2. Особливості організації робочого місця.

Вихідним елементом будь-якого підприємства є робоче місце, в межах якого відбувається цілеспрямована діяльність конкретного працівника, тобто його праця.

Робочі місця надзвичайно різноманітні, тому їх можна класифікувати за різними ознаками, наприклад, за кількістю зайнятих робочі місця можуть бути індивідуальними або колективними; за рівнем механізації робочі місця поділяють на ручні (де результат праці визначається лише витратами фізичних та ду­ховних сил працівника), механізовані (де роль людини полягає в управлінні обладнанням, що здійснює відповідні опе­рації), автоматизовані (на яких роль працівника зводиться до контролю за функціонуючим обладнанням); за характером трудової діяльності розрізняють місця робіт­ників і службовців. Робочі місця можуть належати до найрізнома­нітніших сфер діяльності: виробництва, управління, постачан­ня, збуту, наукових досліджень тощо. Незважаючи на їх різноманіття, вони всі мають бути відпо­відним чином організовані. Менеджеру необхідно добре знати, що таке робоче місце, які його складові, яким чином його орга­нізувати як для себе самого, так і для підлеглих.

Робоче місце - це така структура, в якій поєднуються в єди­не ціле формальні елементи організації та особисті, людські риси працівника, утворюючи систему "людина - робота".

Загалом роботу характеризують конкретні завдання, обов'яз­ки працівника і відповідна сфера його відповідальності. Для виконання роботи працівнику необхідні відповідні знання, навички, здібності. Знання - це інформація, яка необхідна працівнику, щоб успі­шно виконувати завдання на даному робочому місці. Навички - це рівень майстерності, необхідний працівнику. Здібності - це особисті можливості працівника виконувати різноманітні види діяльності. Створення робочого місця є процесом визначення зав­дань, котрі мають виконуватися працівником, носієм конкрет­них знань, навичок і здібностей. Така інформація одержується за допомогою процедури аналізу видів робіт і стосується по-перше, самого пра­цівника, а по-друге, особливостей виконання роботи:

1. Поелементний аналіз знань, навичок і здібностей праців­ника, який виконує конкретну роботу;

2. Аналіз таких самих елементів за стандартами;

3. Аналіз завдань конкретного робочого місця;

4. Аналіз стандартизованих завдань.

Кожне робоче місце має бути відповідним чином обладнане, тобто забезпечене необхідним обладнанням, інструментами тощо. Система заходів щодо обладнання робочого місця всім необхідним називається організацією робочого місця. З погляду менедж­менту, організація робочого місця - це процес створення пев­ного комплексу організаційно-технічних умов для високопро­дуктивної та безпечної роботи. Основу організації робочого місця становить його планування, тобто оптимальне розміщен­ня в межах робочого місця засобів і предметів праці, необхід­них для виконання роботи.

3. Вимоги до робочого місця працівника менеджменту організацій.

До будь-якого робочого місця на практиці висуваються відповідні вимоги, які можуть бути частково виражені кількісними показниками - нормами і нормативами, а деякі піддаються лише якісному опису. Ряд вимог, перш за все в галузі санітарії, техніки безпеки, правил експлуатації обладнання, є обов'язковими, і за їх порушення керівник несе відповідальність. Інші відносять, до бажаних (есте­тичність, ергономічність тощо), але нехтування ними безпосе­редньо впливає на продуктивність праці, а тому для підприєм­ства вони мають важливе значення.

Необхідною умовою для успішної діяльності працівників менеджменту є наявність спеціально обладнаних робочих місць.

Робоче місце працівника менеджменту – це відокремлена частина загального службового приміщення, обладнана необхідними засобами для виконання функціональних обов’язків, визначених для особи, яка його посідає.

Вимоги до організації робочих місць можна згрупувати так: кваліфікаційні, інформаційні, економічні, ергономічні, гігієнічні, естетичні, технічні, організаційні.

Кваліфікаційні вимоги охоплюють комплекс параметрів, які характеризують сукупність вимог до рівня освіти й кваліфікації працівника, необхідних для ефективної роботи на робочому місці.

Інформаційні вимоги охоплюють комплекс заходів з інфор­маційного забезпечення робочого місця: визначення обсягів і структури інформації, яка повинна надходити на робоче місце, оброблятися, створюватися і передаватися на інші робочі місця та ін. Інформації має бути достатньо для виконання службових зобов'язань працівників.

Економічні вимоги передбачають організацію робочого місця з мінімальними витратами на його утриман­ня, але достатніми для його нормального функціонування. Доцільно аналізувати робоче місце за критерієм оптимальності: ефект від діяльності працівника на робочому місці має перевищувати витрати на його утримання.

Ергономічні вимоги пов'язані зі створенням для людини оп­тимальних умов праці, що роблять її високопродуктивною і водночас забезпечують людині необхідні зручності, зберігаючи здоров'я та працездатність. Таким чином, усе, що оточує людину, котра працює, - меблі, устаткування, маши­ни, механізми та інші знаряддя праці - має відповідати вимо­гам ергономіки (наука про функціональні можливості людини в трудових процесах з метою підвищення продуктивності праці) і бути максимально пристосованим до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.

Гігієнічні вимоги передбачають забезпечення таких норм: освітлення робочих місць; температурного ре­жиму; вологості; шуму й інших чинників робочого середови­ща, що впливають на здоров'я і працездатність людини.

Естетичні вимоги до зовнішнього оформлення робочого се­редовища: вигляд приміщення і засобів праці, їхня кольорова гама, наявність квітів у інтер'єрі тощо.

Технічні вимоги передбачають дотримання норм необхідно­го простору для виконання визначеної роботи. У межах цього простору повинні бути зручно розташовані необхідні меблі й обладнання, передбачені проходи до столу та устаткуван­ня, а також до іншого робочого місця тощо. Оскільки керівники, значна кількість фахівців повинні спілкуватися в процесі роботи зі співробітниками, необхідно передбачити певну площу, де будуть проводитися наради.

Згідно з діючими санітарними нормами встановлено при­близно такі розміри робочих місць для різних категорій управ­лінського апарату, м²: керівник підприємства: 25—55; заступник керівника: 12—35; керівник відділу, його заступник, головний фахівець: 8—24; фахівець: 4—8; завідуюча машбюро, друкарка: 3—4.

Однак ці норми є лише орієнтиром при органі­зації та плануванні робочих місць, оскільки вони не врахову­ють усього різноманіття умов праці працівників різних про­фесій. Тому для визначення загальної площі робочого місця (Пзаг) у кожному конкретному випадку доцільно використову­вати сумарний метод розрахунку, при якому враховують пло­щу трьох складових частин робочого місця:

П заг = П рп + П у + П пр , де П рп - площа, необхідна для роботи і пересування праців­ників;

П у - площа для устаткування; П пр - площа для проходів.

Відповідно до організаційних вимог необхідно визначити сферу компетенції кожного працівника на конкретному робо­чому місці, його права, обов'язки, підпорядкованість, верти­кальні й горизонтальні зв'язки з іншими робочими місцями, форми і методи стимулювання ефективної праці. Ці питання вирішуються розробкою положень про структурні підрозділи апарату управління і посадових інструкцій працівників.

Сучасна наука менеджменту розробила рекомендації щодо організації виробничого середовища працівників менеджменту:

1. Планування службових приміщень. Групи працівників можуть бути розміщені або в окремих кабінетах, або в одному великому приміщенні. В першому випадку серед недоліків такого розміщення – високі затрати на утримання, складність розміщення, проблематичність перестановок. В другому випадку переваги «великих контор» полягають у гнучкості при переплануванні, дешевизні робочих місць.

2. Освітленість робочих приміщень. Для нормальної праці необхідне достатнє природне освітлення робочих місць: співвідношення між площею вікон і площею конторського приміщення повинне становити 1: 2-2,5, світло з вікон повинно падати зліва. Освітленість службових приміщень штучним світлом регулюють спеціально розроблені норми. Штучне освітлення забезпечують люмінесцентні лампи розміщені на стелі, над робочим столом.

3. Кольори у робочих приміщеннях. При фарбуванні службових приміщень потрібно застосовувати тільки світлі, розбілені тони, які збільшують освітленість приміщення.

4. Шум. Нормальний рівень шуму в приміщенні не повинен перевищувати 50-55 децибел (для прикладу зазначимо, що перегортання сторінок документів створює шум в 20 дБ). Спеціальне покриття стін та стелі звукопоглинаючими засобами знижує рівень шуму.

5. Температура та вологість. Нормальною вважається температура 18°С. Найкращі умови забезпечують кондиціонери.

6. Режим праці – це встановлений розпорядок роботи, який визначає тривалість трудового дня, тижня, початок і закінчення роботи, періодичність і тривалість перерв. Людському організму притаманна нерівномірність продуктивності праці. Для того, щоб мати можливість продуктивно працювати, слід чередувати працю і відпочинок. Основні вимоги до режиму роботи фіксують правила внутрішнього розпорядку, розроблені відповідно до чинного трудового законодавства.

7. Механізація і автоматизація управлінської праці здійснюють завдяки запровадженню сучасних персональних комп’ютерів, сучасної обчислювальної техніки та засобів оргтехніки.

ІІІ Контрольні питання для самоперевірки:

1. Розкрити сутність та основне призначення управлінських рішень.

2. Наведіть класифікацію управлінських рішень за різними ознаками.

3. Наведіть конкретні приклади організаційних запрограмованих та організаційних незапрограмованих рішень та порівняйте їх.

4. Охарактеризувати на конкретних прикладах компромісні рішення та обґрунтувати їх роль в діяльності організації.

5. Яка існує різниця між рішеннями, які ґрунтуються на міркуваннях та раціональними рішеннями?

6. Які функції виконують управлінські рішення в системі менеджменту?

ІV Література:

1. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2003р.

2. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента - М.:" Дело", 1997г.

3. Хміль Ф.І. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2007р.

4. Шегда А.В. Менеджмент - К.: "Знання", 2004р.