- •Н овосад Ярослав Олексійович
- •Тривалість вивчення курсу. Враховуючи зайнятість особи, що вивчає курс іншою працею або навчанням, тривалість його вивчення повинна складати 3-4 місяці, при несприятливих умовах до 6 місяців.
- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •Структура програми навчальної дисципліни
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни Модуль 1
- •Тема 1. Геологія як наука
- •Тема 2. Будова Землі
- •Тема 3. Породоутворюючі мінерали, їхні властивості
- •Тема 4. Склад, будова, вік і властивості гірських порід
- •Тема 5. Класифікація та властивості інженерних ґрунтів
- •Тема 6. Ендогенні процеси
- •Тема 7. Екзогеннi процеси
- •Тема 8. Тектонічні структури. Геологічні карти і розрізи
- •Модуль 2
- •Тема 9. Класифікація підземних вод
- •Тема 10. Хімічний склад і властивості пiдземних вод
- •Тема 11. Рух підземних вод
- •Тема 12. Геологiчна дiяльнiсть підземних вод
- •Тема 13. Режим і баланс ґрунтових вод в районах меліорації земель
- •Тема 14. Методи прогнозів та розрахунків режиму і балансу підземних вод на меліорованих землях
- •Тема 15. Характеристика гідрогеологічних умов зрошуваних районів
- •Тема 16. Характеристика гідрогеологічних умов районів осушення
- •Тема 17. Принципи і методи інженерного гідрогеологічного і гідролого-меліоративного районування геологічного середовища
- •5. Практичні роботи
- •6. Завдання для самостійної роботи
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •7. 1. Контрольна робота
- •7.2. Розрахунково-графічна робота
- •8. Методи навчання
- •9. Методи оцінювання знань
- •10. Розподіл балів, які присвоюються студентам за результатами поточного та підсумкового контролю знань
- •11. Методичне забезпечення дисципліни
- •13. Ресурси в Інтернеті
- •14. Бібліотеки
- •Модуль 1. Загальні відомості про Землю і склад земної кори. Породоутворюючі мінерали та гірські породи. Інженерні ґрунти та їх властивості. Геологічні процеси. Геологiчнi карти I розрiзи
- •Тема 1. Геологія як наука
- •1.1. Галузі геології
- •1.2. Методологія та методи геологічних досліджень
- •Тема 2. Земля як планета. Будова Землі.
- •2.1. Положення Землі в Сонячній системі і Всесвіті
- •2.2. Фізичні поля Землі.
- •2.3. Походження Землі
- •2.4. Форма та розміри Землі
- •2.5. Будова Землі.
- •Тема 3. Породоутворюючі мінерали, їхні властивості
- •3.1. Загальні поняття про мінерали
- •3.2. Фізичні властивості мінералів
- •3.3. Геометричні форми кристалів
- •3.4. Кристалографічні сингонії
- •3..5. Форми мінеральних агрегатів
- •3.6. Хімічний склад та систематика мінералів
- •Практична робота №1 на тему: ’’Систематика мінералів і визначення мінеральних індивидів за фізичними властивостями’’
- •Тема 4. Склад, будова і властивості гірських порід.
- •4. 1. Загальні поняття про гірські породи і іх властивості
- •4.2. Магматичнi породи
- •Лабораторна робота №2 на тему: „Визначення магматичних і метаморфічних гірських порід.”
- •3. Осадовi породи
- •Практична робота №3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”
- •4.4. Метаморфiчнi породи
- •4.5. Вік гірських порід
- •4.6. Геохронологічна (стратиграфічна) шкала
- •Тема 5. Класифікація та властивості інженерних ґрунтів
- •5.1. Водні властивості інженерних ґрунтів
- •Механічні властивості інженерних ґрунтів
- •Щільність та пористість гірських порід, як інженерних ґрунтів
- •Класифікація інженерних ґрунтів за дсту
- •1. Галузь використання
- •3. Визначення
- •4. Загальні положення
- •5. Класифікація
- •Клас природних скельових грунтів
- •2. Клас природних дисперсних грунтів
- •3. Клас природних мерзлих грунтів
- •4. Клас техногенних грунтів
- •Лабораторна робота №6 на тему: ’’Визначення водно-фізичних властивостей грунтів”
- •Тема 6. Ендогеннi процеси
- •6.1. Магматизм
- •6.2. Метаморфізм
- •6..3. Тектонічні рухи
- •Тема 7. Екзогеннi процеси
- •7.1. Вивітрювання
- •7.2. Геологiчна дiяльнiсть вітру
- •7.3. Геологiчна дiяльнiсть поверхневих вод
- •7. 4. Геологiчна дiяльнiсть сил гравітації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Тектонічні структури. Геологiчнi карти I розрiзи
- •8. 1. Основні тектонічні структури земної кори
- •2. Тектонічні структури України
- •8. 3. Складчасті та розривні тектонічні структури
- •8.4. Геологiчнi карти
- •8.5. Геологiчнi розрiзи
- •Практична робота №4 на тему: „Побудова літолого-геологічної карти, легенди і стратиграфічної колонки”
- •Д а н о: індивідуальне завдання (додатки 5-29) та методичні вказівки для побудови геологічної карти по ділянці однієї з областей України.
- •З а в д а н н я: Побудувати літолого-геологічну карту для заданої ділянки однієї з областей України умовні позначення і стратиграфічну колонку до неї.
- •Питання для самоконтролю
- •Підсумковий контроль знань за перший модуль
- •Тести до першого модуля
- •Білети до першого модуля
- •Тема 9 . Класифікація підземних вод
- •9.1. Гідрогеологія як наука про підземні води
- •9.2. Походження пiдземних вод
- •9.3. Види води в мінералах і гірських породах
- •9.4. Фiзичнi властивостi підземних вод
- •9.5. Грунтова волога I верховодка
- •9.6. Грунтовi води
- •9.7. Мiжпластовi води
- •9.8. Трiщиннi (жильнi) води
- •Тема 10. Хiмiчний склад і властивості пiдземних вод
- •Практична робота №5 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Рух підземних вод
- •11.1. Рух води в зонах аерацiї I насичення
- •11.2. Рух пiдземних вод у водоносних пластах. Визначення швидкостi руху пiдземних вод
- •11.3. Сталий I несталий рухи пiдземних вод. Методи моделювання фiльтрацiї
- •4. Розрахунки припливу води до водозабiрних споруд
- •Уявимо собi плоский потiк грунтових вод (мал. 35). Гiдравлiчний градiєнт I в даному випадку дорiвнює
- •11. 5. Методи визначення коефіцієнта фільтрації
- •11.6. Визначення радіусу впливу і водопониження від водозабірних споруд
- •Тема 12. Геологiчна дiяльнiсть пiдземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Режим і баланс ґрунтових вод в районах меліорації земель
- •13.1. Загальні особливості умов формування режиму та балансу ґрунтових вод.
- •13.2. Закономірності формування та типи режиму підземних вод
- •13.3. Окислювально-відновні процеси та мінералоутворення в ґрунтах
- •13.5. Агресивна дія підземних вод, закислення і засолення ґрунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Методи прогнозів та розрахунків режиму і балансу підземних вод на меліорованих землях
- •Завдання прогнозів
- •Статистичні, балансові і гідродинамічні методи прогнозу режиму підземних вод
- •14.3. Рівняння водного балансу підземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Характеристика гідрогеологічних умов зрошуваних районів
- •15. 1. Оцінка гідролого-меліоративного стану масивів зрошення
- •14.2. Формування та особливості іригаційно-грунтових вод
- •15.3. Критичний рівень ґрунтових вод
- •15.4. Меліоративно-гідрогеологічне районування територій зрошення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Характеристика гідрогеологічних умов районів осушення
- •16.1. Оцінка гідролого-меліоративного стану осушуваних районів
- •16.2. Гідрогеологія і процес розвитку болотних масивів
- •16.3. Типи водного живлення болотних масивів осушуваних районів поверхневими і підземними водами. Причини їх надмірного зволоження
- •16.4. Меліоративно-гідрогеологічне районування масивів осушення. Зональність і гідрогеологічний процес процес при осушенні
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 17. Принципи і методи інженерного гідрогеологічного і гідролого-меліоративного районування геологічного середовища
- •17.1. Геологічне середовище і його природній баланс
- •17.2. Оцінка стану геологічного середовища за категоріями складності інженерно-геологічних умов
- •17. 3. Принципи і методи районування територій за геоморфологічними, гідрогеологічними, грунтово-геологічними і гідрологічними факторами.
- •17. 4. Гідрогеологічне районування території України
- •17.3 Класифiкацiя запасiв пiдземних вод
- •17.4. Охорона пiдземних вод вiд виснаження I забруднення
- •Питання для контролю
- •Практична робота №8 на тему: „Побудова карти гідрогеологічного та інженерно-геологічного районування та експлікації”
- •Підсумковий контроль знань за другий модуль
- •Тести до другого змістового модуля
- •Білети до другого модуля
- •Методичні вказівки для виконання практичних робіт Приактична робота №1на тему: ’’Систематика мінералів і визначення мінеральних індивидів за фізичними властивостями’’
- •Практична робота № 3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”
- •Лабораторна робота №7 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»
- •З а в д а н н я: Побудувати літолого-геологічну карту для заданої ділянки однієї з областей України умовні позначення і стратиграфічну колонку до неї. Геолого-лiтологiчна карта
- •Легенда
- •Стратиграфiчна колонка
- •Карта гідроізогіпс
- •Каpта глибин залягання дзеpкала гpунтових вод
- •Практична робота № 8 на тему: „Побудова карти гідрогеологічного та інженерно-геологічного районування та експлікації”
- •Експлiкацiя до карти гідрогеологічного та інженерно-геологiчного районування
- •Завдання і методичні вказівки для виконання контрольної роботи
- •Завдання і методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Оформлення титульної сторінки контрольної і розрахунково-графічної роботи наведеною в додатках 31 - 32. Додатки до практичних, контрольної і розрахунково-графічноїх робіт
- •Iндексацiя та розфарбування генетичних типiв четвертинних вiдкладiв
- •Автономна республіка Крим
- •Закарпатська область
- •Миколаївська область
- •Дані для виконання розрахунково-графічної роботи №17 Рівненська область
- •Дані для виконання розрахунково-графічної роботи №18 Сумська область
- •Тернопільська область
- •Харківська область
- •Чернівецька область
- •Черкаська область
- •Контрольна робота з навчальної дисципліни
- •Та гідрогеологія”
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Комплект екзаменаційних контрольних робіт Контрольна робота №1
- •1.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 2
- •Контрольна робота № 3
- •3.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 4
- •Контрольна робота № 5
- •Контрольна робота № 6
- •Контрольна робота № 7
- •7.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 8
- •8.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 9
- •9.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота №10
- •10.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 11
- •11.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 12
- •Контрольна робота № 13
- •13.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3::
- •Контрольна робота № 14
- •14.2.Практична частина. За даними бурового журналу (таблиця) використовуючи додатки 1-3:
- •Контрольна робота № 15
- •Контрольна робота № 16
- •Контрольна робота № 18
- •Контрольна робота № 19
- •Контрольна робота № 20
- •Контрольна робота № 21
- •Контрольна робота № 23
- •Контрольна робота № 24
- •Інструктивно-методична література
- •13. Ресурси в Інтернеті
- •Термінологічний словник
Тема 9 . Класифікація підземних вод
9.1. Гідрогеологія як наука про підземні води
Г i д р о г е о л о г i я - наука про пiдземнi води (їх походження, умови залягання, закони руху, режим, фiзичнi властивостi i хiмiчний склад, взаємозв’язок з твердими мiнералами, з амосферними та поверхневими водами; їх господарське значення). В гiдрогеологiї видiляють роздiли: 1) загальна гiдрогеологiя, 2) динамiка пiдземних вод, 3) пошуки i розвiдка пiдземних вод, 4) гiдрогеологiя родовищ корисних копалин, 5) регiональна гiдрогеологiя, 6) вчення про мiнеральнi води, 7) меліоративна гідрогеологiя тощо. Але головною метою гiдрогеологiчних дослiджень залишається виявлення нових резервiв питної води. В зв'язку з швидким зростанням чисельностi населення нашої планети проблема запасiв природних вод стає особливо гострою. В рядi районiв вже зараз вiдчувається велика нестача прiсної води, деякi країни iмпортують воду з iнших держав.
За кiлькiстю водних ресурсiв Україна посiдає одне з чiльних мiсць. Однак промисловiсть i населення нашої країни розмiщенi нерiвномiрно, в зв'зку з чим у нас в окремих районах виникають дуже великi потреби в питнiй водi. Таке положення склалось в Донбасi, на пiвднi України, та й в усiх обласних центрах. В Українi до того ж є ряд посушливих районiв з вiдсутнiстю водних ресурсiв або з гострою їх нестачею.
Роль пiдземних вод в життi людини, тварин i рослин винятково велика, в зв'язку з чим значення гiдрогеологiї для народного господарства переоцiнити важко.
В природi вода зустрiчається в складi внутрiшнiх i зовнiшнiх оболонок Землi. До числа зовнiшнiх оболонок вiдносять атмосферу, гiдросферу i бiосферу. Кожна з них займає своє мiсце в просторi i характеризується певним хiмiчним складом i фiзичним станом речовини. Всi зовнiшнi оболонки не лише тiсно пов'язанi мiж собою, але й з земною корою, з якою iснують у взаємодiї.
А т м о с ф е р а - газова оболонка Землi. За спостереженнями з космосу вона красивим блакитним ореолом оточує нашу планету. В верхнiй своїй частинi атмо-сфера дуже розрiджена i поступово переходить в мiжпланетний простiр. В нижнiх шарах вона ущiльнена i насичена парами води та пилом. В життi Землi атмосфера має велике значення. Вона утримує сонячне тепло, в атмосферi формуються погоднi i клiматичнi умови, якi iстотно впливають на режим життя Землi i хiд геологiчних процесiв. В зв'язку з величезною важливiстю атмосфери в життi людини i Землi в цiлому, її вивченню надається багато уваги. Дослiдженням атмосфери займається наука метеорологiя.
Поряд з киснем, вуглекислим газом i азотом в атмосферi присутня i водяна пара, яка складає бiля 4% її маси. В повiтря водяна пара поступає внаслiдок випарову-вання води з поверхнi Землi. Завдяки висхiдним потокам повiтря водяна пара пiдiй-мається в верхнi шари атмосфери i з неї утворюються хмари. Вмiст вологи в атмо-сферi змiнюється в залежностi вiд температури повiтря. Змiни температури викли-кають конденсацiю i сублiмацiю водяних парiв. В першому випадку пара перетворю-ється в краплi рiдкої води, в другому - в снiжинки або кульки льоду. Сублiмацiя водяної пари вiдбувається на великих висотах при температурах -30-40°C.
Дрiбнi краплi води розмiром 2-7 мк утворюють туман i хмари. Тумани форму-ються бiля поверхнi Землi, хмари на висотах 800-4000 м, а iнодi i вище. Повiтряними течiями хмари весь час перемiщуються в рiзних напрямках. Зiштовхуючись з холод-ними або теплими повiтряними течiями, водяна пара конденсується, утворюються дощовi хмари, котрi складаються вже з бiльших крапель (розмiром 10-15 мк). Стаючи важкими, хмари опускаються донизу, при цьому рiст водяних крапель продовжується. Краплi води, досягнувши розмiрiв 100-1000 мк, у виглядi атмосферних опадiв випадають на Землю. Щорiчно над материками випадає бiля 107 тис. км3 води, а над океанами - 410 тис. км3. Кiлькiсть опадiв, що випали в тому чи iншому районi, вимiрюється в мiлiметрах i визначається товщиною шару води, який мiг би утворитись, якщо б рiдкi опади не випаровувались i не просочувались в грунт, а залишались на його поверхнi. Самим дощовим районом Земної кулi є Гавайськi острови в Тихому океанi i район Черапунжi в Iндiї. В останньому щорiчно випадає стiльки води, що на один гектар землi його приходиться 12.5 млн. вiдер (15 000 мм за рiк). Найбiльш посушливi областi пустель Африки (Сахара) i Пiвденної Америки (Чилi, Перу). Кiлькiсть опадiв в пустелях не перевищує 50-200 мм за рiк, але бувають випадки, коли на протязi декiлькох рокiв пiдряд не випадає жодної краплини дощу.
Г і д р о с ф е р а, або водна оболонка Землi, утворена переважно водами морiв i океанiв i частково водами сушi. Не дивлячись на те, що вода в земнiй корi поширена майже повсюди, гiдросфера, на вiдмiну вiд атмосфери, не є суцiльною оболонкою. Cуцiльний шар води, що утворюється Свiтовим океаном, переривається на континентах. За пiдрахунками В. I. Вернадського, гiдросфера мiстить 1.8 млрд. км3 води. З них 1.4 млрд. км3 складають води океаносфери (моря i океани) i бiля 0.4 млрд. км3 - води сушi. Всi види пiдземних вод, що знаходяться нижче поверхнi Землi, складають пiдземну гiдросферу. Вона то i є об'єктом вивчення гiдрогеологiї.
Вода в природі перебуває в безпервному русi, утворюючи так званий к о л о о б е р т в о д и в п р и р о д і. В круговоротi приймають участь води атмосфери, океану i сушi (поверхневi, пiдземнi води i льодовики). Вiн вiдбувається пiд впливом сонячної радiацiї i сил земного тяжiння. Бiльша частина води, що випаровувалась з поверхнi океану, повертається знову в океан у виглядi опадiв, здiйснивши малий колооберт. Залишок водяної пари переноситься на материки, де також випадає у виглядi опадiв. Атмосфернi опади на сушi частково просочуються в глибину, поповнюючи горизонти пiдземних вод, частково стiкають по земнiй поверхнi, утворюючи струмки i рiчки, а частково знову випаровуються. Процес приносу опадiв на Земну поверхню i їх випаровування багаторазово повторюється. Волога, принесена повiтряними потоками на сушу, з часом знову повертається в океан, завершуючи великий колооберт. Деяка частина води, випаровуючись з сушi, переноситься углиб материка, виконуючи внутрiматериковий вологооберт..
Колооберт води в природi, без врахування привносу з космосу і витрат в нього, може бути представленим у виглядi рiвностi:
Zо+Zс=Xо+Xс, (14)
тобто кiлькiсть води, що випаровується з поверхнi морiв i океанiв (Zо) та сушi (Zс), дорiвнює кiлькостi атмосферних опадiв, якi випадають на поверхню морiв та океанiв (Xо) та сушi (Xс).
Пiдземнi води мiстяться в пустотах гiрських порiд. Водовмiщуючими породами (водовмiщуючим пластами) азивають породи, в яких мiстяться пiдземнi води. Частина водовмiщуючого шару, заповнена пiдземною водою (вiд покрiвлi водотриву до рiвня води), називається водоносним горизонтом. У вiдповiдностi з кiлькiстю водоносних горизонтiв розрiзняють: перший водоносний горизонт, другий i т. д., рахуючи зверху донизу. Декiлька водоносних горизонтiв, що вiдносяться до однiєї геологiчної структури, або до одного стратиграфiчного пiдроздiлу, називаються водоносним комплексом.
Вiдомо декiлька класифiкацiй пiдземних вод, в основу яких закладенi рiзнi ознаки. Пiдземнi води, що мiстяться в порах (наприклад в пiщанних породах), називають поровими, в трiщинах - трiщинними. Розрiзняють пiдземнi води i за вiком та походженням водовмiщуючих порiд (наприклад: води четвертинних вiдкладiв, води флювiогляцiальних вiдкладiв тощо). В залежностi вiд гiдравлiчних властивостей, води можуть бути безнапiрними i напiрними. За температурою пiдземнi води подiляють на дуже холоднi (вiд 0 до 4°С), холоднi (вiд 4 до 20°С), теплi (20-37°C), гарячi (37-100°С) i дуже гарячi або перегрiтi (понад 100°С).
Однiєю з найбiльш вдалих є класифiкацiя пiдземних вод, запропонована О. К. Ланге, в якiй за умовами залягання видiляють грунтову вологу, верховодку, грунтовi води, мiжпластовi та трiщиннi.
Водонепроникнi або слабоводопроникнi породи, що пiдстелюють водoносний пласт, називаються водотривкими пластами або водотривами. Водотривом може служити глина, глинистий сланець, нетрiщинувата магматична або iнша порода.
Вивчення підземних вод важливо для практичних цілей будівництва у двох відношеннях: 1) підземні води є важливим джерелом водопостачання; 2) ці води, при високому рівні їхнього залягання, можуть шкідливо впливати на будівництво.
Будівництво на площадках з високим рівнем ґрунтових вод вимагає дорогого дренажу. Тому при плануванні міст і промислових підприємств, відмовляючись від дренажу, частіше застосовують підсипання місцевості.
Глибокі напірні (артезіанські) води є важливим джерелом водопостачання. Нерідко одна шпара таких вод може давати до декількох десятків тисяч кубічних метрів води і задовольнити потреби цілого населеного пункту.