- •Н овосад Ярослав Олексійович
- •Тривалість вивчення курсу. Враховуючи зайнятість особи, що вивчає курс іншою працею або навчанням, тривалість його вивчення повинна складати 3-4 місяці, при несприятливих умовах до 6 місяців.
- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •Структура програми навчальної дисципліни
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни Модуль 1
- •Тема 1. Геологія як наука
- •Тема 2. Будова Землі
- •Тема 3. Породоутворюючі мінерали, їхні властивості
- •Тема 4. Склад, будова, вік і властивості гірських порід
- •Тема 5. Класифікація та властивості інженерних ґрунтів
- •Тема 6. Ендогенні процеси
- •Тема 7. Екзогеннi процеси
- •Тема 8. Тектонічні структури. Геологічні карти і розрізи
- •Модуль 2
- •Тема 9. Класифікація підземних вод
- •Тема 10. Хімічний склад і властивості пiдземних вод
- •Тема 11. Рух підземних вод
- •Тема 12. Геологiчна дiяльнiсть підземних вод
- •Тема 13. Режим і баланс ґрунтових вод в районах меліорації земель
- •Тема 14. Методи прогнозів та розрахунків режиму і балансу підземних вод на меліорованих землях
- •Тема 15. Характеристика гідрогеологічних умов зрошуваних районів
- •Тема 16. Характеристика гідрогеологічних умов районів осушення
- •Тема 17. Принципи і методи інженерного гідрогеологічного і гідролого-меліоративного районування геологічного середовища
- •5. Практичні роботи
- •6. Завдання для самостійної роботи
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •7. 1. Контрольна робота
- •7.2. Розрахунково-графічна робота
- •8. Методи навчання
- •9. Методи оцінювання знань
- •10. Розподіл балів, які присвоюються студентам за результатами поточного та підсумкового контролю знань
- •11. Методичне забезпечення дисципліни
- •13. Ресурси в Інтернеті
- •14. Бібліотеки
- •Модуль 1. Загальні відомості про Землю і склад земної кори. Породоутворюючі мінерали та гірські породи. Інженерні ґрунти та їх властивості. Геологічні процеси. Геологiчнi карти I розрiзи
- •Тема 1. Геологія як наука
- •1.1. Галузі геології
- •1.2. Методологія та методи геологічних досліджень
- •Тема 2. Земля як планета. Будова Землі.
- •2.1. Положення Землі в Сонячній системі і Всесвіті
- •2.2. Фізичні поля Землі.
- •2.3. Походження Землі
- •2.4. Форма та розміри Землі
- •2.5. Будова Землі.
- •Тема 3. Породоутворюючі мінерали, їхні властивості
- •3.1. Загальні поняття про мінерали
- •3.2. Фізичні властивості мінералів
- •3.3. Геометричні форми кристалів
- •3.4. Кристалографічні сингонії
- •3..5. Форми мінеральних агрегатів
- •3.6. Хімічний склад та систематика мінералів
- •Практична робота №1 на тему: ’’Систематика мінералів і визначення мінеральних індивидів за фізичними властивостями’’
- •Тема 4. Склад, будова і властивості гірських порід.
- •4. 1. Загальні поняття про гірські породи і іх властивості
- •4.2. Магматичнi породи
- •Лабораторна робота №2 на тему: „Визначення магматичних і метаморфічних гірських порід.”
- •3. Осадовi породи
- •Практична робота №3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”
- •4.4. Метаморфiчнi породи
- •4.5. Вік гірських порід
- •4.6. Геохронологічна (стратиграфічна) шкала
- •Тема 5. Класифікація та властивості інженерних ґрунтів
- •5.1. Водні властивості інженерних ґрунтів
- •Механічні властивості інженерних ґрунтів
- •Щільність та пористість гірських порід, як інженерних ґрунтів
- •Класифікація інженерних ґрунтів за дсту
- •1. Галузь використання
- •3. Визначення
- •4. Загальні положення
- •5. Класифікація
- •Клас природних скельових грунтів
- •2. Клас природних дисперсних грунтів
- •3. Клас природних мерзлих грунтів
- •4. Клас техногенних грунтів
- •Лабораторна робота №6 на тему: ’’Визначення водно-фізичних властивостей грунтів”
- •Тема 6. Ендогеннi процеси
- •6.1. Магматизм
- •6.2. Метаморфізм
- •6..3. Тектонічні рухи
- •Тема 7. Екзогеннi процеси
- •7.1. Вивітрювання
- •7.2. Геологiчна дiяльнiсть вітру
- •7.3. Геологiчна дiяльнiсть поверхневих вод
- •7. 4. Геологiчна дiяльнiсть сил гравітації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Тектонічні структури. Геологiчнi карти I розрiзи
- •8. 1. Основні тектонічні структури земної кори
- •2. Тектонічні структури України
- •8. 3. Складчасті та розривні тектонічні структури
- •8.4. Геологiчнi карти
- •8.5. Геологiчнi розрiзи
- •Практична робота №4 на тему: „Побудова літолого-геологічної карти, легенди і стратиграфічної колонки”
- •Д а н о: індивідуальне завдання (додатки 5-29) та методичні вказівки для побудови геологічної карти по ділянці однієї з областей України.
- •З а в д а н н я: Побудувати літолого-геологічну карту для заданої ділянки однієї з областей України умовні позначення і стратиграфічну колонку до неї.
- •Питання для самоконтролю
- •Підсумковий контроль знань за перший модуль
- •Тести до першого модуля
- •Білети до першого модуля
- •Тема 9 . Класифікація підземних вод
- •9.1. Гідрогеологія як наука про підземні води
- •9.2. Походження пiдземних вод
- •9.3. Види води в мінералах і гірських породах
- •9.4. Фiзичнi властивостi підземних вод
- •9.5. Грунтова волога I верховодка
- •9.6. Грунтовi води
- •9.7. Мiжпластовi води
- •9.8. Трiщиннi (жильнi) води
- •Тема 10. Хiмiчний склад і властивості пiдземних вод
- •Практична робота №5 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Рух підземних вод
- •11.1. Рух води в зонах аерацiї I насичення
- •11.2. Рух пiдземних вод у водоносних пластах. Визначення швидкостi руху пiдземних вод
- •11.3. Сталий I несталий рухи пiдземних вод. Методи моделювання фiльтрацiї
- •4. Розрахунки припливу води до водозабiрних споруд
- •Уявимо собi плоский потiк грунтових вод (мал. 35). Гiдравлiчний градiєнт I в даному випадку дорiвнює
- •11. 5. Методи визначення коефіцієнта фільтрації
- •11.6. Визначення радіусу впливу і водопониження від водозабірних споруд
- •Тема 12. Геологiчна дiяльнiсть пiдземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Режим і баланс ґрунтових вод в районах меліорації земель
- •13.1. Загальні особливості умов формування режиму та балансу ґрунтових вод.
- •13.2. Закономірності формування та типи режиму підземних вод
- •13.3. Окислювально-відновні процеси та мінералоутворення в ґрунтах
- •13.5. Агресивна дія підземних вод, закислення і засолення ґрунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Методи прогнозів та розрахунків режиму і балансу підземних вод на меліорованих землях
- •Завдання прогнозів
- •Статистичні, балансові і гідродинамічні методи прогнозу режиму підземних вод
- •14.3. Рівняння водного балансу підземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Характеристика гідрогеологічних умов зрошуваних районів
- •15. 1. Оцінка гідролого-меліоративного стану масивів зрошення
- •14.2. Формування та особливості іригаційно-грунтових вод
- •15.3. Критичний рівень ґрунтових вод
- •15.4. Меліоративно-гідрогеологічне районування територій зрошення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Характеристика гідрогеологічних умов районів осушення
- •16.1. Оцінка гідролого-меліоративного стану осушуваних районів
- •16.2. Гідрогеологія і процес розвитку болотних масивів
- •16.3. Типи водного живлення болотних масивів осушуваних районів поверхневими і підземними водами. Причини їх надмірного зволоження
- •16.4. Меліоративно-гідрогеологічне районування масивів осушення. Зональність і гідрогеологічний процес процес при осушенні
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 17. Принципи і методи інженерного гідрогеологічного і гідролого-меліоративного районування геологічного середовища
- •17.1. Геологічне середовище і його природній баланс
- •17.2. Оцінка стану геологічного середовища за категоріями складності інженерно-геологічних умов
- •17. 3. Принципи і методи районування територій за геоморфологічними, гідрогеологічними, грунтово-геологічними і гідрологічними факторами.
- •17. 4. Гідрогеологічне районування території України
- •17.3 Класифiкацiя запасiв пiдземних вод
- •17.4. Охорона пiдземних вод вiд виснаження I забруднення
- •Питання для контролю
- •Практична робота №8 на тему: „Побудова карти гідрогеологічного та інженерно-геологічного районування та експлікації”
- •Підсумковий контроль знань за другий модуль
- •Тести до другого змістового модуля
- •Білети до другого модуля
- •Методичні вказівки для виконання практичних робіт Приактична робота №1на тему: ’’Систематика мінералів і визначення мінеральних індивидів за фізичними властивостями’’
- •Практична робота № 3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”
- •Лабораторна робота №7 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»
- •З а в д а н н я: Побудувати літолого-геологічну карту для заданої ділянки однієї з областей України умовні позначення і стратиграфічну колонку до неї. Геолого-лiтологiчна карта
- •Легенда
- •Стратиграфiчна колонка
- •Карта гідроізогіпс
- •Каpта глибин залягання дзеpкала гpунтових вод
- •Практична робота № 8 на тему: „Побудова карти гідрогеологічного та інженерно-геологічного районування та експлікації”
- •Експлiкацiя до карти гідрогеологічного та інженерно-геологiчного районування
- •Завдання і методичні вказівки для виконання контрольної роботи
- •Завдання і методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Оформлення титульної сторінки контрольної і розрахунково-графічної роботи наведеною в додатках 31 - 32. Додатки до практичних, контрольної і розрахунково-графічноїх робіт
- •Iндексацiя та розфарбування генетичних типiв четвертинних вiдкладiв
- •Автономна республіка Крим
- •Закарпатська область
- •Миколаївська область
- •Дані для виконання розрахунково-графічної роботи №17 Рівненська область
- •Дані для виконання розрахунково-графічної роботи №18 Сумська область
- •Тернопільська область
- •Харківська область
- •Чернівецька область
- •Черкаська область
- •Контрольна робота з навчальної дисципліни
- •Та гідрогеологія”
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Комплект екзаменаційних контрольних робіт Контрольна робота №1
- •1.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 2
- •Контрольна робота № 3
- •3.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 4
- •Контрольна робота № 5
- •Контрольна робота № 6
- •Контрольна робота № 7
- •7.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 8
- •8.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 9
- •9.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота №10
- •10.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 11
- •11.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 12
- •Контрольна робота № 13
- •13.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 14
- •14.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 15
- •Контрольна робота № 16
- •Контрольна робота № 18
- •Контрольна робота № 19
- •Контрольна робота № 20
- •Контрольна робота № 21
- •Контрольна робота № 23
- •Контрольна робота № 24
- •Інструктивно-методична література
- •13. Ресурси в Інтернеті
- •Термінологічний словник
З а в д а н н я: Побудувати літолого-геологічну карту для заданої ділянки однієї з областей України умовні позначення і стратиграфічну колонку до неї. Геолого-лiтологiчна карта
Геолого-лiтологiчна карта є зменшеною в певному масштабi проекцiєю виходiв гiрських порiд на денну поверхню.
Карту будують за методичними вказівками та за даними iндивiдуального завдання (додатки 5 – 29) до контрольної розрахунково-графічної роботи.
На карту наносяться такi позначення:
а) границi стратиграфiчних пiдроздiлiв, тобто границi мiж породами рiзного вiку i складу;
б) горизонталi;
в) границi iнтрузивних та ефузивних тiл;
г) свердловини, їх номери i вiдмiтки гирл;
д) задана лiнiя розрізу;
е) джерела, обриви тощо.
Приклад виконання геолого-лiтологічної карти наведений на мал. 64. Карта на ватманi будується спочатку в олiвцi, потiм проводиться вiдмивка акварельними фарбами, наноситься штриховка i в останню чергу - обведення лiнiй. Вiдмивку можна замiнити розфарбуванням кольо-ровими олiвцями. Штриховки для рiзних видiв порiд показанi в додатку 1 до методичних вказiвок. Умовнi позначення вiку гiрських порiд наведенi в додатку 2. На кожнiй окремiй дiлянцi гiрської породи ставиться її iндекс. Для четвертинних вiдкладiв крупномасштабних карт використовуються генетична iндексацiя i розфарбування, наведенi в додатку 3.
Легенда
В легендi (умовних позначеннях) повиннi бути наведенi всi позначення (стратиграфiчнi, лiтологiчнi, структурнi, гiдрогеологiчнi то-що), якi вiдносяться як до карти, так i до розрiзу. Для того, щоб не повторюватись, деякi знаки прийнято об'єднувати. Всi умовнi позначки рекомендується показувати в прямокутних рамочках розмiром 15х8 мм з промiжками мiж ними в 2 мм. Знаки наводяться в певнiй послiдовностi: спочатку стратиграфiчнi (притому ж вiд самих молодих до самих древ-нiх), потiм - лiтологiчнi i т. д. (мал. 65). Стратиграфiчнi знаки зафарбовуються так, як на картi i розрiзi.
Стратиграфiчна колонка
Стратиграфiчна колонка складається з метою зображення умов залягання порiд не по окремiй лiнiї розрiзу, а по всьому планшету.
Стратиграфiчна колонка будується без масштабу, але потужностi порiд в нiй повиннi бути пропорцiйнi мiж собою. Довжина колонки приб-лизно дорiвнює довжинi меридiональної рамки карти.
В головцi "Стратиграфiчної колонки" 7 граф, ширина котрих по 1см (крiм "Колонки" - 3 см i "Короткий геологiчний опис"- 7см). Висота голов-ки - 3 см.
Сумарна серед-ня потужнiсть ша-рiв склала 75,5 м. Визначаємо коефi-цiєнт пропорцiйностi i вiдкладаємо всi шари вiд самих молодих до самих давнiх.
Приклад стратиграфiчної колонки наведено на мал. 66.
Потрiб66но вiдмiтити, що у випадку стратиграфiчного неузгодження (перерви в утвореннi осадiв) в графi "Колонка" мiж пластами потрiбно провести хвилясту лiнiю. Колонка не зафарбовується.
Пiсля виконання додатку "Геолого-лiтологiчна карта" можна приступати до написання глави "Геологiчна будова".
В главi вказується, породи якого вiку складають територiю iндивi-дуального завдання, якими лiтологiчними рiзновидами вони представленi. Опис ведуть у вiковій послiдовностi: вiд самих давнiх - до самих молодих. Вказується загальний характер залягання (порушене або непорушене). Потрiбно описати поширення порiд по територiї, глибину залягання, потужнiсть, її змiни. При описаннi порiд потрiбно посилатись на складовi частини "Геолого-лiтологiчної карти".
Приклад написання тексту. Дослiджувана територiя складена породами архейської, палеозойської, мезозойської та кайнозойської груп. Залягання порiд непорушене. Нижче наводиться характеристика цих порiд.
Архейська група (AR)
Архейськi гранiти (AR) поширенi по всiй дослiджуванiй територiї, але залягають вони на глибинах вiд 26,0 м (св.8) до 49,5 м (св.10), нiде не виходячи на денну поверхню. Виявлена потужнiсть їх складає 19,0-29,0 м. Гранiти сильно трiщинуватi i обводненi. Зверху вони повсюди перекритi товщею карбонових глин.
Палеозойська група (PZ)
Кам’яновугільна система (C)
Карбонові вiдклади на денну поверхню не виходять, представленi глинами i залягають на глибинах вiд 16,0 м (св.8) до 40,0 м (св.6).
Мезозойська група (МZ)
Крейдяна система (К)
Верхнiй вiддiл (К2)
Верхньокрейдянi вiдклади представленi двома товщами: крейдою писальною i перекриваючими її мергелями.
Крейда писальна виходить на денну поверхню лише в лiвому борту долини рiчки i т.д.
Практична робота № 5 на тему: „Побудова гідрогеологічного розрізу”
Гiдрогеологiчний розрiз - це проекцiя мiсцевостi на вертикал-ну площину з вiдображенням потужностi i умов залягання гiрських порiд. Тут же показується поширення горизонтiв пiдземних вод.
Д а н о: індивідуальне завдання (додатки 5-29) та методичні вказівки для побудови гідроологічного розрізу до складеної в ході попередньої практичної роботи літолого-геологічної карти. На карті задана лінія, по котрій необхідно побудувати розріз, в завдані - буровий журнал свердловин.
Х і д р о б о т и:
Розрiз будують на основi геолого-лiтологiчної карти по заданiй лiнiї в такiй послiдовностi.
а) Спочатку визначають ширину поля для зображення профiлю i товщi порiд, виявлених свердловинами. Для цього знахо-дять максимальну вiдмiтку рельє-фу (Нmax) для лiнiї розрiзу. Нехай, в нашому випадку вона складає 165 м. Потiм по буровому журналу визначають глибини свердловин, пройдених по лiнiї розрiзу. Глибина кожної свердловини дорiвнює потужностi всiх пройдених нею пластiв порiд (див. табл.19.). Знаходять вiдмiтки вибоїв свердловин, вiднiмаючи вiд вiдмiток гирл глибини свердловин. Мiнiмальна вiдмiтка вибою (Нmin) в свердловинi №10 (78,5 м). Визначаємо амплiтуду коливання вiдмiток
А = Нmax-Hmin=165,0-78,5=86,5 м. (130)
б) Вибираємо вертикальний масштаб розрiзу. Карти iндивiдуальних завдань побудованi в масштабi 1:10000, тобто 100 м на мiсцевостi вiдповiдає 1 см на картi. Якщо ми приймемо вертикальний масштаб розрi-зу рiвним масштабовi карти, то в нашому випаду "А" складе лише 8,6 мм. В таких малих рамках ми не зможемо показати рельєф i геологiчну будову товщi. Необхiдно вибрати вертикальний масштаб таким, щоб "А" на розрiзi складала 5-10 см. В нашому випадку такi умови задовiльняє масштаб 1:1000 (в 1 см = 10 м). Масштаби слiд вибирати кратними 2, 5 та 10 (наприклад 1:10, 1:50, 1:100, 1:200, 1:500, 1:1000, 1:2000 i т.д.).
в) Будуємо профiль. Для цього до лiнiї розрiзу знизу прикладаємо лист паперу шириною бiля 20 см i переносимо на нього початкову i кiнцеву точки лiнiї розрiзу (мал.67.). Перенесенi точки позначаємо тими ж бук-вами, якими вони позначенi на картi (в даному прикладi В та Г ). Цi точки потрiбнi для того, щоб листок паперу завжди можна було положити на одне i те ж мiсце.
З точок опускаємо перпендикуляри до лiнiї розрiзу. На лiвому перпен-дикулярi вiдступаємо зверху 3-5 см i вiдкладаємо Нmax (170 м), потiм у вибраному нами вертикальному масштабi знаходимо вiдмiтку Нmin (80 м). Далi зi всiх точок перетину горизонталей з лiнiєю розрiзу опускаємо пер-пендикуляри до вiдповiдних вiдмiток на шкалi. Утворюється смуга точок, якi з'єднуємо плавною лiнiєю. Профiль повинен доходити до бокових рамок, тому по краях його потрiбно продовжити, iнтуїтивно провiвши лiнiю профiлю вверх або вниз на величину, яка повинна бути не бiльшою вiд величини перерiзу горизонталей (на мал. 67) цi продовження умовно показанi штриховими лiнiями).
г) Будуємо гiдро-геологiчний розрiз. Спочатку на профiль зносимо всi свердло-вини (поки-що штри-ховими лiніями). В верхнiй графi таблицi внизу розрiзу "№ свердловини" позначаємо кожну свердловину кружочком i порядковим номером (див. мал. 68.). В другу графу "Вiдмiтка гирла" заносимо вiдмiтки гирл свердловин. У самiй нижнiй графi "Вiддаль в м" пiд кожною свердловиною проводимо суцiльну верти-кальну лiнiю, роздi-люючи цим самим графу на частини. Вимi-рюючи довжину цих частин в сантиметрах, переводимо їх в гори-зонтальний масштаб i результати записуємо в метрах.
Тепер, починаючи вiд гирла кожної свердловини, вiдкладаємо шари порiд потужностями, наведеними в буровому журналi (див. табл.3., додаток 5-29 та мал.61), дотримуючись при цьому ранiше вибраного вертикального масштабу. Бiля кожного шару породи показуємо його лiтологiчний склад i геологiчний iндекс.
Далi на профiль зносимо геологiчнi границi i наносимо шари, починаючи з самих молодих. Шари порiд заштриховуються i зафар-бовуються згiдно додаткiв 1, 2 i 3. Самi нижнi шари розрiзу показуємо до умовної лiнiї, котра з'єднує вибої свердловин. На кожному шарi породи необхiдно проставити її iндекс. Зліва і зправа потрібно вказати орiєнтацiю розрiзу вiдносно сторiн свiту.
На закiнчення над розрiзом напишемо його назву (наприклад: "Гiдрогеологiчний розрiз по лiнiї В-Г"), знизу - масштаби. Наприклад:
горизонтальний 1:10000
Масштаби: ---------------------------.
вертикальний 1:1000
Практична тобота № 7 на тему: «Побудова карт гідроізогіпс та глибин залягання дзеркала ґрунтових вод»