Тема 2

Походження держави

Відповідно до договірної теорії держава виникла в резуль­таті укладання суспільного договору. Люди домовилися між собою об'єднатися в державну спілку, створити владу і підкоря­тися їй. Необхідність об'єднання людей диктувалася появою суспільної нерівності, що породила кривду і конфлікти, а та­кож потребою виживання в умовах природної стихії й оточення ворожими племенами.

Ця теорія набула поширення в XVII—XVIII ст., її найбільш яскравими представниками були Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, О.М. Радищев та ін.

Представники договірної теорії виникнення держави вважали, що договір про утворення держави укладався між кожним членом суспільства і державою. За договором люди передають частину своїх прав державі, що зобов'язується охороняти їхню власність і безпеку. Таким чином, не Божественна воля, а самі люди, їхня свідома діяльність стали причиною утворення держави.

Прихильники цієї теорії виходили з того, що державі пере­дує природний стан суспільства, її по-різному трактували різні вчені. Так, Гоббс вважав, що це був стан "війни всіх проти всіх". Руссо, навпаки, виходив із того, що люди в цьому стані мали природні, природжені права і свободи, що це було "золоте сто­ліття" людства. Але після появи приватної власності виникла соціальна нерівність. За Руссо, суверенітет у державі належить народу в цілому, а правителі виступають лише уповноважени­ми народу і зобов'язані звітувати перед ним. Правителі можуть бути змінені волею народу, у тому числі й шляхом повстання.

Теорія насильства пояснює виникнення держави завоюван­ням одних племен іншими, тобто воєнно-політичним чинником. Після завоювання переможці прагнуть за допомогою насиль­ства утвердити своє панування й утворюють з цією метою дер­жавну організацію. Одним із прихильників теорії насильства був К. Каутський (1854—1938), який підтверджував, що раб­ство виникає з війни з чужими общинами: плем'я переможців підкоряє плем'я переможених, привласнює їхню землю і при-

46

мушує переможене плем'я працювати на переможців, сплачу­вати їм данину або податі. Виникає й апарат примусу для управління переможеними. Цієї концепції дотримувалися Е. Дюрінг, Л. Гумплович.

Провідним представником органічної теорії був англійський мислитель Г. Спенсер, що жив у XIX ст. Він використовував аналогії і терміни з біології та інших наук про життя живих істот і порівнював суспільство з біологічним організмом, ретель­но з'ясовуючи їхню подібність і розбіжність. Результатом тако­го зіставлення стало виявлення певних закономірностей. Так, Г. Спенсер вважав, що суспільство, як і живий організм, схиль­не до стадійності розвитку, наприклад, до переходу від просто­го до складного. Це ускладнення він бачив, зокрема, в об'єднанні людей у такі суспільні групи, як плем'я, спілка племен, держа­ви — міста-держави і т. ін. На думку Спенсера, суспільство фун­кціонує подібно до людського організму.

Щодо походження держави він був близький до прихиль­ників теорії насильства, вважаючи, що в історії немає жодного прикладу виникнення держави інакше, ніж за допомогою на­сильства. Держава — результат завоювання і поневолення силь­ними племенами більш слабких, а з розширенням практики завоювань ускладнюється структура суспільства, виникають стани, виділяється особливий правлячий прошарок. Воєнізова­не суспільство досягає єднання на основі держави, влади, ієрар­хічної організації.

У середині XIX ст. виникла марксистська теорія походження держави, її основні постулати викладені в працях К. Маркса і Ф. Енгельса "Німецька ідеологія", "Маніфест Комуністичної партії", у книзі Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності і держави". Основними причинами походження держави осново­положники марксизму вважали розкол суспільства на антагоні­стичні класи з непримиренними інтересами, що було зумовлено змінами в економічному базисі, що, у свою чергу, привело до появи приватної власності. Усе це підірвало зсередини родове

47