2. Особистість, її психологічні риси.

Базовими поняттями психології менеджменту є поняття «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність». У повсякденному житті їх застосовують як синоніми. У психології ними позначають різні поняття:

- поняття «людина» - це суб’єкт діяльності, наділений осмисленою поведінкою;

- поняття «індивід» - це конкретна людина як представник певної соціальної групи;

- поняття «індивідуальність» - це сукупність особливостей, зумовлених обставинами життя і діяльності, що відрізняють одну людину від іншої;

- поняття «особистість» - це конкретна людина, представник певної соціальної групи, наділена індивідуальними особливостями, які розвинулися на основі задатків.

Особистість – це конкретна людина, носій свідомості і самосвідомості, певних соціального статусу і ролей.

Особистість наділена такими психологічними рисами:

1. стійкість вияву якостей, що дає змогу передбачити поведінку працівника у певних виробничих і побутових ситуаціях;

2. цілісність, що означає тісну взаємопов’язаність її рис;

3. вияв особистості відбувається в багатогранній діяльності, спрямованій на всебічне пізнання, перетворення себе, навколишнього світу.

Особистість є явищем соціальним, своєрідним продуктом спілкування та взаємодії людей. Адже людина формує власне світосприйняття у спілкуванні з іншими, виконуючи при цьому певні соціальні ролі. Щоб пізнати людину як особистість, необхідно знати її соціальне середовище, загальну картину взаємовідносин із світом. Особистість формується в різних соціальних групах: у сім'ї, серед колег по роботі, у колі друзів, під впливом родичів тощо. У кожної людини є 5-6 таких груп, що найбільше впливають на її поведінку.

3. Особистість, її соціальний статус та ролі.

Соціальний статус особистості – це позиція особистості в соціальній системі, яка пов’язана з її належністю до певної соціальної групи, спільноти, а також сукупність соціальних ролей та ступінь їх реалізації.

Соціальний статус особистості охоплює параметри становища особистості в суспільстві: освіту, професію, посаду, матеріальне становище, наявність влади, демографічні та етичні характеристики (національність, релігійність, вік, сімейний стан, родинні зв’язки).

Пізнати особистість можливо лише через розкриття її ролей.

Соціальна роль особистості – це певний стереотип, шаблон поведінки, якого очікують від людини у конкретній ситуації.

Рольова функція особистості передбачає використання прав і виконання обов’язків. При цьому розрізняють два різновиди ролей: конвенціональні й міжособистісні. Конвенціональні ролі є стандартними правами й обов’язками. Однак не завжди «офіційне» становище гарантує автоматично фактичну відповідність певній ролі, посаді. Міжособистісні ролі виявляються у процесі реалізації прав і обов’язків залежно від індивідуальних особливостей, здібностей людини. Виконання міжособистісних ролей формує соціальний статус. Певний соціальний статус закріплений за кожною людиною, при цьому одні особистості набувають популярності, авторитету й поваги, інші виявляються «відкинутими». Між цими полюсами перебувають «середнячки», які різною мірою тяжіють до одного з них.

Особистість і її соціальний статус є тісно взаємопов’язаними. Адже завдяки своєму статусу особистість інтегрується в систему суспільних відносин. Він забезпечує їй повагу, престиж, репутацію, можливість впливати на інших. Усе це є передумовою формування особистої визначеності, формування «Я - концепції», яка поєднує в собі дві складові – «Я» як діяча, і «Я» як об’єкта відносин. У першому випадку поняття «Я» визначає ставлення особистості до інших, у другому – оцінка себе через призму думок і оцінок інших. На основі цього в особистості формується почуття власної гідності, самоповаги. Ті, хто високо цінує себе, схильні працювати з великим напруженням, вважають нижче своєї гідності працювати погано. Вони урівноважені, тактовні, спокійні й незалежні, постійно підвищують рівень загального розвитку, добросовісно виконують обов’язки. Люди з низьким рівнем власної гідності, як правило, не хочуть докладати зусиль для здобуття авторитету і ділового престижу. Часто вони наділені комплексом неповноцінності.

ІІІ Контрольні питання для самоперевірки:

1. Розкрити сутність та основне призначення управлінських рішень.

2. Наведіть класифікацію управлінських рішень за різними ознаками.

3. Наведіть конкретні приклади організаційних запрограмованих та організаційних незапрограмованих рішень та порівняйте їх.

4. Охарактеризувати на конкретних прикладах компромісні рішення та обґрунтувати їх роль в діяльності організації.

5. Яка існує різниця між рішеннями, які ґрунтуються на міркуваннях та раціональними рішеннями?

6. Які функції виконують управлінські рішення в системі менеджменту?

ІV Література:

1. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2003р.

2. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента - М.:" Дело", 1997г.

3. Хміль Ф.І. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2007р.

4. Шегда А.В. Менеджмент - К.: "Знання", 2004р.