- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
Група |
Сума ввібраних основ |
S, смоль/кг ґрунту |
Колір на картограмі |
1 |
Дуже низька |
<5 |
Рожевий |
2 |
Низька |
5-10 |
Темно-рожевий |
3 |
Середня |
10-15 |
Червоний |
4 |
Підвищена |
15-20 |
Ліловий |
5 |
Велика |
20-30 |
Бузковий |
6 |
Дуже велика |
>30 |
Фіолетовий |
Ступінь насиченості ґрунту основами (V) – це виражена у відсотках частина загальної обмінної його ємності, що припадає на обмінні основи. За визначеними значеннями загальної обмінної ємності ґрунту (Т = S + Нг), його кислотності (Нг), суми обмінних основ (S), можна легко визначити ступінь насиченості ґрунту основами (V у відсотках):
У ґрунтах, де іони водню відсутні (сіроземи, каштанові), ступінь насиченості основами становить 100%. Чим більше в ґрунті поглинених іонів водню та алюмінію, тим менша його насиченість основами.
Одержані дані про ступінь насиченості ґрунту основами дозволяють правильно вирішувати питання про необхідність його вапнування та обґрунтування доз вапнових добрив.
2. Практична частина
Дослід 1. Визначення рН водної (рНН2О) і сольової суспензії (рНКCl).
Принцип методу базується на потенціометричному визначенні концентрації іонів водню і алюмінію у водній витяжці, або у витяжці 1,0М розчину хлориду калію з ґрунту за допомогою універсального іономіра.
При цьому вимірюється електрорушійна сила в ланцюгу, що складається з двох напівелементів: основного скляного електрода виміру і допоміжного електрода з постійним значенням потенціалу, занурених у досліджуваний розчин. Співвідношення об'ємів ґрунт:розчин = 1:2,5 для мінеральних і 1:25 для торфових ґрунтів.
Хід роботи
1. З лабораторної проби відібрати дві наважки масою по 20г повітряно-сухого ґрунту і перенести в конічні колби на 200мл. В одну з них додати 50мл дистильованої води, а в іншу 50мл 1,0М розчину хлориду калію. Вміст колб збовтати протягом 1-2 хвилин і залишити до наступного дня для повного освітлення.
2. На другий день підготувати іономір до роботи, настроївши його за буферними розчинами. Після включення приладу в мережу автоматично встановлюється режим вимірювання. Перехід в режим вимірювання із будь-якого іншого режиму відбувається натисканням кнопки «ИЗМЕРЕНИЕ».
3. Обережно, щоб не збовтати, занурити електроди в стаканчики з одержаними витяжками та провести відліки рН за шкалою універсального іономіра. Після кожного визначення рН електроди послідовно обмивати дистильованою водою і фільтрувальним папером збирати з них лишки води.
4. Записати значення рНН2О — активної кислотності і рНКCl — обмінної кислотності.
5. За величиною рНКCl класифікувати ґрунт за ступенем його кислотності і потребою у вапнуванні (табл.6).
Дослід 2. Визначення гідролітичної кислотності ґрунту за Каппеном
Принцип методу базується на обробці ґрунту 1,0М розчином ацетату натрію СН3СООNa з рН 8,2, що є гідролітично-лужною сіллю:
СН3СООNa + Н20 → СН3СООН + Na++ ОН-.
При цьому іони натрію витісняють із ґрунтового вбирального комплексу як іони водню і алюмінію, що визначають обмінну кислотність, так і іони, що обумовлюють гідролітичну кислотність ґрунту:
Н+
Са2+ Na+ Na+ (СН3СООН)2Са
[ГВК] АІ3++ nСН3СООNа = Na+[ГBK] Na+ +
Na+ Na+ (СН3СООН)3АІ
+ СН3СООН + (n-6)CH3COONa.
Солі (СН3СОО)2Са і (СН3СОО)3А1, взаємодіючи з водою, дають гідроксиди Са(ОН)2 і А1(ОН)3 та вільну СН3СООН.
Тому після такої обробки ґрунту в розчині знаходяться іони, що характеризують не лише гідролітичну, але і активну і обмінну кислотність, яку визначають потенціометрично за допомогою універсального іономіра.
Визначена за цим методом кислотність, яку умовно називають гідролітичною, є сумою всіх форм кислотності ґрунту (активної, обмінної і власне гідролітичної), значення якої в смоль/кг ґрунту знаходимо за даними таблиці 10.
При визначенні гідролітичної кислотності об'ємним методом ацетатну кислоту, що утворюється в розчині в результаті обробки ґрунту СН3СООNа, титрують 0,1М лугом і за його кількістю знаходять її величину в ммоль/100г ґрунту та переводять показники в смоль/кг (1смоль = 10ммоль).
Таблиця 10.
Таблиця для переведення рН ацетатної суспензії в одиниці гідролітичної кислотності смоль/кг ґрунту
рН |
рН (соті частки) |
|||||||||
0,00 |
0,01 |
0,02 |
0,03 |
0,04 |
0,05 |
0,06 |
0,07 |
0,08 |
0,09 |
|
Гідролітична кислотність, смоль/кг ґрунту |
||||||||||
6,0 |
17,3 |
16,9 |
16,6 |
16,2 |
15,8 |
15,5 |
15,2 |
14,9 |
14,5 |
14,2 |
6,1 |
13,9 |
13,6 |
13,3 |
13,1 |
12,8 |
12,5 |
12,2 |
12,0 |
11,7 |
11,5 |
6,2 |
11,2 |
11,0 |
10,8 |
10,5 |
10,3 |
10,1 |
9,84 |
9,64 |
9,44 |
9,23 |
6,3 |
9,04 |
8,83 |
8,65 |
8,45 |
8,28 |
8,11 |
7,92 |
7,76 |
7,59 |
7,41 |
6,4 |
7,28 |
7,11 |
6,97 |
6,81 |
6,69 |
6,53 |
6,38 |
6,25 |
6,11 |
5,98 |
6,5 |
5,85 |
5,73 |
5,61 |
5,48 |
5,37 |
5,25 |
5,14 |
5,03 |
4,92 |
4,82 |
6,6 |
4,71 |
4,61 |
4,52 |
4,42 |
4,32 |
4,23 |
4,14 |
4,05 |
3,96 |
3,87 |
6,7 |
3,79 |
3,71 |
3,63 |
3,56 |
3,48 |
3,40 |
3,33 |
3,26 |
3,19 |
3,13 |
6,8 |
3,05 |
2,99 |
2,92 |
2,86 |
2,80 |
2,74 |
2,68 |
2,62 |
2,57 |
2,52 |
6,9 |
2,46 |
2,41 |
2,35 |
2,31 |
2,25 |
2,21 |
2,16 |
2,11 |
2,07 |
2,02 |
7,0 |
1,98 |
1,94 |
1,90 |
1,86 |
1,82 |
1,78 |
1,74 |
1,70 |
1,67 |
1,63 |
7,1 |
1,66 |
1,56 |
1,53 |
1,50 |
1,46 |
1,43 |
1,40 |
1,37 |
1,34 |
1,31 |
7,2 |
1,28 |
1,26 |
1,23 |
1,20 |
1,18 |
1,15 |
1,13 |
1,10 |
1,08 |
1,06 |
7,3 |
1,03 |
1,01 |
0,99 |
0,97 |
0,95 |
0,93 |
0,91 |
0,89 |
0,87 |
0,85 |
7,4 |
0,83 |
0,81 |
0,80 |
0,78 |
0,76 |
0,75 |
0,73 |
0,72 |
0,70 |
0,68 |
7,5 |
0,67 |
0,66 |
0,64 |
0,63 |
0,61 |
0,60 |
0,59 |
0,58 |
0,56 |
0,55 |
7,6 |
0,54 |
0,53 |
0,52 |
0,51 |
0,49 |
0,48 |
0,47 |
0,46 |
0,45 |
0,44 |
7,7 |
0,43 |
0,43 |
0,42 |
0.41 |
0,40 |
0,39 |
0,38 |
0,37 |
0,37 |
0,36 |
7,8 |
0,35 |
0,34 |
0,33 |
0,33 |
0,32 |
0,31 |
0,31 |
0,30 |
0,29 |
0,29 |
7,9 |
0,28 |
0,28 |
0,27 |
0,26 |
0,26 |
0,25 |
0,25 |
0,24 |
0,24 |
0,23 |
8,0 |
<0,23 |
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |