5. Перспективні методи боротьби з бур'янами.

Поряд із традиційними прийомами контролю за станом бур'янів та боротьби з ними останнім часом ве­деться активний пошук принципово нових підходів і рішень. Нині перспективними є соляризація, використання електричного струму й електромагнітних полів та розробка нових поколінь гербіцидів.

Соляризація — це прогрівання ґрунту за допомогою со­нячної радіації до температури, за якої в ньому гине насіння бур'янів. Для цього ґрунт накривають прозорою або чорною поліетиленовою плівкою. Проведені експерименти показали, що ґрунт під плівкою залежно від погоди за 10—50 діб прогрівається до температури 48—57 °С. Особливо ефективно використовувати прозору поліетиленову плівку. Під її покривом ґрунт нагрівається в сонячні дні до 56—57 °С, а в похмурі — до 35—40 °С. За місяць соляризація забезпечує загибель у верхньому шарі ґрунту близько 90 % насіння бур'янів. Витрата поліетиленової плівки на соляризацію ста­новить 250—400 кг/га. Соляризацію успішно застосовують під час підготовки ґрунту для закладання парників і теплиць, а також на ділянках, де вирощують ягідні культури.

Електричний струм високої частоти під час безпосеред­нього контактування з насінням бур'янів діє на нього згубно. Так, у СІЛА вже створено кілька моделей машин із шириною захвату робочого органа завширшки в 4,5—8,5 м при швидкості руху 3,2—8 км/год.

Електричний струм використовують для очищення на­сіння культурних рослин від домішок насіння бур'янів на діелектричних сепараторах, в яких відбувається диференці­йоване знищення насіння бур'янів.

У закритому ґрунті випробовують механізми — випро­мінювачі електромагнітного поля з частотою 2450 МГц. При експозиції 120—180 с такі випромінювачі забезпечують загибель у 10-сантиметровому шарі ґрунту 83—93 % насіння бур'янів. Хоча головним у цих випадках поки що залиша­ється класичний термічний метод —звичайне пропарювання ґрунту.

Струм високої частоти використовують також і для знищення вегетуючих бур'янів. Метод ґрунтується на тому, що питомий опір тканини рослин приблизно в 10 раз мен­ший, ніж опір ґрунту. Це дало змогу сконструювати горизон­тальні струмопровідні штанги, по яких подається елек­тричний розряд, із шириною захвату до 10 м. При застосу­ванні штанг над покривом культурних рослин вони контак­тують лише з тими бур'янами, надземна частина яких пере­вищує висоту покриву. Під впливом електричного розряду руйнується не лише надземна частина бур'яну, а й підземні його органи до глибини 10—15 см. Цей метод особливо ефективний для знищення бур'янів на полях під чорним паром та на плантаціях цукрових буряків.

Нові покоління гербіцидів синтезують з урахуванням їхньої екологічної безпеки та підвищення фітоценотичної дії. Про­водяться роботи для створення гербіцидів, здатних зни­щувати непроросле насіння бур'янів у ґрунті. Наприклад, препарат метилізотіоціанат (МІТ) знищує все насіння, яке знаходиться в ґрунті, крім насіння із твердою оболонкою. Створено цей препарат за аналогією з природними коре­невими виділеннями рослин родини хрестоцвітих, у ризо­сфері яких швидко гине насшня бур'яшв інших видш рослин.

Принципово новою дією на бур'яни відзначаються так звані лазерні гербщиди.

Лазерними гербіцидами називають речовини, інгібуюча дія яких виявляється лише на сонячно­му світлі.

Такі гербщиди мають досить короткий період розкладан­ня і повністю руйнуються за 24 год, що робить їх використан­ня особливо безпечним і зручним. Одним із перших пред­ставників групи лазерних гербіцидів є дельта-амінолевулшова кислота (АЛА). Лазерними гербіцидами посіви обробляють увечері з розрахунку 190—750 г/га препарату. За ніч препарат Поглинається тканинами бур'янів, а вранці під дією світла щцує їх. Характерною особливістю лазерних гербіцидів є не лише механізм їхньої дії, а й підвищена порівняно зі звичайними гербіцидами селективність. Так, до препарату ддд високочутливі щириця біла та звичайна, гірчиця по­льова і зовсім не чутливі пшениця, ячмінь, овес, кукурудза.