3.5. Функції держави

Соціальну і політичну природу держави виявляють її фун­кції, адже будь-який феномен найбільш яскраво виявляється ^в Дії. Функції держави — це основні напрями їх діяльності, зумовлені об'єктивною потребою об'єднаних обмінними відно­синами людей вирішувати загальні справи. Зміст цих справ зумовлюється історично визначеним характером суспільства.

68

69

Тема З

Поняття держави

Функції держави об'єктивні. Вони не залежать ні від свідо­мості й волі людей, що об'єдналися в співтовариство, ні від тих, хто цим співтовариством управляє. Головною — генеральною — функцією держави є реалізація "загальних справ", що забезпе­чують об'єктивні передумови людського існування, зокрема: природні умови, забезпечення життєдіяльності, здоров'я грома­дян, соціально-культурні умови, економічні і політичні умови.

Генеральна функція держави реалізується в її зовнішніх і внутрішніх функціях. До зовнішніх функцій належать: вій­ськова (оборона або агресія), функція всебічних зовнішніх відносин. До внутрішніх функцій держави належать: забезпе­чення суспільного порядку, економічна, культурна, соціаль­на, фіскальна та ін.

Необхідно зазначити, що в основі практично всіх відомих нині теорій походження і функцій держави лежать дві основні концепції, що беруть до уваги той або інший бік державної діяль­ності, а саме: концепцію держави як втілення ідеї "загального блага" або як апарату для здійснення насильства однієї частини суспільства над іншою. Розглянемо найбільш важливі з цих теорій. Першу з названих вище концепцій розвивають насампе­ред природно-правова й органічна теорії.

Так, автори природно-правової теорії походження держави (Г. Гоббс, П. Гольбах, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо) вважали, що дер­жаві передує природний стан людини, а сама вона — результат юридичного акта, своєрідного "суспільного договору", що поклав край "війні всіх проти всіх". Держава в їхньому трактуванні є породженням волі народу, винаходом людського розуму.

Органічна теорія виникнення держави (Платон, Арістотель) випливає з того, що суспільство і держава — єдине ціле, соці­альний організм, що діє за аналогією з людським. Тому ізольо­ване існування людини поза державою неможливо. На думку одного з послідовників цієї теорії Г. Спенсера, держава вини­кає одночасно зі своїми складовими частинами — людьми і буде існувати доти, доки існує людське суспільство. Державна влада в цьому разі трактується як панування цілого над свої-

ми складовими частинами, її мета — забезпечення добробуту всього народу.

Втіленням другої концепції — ідеї насильства — є насампе­ред теорія марксизму. Крім того, певний розвиток позиції мар­ксизму мали в більш пізній теорії, що пов'язує виникнення приватної власності, класів і держави з проявом внутрішнього і зовнішнього насильства однієї частини суспільства над іншою. Ця концепція й одержала безпосередню назву теорії насиль­ства, її творці (Е. Дюрінг, Л. Гумплович, К. Каутський) ствер­джували, що держава, яка виникла в результаті безпосеред­ньої політичної дії, залишиться апаратом гноблення доти, доки не зітруться юридичні розбіжності між переможцями і пере­моженими.

Проте, з нашого погляду, не можна абсолютизувати ні пер­ший, ні другий бік орієнтації державної діяльності, оскільки їй властиве як одне, так і інше. Справа тільки в тому, у якому співвідношенні перебувають потреби держави здійснювати на­сильство і піклуватися про процвітання всього суспільства.

Головна функція держави — вирішення загальних справ — реалізується насамперед у сфері економіки і політики. У най­ближчий до нас історичний період особливо виразно це стало виявлятися у формі регулювання буржуазною державою рин­кових відносин у США, Англії, Німеччині та інших країнах. Необхідність такого регулювання виникла в результаті проявів найжорстокіших криз капіталістичної економіки 1929— 1932 pp. і була обґрунтована західними економістами. Зокрема Дж.М. Кейнс дійшов висновку, що саморегульована економіка і ринок — ілюзії і що тільки держава може уникнути хаосу, економічних криз, а отже, і соціальних катаклізмів.

Сучасні дослідники звертають також увагу на той факт, що в міру економічного розвитку цивілізованого суспільства роль Держави як носія ідеї насильства зменшується, а функція реа­лізації загального блага, навпаки, розширюється. Як помічає, Наприклад, російський теоретик держави і права В.А. Четвер­тій, "у міру формування постіндустріального суспільства орга-

70

71

Тема З

Поняття держави

нізоване насильство все більше відходить на далекий план, а на передній висувається загальносоціальна діяльність держави: соціальні протиріччя втрачають гостроту, сама держава вста­новлює рамки для цивілізованого розв'язання конфліктів між соціальними групами, виступаючи не тільки як гарант права сильних, а і як захисник інтересів слабких".