- •Н овосад Ярослав Олексійович
- •Тривалість вивчення курсу. Враховуючи зайнятість особи, що вивчає курс іншою працею або навчанням, тривалість його вивчення повинна складати 3-4 місяці, при несприятливих умовах до 6 місяців.
- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •Структура програми навчальної дисципліни
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни Модуль 1
- •Тема 1. Геологія як наука
- •Тема 2. Будова Землі
- •Тема 3. Породоутворюючі мінерали, їхні властивості
- •Тема 4. Склад, будова, вік і властивості гірських порід
- •Тема 5. Класифікація та властивості інженерних ґрунтів
- •Тема 6. Ендогенні процеси
- •Тема 7. Екзогеннi процеси
- •Тема 8. Тектонічні структури. Геологічні карти і розрізи
- •Модуль 2
- •Тема 9. Класифікація підземних вод
- •Тема 10. Хімічний склад і властивості пiдземних вод
- •Тема 11. Рух підземних вод
- •Тема 12. Геологiчна дiяльнiсть підземних вод
- •Тема 13. Режим і баланс ґрунтових вод в районах меліорації земель
- •Тема 14. Методи прогнозів та розрахунків режиму і балансу підземних вод на меліорованих землях
- •Тема 15. Характеристика гідрогеологічних умов зрошуваних районів
- •Тема 16. Характеристика гідрогеологічних умов районів осушення
- •Тема 17. Принципи і методи інженерного гідрогеологічного і гідролого-меліоративного районування геологічного середовища
- •5. Практичні роботи
- •6. Завдання для самостійної роботи
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •7. 1. Контрольна робота
- •7.2. Розрахунково-графічна робота
- •8. Методи навчання
- •9. Методи оцінювання знань
- •10. Розподіл балів, які присвоюються студентам за результатами поточного та підсумкового контролю знань
- •11. Методичне забезпечення дисципліни
- •13. Ресурси в Інтернеті
- •14. Бібліотеки
- •Модуль 1. Загальні відомості про Землю і склад земної кори. Породоутворюючі мінерали та гірські породи. Інженерні ґрунти та їх властивості. Геологічні процеси. Геологiчнi карти I розрiзи
- •Тема 1. Геологія як наука
- •1.1. Галузі геології
- •1.2. Методологія та методи геологічних досліджень
- •Тема 2. Земля як планета. Будова Землі.
- •2.1. Положення Землі в Сонячній системі і Всесвіті
- •2.2. Фізичні поля Землі.
- •2.3. Походження Землі
- •2.4. Форма та розміри Землі
- •2.5. Будова Землі.
- •Тема 3. Породоутворюючі мінерали, їхні властивості
- •3.1. Загальні поняття про мінерали
- •3.2. Фізичні властивості мінералів
- •3.3. Геометричні форми кристалів
- •3.4. Кристалографічні сингонії
- •3..5. Форми мінеральних агрегатів
- •3.6. Хімічний склад та систематика мінералів
- •Практична робота №1 на тему: ’’Систематика мінералів і визначення мінеральних індивидів за фізичними властивостями’’
- •Тема 4. Склад, будова і властивості гірських порід.
- •4. 1. Загальні поняття про гірські породи і іх властивості
- •4.2. Магматичнi породи
- •Лабораторна робота №2 на тему: „Визначення магматичних і метаморфічних гірських порід.”
- •3. Осадовi породи
- •Практична робота №3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”
- •4.4. Метаморфiчнi породи
- •4.5. Вік гірських порід
- •4.6. Геохронологічна (стратиграфічна) шкала
- •Тема 5. Класифікація та властивості інженерних ґрунтів
- •5.1. Водні властивості інженерних ґрунтів
- •Механічні властивості інженерних ґрунтів
- •Щільність та пористість гірських порід, як інженерних ґрунтів
- •Класифікація інженерних ґрунтів за дсту
- •1. Галузь використання
- •3. Визначення
- •4. Загальні положення
- •5. Класифікація
- •Клас природних скельових грунтів
- •2. Клас природних дисперсних грунтів
- •3. Клас природних мерзлих грунтів
- •4. Клас техногенних грунтів
- •Лабораторна робота №6 на тему: ’’Визначення водно-фізичних властивостей грунтів”
- •Тема 6. Ендогеннi процеси
- •6.1. Магматизм
- •6.2. Метаморфізм
- •6..3. Тектонічні рухи
- •Тема 7. Екзогеннi процеси
- •7.1. Вивітрювання
- •7.2. Геологiчна дiяльнiсть вітру
- •7.3. Геологiчна дiяльнiсть поверхневих вод
- •7. 4. Геологiчна дiяльнiсть сил гравітації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Тектонічні структури. Геологiчнi карти I розрiзи
- •8. 1. Основні тектонічні структури земної кори
- •2. Тектонічні структури України
- •8. 3. Складчасті та розривні тектонічні структури
- •8.4. Геологiчнi карти
- •8.5. Геологiчнi розрiзи
- •Практична робота №4 на тему: „Побудова літолого-геологічної карти, легенди і стратиграфічної колонки”
- •Д а н о: індивідуальне завдання (додатки 5-29) та методичні вказівки для побудови геологічної карти по ділянці однієї з областей України.
- •З а в д а н н я: Побудувати літолого-геологічну карту для заданої ділянки однієї з областей України умовні позначення і стратиграфічну колонку до неї.
- •Питання для самоконтролю
- •Підсумковий контроль знань за перший модуль
- •Тести до першого модуля
- •Білети до першого модуля
- •Тема 9 . Класифікація підземних вод
- •9.1. Гідрогеологія як наука про підземні води
- •9.2. Походження пiдземних вод
- •9.3. Види води в мінералах і гірських породах
- •9.4. Фiзичнi властивостi підземних вод
- •9.5. Грунтова волога I верховодка
- •9.6. Грунтовi води
- •9.7. Мiжпластовi води
- •9.8. Трiщиннi (жильнi) води
- •Тема 10. Хiмiчний склад і властивості пiдземних вод
- •Практична робота №5 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Рух підземних вод
- •11.1. Рух води в зонах аерацiї I насичення
- •11.2. Рух пiдземних вод у водоносних пластах. Визначення швидкостi руху пiдземних вод
- •11.3. Сталий I несталий рухи пiдземних вод. Методи моделювання фiльтрацiї
- •4. Розрахунки припливу води до водозабiрних споруд
- •Уявимо собi плоский потiк грунтових вод (мал. 35). Гiдравлiчний градiєнт I в даному випадку дорiвнює
- •11. 5. Методи визначення коефіцієнта фільтрації
- •11.6. Визначення радіусу впливу і водопониження від водозабірних споруд
- •Тема 12. Геологiчна дiяльнiсть пiдземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Режим і баланс ґрунтових вод в районах меліорації земель
- •13.1. Загальні особливості умов формування режиму та балансу ґрунтових вод.
- •13.2. Закономірності формування та типи режиму підземних вод
- •13.3. Окислювально-відновні процеси та мінералоутворення в ґрунтах
- •13.5. Агресивна дія підземних вод, закислення і засолення ґрунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Методи прогнозів та розрахунків режиму і балансу підземних вод на меліорованих землях
- •Завдання прогнозів
- •Статистичні, балансові і гідродинамічні методи прогнозу режиму підземних вод
- •14.3. Рівняння водного балансу підземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Характеристика гідрогеологічних умов зрошуваних районів
- •15. 1. Оцінка гідролого-меліоративного стану масивів зрошення
- •14.2. Формування та особливості іригаційно-грунтових вод
- •15.3. Критичний рівень ґрунтових вод
- •15.4. Меліоративно-гідрогеологічне районування територій зрошення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Характеристика гідрогеологічних умов районів осушення
- •16.1. Оцінка гідролого-меліоративного стану осушуваних районів
- •16.2. Гідрогеологія і процес розвитку болотних масивів
- •16.3. Типи водного живлення болотних масивів осушуваних районів поверхневими і підземними водами. Причини їх надмірного зволоження
- •16.4. Меліоративно-гідрогеологічне районування масивів осушення. Зональність і гідрогеологічний процес процес при осушенні
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 17. Принципи і методи інженерного гідрогеологічного і гідролого-меліоративного районування геологічного середовища
- •17.1. Геологічне середовище і його природній баланс
- •17.2. Оцінка стану геологічного середовища за категоріями складності інженерно-геологічних умов
- •17. 3. Принципи і методи районування територій за геоморфологічними, гідрогеологічними, грунтово-геологічними і гідрологічними факторами.
- •17. 4. Гідрогеологічне районування території України
- •17.3 Класифiкацiя запасiв пiдземних вод
- •17.4. Охорона пiдземних вод вiд виснаження I забруднення
- •Питання для контролю
- •Практична робота №8 на тему: „Побудова карти гідрогеологічного та інженерно-геологічного районування та експлікації”
- •Підсумковий контроль знань за другий модуль
- •Тести до другого змістового модуля
- •Білети до другого модуля
- •Методичні вказівки для виконання практичних робіт Приактична робота №1на тему: ’’Систематика мінералів і визначення мінеральних індивидів за фізичними властивостями’’
- •Практична робота № 3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”
- •Лабораторна робота №7 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»
- •З а в д а н н я: Побудувати літолого-геологічну карту для заданої ділянки однієї з областей України умовні позначення і стратиграфічну колонку до неї. Геолого-лiтологiчна карта
- •Легенда
- •Стратиграфiчна колонка
- •Карта гідроізогіпс
- •Каpта глибин залягання дзеpкала гpунтових вод
- •Практична робота № 8 на тему: „Побудова карти гідрогеологічного та інженерно-геологічного районування та експлікації”
- •Експлiкацiя до карти гідрогеологічного та інженерно-геологiчного районування
- •Завдання і методичні вказівки для виконання контрольної роботи
- •Завдання і методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Оформлення титульної сторінки контрольної і розрахунково-графічної роботи наведеною в додатках 31 - 32. Додатки до практичних, контрольної і розрахунково-графічноїх робіт
- •Iндексацiя та розфарбування генетичних типiв четвертинних вiдкладiв
- •Автономна республіка Крим
- •Закарпатська область
- •Миколаївська область
- •Дані для виконання розрахунково-графічної роботи №17 Рівненська область
- •Дані для виконання розрахунково-графічної роботи №18 Сумська область
- •Тернопільська область
- •Харківська область
- •Чернівецька область
- •Черкаська область
- •Контрольна робота з навчальної дисципліни
- •Та гідрогеологія”
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Комплект екзаменаційних контрольних робіт Контрольна робота №1
- •1.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 2
- •Контрольна робота № 3
- •3.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 4
- •Контрольна робота № 5
- •Контрольна робота № 6
- •Контрольна робота № 7
- •7.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 8
- •8.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 9
- •9.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота №10
- •10.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 11
- •11.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 12
- •Контрольна робота № 13
- •13.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 14
- •14.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 15
- •Контрольна робота № 16
- •Контрольна робота № 18
- •Контрольна робота № 19
- •Контрольна робота № 20
- •Контрольна робота № 21
- •Контрольна робота № 23
- •Контрольна робота № 24
- •Інструктивно-методична література
- •13. Ресурси в Інтернеті
- •Термінологічний словник
9.3. Види води в мінералах і гірських породах
В основу сучасної класифiкацiї видiв води в мiнералах і гiрських породах покладена класифiкацiя, запропонована в 1930р. А. Ф. Лебедєвим. Уточнена роботами iнших дослiдникiв, вона може бути поданою в такому видi: 1) хiмiчно зв’язана; 2) вода у виглядi пари; 3) зв'язана волога; 4) вiльна вода; 5) вода в твердому станi.
Хімічно зв'язана вода входить до складу кристалічної решітки рiзних мiнералiв i може бути видаленою з них лише нагрiванням. Найбільшу кількість води містять слюди та глинисті мінерали–смектити. Більшість з них мають рухливу пластинчасто-листову кристалічну решітку і, як наслідок, високу поверхневу енергію. Це обумовлює активну взаємодію мінералів з водою, яка може поглинатись або віддаватись міжлистовими проміжками. Мінерали при цьому відповідно збільшуються або зменшуються в об’ємі, стають пластичними при змочуванні і крихкими при висиханні. Деякi мiнерали ,при цьому, розпадаються.
Значну кількість води також містить гіпс (CaSO42H2O) - водний сульфат кальцію. На глибині понад 150 м під дією тиску покриваючих порід гіпс обезводнюється і переходить в ангідрит, зменшуючись, при цьому, в об’ємі.
Вода у вигляді пари. Пори гiрських порiд в природі завжди містять воду, а при відповідній температурі – і водяну пару. Вона проникає в пори з атмосфери, а також утворюється внаслiдок випаровування рiдкої води в самих порах.. Рух водяної пари в порах порiд вiдбувається вiд дiлянок з бiльшим тиском до дiлянок з меншим тиском пари, що залежить від температури порід. Тобто, пара перемiщується в порах в напрямку падiння температури порiд. Взимку таке перемiщення вiдбувається з нижнiх шарiв грунту у верхнi, а влiтку - в зворотньому напрямку. Пароподiбну вологу рослини не засвоюють.
Зв'язана волога. В природному стані частки породи притягують до себе деяку кiлькiсть молекул води, внаслiдок чого навколо них утворюється водна оболонка тiєї чи iншої товщини. Така вода, що утримується на поверхнi часток порiд сорбцiйними силами (вiд лат. "сорбео" - поглинаю), називається з в' я з а н о ю в о л о г о ю. Зв'язана волога подiляється на гiгроскопiчну i плiвкову (мал. 18).
Гiгроскопiчна волога поглинається частками сухої породи з повiтря, утворюючи навколо них несуцiльну або суцiльну плiвку. Молекули гiгроскопiчної вологи притягуються до поверхнi часток породи з великою силою, яка доходить безпосередньо бiля поверхнi часток грунту до 10 т/см2. Тому така волога вiдрiзняються вiд звичайної рiдкої води: щiльнiсть бiля 15 г/см3, дуже в'язка, температура замерзання складає -78°С. Рослинами ця волога не засвоюється. Рух її вiдбувається через перехiд в пароподiбний стан вiд дiлянок з бiльшою пружнiстю до дiлянок з меншою пружнiстю пари.
Кількісно максимальна гігроскопічна вологість (Wг) – це відношення ваги максимальної кількості гігроскопічної води до ваги абсолютно сухої породи. Є кілька методів її визначення. Найбільш простий з них, коли беруть породу, що її досліджують, розтирають до найдрібніших часток, висушують до постійної ваги g1. Потім цю пробу поміщують в ексикатор, де 100 % вологість повітря створюється різними розчинами, зокрема перенасиченим розчином К2SO4. Пробу в ексикаторі витримують до постійної ваги gг і вираховують за формулою максимальну гігроскопічну вологість
(15)
Мал. 18. Різні стани води у грунті за А.Ф Лебедєвим: 1-частка грунту з неповною і частка грунту з повною гігроскопічністю, 3 і 4 – частки з плівковою вологою, 5- частка з гравітаційною водою. Кружечками показана вода у вигляді пари.
Плiвкова волога знаходиться на частках грунту поверх гiгроскопiчної. Товщина плiвки може досягати десяткiв дiаметрiв молекул. Щiльнiсть вiдповiдає щiльностi звичайної рiдкої води. Перемiщується така волога вiд частки грунту з товстiшою до частки з тоншою плiвкою до тих пiр, доки товщини плiвок не зрiвняються. Плiвкова волога частково засвоюється рослинами (її зовнiшнi, найбiльш вiддаленi вiд частки породи, шари), має понижену здатнiсть розчинення солей.
Кількість плівкової води можна визначити на центрифузі, яка розвиває швидкість до 5 тис. обертів за хвилину, що забезпечує видалення плівкової води. Максимальна молекулярна вологість (Wм) – це відношення ваги максимальної кількості молекулярної (плівкової) води до ваги абсолютно сухої породи (g1). Для її визначення беруть пробу досліджуваної породи або ґрунту, розтирають її, добавляють води, доводячи її до м’ягкопластичної консистенції. Потім з цієї пасти виготовляють паляничку, яку з обох боків обкладають фільтрувальним папером (не менше як по 10 листків з кожного боку), поміщують її в компресійний прилад і піддають навантаженню 0,6 МПа, що забезпечує видалення вільної води. Паляничку зважують (gм), потім висушують до постійної ваги (g1). Максимальну молекулярну вологість визначають як
(16)
Вміст плівкової води в породах різний: в глинистих він більший ніж у піщаних, в дрібнозернистих більший ніж крупнозернистих, а в дрібнозернистих більше, ніж крупнозернистих. Середній вміст плівкової води в пісках крупнозернистих складає 1,57, пісках середньозернистих 1,60, пісках дрібнозернистих 2,73, піщаному пилу 4,75, мулі 10,18 і глині до 44,85 %.
Вільна вода знаходиться поза впливом сил притягання з боку часток породи. ЇЇ подiляють на капiлярну i гравiтацiйну воду.
Капiлярна вода виповнює капiлярнi пори в породi i утримується в них пiд дiєю капiлярних сил. Якщо капiлярна вода не сполучується з вiльною (ґрунтовою) водою, то її називають пiдвiшеною капiлярною. Утримує її в порах менiск в нижньому кiнцi капiляра. Власне, капiлярна вода пiдiймається вверх вiд рiвня вiльної (ґрунтової) води. Висота капілярного пiдняття залежить вiд гранулометричного складу порiд (в дрібнозернистих породах вона вища). Висота, до якої пiдiймається капiлярна вода, визначає верхню границю так званої зони капілярного пiдняття (капiлярної зони). При випаровуваннi капiлярна зона вiдновлюється за рахунок пiд’йому нових порцій ґрунтових вод. Підвішена i, власне, капiлярна води легко доступнi для рослин.
Висота і швидкість капілярного підняття залежать від гранулометричного складу водовмісткої породи, що визначає діаметр пор. Встановлено, що чим дрібніші зерна, що складають породу, тим більша висота капілярного підняття. Швидкість капілярного підняття, навпаки, більша в крупнозернистих породах і менша в дрібнозернистих.
За даними лабораторних і польових досліджень встановлено, що висота капілярного підняття має наступні зна-
чення: в пісках крупнозернистих 12 – 15, пісках середньозернистих 40 – 50, пісках середньозернистих 90 –110, супісках 175 – 200, легких суглинках 225 – 250 см.
Висота і швидкість капілярного підняття в породах є важливою їх характеристикою, яку треба враховувати при штучному пониженні рівнів ґрунтових вод з метою осушення підтоплених інженерних споруд, полотен залізничних і шосейних доріг, сільськогосподарських угідь.
Існує багато методів визначення висоти капілярного підняття. Один з них, що використовується для піщаних порід, полягає в тому що досліджувану породу поміщують в скляну трубку діаметром 2 – 3 см і висотою 100 – 150 см, в нижньому кінці якої поміщують резервуар з водою. Про висоту капілярного підняття можна судити по забарвленню породи, змочена має більш темне забарвлення. Висота капілярного підняття вважається встановленим, якщо протягом доби не відбувається зміна рівня.
Існує формула Жюрена для визначення висоти капілярного підняття h за діаметром капіляру r
. (17)
Гравітаційна або вільна вода має властивості рідини, вона може повністю заповнювати пори, рухається під дією гравітації і передає гідростатичний тиск.
Гравiтацiйна вода не зв'язана з поверхнею часток i не утримується капiлярними силами. Вона перемiщується пiд впливом сили тяжiння. Розрiзняють гравiтацiйну воду, що просочується i знаходиться в станi руху вниз по некапiлярних порах i трiщинах, i пiдперту гравiтацiйну, що знаходиться на водотривкому шарi породи (водотривi). Останнiй вид гравiтацiйної води в залежностi вiд умов залягання може називатись верховодкою або ґрунтовою водою. Дані види гравітаційної води детальніше розглянуті у розділі „Гідрогеологія”.
Вода в твердому стані. Вiльна вода при температурi порiд нижче нуля градусiв за Цельсiєм замерзає, утворюючи лiд. Останній скрiплює окремi частки розсипчастих порід, утворюючи мерзлотні грунти. Такі грунти при замерзанні збільшуються в об’ємі, що викликає пучення поверхні грунтів. Особливо широко мерзлотні явища розвинуті в північних широтах в Сибірі та в Канаді. Вивченням цих явищ займається наука геокрінологія, назва якої походить від грецького слова кріос – лід.