ОВСГ Лекція 11.

Бур'янисті рослини в сучасному землеробстві

План.

1. Поняття про бур'янисті рослини.

2. Бур'янисті рослини як компоненти агроценозу.

3. Оцінка збитків від бур'янів.

4. Знищувальні заходи боротьби з бур'янами.

5. Перспективні методи боротьби з бур'янами.

6. Основний обробіток грунту і боротьба з бур'янами.

1. Поняття про бур'янисті рослини.

Історія агрономії охоплює період близько 6 тис. років, і впродовж усьо­го часу в посівах культурних рослин завжди були бур'янисті рослини. Так, за підрахунками вчених у зразках насіння, що збереглося з часів стародавніх слов'ян, на кожні 1000 зерен культурної рослини припадає 300—350 насінин бур'янів.

Бур 'янистими рослинами, або бур'янами, називають будь-які дикорослі види рослин, що входять до складу певного агроценозу мимоволі та бажання людини. Вони перешкоджа­ють її господарчій діяльності та підвищують собівартість про­дукції рослинництва внаслідок необхідності регулювання їхньої чисельності.

Головною особливістю бур'янів є те, що вони не прино­сять користі сільськогосподарському виробництву, а на­впаки, конкурують із культурними рослинами за важливі фактори життя, знижують урожай і його якість, змушують витрачати додаткові матеріальні і трудові ресурси на їхнє знищення. Тому згідно з ГОСТом 16265—89 бур'янисті рослини, або бур'яни, — це дикорослі рослини, що ростуть на сільськогосподарських угіддях і знижують кількість та якість продукції.

Узагальнюючи накопичені знання про бур'янисті росли­ни, ідеальні бур'янисті рослини мають такі характерні особ­ливості:

• бур'янисті рослини самостійно з'являються в посівах культурних рослин;

• відрізняються швидким ростом вегетативних органів, перевершуючи культурні рослини за темпами вико­ристання основних ресурсів — елементів мінерального живлення і вологи; мають високі потенціали насшного (однолітники) і ве­гетативного (багатолітники) розмноження, що пере­вершують потенціали розмноження культурних рос­лин, і за невеликі проміжки часу можуть досягати високої чисельності;

• невибагливі до умов зростання і можуть вегетувати на ґрунтах різних родючості і вологості;

• створюють у ґрунті значні запаси насіння, яке три­валий час зберігає свою життєздатність;

• для розмноження не потребують особливих умов, спе­ціальних запилювачів або рознощиків насіння, на­впаки, вони поширюються за мимовільної участі лю­дини;

• відрізняються високою конкурентною здатністю щодо основних видів культурних рослин;

• мають високі пристосованість до умов зростання і швидкі темпи еволюційної адаптації.

Отже, бур'янисті рослини є продуктом еволюційного процесу, який за період приблизно 10 тис. років сприяв появі особливої групи рослин. Вони знайшли свою ніттту в штучно створюваних людиною посівах культурних рослин і спро­можні за короткий термін досягати високої чисельності.

Видовий склад бур'янистої рослинності висвітлено у ба­гатьох наукових працях — монографіях, визначниках, до­відниках, атласах.

У посівах трапляється близько 30 тис. видів побічних рослин, але більшість із них виростають там випадково і лише 250—300 видів є стійкими дійсними бур'янами. Це становить ОД % від загальної кількості видів квіткових рослин.

Отже, можна зробити такий висновок: бур'янисті рос­лини небезпечні не лише своєю різноманітністю, але й здатністю у короткий термін досягати досить значної чисель­ності, внаслідок чого пригнічується розвиток культурних рослин, що призводить до істотного зниження їхнього вро­жаю. Розбіжності між авторами у числі видш бур'янів пояс­нюються переважно належністю чи не належністю до числа бур'янів таких рослин, що в посівах сільськогосподарських культур реєструються лише випадково.

Висока засміченість полів — це проблема переважно країн, що розвиваються. Низький рівень агротехніки і відхилення від раціональних технологій вирощування культурних рослин зумовлюють спонтанне засмічення поліп. Однак сильна засміченість посівів бур'янами характерна також для Росії, України, Білорусі, Казахстану. У 1980 р. у Великобританії провели загальне обстеження сільськогоспо­дарських полів на засмічення. Його результати показали, що 80 % полів практично чисті від бур'янів, на 16 % забур'я­неність помірна і знаходиться нижче порогу економічної шкідливості та лише на 4 % полів засміченість сильна.

В Україні співвідношення чистих і засмічених полів про­тилежна. Так, за даними вибіркового обстеження на 53 % полів забур'яненість оцінили III і IV балами, тобто засмі­ченість висока, а на 47 % полів — II балами, тобто засмі­ченість помірна. Чистих полів взагалі не зареєстрували. У цілому по країні 69,6 % полів, зайнятих ярими зерновими, 60,7 % полів, зайнятих озимими зерновими культурами, 54,4 % полів, зайнятих соняшником, мали середню і сильну засміченість. Кожний вид бур'яну виносить за рік по 50 кг/га поживних речовин, що в сумі становить 5,7 млн т азоту, фосфору і калію. Найшкідливішими з багаторічних є будяк польовий, вівсюг звичайний і пирій повзучий, а з малоліт­ніх — волошка синя, рум'янок, лобода біла та бур'яни із родини гречкових.