

Синій

1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.

При складанні агрохімічних картограм і паспортизації полів господарств землекористувачів і землевласників проводять польове дослідження ґрунтів. Для цього з відповідних ділянок відбирають змішані зразки ґрунту і аналізують їх на вміст гумусу, азоту, фосфору і калію та кислотність.

При складанні картограм на картографічну основу наносять сітку елементарних ділянок, з яких відбирались зразки ґрунту та позначають їх номер. Після закінчення польових досліджень і аналізу зразків ґрунту підсумовують результати агрохімічних досліджень кожного господарства з метою:

- використання їх при розробці рекомендацій щодо застосування добрив на кожній окремо взятій ділянці, полі, сівозміні тощо;

- встановлення змін агрохімічних показників ґрунтів окремих ділянок, а також по господарству в цілому.

За результатами аналізів змішаних зразків і журналу польового агрохімічного обстеження складають агрохімічні картограми. На чистий екземпляр плану внутрігосподарського землекористування агрохімік-грунтознавець наносить всі контури елементарних ділянок, у середині яких позначають їх номери, а під ними — відповідно агрохімічні показники. Елементарні ділянки об'єднуються в контури з урахуванням відповідного групування ґрунтів за агрохімічними показниками (див. табл. 7, 21, 24, 25, 26). В самостійний контур виділяють площу не менш трьох елементарних ділянок. Агрохімічні показники ґрунтів на цих ділянках повинні вкладатися в межі двох груп діючих градацій, а всі одержані результати за вмістом рухомих форм елементів живлення і рН від найнижчого до найвищого значень групують за шестикласною шкалою, які на картограмах позначаються відповідним кольором.

Таблиця 26.

Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)

Група

Значення показника, %

Вміст гумусу

Рекомендований колір фарбування

1

<1,1

Дуже низький

Червоний

2

1,1-2,0

Низький

Оранжевий

3

2,1-3,0

Середній

Жовтий

4

3,1-4,0

Підвищений

Зелений

5

4,1-5,0

Високий

Голубий

6

>5,0

Дуже високий

Синій

Як правило, на кожен агрохімічний показник складають окремі картограми.

Агрохімічні картограми є основними документами для диференційованого розподілу добрив на полях у відповідності з вмістом рухомих форм поживних речовин у ґрунті, біологічних особливостей вирощуваних культур, попередників та інших факторів, а також складання плану хімічної меліорації.

Паспорт поля господарства являє собою зведення даних про природно-господарський стан поля чи окремої ділянки, які записуються на спеціальній картці. Він складається з трьох частин — адресної, ґрунтово-агрохімічної і оперативної:

- адресна частина включає назву господарства, тип угіддя, номер і його площу;

- ґрунтово-агрохімічна частина паспорта містить відомості про тип і підтип ґрунту, його гранулометричний склад, еродованість, вміст поживних елементів та інші агрохімічні властивості ґрунту поля;

- оперативна частина паспорта включає відомості про внесені добрива, меліоранти, вирощувані культури і їх урожайність.

Схему паспортизованих ділянок наносять на план внутрішньогосподарського землекористування лініями різних кольорів: рілля — червоною, сіножаті — зеленою, пасовища — коричневою, багаторічні насадження — синьою. Границі зрошувальних або осушуваних частин поля вказують пунктиром кольору, що прийнятий для даного угіддя. Аналітичні показники ґрунту вносять у паспорт як середнє всіх значень в межах ділянки.

Державна служба моніторингу ґрунтів Міністерства аграрної політики України, яка на місцях представлена обласними державними проектно-технологічними центрами, охорони родючості ґрунтів і якості продукції, видає агрохімічні паспорти всім землевласникам та землекористувачам. Паспортизація проводиться на осушених та зрошувальних землях через три роки, на богарних — через п'ять.

Проведення агрохімічної паспортизації земель забезпечує комплексну характеристику ґрунтів, яке стане основою для розроблення рекомендацій до раціонального застосування засобів хімізації і дає підстави для обґрунтування управлінських рішень. Місцевим земельним органам надана можливість застосовувати відповідні санкції з метою ефективного використання і підвищення родючості землі та її екологічної безпеки у процесі виробництва.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]