- •Н овосад Ярослав Олексійович
- •Тривалість вивчення курсу. Враховуючи зайнятість особи, що вивчає курс іншою працею або навчанням, тривалість його вивчення повинна складати 3-4 місяці, при несприятливих умовах до 6 місяців.
- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •Структура програми навчальної дисципліни
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни Модуль 1
- •Тема 1. Геологія як наука
- •Тема 2. Будова Землі
- •Тема 3. Породоутворюючі мінерали, їхні властивості
- •Тема 4. Склад, будова, вік і властивості гірських порід
- •Тема 5. Класифікація та властивості інженерних ґрунтів
- •Тема 6. Ендогенні процеси
- •Тема 7. Екзогеннi процеси
- •Тема 8. Тектонічні структури. Геологічні карти і розрізи
- •Модуль 2
- •Тема 9. Класифікація підземних вод
- •Тема 10. Хімічний склад і властивості пiдземних вод
- •Тема 11. Рух підземних вод
- •Тема 12. Геологiчна дiяльнiсть підземних вод
- •Тема 13. Режим і баланс ґрунтових вод в районах меліорації земель
- •Тема 14. Методи прогнозів та розрахунків режиму і балансу підземних вод на меліорованих землях
- •Тема 15. Характеристика гідрогеологічних умов зрошуваних районів
- •Тема 16. Характеристика гідрогеологічних умов районів осушення
- •Тема 17. Принципи і методи інженерного гідрогеологічного і гідролого-меліоративного районування геологічного середовища
- •5. Практичні роботи
- •6. Завдання для самостійної роботи
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •7. 1. Контрольна робота
- •7.2. Розрахунково-графічна робота
- •8. Методи навчання
- •9. Методи оцінювання знань
- •10. Розподіл балів, які присвоюються студентам за результатами поточного та підсумкового контролю знань
- •11. Методичне забезпечення дисципліни
- •13. Ресурси в Інтернеті
- •14. Бібліотеки
- •Модуль 1. Загальні відомості про Землю і склад земної кори. Породоутворюючі мінерали та гірські породи. Інженерні ґрунти та їх властивості. Геологічні процеси. Геологiчнi карти I розрiзи
- •Тема 1. Геологія як наука
- •1.1. Галузі геології
- •1.2. Методологія та методи геологічних досліджень
- •Тема 2. Земля як планета. Будова Землі.
- •2.1. Положення Землі в Сонячній системі і Всесвіті
- •2.2. Фізичні поля Землі.
- •2.3. Походження Землі
- •2.4. Форма та розміри Землі
- •2.5. Будова Землі.
- •Тема 3. Породоутворюючі мінерали, їхні властивості
- •3.1. Загальні поняття про мінерали
- •3.2. Фізичні властивості мінералів
- •3.3. Геометричні форми кристалів
- •3.4. Кристалографічні сингонії
- •3..5. Форми мінеральних агрегатів
- •3.6. Хімічний склад та систематика мінералів
- •Практична робота №1 на тему: ’’Систематика мінералів і визначення мінеральних індивидів за фізичними властивостями’’
- •Тема 4. Склад, будова і властивості гірських порід.
- •4. 1. Загальні поняття про гірські породи і іх властивості
- •4.2. Магматичнi породи
- •Лабораторна робота №2 на тему: „Визначення магматичних і метаморфічних гірських порід.”
- •3. Осадовi породи
- •Практична робота №3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”
- •4.4. Метаморфiчнi породи
- •4.5. Вік гірських порід
- •4.6. Геохронологічна (стратиграфічна) шкала
- •Тема 5. Класифікація та властивості інженерних ґрунтів
- •5.1. Водні властивості інженерних ґрунтів
- •Механічні властивості інженерних ґрунтів
- •Щільність та пористість гірських порід, як інженерних ґрунтів
- •Класифікація інженерних ґрунтів за дсту
- •1. Галузь використання
- •3. Визначення
- •4. Загальні положення
- •5. Класифікація
- •Клас природних скельових грунтів
- •2. Клас природних дисперсних грунтів
- •3. Клас природних мерзлих грунтів
- •4. Клас техногенних грунтів
- •Лабораторна робота №6 на тему: ’’Визначення водно-фізичних властивостей грунтів”
- •Тема 6. Ендогеннi процеси
- •6.1. Магматизм
- •6.2. Метаморфізм
- •6..3. Тектонічні рухи
- •Тема 7. Екзогеннi процеси
- •7.1. Вивітрювання
- •7.2. Геологiчна дiяльнiсть вітру
- •7.3. Геологiчна дiяльнiсть поверхневих вод
- •7. 4. Геологiчна дiяльнiсть сил гравітації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Тектонічні структури. Геологiчнi карти I розрiзи
- •8. 1. Основні тектонічні структури земної кори
- •2. Тектонічні структури України
- •8. 3. Складчасті та розривні тектонічні структури
- •8.4. Геологiчнi карти
- •8.5. Геологiчнi розрiзи
- •Практична робота №4 на тему: „Побудова літолого-геологічної карти, легенди і стратиграфічної колонки”
- •Д а н о: індивідуальне завдання (додатки 5-29) та методичні вказівки для побудови геологічної карти по ділянці однієї з областей України.
- •З а в д а н н я: Побудувати літолого-геологічну карту для заданої ділянки однієї з областей України умовні позначення і стратиграфічну колонку до неї.
- •Питання для самоконтролю
- •Підсумковий контроль знань за перший модуль
- •Тести до першого модуля
- •Білети до першого модуля
- •Тема 9 . Класифікація підземних вод
- •9.1. Гідрогеологія як наука про підземні води
- •9.2. Походження пiдземних вод
- •9.3. Види води в мінералах і гірських породах
- •9.4. Фiзичнi властивостi підземних вод
- •9.5. Грунтова волога I верховодка
- •9.6. Грунтовi води
- •9.7. Мiжпластовi води
- •9.8. Трiщиннi (жильнi) води
- •Тема 10. Хiмiчний склад і властивості пiдземних вод
- •Практична робота №5 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Рух підземних вод
- •11.1. Рух води в зонах аерацiї I насичення
- •11.2. Рух пiдземних вод у водоносних пластах. Визначення швидкостi руху пiдземних вод
- •11.3. Сталий I несталий рухи пiдземних вод. Методи моделювання фiльтрацiї
- •4. Розрахунки припливу води до водозабiрних споруд
- •Уявимо собi плоский потiк грунтових вод (мал. 35). Гiдравлiчний градiєнт I в даному випадку дорiвнює
- •11. 5. Методи визначення коефіцієнта фільтрації
- •11.6. Визначення радіусу впливу і водопониження від водозабірних споруд
- •Тема 12. Геологiчна дiяльнiсть пiдземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Режим і баланс ґрунтових вод в районах меліорації земель
- •13.1. Загальні особливості умов формування режиму та балансу ґрунтових вод.
- •13.2. Закономірності формування та типи режиму підземних вод
- •13.3. Окислювально-відновні процеси та мінералоутворення в ґрунтах
- •13.5. Агресивна дія підземних вод, закислення і засолення ґрунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Методи прогнозів та розрахунків режиму і балансу підземних вод на меліорованих землях
- •Завдання прогнозів
- •Статистичні, балансові і гідродинамічні методи прогнозу режиму підземних вод
- •14.3. Рівняння водного балансу підземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Характеристика гідрогеологічних умов зрошуваних районів
- •15. 1. Оцінка гідролого-меліоративного стану масивів зрошення
- •14.2. Формування та особливості іригаційно-грунтових вод
- •15.3. Критичний рівень ґрунтових вод
- •15.4. Меліоративно-гідрогеологічне районування територій зрошення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Характеристика гідрогеологічних умов районів осушення
- •16.1. Оцінка гідролого-меліоративного стану осушуваних районів
- •16.2. Гідрогеологія і процес розвитку болотних масивів
- •16.3. Типи водного живлення болотних масивів осушуваних районів поверхневими і підземними водами. Причини їх надмірного зволоження
- •16.4. Меліоративно-гідрогеологічне районування масивів осушення. Зональність і гідрогеологічний процес процес при осушенні
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 17. Принципи і методи інженерного гідрогеологічного і гідролого-меліоративного районування геологічного середовища
- •17.1. Геологічне середовище і його природній баланс
- •17.2. Оцінка стану геологічного середовища за категоріями складності інженерно-геологічних умов
- •17. 3. Принципи і методи районування територій за геоморфологічними, гідрогеологічними, грунтово-геологічними і гідрологічними факторами.
- •17. 4. Гідрогеологічне районування території України
- •17.3 Класифiкацiя запасiв пiдземних вод
- •17.4. Охорона пiдземних вод вiд виснаження I забруднення
- •Питання для контролю
- •Практична робота №8 на тему: „Побудова карти гідрогеологічного та інженерно-геологічного районування та експлікації”
- •Підсумковий контроль знань за другий модуль
- •Тести до другого змістового модуля
- •Білети до другого модуля
- •Методичні вказівки для виконання практичних робіт Приактична робота №1на тему: ’’Систематика мінералів і визначення мінеральних індивидів за фізичними властивостями’’
- •Практична робота № 3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”
- •Лабораторна робота №7 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»
- •З а в д а н н я: Побудувати літолого-геологічну карту для заданої ділянки однієї з областей України умовні позначення і стратиграфічну колонку до неї. Геолого-лiтологiчна карта
- •Легенда
- •Стратиграфiчна колонка
- •Карта гідроізогіпс
- •Каpта глибин залягання дзеpкала гpунтових вод
- •Практична робота № 8 на тему: „Побудова карти гідрогеологічного та інженерно-геологічного районування та експлікації”
- •Експлiкацiя до карти гідрогеологічного та інженерно-геологiчного районування
- •Завдання і методичні вказівки для виконання контрольної роботи
- •Завдання і методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Оформлення титульної сторінки контрольної і розрахунково-графічної роботи наведеною в додатках 31 - 32. Додатки до практичних, контрольної і розрахунково-графічноїх робіт
- •Iндексацiя та розфарбування генетичних типiв четвертинних вiдкладiв
- •Автономна республіка Крим
- •Закарпатська область
- •Миколаївська область
- •Дані для виконання розрахунково-графічної роботи №17 Рівненська область
- •Дані для виконання розрахунково-графічної роботи №18 Сумська область
- •Тернопільська область
- •Харківська область
- •Чернівецька область
- •Черкаська область
- •Контрольна робота з навчальної дисципліни
- •Та гідрогеологія”
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Комплект екзаменаційних контрольних робіт Контрольна робота №1
- •1.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 2
- •Контрольна робота № 3
- •3.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 4
- •Контрольна робота № 5
- •Контрольна робота № 6
- •Контрольна робота № 7
- •7.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 8
- •8.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 9
- •9.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота №10
- •10.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 11
- •11.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 12
- •Контрольна робота № 13
- •13.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 14
- •14.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 15
- •Контрольна робота № 16
- •Контрольна робота № 18
- •Контрольна робота № 19
- •Контрольна робота № 20
- •Контрольна робота № 21
- •Контрольна робота № 23
- •Контрольна робота № 24
- •Інструктивно-методична література
- •13. Ресурси в Інтернеті
- •Термінологічний словник
16.2. Гідрогеологія і процес розвитку болотних масивів
Б о л о т о - перезволожена дiлянка сушi, вкрита шаром торфу потужнiстю не менше 0,3 м (при меншiй потужностi торфу або при його вiдсутностi перезволоженi територiї називаються з а б о л о ч е н и м и з е м л я м и). До підтоплюваних належать земельні ділянки, в межах яких рівень ґрунтових вод піднявся у зв'язку із створенням водойми або іншої штучної причини та знаходиться на глибині, меншій 5—1 м від денної поверхні.
Розрiзняють болота низинні, верховi i перехiднi.
Н и з и н н і болота зароджуються в долинах рiчок, на мiсцi старорiчищ i рiзних типiв озер. Першою ознакою заболочування озера є поява на його берегах болотної рослинностi (осоки, очерету, гiпнового моху тощо)., яка згодом розростається, відмирає і перетворюється на т о р ф. Живляться такі болота, в основному, за рахунок пiдземних вод. При піднятті підземних вод до поверхні відбувається заболочування земельних угідь.
В е р х о в і болота утворюються на вододiльних дiлянках з достатньою кiлькiстю атмосферних опадiв. Рослиннiсть таких болiт представлена, в основному, бiлими (сфагновими) мохами. Цi болота розвиваються в умовах живлення виключно атмосферними водами.
Вiдклади болiт мають iндекс (b) i зафарбовуються в брунатний колiр.
В основу існуючих класифікацій боліт покладені різні вихідні принципи, з яких доцільно виділити шість основних груп.
Класифікації, які грунтуються на топографічних ознаках і розділенні боліт за формою рельєфу їх поверхні та за характером залягання їх на місцевості.
Класифікації, в основу яких покладені ознаки зволоження та характеру водного живлення боліт.
Класифікації, які грунтуються на розгляді рослинного покриву боліт.
Генетичні класифікації, в основі яких лежать уявлення про походження боліт.
Класифікації, основною ознакою яких є ступінь насиченості болотних вод і торфових покладів поживними речовинами.
Класифікації, які грунтуються на характері мікрорельєфу боліт.
Сучасні автори, класифікуючи болота, не обмежуються одним із показників, а враховують ряд ознак, пов'язаних з основною класифікаційною ознакою.
Більшість класифікацій боліт не знайшли собі застосування в гідрогеологічних дослідженнях. Це пояснюється тим, цю в них немає чіткого висвітлення взаємозалежності між основними^класи-фікаційними ознаками і водним режимом боліт. Вони не могли служити основою для розробки теорії розрахунку гідрологічних і гідрогеологічних елементів боліт і методики гідрогеологічних досліджень для осушення заболочених територій.
Р. І. Аболін зазначав, що не можна характеризувати й оцінювати складні й багатогранні явища природи на основі якоїсь однієї ознаки, хоч би навіть рослинності — цього чутливого реагента на середовище. Він твердив, що класифікація боліт повинна враховувати всі головні сторони, властиві болотам як природним утворенням. До найяскравіших принципів, які виступають на передній план, він відносить склад і характер рослинності торфу, топографію боліт, потужність покладів торфу, історію розвитку, або генезис.
Різні типи боліт являють собою різні стадії розвитку болотних масивів у різних кліматичних геоморфологічних та гідрогеологічних умовах.
Тепер ще немає загальної класифікації боліт для всіх географічних районів, розробленої на цьому принципі, бо болота ряду географічних районів ще мало вивчені. В той же час дослідна робота в галузі побудови класифікації боліт йде саме в цьому напрямі.
Не маючи можливості на даному етапі класифікувати болота різних географічних районів відповідно до викладеного принципу, гідрогеологи для практичних цілей в основу класифікації боліт пропонують класти три головні ознаки, від яких залежить водний режим болота, а саме:
геоморфологічні умови залягання болотних масивів і пов'язані з ними умови водного живлення суходільних масивів;
рельєф поверхні болотних масивів, який визначає умови стоку вод і ступінь їх проточності;
рослинний покрив і закономірності розподілу його по території болотних масивів.
Утворення і розвиток болотних масивів являє собою складний процес, що характеризується ростом, відмиранням і розкладанням умираючої рослинності в умовах надмірно зволожених грунтів, цьому процесі водний режим болотного масиву і прилеглих нього територій відіграє дуже важливу роль як у початкових стадіях заболочення суходолу чи водойми, так і в наступному розвитку вже створеного болота.
Зміни водного режиму супроводжуються змінами умов існування рослин, у зв'язку з чим змінюється видовий склад і струкура болотних фітоценозів, швидкість приросту й рдзкладу рослинної маси.
Як наслідок цього змінюється швидкість нагромадження торфу — швидкість росту торфовища.Все це, в свою чергу, впливає на зміну водного режиму болота: висоту стояння рівнів, розподіл уклонів дзеркала ґрунтових вод, водне живлення болота тощо.
В результаті цих взаємозв'язаних процесів починається розвиток болота, який зовні проявляється впоступовому нагрома дженні торфу, збільшенні товщини торфового покладу та піднятті поверхні болота над початковою поверхнею грунту або початковим рівнем водойми (при заболоченні водойм), а також у збільшенні розмірів болота в плані й поширенні заболочування на суміжні з болотом мінеральні землі або незаболочені ділянки водойми.
Разом з цим відбувається послідовна зміна угруповань рослин на поверхні болота, зміна гідрогеологічних умов, водного режиму болота та рельєфу поверхні болота. Інколи розвивається особлива гідрографічна сітка на основі розвитку ерозійних процесів, що супроводжуються утворенням на болотних масивах болотних рівчаків, річок та озер.
Тому розвиток болота не слід вважати процесом самого тільки торфонагромадження. Розвиток болота — це цілком закономірна зміна всіх його властивостей, у тому числі зміна за часом водною режиму болотного масиву в цілому й окремих його ділянок. Отже, процеси ерозії і деградації боліт, що спостерігаються нанайпіз\ ніших стадіях розвитку сучасних болотних масивів, треба розглядати як невід'ємну сторону процесу розвитку боліт.
Характерною рисою розвитку болотних масивів є певна послідовність зміни рослинності на території болотного масиву, яка полягає в тому, що евтрофну болотну рослинність, властиву раннім стадіям, поступово замінює мезотрофна, а потім оліготрофна, характерна для пізніших стадій розвитку масивів.
У ранніх стадіях, поки потужність торфових покладів мала, болотні води, як правило, багатші на мінеральні солі, ніж в пізніших стадіях розвитку масивів. В міру потовщення торфого шару і підняття поверхні болота над/ навколишньою поверхневий приплив ґрунтових і поверхнево-стічних вод на територію болота зменшується, роль ґрунтового живлення відповідно знижується а роль атмосферного живлення у водному балансі болота підвищується. Внаслідок цього у субстраті зменшується кількість поживних речовин, що призводить до витіснення евтрофної і мезо трофної рослинності оліготрофною.
Рис. 58. Будова торфового покладу, який пройшов тільки оліготрофну фазу розвитку:
1 — профілі максимальних і мінімальних горизонтів ґрунтових вод; 2 — поверхня болота; З — місця, де знаходяться водомірні свердловини; 4 — дно торфовища з піщаних грунтів; 5 —дно торфовища з глинистих грунтів; 6 — низинний торф хвощовий; 7 —низинний торф осоковий; 8 — верховий торф сосново-пухівковий; 9— верховий торф пухівково-сфагновий; 10— верховий торф швихцереїво-сфагновий; 11 — верховий торф моховий; 12 — верховий торф моховий сфагновий.
Ця послідовність у зміні рослинності зумовлює таку послідовність у напластуванні відповідних їй основних трьох типів торфів — низинного (евтрофного), перехідного (мезотрофного), верхового (оліготрофного).
Нижні горизонти покладів, складені низинними торфами, створюються з відкладів евтрофної рослинності. Як тільки поверхня масиву виявиться в умовах збіднілого живлення, торф починає відкладатись мезотрофними фітоценозами, що створюють різні види так званого перехідного торфу. Дальше підвищення поверхні масиву супроводжується тим, що оліготрофні фітоценози створюють відповідні їм види верхового торфу.
Якщо у водному живленні болотного масиву беруть участь грунтові води, евтрофнафаза розвитку іноді може зберігатися дуже довго.
Потужності торфу в болотних масивах, складених тільки низинними торфами, можуть досягти 6—7 м і навіть більше. Прикладами можуть бути гіпнові болота Західного Сибіру, низинні болота долини р. Ангари.
Якщо процес торфонагромадження починається на бідних піщаних грунтах в умовах живлення атмосферними водами, майжепозбавленими мінералізації, заболочувана територія з самого початку вкривається/мезотроф-ною або оліготрофною болотною рослинністю. В таких випадках у складі торфового Докладу болотних масивів низинного торфу немає, і вся товща торфового покладу складена або мезотрофним і оліготрофним торфами або самим тільки оліготрофним.
Поряд з цією загальною закономірністю розвитку рослинного покриву та будовою торфових покладів, властивою в загальних рисах всім болотним масивам, хід розвитку болотного масиву, формування його рельєфу, розташування рослинних асоціацій на території болотного масиву можуть бути досить різноманітні залежно від геоморфологічних, кліматичних і гідрогеологічних умов.
П роцес заболочування починається в першу чергу в місцях зниження рельєфу місцевості — в замкнених улоговинах і западинах, у долинах і безстічних зниженнях на рівнинах тощо, де найсприятливіші умови для прояву надмірного зволоження! верхніх горизонтів грунту. Заболочування підвищених ділянок земної поверхні починається пізніше, коли шар торфу в негативних елементах рельєфу досягає вже такої потужності, що болотний масив має можливості розростатися в ширину, поступово захоплюючи й покриваючи більш підвищені ділянки рельєфу. Цей процес — прямий наслідок зміни гідрогеологічного режиму території при заболочуванні від'ємних елементів рельєфу
У міру заповнення торфом западин змінюється гідрогеологічний режим не тільки самих западин а й територій суходолу, що розташовані між ними (рис. 59) Рівні ґрунтових вод у депресіях рельєфу підвищуються супроводжуючи поступово поверхню болота, що підвищується при нагромадженні торфу Уклони дзеркала ґрунтових вод зменшуються внаслідок вирівнювання, а стік води через масиви, складених мінералізованими грунтами, утруднюється. Через це рівні ґрунтових вод підвищуються по всій території і заболочування поширюється на підвищених ділянках рельєфу.
Ізольовані спочатку болотні масиви що утворилися в западинах і депресіях рельєфу, поступово зливаються в один болотний масив, який має різну потужність покладу торфу відповідно до характеру заболоченої території.
Так утворилися на обширних плоских вододільних просторах і рівнинах великі й складні за своєю будовою болотні масиви. Тоді, коли заболочуються глибокі западини з крутими схилами, можливість росту болотних масивів у ширину обмежена.
Такі масиви, в міру торфонагромадження, до пізніх стадій розвитку зберігають ізольовані положення на місцевості, являючи собою прості болотні масиви.
У процесі розвитку болотних масивів змінюється також і болотний ландшафт.
Кожній стадії розвитку болотного масиву відповідають закономірно визначені розташування угруповань рослин на його поверхні, рельєф, розташування елементів гідрографічної сітки, будова покладу торфу та характер мікрорельєфу. Таким чином, кожна стадія розвитку болотного масиву має характерний для неї тип болотного ландшафту.
Є. А. Галкіна, на основі вивчення болотних ландшафтів за допомогою аерофотозйомки, пропонує таку класифікацію болотних ландшафтів.
І. Болотний мікроландшафт — низинна ландшафтна одиниця. Це ділянка болотного масиву, зайнята однорідною рослинною асоціацією чи однорідним комплексом рослинних асоціацій.
II. Болотний мезоландшафт — класифікаційна одиниця, рівнозначна поняттю простого болотного масиву. Як к правило, типи болотних мезоландшафтів добре виражені на простих болотних масивах, що утворюються в ізольованих западинах, різних за своєю формою і місцем залягання.
III. Болотний макроландшафт — це найкрупніша одиниця болотних утворень. Він характеризує систему злитих в один масив простих болотних масивів у процесі їх розростання в плані.
Розглядаючи болотні ландшафти, які відбивають різні стадії розвитку болотних масивів, Ю. Д. Цінзерман і Є. А. Галкіна, на основі аналізу та обробки великої кількості фактичного матеріалу про болота зони тайги помірного клімату, пропонують виділити два напрями розвитку простих болотних масивів: центрально-та периферійно-оліготрофний.
При центрально-оліготрофному розвитку болотного масиву зміна евтрофної рослинності на мезотрофну і потім оліготрофну відбувається спочатку в центральних частинах, найбільш віддалених від меж болотного масиву з мінеральними землями. На околицях масиву у місцях контакту із суходолом евтрофна й мезотрофна рослинність зберігається часто до останніх стадій розвитку масиву, якщо проточність вод і мінеральне живлення на периферії масиву не зменшуються в міру торфонагромадження.
Центрально-оліготрофний хід розвитку характерний для простих болотних масивів, що утворюються в замкнутих (безстічних) або напівзамкнутих (стічних) улоговинах. Область поширення цього типу розвитку простих болотних масивів дуже велика. До нього належить більшість простих болотних масивів районів четвертинного зледеніння.
При центрально-оліготрофному розвитку боліт води, що стікають з прилеглих підвищень рельєфу до болотного масиву, а також атмосферні опади, що випадають на поверхню масиву, не маючи доброго стоку в межах болота, створюють умови, в яких у субстраті зменшується кількість мінеральних солей і закисленість органічними (гуміновими) кислотами починається в центральних частинах болотного масиву, які лежать на найбільших відстанях від мінеральних берегів (рис. 60).
У центральних частинах масиву, куди спрямовується із периферії улоговини, води виявляються найменш проточними. Якщо улоговина не має поверхневого стоку, води в ній практично повністю застійні. Таким чином, у центральних частинах заболочуваної улоговини водний обмін і кисневий обмін, який зумовлює процес розкладу органічних залишків рослин, найбільш сповільнені, процес утворення гумінових кислот (продукту неповного розпаду органічних речовин в умовах недостатньої кількості кисню) проходить найінтенсивніше, проявляючи свого роду консервуючу дію на відмерлі частини рослин і ще більше сповільнюючи процес розкладу.
З цієї причини процеси розкладу рослинного матеріалу в цеп трі заболочуваної улоговини відбуваються повільніше, ніж на її периферії, де проточність вод, вологообмін і кисневий обмін більші, викликаючи відповідно інтенсивніше нагромадження торфу в центрі, ніж на краях улоговини.
Такий хід торфонагромадження на відповідних стадіях розвитку болотного масиву супроводжується більшим підвищенням. Поверхні болота в центрі, ніж на периферійних ділянках, тобто и|ш:шоднть до утворення випуклого рельєфу.
При периферійно-еліготрофному розвитку болотного масиву зміна евтрофної і мезотрофної болотної рослинності на оліготрофну початку відбувається на периферії масиву, а потім у центральних Іого частинах. При цьому до останніх стадій розвитку болотного масиву в центральних його частинах може зберігатися мезотрофна а евтрофна рослинність.
П ериферійно-оліготрофний хід розвитку властивий болотним масивам, що утворюються в умовах сильно розчленованого рельєфу, у відносно вузьких долинах, які мають більш або менш значні уклони дна та стік води вздовж долини.
Характерними прикладами подібних болотних масивів може бути багато боліт Карелії і Кольського півострова. Ареол поширення цього типу розвитку болотних масивів, зумовлений особливостями рельєфу, відносно малий.
Розвиток болотного масиву в разі периферійно-оліго-трофного ходу відрізнятиметься від центрально-оліготрофного тому, що в даному випадку процес болотоутво-рення відбувається в долинах, які мають значні поздовжні уклони дна і більш або менш добру проточність у напрямі загального схилу (рис. 61).