- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
1.2 Комплексні добрива
Крім односторонніх мінеральних добрив, які містять лише один основний елемент живлення (N, Р або К), тукова промисловість випускає комплексні добрива, які містять два і більше елементів живлення (N + Р, N + К, Р + К або N + Р + К)
Комплексні добрива залежно від способу виготовлення поділяють на три основні види: складні, складнозмішані і змішані. Ці добрива тверді сухі.
Випускаються також рідкі комплексні добрива (РКД) і суспендовані рідкі комплексні добрива (СРКД).
В енергозберігаючих інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур доцільно використовувати саме комплексні добрива, які містять не лише макроелементи, але й основні мікроелементи. Склад, властивості та способи використання комплексних добрив представлені в таблиці 33.
Складні комплексні добрива виробляють за єдиним технологічним процесом і вони у кожній молекулі, кристалі або гранулі містять не менше, ніж два елементи живлення (табл.33).
Складно змішані добрива виготовляють «мокрим» способом в результаті змішування порошкоподібних мінеральних добрив з рідкими (аміак ати, кислоти і т.п.). при цьому між компонентами суміші відбуваються хімічні реакції і утворюються складні суміші, які містять два і більше елементів живлення.
Змішані добрива виготовляють механічним змішуванням двох або більше односторонніх або комплексних добрив. Такі добрива можна приготувати в господарстві залежно від ґрунтово-кліматичних умов зони і особливостей культури, сорту. У цьому основна перевага змішаних добрив перед складними, які мають сталий склад. Під час підбору компонентів при виготовленні тукосуміші необхідно враховувати їх можливу хімічну взаємодію, антагонізм і синергізм добрив (табл.34).
Таблиця 33.
Основні види комплексних добрив
Назва добрива |
Склад |
Вміст елементів живлення, % |
Прийоми внесення добрив |
||||
N |
Р2О5 |
К2О |
|||||
загальний |
водорозчинний |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Складні |
|||||||
Амофос |
NН4Н2РО4 (75%) |
|
|
|
|
Припосівне |
|
марки А |
(NН4)2НРО4 |
11-13 |
44-52 |
- |
0 |
||
марки Б |
(NН4)3РО4 |
9-12 |
41-44 |
- |
0 |
||
Диамофос |
(NН4)2НРО4 (75%) |
18 |
46 |
- |
0 |
Припосівне |
|
NН4Н2РО4 |
13-13,5 |
41-48 |
- |
0 |
|||
Нітроамофос |
NН4NО3 |
23 |
23 |
22 |
0 |
Основне |
|
NН4Н2РО4 |
6 |
24 |
23 |
0 |
Передпосівне |
||
|
25 |
20 |
19 |
0 |
Припосівне |
||
Азофос |
Са(NО3)2 |
23 |
21 |
18 |
0 |
Припосівне |
|
СаН2РО4 |
26 |
13 |
11 |
0 |
Припосівне |
||
Амофосфат |
NН4Н2РО4 |
4-16 |
16-34 |
8-17 |
0 |
Основне Передпосівне |
|
Са(Н2РО4)2 |
|||||||
СаНРО4 |
|||||||
Карбоамофос |
NН4Н2РО4 |
25 |
30 |
- |
- |
Передпосівне |
|
Со(NН2)2 |
|||||||
Поліфосфат амонію |
(NН4)5Р3О10 |
12-14 |
60-65 |
- |
- |
- |
|
(NН4)2Р2О7 |
|||||||
(NН4)2НРО4 |
|||||||
Поліфосфати карбаміду |
(NН4)2Р2О7 |
17 |
52 |
- |
- |
Передпосівне |
|
Со(NН2)2 |
21-25 |
24-31 |
- |
- |
Передпосівне |
||
Продовження табл.33.
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Метафосфат амонію |
(NН4РО3)n |
17 |
80 |
- |
- |
Основне |
Метафосфат калію |
(КРО3)n |
- |
57 |
- |
35 |
Основне |
Калійна селітра |
КNО3 |
13,8 |
- |
- |
46 |
Підживлення |
Суперфоска |
Са(Н2РО4)2 |
- |
12-16 |
- |
12-21 |
Основне |
Магній-амоній фосфат (фосфоамомагнезія) |
КН2РО4 |
10-11 |
45-46 |
- |
- |
Основне |
MgNH4РО4 х Н2О |
||||||
РКД (базові) |
Фосфати і полі фосфати амонію |
10 |
34 |
- |
- |
Основне |
11 |
37 |
- |
- |
Передпосівне |
||
Складнозмішані |
||||||
Нітрофоска |
СаНРО4 |
|
|
|
|
|
А |
Са(Н2РО4)2 |
16-17 |
16-17 |
8,8-9,4 |
13-14 |
Основне |
NН4Н2РО4 |
Передпосівне |
|||||
Б |
NН4NО3 |
12,5-13,5 |
8,5-9,5 |
4,7-5,2 |
12,5-13,5 |
Основне |
NН4Сl |
Передпосівне |
|||||
В |
КNО3 |
11-12 |
10-11 |
5,5-6,0 |
11-12 |
Основне |
КСl |
Передпосівне |
|||||
Таблиця 34.