- •Поняття людини, громадянина, особистості.
- •Держава і правовий статус особистості.
- •Межі правового регулювання і діяльності держави.
- •Тема 1
- •1.1. Поняття людини, громадянина, особистості
- •Тема 1
- •1.2. Держава і правовий статус особистості
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.3. Межі правового регулювання і діяльності держави
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.2. Відмінність держави від родоплемінних утворень
- •Тема 2
- •2.3. Теорії походження держави і права
- •Тема 2
- •Тема 2
- •3.1. Поняття та ознаки держави
- •3.2. Природа держави
- •3.3. Складові елементи держави
- •3.4. Функції державної влади
- •3.5. Функції держави
- •3.6. Історичні типи держави
- •Тема 4
Тема 1
Держава, право й особистість
ституційні права й обов'язки громадян фіксують не весь правовий стан громадян, а лише частину його основи. Але з конституційних гарантій, і це важливо підкреслити, можна судити про реальність проголошених прав, про характер їхнього забезпечення в суб'єктивно-особистісному сенсі, оскільки ці гарантії зумовлені не тільки і не стільки індивідуальними можливостями окремого громадянина, скільки всім існуючим ладом.
Загальними гарантіями прийнято вважати економічні, політичні, ідеологічні, котрі являють собою сукупність економічних, політичних, ідеологічних чинників, що створюють максимум можливих на цьому етапі розвитку суспільства і держави умов та передумов для реалізації прав і свобод громадян.
Деякі автори виділяють із політичних гарантій у самостійну групу соціальні, а ідеологічні гарантії розглядають як складову частину духовних. На нашу думку, з пропозицією про виділення соціальних гарантій як самостійних можна погодитися, а із занесенням ідеологічних до складу духовних — ні. Скоріш за все, вони існують самостійно.
Економічні гарантії є визначальними в системі гарантій, тому що вони створюють матеріальні умови, які забезпечують найбільш повне задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб особистості. Економічними гарантіями виступають насамперед різноманітні форми власності, економічна політика держави, що полягає в підтримці різних прошарків громадян.
Соціальні гарантії поглиблюють реальний зміст правового статусу особистості на основі принципів гуманізму, справедливості, рівності, розширення реальних умов у реалізації потенційних можливостей як для кожної особистості, так і для всього суспільства. До числа соціальних гарантій слід віднести принципово нову форму громадського життя, що демонструє цілком інше співвідношення суспільства й особистості, її стосунки з іншими особистостями і ставлення до самої себе.
Політичні гарантії — це всебічний розвиток і вдосконалення політичної системи суспільства, усієї загальної системи демократії з основною ідеєю самоврядування народу, що є однією з найважливіших у теорії. Суть принципу самоврядування полягає в тому, щоб управління здійснювалося не лише в інтересах народу, а й закономірно, крок за кроком ставало безпосередньою справою самого народу, що не знає над собою ніякої влади, крім влади свого власного об'єднання.
Ідеологічні гарантії — світогляд особистості, що усвідомлює себе як особистість, котра не відокремлює себе від держави.
Велике значення надається спеціальним юридичним (правовим) гарантіям, особливо в реальному житті, коли мова йде про розв'язання тієї або іншої конфліктної ситуації, коли потрібно забезпечити припинення порушення права. Усю сукупність як конституційного, так і іншого законодавства слід розглядати в цілісності як систему юридичних гарантій прав, свобод і обов'язків громадян, кожної особистості.
У Конституції України закріплено досить широке коло правових гарантій.
Характеризуючи правовий статус особистості, необхідно зупинитися і на основних обов'язках.
Основний соціальний обов'язок особистості — це необхідність її визначеної поведінки, об'єктивно зумовлена конкретно-історичними потребами існування і розвитку інших людей, націй, народу, його соціальних груп і всього людства.
Конституція України закріпила основні обов'язки громадянина (ст. 65—68). Так, кожен громадянин України зобов'язаний точно дотримуватися Конституції України і законів України, не зазіхати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68 Конституції).
Класифікацію обов'язків можна проводити за різноманітними принципами. Найбільш точним нам видається підхід П.М. Раби-новича, який пропонує виділити такі обов'язки:
26
27