Тема 2

Походження держави

суспільство. Вони визначали державу як результат насамперед соціально-економічних процесів розвитку суспільства. У державі влада починає виражати інтереси тільки однієї частини населен­ня — економічно пануючого класу, що стає і політичне паную­чим класом. Держава виникає як знаряддя в руках заможних класів для утримання в покорі та придушення опору незаможних прошарків. Ця роль держави забезпечується створенням спеці­альних органів примусу (армії, поліції, суду, в'язниць та ін.).

Психологічна теорія. Один із її основоположників професор Л.І. Петражицький (1867—1931) пояснював появу держави особ­ливими властивостями людської психіки, зокрема прагненням людей до пошуку авторитету, якому можна було б підкорятися і вказівки якого виконувати в повсякденному житті. Таким чи­ном, держава і право породжені не матеріальними умовами жит­тя, як у марксистській доктрині, а особливими психічними вла­стивостями людей, їхніми емоціями, переживаннями. Л. Петра­жицький, наприклад, стверджував, що без правових переживань людей неможливе існування стійких соціальних груп, а також суспільства і держави. Причиною виникнення держави є певний стан психіки людей. Постійна залежність людей первісного су­спільства від авторитету вождів, служителів язичництва і чак­лунів, страх перед їхньою магічною силою привели до виникнен­ня державної влади, якій люди підкоряються добровільно.

Психологічної теорії дотримувалися також учені Г. Тард (СІЛА), англійський етнограф Д. Фрезер (кінець XIX — початок XX ст.), російські юристи Н.М. Коркунов, М.М. Ковалевський.

Іригаційну теорію пов'язують з ім'ям німецького вченого К. Віттфогеля. У своїй праці "Східний деспотизм" він пояснює виникнення держави необхідністю будівництва гігантських іри­гаційних споруд в аграрних районах. І справді, у перших містах-державах — Месопотамії, Єгипті, Індії, Китаї — відбувалися процеси створення могутніх іригаційних систем. У зв'язку з цим сформувався прошарок управлінців, що знали, як підтримува-

ти роботу цих споруд, забезпечувати судноплавство, розподіля­ти воду, робити ремонт споруд тощо. Ці роботи, на думку Віттфо­геля, вимагали жорстокого централізованого керування, роз­поділу, обліку й т. ін. Ця теорія відбивала реальні процеси, що відбувалися в східних регіонах, але насправді процеси утворен­ня держави і ведення іригаційних робіт ішли паралельно, хоч утворення держави було первинним, оскільки саме держава могла вести такі трудомісткі й гігантські роботи, як будівниц­тво зрошувальних систем.

Більшість учених виходять з того, що не можна пов'язувати виникнення держави тільки з якимось одним чинником, а саме комплекс чинників, об'єктивні процеси, що відбувалися в суспільстві, зумовили появу державної організації.

Контрольні запитання

!•'•'"

1. Назвіть основні ознаки роду як основного осередки перві­ снообщинного ладу.

2. Якому органові належить вища влада в первісному су­ спільстві?

3. Як називаються соціальні норми, що регулюють відноси­ ни всередині роду? Що таке "мононорма"?

4. Які основні фактори (причини) виникнення держави?

5. Які основні ознаки відрізняють державу від організації суспільної влади в первісному суспільстві?

48

49

Поняття держави

Тема З

ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ

1. Поняття та ознаки держави.

2. Природа держави.

3. Складові елементи держави.

4. Функції державної влади.

5. Функції держави.

6. Історичні типи держави.

Держава відіграє важливу роль у житті будь-якого сучасно­го суспільства. Це, безумовно, дуже активний соціальний інсти­тут, який має вплив на розвиток усієї світової цивілізації, хоча його значення протягом історії людства не було однаковим. Проте зрозуміти роль і місце держави в історії суспільства мож­на тільки розглядаючи його в контексті інших — більш широ­ких і містких явищ, одним із яких є, наприклад, політична

система.

Вивченням взаємодії таких феноменів суспільного розвит­ку, як держава і політична система, займаються представники багатьох наук — філософії, соціології, політології, правознав­ства, економічних наук, психології, їхнє завдання — пізнання законів взаємовпливу політичної системи і держави, щоб у критичні періоди розвитку суспільства і держави мати засоби й механізми можливого запобігання революційним вибухам і соціальним катастрофам, різкій зміні чинних державно-по­літичних режимів, нейтралізації негативних тенденцій у роз­витку суспільства.