- •Н овосад Ярослав Олексійович
- •Тривалість вивчення курсу. Враховуючи зайнятість особи, що вивчає курс іншою працею або навчанням, тривалість його вивчення повинна складати 3-4 місяці, при несприятливих умовах до 6 місяців.
- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •Структура програми навчальної дисципліни
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни Модуль 1
- •Тема 1. Геологія як наука
- •Тема 2. Будова Землі
- •Тема 3. Породоутворюючі мінерали, їхні властивості
- •Тема 4. Склад, будова, вік і властивості гірських порід
- •Тема 5. Класифікація та властивості інженерних ґрунтів
- •Тема 6. Ендогенні процеси
- •Тема 7. Екзогеннi процеси
- •Тема 8. Тектонічні структури. Геологічні карти і розрізи
- •Модуль 2
- •Тема 9. Класифікація підземних вод
- •Тема 10. Хімічний склад і властивості пiдземних вод
- •Тема 11. Рух підземних вод
- •Тема 12. Геологiчна дiяльнiсть підземних вод
- •Тема 13. Режим і баланс ґрунтових вод в районах меліорації земель
- •Тема 14. Методи прогнозів та розрахунків режиму і балансу підземних вод на меліорованих землях
- •Тема 15. Характеристика гідрогеологічних умов зрошуваних районів
- •Тема 16. Характеристика гідрогеологічних умов районів осушення
- •Тема 17. Принципи і методи інженерного гідрогеологічного і гідролого-меліоративного районування геологічного середовища
- •5. Практичні роботи
- •6. Завдання для самостійної роботи
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •7. 1. Контрольна робота
- •7.2. Розрахунково-графічна робота
- •8. Методи навчання
- •9. Методи оцінювання знань
- •10. Розподіл балів, які присвоюються студентам за результатами поточного та підсумкового контролю знань
- •11. Методичне забезпечення дисципліни
- •13. Ресурси в Інтернеті
- •14. Бібліотеки
- •Модуль 1. Загальні відомості про Землю і склад земної кори. Породоутворюючі мінерали та гірські породи. Інженерні ґрунти та їх властивості. Геологічні процеси. Геологiчнi карти I розрiзи
- •Тема 1. Геологія як наука
- •1.1. Галузі геології
- •1.2. Методологія та методи геологічних досліджень
- •Тема 2. Земля як планета. Будова Землі.
- •2.1. Положення Землі в Сонячній системі і Всесвіті
- •2.2. Фізичні поля Землі.
- •2.3. Походження Землі
- •2.4. Форма та розміри Землі
- •2.5. Будова Землі.
- •Тема 3. Породоутворюючі мінерали, їхні властивості
- •3.1. Загальні поняття про мінерали
- •3.2. Фізичні властивості мінералів
- •3.3. Геометричні форми кристалів
- •3.4. Кристалографічні сингонії
- •3..5. Форми мінеральних агрегатів
- •3.6. Хімічний склад та систематика мінералів
- •Практична робота №1 на тему: ’’Систематика мінералів і визначення мінеральних індивидів за фізичними властивостями’’
- •Тема 4. Склад, будова і властивості гірських порід.
- •4. 1. Загальні поняття про гірські породи і іх властивості
- •4.2. Магматичнi породи
- •Лабораторна робота №2 на тему: „Визначення магматичних і метаморфічних гірських порід.”
- •3. Осадовi породи
- •Практична робота №3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”
- •4.4. Метаморфiчнi породи
- •4.5. Вік гірських порід
- •4.6. Геохронологічна (стратиграфічна) шкала
- •Тема 5. Класифікація та властивості інженерних ґрунтів
- •5.1. Водні властивості інженерних ґрунтів
- •Механічні властивості інженерних ґрунтів
- •Щільність та пористість гірських порід, як інженерних ґрунтів
- •Класифікація інженерних ґрунтів за дсту
- •1. Галузь використання
- •3. Визначення
- •4. Загальні положення
- •5. Класифікація
- •Клас природних скельових грунтів
- •2. Клас природних дисперсних грунтів
- •3. Клас природних мерзлих грунтів
- •4. Клас техногенних грунтів
- •Лабораторна робота №6 на тему: ’’Визначення водно-фізичних властивостей грунтів”
- •Тема 6. Ендогеннi процеси
- •6.1. Магматизм
- •6.2. Метаморфізм
- •6..3. Тектонічні рухи
- •Тема 7. Екзогеннi процеси
- •7.1. Вивітрювання
- •7.2. Геологiчна дiяльнiсть вітру
- •7.3. Геологiчна дiяльнiсть поверхневих вод
- •7. 4. Геологiчна дiяльнiсть сил гравітації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Тектонічні структури. Геологiчнi карти I розрiзи
- •8. 1. Основні тектонічні структури земної кори
- •2. Тектонічні структури України
- •8. 3. Складчасті та розривні тектонічні структури
- •8.4. Геологiчнi карти
- •8.5. Геологiчнi розрiзи
- •Практична робота №4 на тему: „Побудова літолого-геологічної карти, легенди і стратиграфічної колонки”
- •Д а н о: індивідуальне завдання (додатки 5-29) та методичні вказівки для побудови геологічної карти по ділянці однієї з областей України.
- •З а в д а н н я: Побудувати літолого-геологічну карту для заданої ділянки однієї з областей України умовні позначення і стратиграфічну колонку до неї.
- •Питання для самоконтролю
- •Підсумковий контроль знань за перший модуль
- •Тести до першого модуля
- •Білети до першого модуля
- •Тема 9 . Класифікація підземних вод
- •9.1. Гідрогеологія як наука про підземні води
- •9.2. Походження пiдземних вод
- •9.3. Види води в мінералах і гірських породах
- •9.4. Фiзичнi властивостi підземних вод
- •9.5. Грунтова волога I верховодка
- •9.6. Грунтовi води
- •9.7. Мiжпластовi води
- •9.8. Трiщиннi (жильнi) води
- •Тема 10. Хiмiчний склад і властивості пiдземних вод
- •Практична робота №5 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Рух підземних вод
- •11.1. Рух води в зонах аерацiї I насичення
- •11.2. Рух пiдземних вод у водоносних пластах. Визначення швидкостi руху пiдземних вод
- •11.3. Сталий I несталий рухи пiдземних вод. Методи моделювання фiльтрацiї
- •4. Розрахунки припливу води до водозабiрних споруд
- •Уявимо собi плоский потiк грунтових вод (мал. 35). Гiдравлiчний градiєнт I в даному випадку дорiвнює
- •11. 5. Методи визначення коефіцієнта фільтрації
- •11.6. Визначення радіусу впливу і водопониження від водозабірних споруд
- •Тема 12. Геологiчна дiяльнiсть пiдземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Режим і баланс ґрунтових вод в районах меліорації земель
- •13.1. Загальні особливості умов формування режиму та балансу ґрунтових вод.
- •13.2. Закономірності формування та типи режиму підземних вод
- •13.3. Окислювально-відновні процеси та мінералоутворення в ґрунтах
- •13.5. Агресивна дія підземних вод, закислення і засолення ґрунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Методи прогнозів та розрахунків режиму і балансу підземних вод на меліорованих землях
- •Завдання прогнозів
- •Статистичні, балансові і гідродинамічні методи прогнозу режиму підземних вод
- •14.3. Рівняння водного балансу підземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Характеристика гідрогеологічних умов зрошуваних районів
- •15. 1. Оцінка гідролого-меліоративного стану масивів зрошення
- •14.2. Формування та особливості іригаційно-грунтових вод
- •15.3. Критичний рівень ґрунтових вод
- •15.4. Меліоративно-гідрогеологічне районування територій зрошення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Характеристика гідрогеологічних умов районів осушення
- •16.1. Оцінка гідролого-меліоративного стану осушуваних районів
- •16.2. Гідрогеологія і процес розвитку болотних масивів
- •16.3. Типи водного живлення болотних масивів осушуваних районів поверхневими і підземними водами. Причини їх надмірного зволоження
- •16.4. Меліоративно-гідрогеологічне районування масивів осушення. Зональність і гідрогеологічний процес процес при осушенні
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 17. Принципи і методи інженерного гідрогеологічного і гідролого-меліоративного районування геологічного середовища
- •17.1. Геологічне середовище і його природній баланс
- •17.2. Оцінка стану геологічного середовища за категоріями складності інженерно-геологічних умов
- •17. 3. Принципи і методи районування територій за геоморфологічними, гідрогеологічними, грунтово-геологічними і гідрологічними факторами.
- •17. 4. Гідрогеологічне районування території України
- •17.3 Класифiкацiя запасiв пiдземних вод
- •17.4. Охорона пiдземних вод вiд виснаження I забруднення
- •Питання для контролю
- •Практична робота №8 на тему: „Побудова карти гідрогеологічного та інженерно-геологічного районування та експлікації”
- •Підсумковий контроль знань за другий модуль
- •Тести до другого змістового модуля
- •Білети до другого модуля
- •Методичні вказівки для виконання практичних робіт Приактична робота №1на тему: ’’Систематика мінералів і визначення мінеральних індивидів за фізичними властивостями’’
- •Практична робота № 3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”
- •Лабораторна робота №7 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»
- •З а в д а н н я: Побудувати літолого-геологічну карту для заданої ділянки однієї з областей України умовні позначення і стратиграфічну колонку до неї. Геолого-лiтологiчна карта
- •Легенда
- •Стратиграфiчна колонка
- •Карта гідроізогіпс
- •Каpта глибин залягання дзеpкала гpунтових вод
- •Практична робота № 8 на тему: „Побудова карти гідрогеологічного та інженерно-геологічного районування та експлікації”
- •Експлiкацiя до карти гідрогеологічного та інженерно-геологiчного районування
- •Завдання і методичні вказівки для виконання контрольної роботи
- •Завдання і методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Оформлення титульної сторінки контрольної і розрахунково-графічної роботи наведеною в додатках 31 - 32. Додатки до практичних, контрольної і розрахунково-графічноїх робіт
- •Iндексацiя та розфарбування генетичних типiв четвертинних вiдкладiв
- •Автономна республіка Крим
- •Закарпатська область
- •Миколаївська область
- •Дані для виконання розрахунково-графічної роботи №17 Рівненська область
- •Дані для виконання розрахунково-графічної роботи №18 Сумська область
- •Тернопільська область
- •Харківська область
- •Чернівецька область
- •Черкаська область
- •Контрольна робота з навчальної дисципліни
- •Та гідрогеологія”
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Комплект екзаменаційних контрольних робіт Контрольна робота №1
- •1.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 2
- •Контрольна робота № 3
- •3.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 4
- •Контрольна робота № 5
- •Контрольна робота № 6
- •Контрольна робота № 7
- •7.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 8
- •8.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 9
- •9.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота №10
- •10.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 11
- •11.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 12
- •Контрольна робота № 13
- •13.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 14
- •14.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 15
- •Контрольна робота № 16
- •Контрольна робота № 18
- •Контрольна робота № 19
- •Контрольна робота № 20
- •Контрольна робота № 21
- •Контрольна робота № 23
- •Контрольна робота № 24
- •Інструктивно-методична література
- •13. Ресурси в Інтернеті
- •Термінологічний словник
Тести до першого модуля
На кожне запитання приводяться відповіді, тільки одна з них правильна. Виберіть її!
Розділ геології, що вивчає гірські породи: 1)мінералогія, 2) петрографія, 3) стратиграфія, 4) геотектоніка, 5) історична геологія.
Розділ геології, що вивчає шари гірських порід в їх віковій послідовності: 1)мінералогія, 2) петрографія, 3) стратиграфія, 4) геотектоніка, 5) історична геологія.
Розділ геології, що вивчає будову Землі і земної кори: 1) мінералогія, 2) петрографія, 3) стратиграфія, 4) геотектоніка, 5) історична геологія.
Розділ геології, що вивчає історію розвитку життя на Землі: 1)мінералогія, 2) петрографія, 3) стратиграфія, 4) геотектоніка, 5) історична геологія.
Яку форму має Земля: 1) правильну кулясту, 2) двохвісний еліпсоїд, 3) тривісний еліпсоїд обертання Кросовського, 4) ромбододекаэдр, 5) диск?.
Які є види земної кори: 1) материкова і океанічна, 2) материкова і морська, 3) морська і острівна, 4) гірська, 5) рівнинна ?.
Границя між земною корою та верхньою мантією називається: 1) шар Гутенберга, 2) астеносфера, 3) поверхня Мохоровичича, 4) шар Голіцина, 5) поверхня Конрада.
Найпоширенішим хімічним елементом в складі земної кори є: 1) гідроген, 2) оксиген, 3) силіцій, 4) алюміній, 5) азот.
Який шар відсутній в океанічній корі 1) базальтовий, 2) гранітний, 3) грануліто-базитовий, 4) осадовий, 5) гнейсовий?.
Кам’яна оболонка Землі називається: 1)літосфера, 2) астеносфера, 3) поверхня Мохоровичича, 4) шар Голіцина, 5) поверхня Конрада.
Твердо-пластична облонка Землі називається: 1)літосфера, 2) астеносфера, 3) поверхня Мохоровичича, 4) шар Голіцина, 5) поверхня Конрада.
Внутрішнє ядро Землі переважно складається з такої речовини: 1) льоду, 2)заліза, 3) алюмінію, 4) алюмосилікатів,5) оксидів.
Де потужність земної кори становить 50-80 км: 1) в горах, 2) на континентальних платформах, 3) в океанічних платформах, 4) в серединно-океанічних хребтах, 5) в глибоководних жолобах?.
Де потужність земної кори в середньому становить 5 км: 1) в горах, 2) під континентальними рівнинами , 3) під океанами, 4) в серединно-океанічних хребтах, 5) в глибоководних жолобах?.
Де потужність земної кори в середньому становить 30 км: 1) в горах, 2) під континентальними рівнинами, 3) під океанами, 4) в серединно-океанічних хребтах, 5) в глибоководних жолобах?.
Мантія це: 1) проміжна, 2) верхня, 3) внутрішня, 4) завнішня,5) газова оболонка Землі.
Зовнішнє ядро Землі знаходиться на глибинах: 1) 2600 – 4800 км, ; 2) 2900-5100 км, 3) 3000-5300 км, 4) 1000-2000 км, 5100 - 6200 км.
Мантія простягається до глибини: 1) 4000 м, 2) 3500 м, 3) 2900 м, 4) 300км, 5) 1000км.
Астеносфера - це яка частина мантії 1)середня, 2) верхня, 3) нижня, 4) тверда, 5) рідка?.
Мінерал – це: 1) природна хімічна сполука, 2) природний агрегат, 3) штучна хімічна сполука, 4) природна хімічна неорганічна сполука, 5) тверда природна хімічна неорганічна сполука природна хімічна неорганічна сполука.
Які є шкали твердості мінералів: 1) 7-ми бальна, 3) 8 -ми бальна,4) 9-ти бальна, 5) 10-ти бальна?.
Найтвердіший мінерал в шкалі Ф. Мооса яке посідає місце: 1) друге, 2)шосте, 3) восьме, 4) десяте, 5) тринадцяте?.
Наймякший мінерал в шкалі Ф. Мооса яке посідає місце: 1 )перше, 2)шосте, 3) восьме, 4) десяте, 5) тринадцяте?
Гіпс в шкалі Ф. Мооса яке посідає місце: 1 )перше, 2) друге, 3) восьме, 4) десяте, 5) тринадцяте?.
Алмаз в шкалі Ф. Мооса яке посідає місце: 1) друге, 2)шосте, 3) восьме, 4) десяте, 5) тринадцяте?.
Польовий шпат це: 1) ортосилікат, 2) сульфат, 3) алюмосилікат, 4) гідросилікат, 5) феросилікат.
Біотіт це:1) амфібол, 2) оксид, 3) сульфат, 4) слюда, 5) піроксен.
Ангідрид це: 1)карбонат, 2) алюмосилікат, 3) сульфат, 4) фосфат, 5) оксид.
Спайність мінералу це: 1) здатність мінералу чинити опір проникненню в нього іншого тіла, 2) здатність при дробленні розпадатися на уламки обмежені площинами, 3) міняти забарвлення при роздроблені,4 ) показник міцності мінерала, 5) показник щільності мінерала
Гіпс це: 1) карбонат, 2) алюмосилікат, 3) сульфат, 4) сульфід, 5) оксид.
Галіт це: 1) карбонат, 2) алюмосилікат, 3) галоїд, 4) фосфат, 5)оксид.
Золото це:1) карбонат, 2) оксид, 3) алюмосилікат, 4) сульфат, 5) самородній елемент.
Кальцит це: 1) карбонат, 2) оксид, 3) алюмосилікат, 4) сульфат, 5) самородній елемент.
Кварц це: 1) карбонат, 2) оксид, 3) алюмосилікат, 4) сульфат, 5) самородній елемент.
Лід це: 1) карбонат, 2) оксид, 3) гідрооксид, 4) сульфат, 5) сульфід.
Алмаз це: 1) карбонат, 2) оксид, 3) алюмосилікат, 4) сульфат, 5) самородній елемент.
Мусковіт це:1) амфібол, 2) оксид, 3) сульфат, 4) слюда, 5) піроксен.
Пірит це: 1) карбонат, 2) оксид, 3) гідрооксид, 4) сульфат, 5) сульфід.
Гірська порода це: 1) природна хімічна сполука, 2) мінеральний агрегат, 3) аморфна речовина, 4) позитивна форма рельєфу, 5) негативна форма рельєфу.
Структура гірської породи це: 1) особливості внутрішньої будови, 2) особливості зовнішньої будови, 3) умови залягання в земній корі, 4) спосіб розміщення мінералів у просторі, 5) спосіб сполучення мінералів.
Текстура породи залежить від: 1) її положення в шарі, 2) ступеня кристалізації мінералів, 3) характеру просторового розміщення мінералів і ділянок з різною структурою, 4) способу розміщення мінералів у просторі, 5) способу сполучення мінералів.
Пісок це порода: 1) магматична, 2) осадова, 3) метаморфічна, 4) гідротермальна, 5) інтрузивна.
Глина це порода: 1) магматична, 2) осадова, 3) метаморфічна, 4) гідротермальна, 5)ефузивна.
Гравій це порода: 1) магматична, 2) органогенна, 3) метаморфічна, 4) уламкова, 5) хемогенна..
Щебінь це порода: 1) магматична, 2) органогенна, 3) метаморфічна, 4) уламкова, 5) хемогенна..
Крейда це порода: 1) магматична, 2) органогенна, 3) метаморфічна, 4) уламкова, 5) хемогенна
Вапняк черепашник це порода: 1) магматична, 2)хемогенна, 3) метаморфічна, 4) фітогенна, 5) зоогенна.
Торф це порода: Вапняк черепашник це порода: 1) магматична, 2)хемогенна, 3) метаморфічна, 4) фітогенна, 5) зоогенна.
Граніт це порода: 1) магматична, 2) осадова, 3) метаморфічна, 4) гідротермальна, 5) зоогенна.
Діорит це порода: 1) магматична, 2) осадова, 3) метаморфічна, 4) гідротермальна, 5) органогенна.
Вулканічне скло це порода: 1)ефузивна, 2) інтрузивна, 3) метаморфічна, 4) гідротермальна, 5) осадова.
Базальт це порода: 1)ефузивна, 2) інтрузивна, 3) метаморфічна, 4) гідротермальна, 5) осадова.
Вулканічний туф це порода:
Гнейс це порода: 1) метаморфічна, 3)магматична, 2) осадова, , 4) гідротермальна, 5) зоогенна.
Мармур це порода: 1) магматична, 2) осадова, 3) метаморфічна, 4) гідротермальна, 5) ефузивна.
Пісковик це порода: 1) магматична, 2) органогенна, 3) метаморфічна, 4) уламкова, 5) хемогенна.
Відносний вік гірської породи визначається: 1) лабораторним методом, 2) палеонтологічним, 3) радіоактивним, 4) емпіричним, 5) статистичним.
Абсолютний вік гірської породи визначається: 1) пале-онтологічним методом, 2) радіоактивним, 3) стратиграфічним, 4) палеонтологічним, 5) порівняльним.
Вкажіть метод визначення віку гірських порід за наявністю в них решток флори та фауни: 1) стратиграфічний, 2) палеонтологіч-ний, 3) петрографічний, 4) літологічний.
Кембрійський період знаходиться: 1) в мезозойські ері, 2) архейській ері, 3) палеозойській ері, 4) кайнозойській ері, 5) протерозойській ері.
В якій ері знаходиться юрський період: 1) в мезозойській, 2) архейській, 3) палеозойській, 4) кайнозойській, 5) протерозойській?.
В якій ері знаходиться неогеновий період: 1) в мезозойській, 2) архейській, 3) палеозойській, 4) кайнозойській, 5) протерозойській?
. В якій ері знаходиться вендський період: 1) в мезозойській, 2) архейській, 3) палеозойській, 4) кайнозойській, 5) протерозойській?.
В якій ері знаходиться силурійський період: 1) в мезозойській, 2) архейській, 3) палеозойській, 4) кайнозойській, 5) протерозойській?.
Девонський період знаходиться: 1) в мезозойські ері, 2) архейській ері, 3) палеозойській ері, 4) кайнозойській ері, 5) протерозойській ері.
В якій ері знаходиться четвертинний період: 1) в мезозойській, 2) архейській, 3) палеозойській, 4) кайнозойській, 5) протерозойській?.
Яка з трьох характеристик відноситься до фізичних властивостей інженерного грунту: 1) щільність, 2) кут внутрішнього тертя, 3) структура, 4) текстура, 5) розмір часток в сухому стані.
Пористість це відношення: 1) об’єму пор до об’єму всієї породи, 2) об’єму пор до об’єму твердої складової, 3) об’єму твердої складової до усього об’єму, 4) об’єму води в порах до об’єму твердої складової, 5 ) об’єму води в порах до обему всієї породи.
Коефіцієнт пористості це відношення: 1) об’єму пор до об’єму всієї породи, 2) об’єму пор до об’єму твердої складової, 3) об’єму твердої складової до усього об’єму, 4) об’єму води в порах до об’єму твердої складової, 5 ) об’єму води в порах до об’єму всієї породи.
Показник текучості знаходимо за формулою:
1) εх = l0-l/ l0, 2) δпр = (h1 - h2) / ho , 3) τ =?σ f+C, 4) IL= (w-wp) / (wL-wp ), 5) ,
Показник текучості IL 1 має супісок: 1)твердий, 2)пластичний, 3) текучий, 4) напівтвердий, 5) текучопластичний
Показник текучості IL 0 мають суглинки та глини: 1)тверді, 2) напівтверді, 3) туго пластичні, 4) м’якопластичні, 5) текучопластичні
Показник текучості IL 0-0,25 мають суглинки та глини: 1)тверді, 2) напівтверді, 3) туго пластичні, 4) м’якопластичні, 5) текучопластичні.
Показник текучості IL 0,25-0,50 мають суглинки та глини: 1)тверді, 2) напівтверді, 3) туго пластичні, 4) м’якопластичні, 5) текучопластичні.
Показник текучості IL 0.50-0.75 мають суглинки та глини: 1)тверді, 2) напівтверді, 3) туго пластичні, 4) м’якопластичні, 5) текучопластичні.
Показник текучості IL 0.75-1 мають суглинки та глини: 1)тверді, 2) напівтверді, 3) туго пластичні, 4) м’якопластичні, 5) текучопластичні.
Показник текучості IL1 0 мають суглинки та глини: 1)тверді, 2) напівтверді, 3) туго пластичні, 4) м’якопластичні, 5) текучі.
За формулою визначають:1) коефіцієнт фільтрації, 2) показник текучості, 3) коефіцієнт внутрішнього тертя, 4) коефіцієнт пористості грунтів, 5) коефіцієнт стисливості грунту
За формулою IL= (w-wp) / (wL-wp ) визначають:1) коефіцієнт фільтрації, 2) показник текучості, 3) коефіцієнт внутрішнього тертя, 4) коефіцієнт пористості грунтів, 5) коефіцієнт стисливості грунту.
За формулою визначають:1) коефіцієнт фільтрації, 2) щільність скелету ґрунту., 3) коефіцієнт внутрішнього тертя, 4) коефіцієнт пористості грунтів, 5) коефіцієнт стисливості грунту
Щебінь та гравій відносяться до інженерних ґрунтів: 1) дисперсних незв’язних, 2) дисперсних зв’язних, 3) техногенних, 4) напівскельових, 5) скельових.
Суглинки відносяться до інженерних ґрунтів: 1) дисперсних незв’язних, 2) дисперсних зв’язних, 3) техногенних, 4) напівскельових, 5) скельових.
Піски відносяться до інженерних ґрунтів: 1) дисперсних незв’язних, 2) дисперсних зв’язних, 3) техногенних, 4) напівскельових, 5) скельових.
Базальти відносяться до інженерних ґрунтів: 1) дисперсних незв’язних, 2) дисперсних зв’язних, 3) техногенних, 4) напівскельових, 5) скельових.
Вапняки відносяться до інженерних ґрунтів: 1) дисперсних незв’язних, 2) дисперсних зв’язних, 3) техногенних, 4) напівскельових, 5) скельових.
Аргіліти та алевроліти відносяться до інженерних ґрунтів: 1) дисперсних незв’язних, 2) дисперсних зв’язних, 3).техногенних, 4) напівскельових, 5) скельових.
Крейда та мергелі відносяться до інженерних ґрунтів: 1) дисперсних незв’язних, 2) дисперсних зв’язних, 3) техногенних, 4) напівскельових, 5) скельових.
Торфи відносяться до інженерних ґрунтів: 1) дисперсних незв’язних, 2) дисперсних зв’язних, 3)техногенних, 4) напівскельових, 5) скельових..
Суглинки відносяться до інженерних ґрунтів: 1) дисперсних незв’язних, 2) дисперсних зв’язних, 3).техногенних, 4) напівскельових, 5) скельових.
Жорства та гравій відносяться до інженерних ґрунтів: 1) дисперсних незв’язних, 2) дисперсних зв’язних, 3).техногенних, 4) напівскельових, 5) скельових.
Конгломерати та брекчії відносяться до інженерних ґрунтів: 1) дисперсних незв’язних, 2) дисперсних зв’язних,3)техногенних, 4) напівскельових, 5) скельових.
За ДСТУ Б В.2.1-2-96 (вапняки, мармури, роговики, скарни, доломіти належать до такої групи грунтів:1) дисперсні, 2) напівскельні, 3) скельні, 4) техногенні, 5) карбонатні.
За ДСТУ Б В.2.1-2-96 граніт, габро, діорит, андезит, базальт належать до такої групи грунтів: 1) дисперсні, 2) силікатні, 3) скельні, 4) техногенні, 5) карбонатні,
За ДСТУ Б В.2.1-2-аргіліти, алевроліти, пісковики належать до такої групи і типу грунтів: 1) дисперсні, 2) напівскельні, 3) скельні, 4) техногенні, 5) силікатні.
За ДСТУ Б В.2.1-2-96 крейда міргелі, вапняки належать до такого типу грунтів: 1) дисперсні, 2) напівскельні, 3) скельні, 4) техногенні, 5) карбонатні.
За ДСТУ Б В.2.1-2-96 гнейси, сланцi, кварцити належать до такої групи грунтів: 1) дисперсні, 2) напівскельні, 3) скельні, 4) техногенні, 5) силікатні.
За ДСТУ Б В.2.1-2-96 мули, сапропелі, за торфовані грунти належать до такої групи: 1) зв'язані, 2) незв'язані, 3) мінеральні, 4) органо-мінеральні, 5) органічні.
За ДСТУ Б В.2.1-2-96 піски, жорства, щебінь, гравій належать до такої групи грунтів: 1) зв'язані, 2) незв'язані, 3) скельні, 4) напівскельні, 5) мінеральні.
Напруження в однорідному ізотропному геологічному середовищі визначається за формулою: 1) τ = σ f, 2) σх =Р\Ѕ, 3) τ =?σ f+C, 4) εх = l0-l/l0 5) .
Одноосьовий стиск стрижня грунту (керну) визначається за формулою:
1) τ = σ f, 2) σх =Р\Ѕ, 3) τ =?σ f+C, 4) εх = l0-l/l0, 5) .
За формулою визначають:1) коефіцієнт фільтрації, 2) показник текучості, 3) коефіцієнт внутрішнього тертя, 4) коефіцієнт пористості грунтів, 5) коефіцієнт стисливості грунту.
За формулою τ =?σ f+C визначають:1)величину зсувного зусилля, 2) показник текучості, 3) коефіцієнт внутрішнього тертя, 4) коефіцієнт пористості грунтів, 5) коефіцієнт стисливості грунту.
За формулою = (e1 - e2) / (P2 - P1),визначають:1) коефіцієнт фільтрації, 2) показник текучості, 3) коефіцієнт внутрішнього тертя, 4) коефіцієнт пористості грунтів, 5) коефіцієнт стисливості грунту.
Границю міцності на одноосьове стиснення RC > 120 МПа має скельний грунт: 1) дуже мiцний, 2) середньої міцності, 3) маломіцний, 4) зниженої міцності, 5) низької міцності.
Границю міцності на одноосьове стиснення RC - 120 – 50 МПа має скельний грунт : 1) дуже мiцний, 2) середньої міцності, 3) маломіцний, 4) зниженої міцності, 5) низької міцності.
Границю міцності на одноосьове стиснення RC - 50 – 15 МПа має скельний грунт : 1) дуже мiцний, 2)середньої міцності, 3) маломіцний, 4) зниженої міцності, 5) низької міцності.
Границю міцності на одноосьове стиснення RC - 15 – 5 МПа має скельний грунт: 1) дуже мiцний, 2) середньої міцності, 3) маломіцний, 4), низької міцності, 5) дуже низької міцності.
Границю міцності на одноосьове стиснення RC - 5 – 3 МПа має скельний грунт: 1) дуже мiцний, 2) середньої міцності, 3) маломіцний, 4) низької міцності, 5) дуже низької міцності.
Границю міцності на одноосьове стиснення RC - 3 – 1 МПа має скельний грунт: 1) дуже мiцний, 2) середньої міцності, 3) маломіцний, 4) низької міцності, 5) дуже низької міцності
Просідання лесів знаходимо за залежністю : 1) εх = l0-l/ l0, 2) δпр = (h1 - h2) / ho, 3) τ =?σ f+C, 4) IL= (w-wp) / (wL-wp ), 5) .
Коефіцієнт внутрішнього тертя визначають за формулою:
τ = σ f, 2) σх =Р\Ѕ, 3) τ =?σ f+C, 4) εх = l0-l/l0, 5) .
За допомогою компресійної кривої визначають: 1) кут внутрішнього тертя, 2) коефіцієнт ущільнення, 3) пористість, 4) величину навантаження, 5) просідання грунтів.
За допомогою компресійної кривої обчислюють: 1) кут внутрішнього тертя, 2) коефіцієнт ущільнення, 3) пористість, 4) величину навантаження, 5)просідання грунтів.