Хід роботи
1. З лабораторної проби відібрати дві наважки масою по 40г повітряно-сухого ґрунту, перенести в конічні колби на 500мл і прилити в них по 100мл 1,0М розчину СН3СООNа.
2. Збовтати на ротаторі першу колбу протягом 1-2хв. і залишити на добу.
3. Наступного дня вміст колби збовтати протягом 1хв. і визначити рН суспензії за допомогою універсального іономіра, та на основі даних таблиці 10 знайти значення гідролітичної кислотності в смоль/ кг ґрунту.
4. Другу колбу збовтати на ротаторі протягом години і профільтрувати, відкинувши перші краплі. Відібрати піпеткою 50мл фільтрату в колбу на 250мл, додати 1-2 краплі фенолфталеїну і відтитрувати 0,1М Nа0Н.
5. Гідролітичну кислотність обчислити за формулою:
,
де Нг — гідролітична кислотність, ммоль/100г, або смоль/кг ґрунту;
а — кількість мл 0,1М Nа0Н, що пішла на титрування;
Т — поправка до титру 0,1М розчину Nа0Н;
1,75 — поправка на неповноту витиснення іонів водню і алюмінію з ґрунту;
5 — коефіцієнт для переведення на 100г ґрунту (50мл фільтрату відповідають 20г ґрунту, що є п'ятою частиною від 100г);
10 — коефіцієнт для переведення результатів аналізу в ммоль/100г ґрунту, який вказує на перехід від 1,0М розчину СН3СООН до 0,1М розчину, яка утворюється після обробки нею ґрунту СН3СООNа і титрується 0,1М розчином Nа0Н.
6. Дати оцінку ґрунту за величиною гідролітичної кислотності (табл.9).
Обчислення результатів.
1. На основі даних вимірювання універсальним іономіром рН суспензії ацетатної витяжки при співвідношенні ґрунту до розчину 1:2,5 становить 6,66, що за таблицею 9 відповідає 4,14смоль гідролітичної кислотності на 1кг ґрунту.
2. На титрування 50мл фільтрату, що відповідає 20г ґрунту витрачено 4,9мл 0,1М розчину Nа0Н з поправкою до титру 0,96. Тоді за формулою гідролітична кислотність ґрунту становить:
Одержані різними методами дані про кислотність ґрунту близькі між собою і різняться в межах похибки в 0,5%. Вони можуть бути використані для визначення потреби ґрунту у вапнуванні, ємності вбирання і ступеня насичення ґрунту основами, а також для встановлення класу ґрунту за величиною гідролітичної кислотності (табл.7).
Контрольні питання.
1. Яке головне завдання агрохімії?
2. Хто з українських учених розробив вчення про ґрунтовий вбиральний комплекс?
3. Який метод використовують для дослідження міграції і трансформації поживних речовин у ґрунті?
4. У багатосольовому розчині кожний іон взаємно перешкоджає надлишковому надходженню іншого іона в клітини кореня. Як це називається?
5. Вкажіть склад ґрунту.
6. Що ви розумієте під поняттям тверда фаза ґрунту?
7. Що передбачає агровиробниче групування ґрунтів?
8. Які катіони переважають у ґрунтовому розчині?
9. Що означає вбирна (вбиральна) здатність ґрунту?
10. Що означає механічна вбирна здатність ґрунту?
11. Що означає фізична вбирна здатність ґрунту?
12. Що означає хімічна вбирна здатність ґрунту?
13. Що означає обмінна (фізико-хімічна) вбирна здатність ґрунту?
14. Що таке ґрунтовий вбирний комплекс?
15. Вкажіть формулу для обрахунку ступеня насиченості ґрунту основами.
16. Які ґрунти характеризуються найбільш високою буферністю?
17. Що таке кислотність ґрунту?
18. Концентрація яких іонів у ґрунтовому розчині і ґрунтовому вбирному комплексі викликає підвищену кислотність?
19. Чим відрізняється активна кислотність від обмінної?
20. Яка кислотність включає суму всіх видів кислотності ґрунту?
21. Які сільськогосподарські культури дуже чутливі до кислотності ґрунту?
22. Вкажіть правильну класифікацію ґрунтів за обмінною кислотністю.
23. Яке забарвлення на картограмі мають дуже кислі ґрунти?