Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОВ Метод ср (мен) модуль 4.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
528.9 Кб
Скачать

3. Риси українського менеджера.

У доринковий період роль господарського керівника на теренах колишнього Радянського Союзу була чітко визначеною. До його обов’язків належали розподіл завдань між підлеглими, встановлення та підтримка певних стандартів якості праці, дисципліни. Влада керівника була непорушною, а при прийнятті рішень його слово - визначальним. Статус керівника був надзвичайно високим.

Фундаментальні зміни в суспільстві змінили діяльність господарського керівника (менеджера). На неї вплинули такі чинники, як: кризові явища в економічній, соціальній і технологічній сферах суспільства й на підприємствах; розрив старих виробничо-господарських зв’язків; зміна традиційних цінностей і відносин; невизначеність напрямів майбутнього розвитку національної економіки і кожних організацій; неефективність методів управління, створених адміністративно-командною системою; конкуренція товарів, послуг, ідей; відсутність економічного диктату з боку органів влади; можливість оволодіння сучасним менеджментом та ін.

Сучасним керівникам вітчизняного бізнесу властиве застосування до підлеглих досить жорстких способів впливу, надання переваги не морально-психологічному, а адміністративному підходу. Ця тенденція частково зумовлена особливостями психології сучасного вітчизняного працівника, деформованої за командно – адміністративної системи господарювання. М’які способи впливу керівника підлеглі можуть сприймати як прояв слабкості і тому не забезпечувати ефективної діяльності.

На основі теоретичних досліджень і світової практики ефективного менеджменту можна визначити необхідні риси сучасного українського менеджера:

  1. Активна соціальна позиція охоплює такі складові особистості менеджера, як відповідальність за доручену справу, вміння поєднати свої інтереси з інтересами колективу і суспільства, висока працездатність і енергія, ініціативність і новаторство. Для цього йому необхідні відповідні особисті цінності та цілі: постійне самовдосконалення, творчий підхід до роботи, прагнення до відповідальності, розвитку підлеглих і самого себе.

  2. Компетентність;

Слово «компетентність» визначається як поінформованість, обізнаність, авторитетність. Враховуючи, що управління організацією багатоаспектне, тобто охоплює економічний, технологічний, організаційний, соціальний та інші напрями її діяльності, в окремих аспектах (напрямках) діяльності організації керівник повинен бути обізнаним, в інших – компетентним аж до деталей. Сферою безумовної компетенції керівника є менеджмент як процес формулювання завдань, визначення курсу, планування діяльності організації та управлінських працівників, використання співробітників і управління виробництвом з метою досягнення цілей.

  1. Опора на колективний розум;

У західному менеджменті активно запроваджується партисипативний менеджмент, за якого процес управління здійснюється колективно. Вітчизняним керівникам досить складно перейти до нової системи відносин з підлеглими, в основі якої принципи соціального партнерства. Особливістю сучасного менеджменту є зміщення акцентів на формування нової соціальної культури організацій, позитивного морально-психологічного клімату в трудовому колективі.