Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДИСТ КУРС 2010.doc
Скачиваний:
29
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
19.2 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Що таке меліорація осушення?

  2. Якими головними фізико-географічними факторами визначається гідрогеологічний режим поверхні суходолу?

  3. Як впливає температурний режим на заболочування?

  4. Як впливає рельєф поверхні суходолу на заболочування?

  5. Як впливає склад гірських порід на поверхні суходолу на заболочування?

  6. Як впливають гідрогеологічні умовами району на заболочування?

  7. Що таке болото?

  8. Які є види боліт і чим вони відрізняються ?

  9. Які вихідні принципи покладені в основу класифікації боліт?

  10. Чим відрізняються два напрями розвитку простих болотних масивів: центрально-та периферійно-оліготрофний?.

  11. Охарактеризуйте типи водного живлення болотних масивів осушуваних районів підземними водами

  12. Охарактеризуйте зони природного дренування: інтенсивно дреновану, дре­новану, слабодреновану, безстічна.

  13. Назвіть основні складові схеми меліора­тивно-гідрогеологічного районування масивів осушення.

Тема 17. Принципи і методи інженерного гідрогеологічного і гідролого-меліоративного районування геологічного середовища

17.1. Геологічне середовище і його природній баланс

Геологічне середовище - верхня частина літосфери, що являє собою багатокомпонентну динамічну систему (гірські породи, гази, підземні води, фізичні поля - теплові, гравітаційні, електромагнітні тощо), в межах якої здійснюється інженерно-госпрдарська (у тому числі інженерно-будівельна) діяльність.

Геологічний процес - зміна стану компонентів геологічного середовища у часі і у просторі під впливом природних факторів. Інженерно-геологічний процес - зміна стану компонентів геологічного середовища у часі і у просторі під впливом техногенних факторів.

Інженерно-геологічні умови - сукупність характеристик компонентів геологічного середовища досліджуваної території (рельєфу, складу і стану гірських порід, умов їх залягання і властивостей, включаючи підземні води, геологічних і інженерно-геологічних процесів і явищ), які вливають на умови проектування і будівництва, а також на експлуатацію інженерних водогосподарських споруд відповідного призначення.

Техногенні впливи - статичні і динамічні навантаження від водогосподарських споруд, підтоплення і осушення територій, забруднення грунтів, виснаження і забруднення підземних вод, а також фізичні, хімічні, радіаційні, біологічні та інші впливи на геологічне середовище

Сфера взаємодії (СВ) геологічного середовища зі гідротехнічною спорудою являє собою інженерно-геологічне тіло (області літосфери), яке знаходиться під спорудою (вміщує її), де змінюється протікання природних геологічних процесів і розвиваються інженерно-геологічні процеси. Ці інженерно-геологічні процеси можуть відбуватись при взаємодії геологічного середовища з:

1) наземними спорудами, 2) з підземними спорудами і гірничими виробками, 3) з відкритими будівельними виробками, каналами 4) зі свердловинами, 5) зі штучними водоймами і водостоками. Інженерно-геологічним тілом називають деякий об'єм геологічного середовища, конфігурацію і розміри якого встановлюють у відповідності з критеріями, що визначаються її властивостями, а також вимогами розрахунків інженерно-геологічних процесів, які проводяться при проектуванні споруд. Інженерно-геояогічні тіла виділяються тільки на основі даних інженерно-геологічної розвідки і тільки у відповідності до задач проектування конкретної споруди.

Розрахункова схема - вертикальний переріз зони сфери взаємодії, проведений у напрямку, що потребують умови розрахунку інженерно-геологічного процесу, на якому показані: границі зони і розрахункови елементів, розрахункові значення показників властивостей ґрунтів; потрібні для розрахунку гідрогеологічні дані (рівень ґрунтових вод); технічні дані про гідротехнічну споруду (глибина закладання, контури виїмки тощо).

Інженерно-геологічна інформація - відомості про структуру і властивості геологічного середовища і процесах його руху, які відбираються і використовуються для оцінки її сучасного стану і прогнозу взаємодії з іншими середовищами (атмосферою, поверхневою гідросферою, біосферою), у тому числі зі штучним середовищем (споруди та інші продукти людської діяльності