9.2. Походження пiдземних вод

За походженням пiдземнi води подiляються на iнфiльтрацiйнi, конденсацiйнi, седиментацiйнi i ювенiльнi.

I н ф і л ь т р а ц і й н i води утворюються в результатi просочування з по­верхнi Землi атмосферних опадiв i поверхневих вод в пустоти гiрничих порiд. Цi води складають основну частину пiдземних вод, що вмiщують­ся в Земнiй корi. Iнфiльтрацiйне живлення пiдземних вод залежить вiд кiлькостi атмосферних опадiв, випаровування, величини поверхневого стоку та iнших фак­торiв. В рiзних клiматичних зонах значення цих факторiв рiзнi. Так, середнi багаторiчнi рiчнi суми опадiв на територiї України змiнюють­ся вiд 600 мм в зонi Полiсся до 300 мм в степовому Криму. В гiрських районах Карпат i Криму вони сягають 700-1200 мм. На 50% територiї України ви­падає до 500 мм опадiв.

З точки зору iнфiльтрацiї важливе значення мають тепловий режим повiтря i розподiл опадiв на протязi року. В умовах теплого клiмату можлива цiлорiчна iнфiльтрацiя. В районах сезонного промерзання грунтiв iнфiльтрацiя має сезонний, а в зонах розвитку багатолiтньої мерзлоти (за межами України) - короткочасний характер. Опади холод­ного перiоду року (при iнших рiвних умовах) виконують бiльшу роль в живленнi пiдземних вод, нiж опади теплого перiоду, коли випаровуван­ня бiльше. Випаровуванiсть (випаровування з водної поверхнi або з перезволоженого грунту) i випаровування (середня величина фактичного випаровування в даному районi) по територiї України змiнюються в ши­роких межах. Випаровуваннiсть пiдвищується вiд Полiсся до Криму (вiд 450 до 1000 мм/рiк). Фактичне випаровування складає вiд 530 мм на пiв­ночi країни до 350 мм в зонi степу.

Очевидно, що чим бiльше випадає опадiв i чим менша випаровува­нiсть, тим iнтенсивнiше відбувається iнфiльтрацiйне живлення пiдземних вод. Поверхневий стiк являє собою перемiщення води в процесi її кругово­роту в природi в формi стiкання по земнiй поверхнi. Вiн залежить вiд клiмату, рельєфу, геологiчної будови, грунтово-рослинного пок­риву, господарської дiяльностi людини та iнших факторiв. На терито­рiї України величина середнього рiчного рiчкового стоку змiнюється вiд 0.5 до 0.2 л/(с*км²) на рiвнинах до 15-20 л/(с*км²) - в Карпатах. Самий низький середньорiчний стiк рiчок вiдмiченний на територiях Миколаївської, Херсонської областей та степового Криму.

К о н д е н с а ц і й н і води утворюються завдяки конденсацiї водяної пари. Таким чином можуть утворюватись пiдземнi води в тих районах, де опа­ди практично вiдсутнi. Так, в пустелях Середньої Азiї при деннiй температурi 35°С в 1 м³ повiтря утримується бiля 20 г водяної пари. В нiчний час повiтря охолоджується до 15°С, а при такiй темпе-ратурi в ньому може утримуватись лише 12,7 г водяної пари. Рiзниця складає 7,3 г, тобто бiля 1/3 вологи, що мiститься в повiтрi, конденсується i випадає на поверхню Землi у виглядi роси, яка потiм просочується в грунт.

Утворення роси навело на думку про те, що пiдземнi води можуть утворюватись i внаслiдок конденсацiї вологи, яка мiститься в порах i пустотах порiд (так звана пiдземна роса).

Пiдземнi води, якi утворюються завдяки iнфiльтрацiї i конденсацiї, приймають участь в загальному круговоротi води в природi, в зв'язку з чим вони отримали назву вадозних (мандруючих).

С е д и м е н т а ц і й н і води утворюються за рахунок вод тих водойм, в яких вiдбувалось накопичення осадових порiд. Це похованi води, що зберег­лися в глибоких частинах закритих гiдрогеологiчних i нафтогазоносних структур. Вiдрiзняються високою мiнералiзацiєю i викликають iнтерес як сировина для хiмiчної промисловостi та як лiкувальнi мiнеральнi води.

Ю в е н і л ь н і води - це води магматичного i метаморфiчного походжен­ня. Вони утворюються при виверженнi i застиганнi магми, та при метаморфiчних процесах. Одним з прикладів ювенільних вод є води термальних джерел і гейзерів. Останні являють собою періодично діючі фонтани перегрітих підземних вод і пари. Вони поширені в областях сучасної вулканічної активності, зокрема - у відомій Долині гейзерів на півострові Камчатка.