19. Визначити основні засади розвитку архітектурного популізму.

19. ПОПУЛІЗМ – РУХ ДО АРХІТЕКТУРИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА. Урбанізація і міський контекст

Концепція індустріального суспільства, яка сформована у працях американського соціолога Д.Белла, базувалася на наступних положеннях: перехід від виробничої до обслуговуючої економіки, від класового до професіонального поділу суспільства, перехід від орієнтації на максимальний прибуток до якості життя. Ці процеси супроводжувалися тотальною урбанізацією, виникненням інтелектуа­льних технологій, посиленням контролю за їх розвитком; центр виз­начення політики переміщується в університети; фігура менеджера поступово витісняє постать капіталіста; виникає «середній клас» і явище «масової культури».

Критика тотальної урбанізації привела до критики модернізма і сучасного руху в архітектурі, його концептуальних засад. На зміну концептуальному підходу сучасного руху приходить ідеологія контек­стуального підходу контрсучасного руху в архітектурі. Виникають нові ідеї формування міського контексту. Насампе­ред, це ідеї «міста-коллажа» і «міста-бріколлажа» К.Роу, міста як коллажу у просторі і часі К.Лінча, О.Гутнова.

Концепція масової культури, як повсякденної культури урбані­зованого суспільства, як культури масової комунікації стала основою для формування мистецьких течій «pop art». В архітектурі з’явилася теорія, де міське середовище досліджується як інформаційна сис­тема (Р.Мейєр), як палімпсестна структура (текст написаний зверх тексту), як архітектурний кіч т.ін.Складність і еклектизм

Проти спрощеності глобально урбанізованого середовища, на захист позитивних рис еклектизму були спрямовані теоретичні роботи і практика американського архітектора Р.Вентурі та його співробітників. Вони вважали, що архітектура однаково революційна і еволюційна, поряд з довгостроковими програмами повинні існувати короткострокові плани змін, минуле і нове співіснують разом.

прихильність до копіювання зразків над ігноруванням історичних творів. Ці ключові принципи, що пов’язані з переосмисленням модернізму та еклектики ХІХ століття лягли в основу формування нових методів і постмодерніської практики проектування і будівництва в творчих розробках Р.Вентурі, Ч.Мура, Р.Стерна, М.Грейвза. До еклектичних пародій американського популізму слід також віднести витвори представників «популярного машинізма» та їх проекти скляних хмарочосів у вигляді сучасних менгірів та дольменів.

20. Які особливості характеризують творчість Р.Вентурі та Ч.Мура?

20. Проти спрощеності глобально урбанізованого середовища, на захист позитивних рис еклектизму були спрямовані теоретичні роботи і практика американського архітектора Р.Вентурі та його співробітників. Вони вважали, що архітектура однаково революційна і еволюційна, поряд з довгостроковими програмами повинні існувати короткострокові плани змін, минуле і нове співіснують разом.

Спираючись на це і на тенденції масової культури Р.Вентурі у своїй книзі «Складність і протиріччя в архітектурі» (1966р.) сформулював ряд положень, антагоністичних до принципів модернізму і сучасного руху: складність і протирічність проти спрощеності; двозмістовність і напруженість проти прямолінійної ясності; «і те, і інше» замість «чи те, чи інше»; подвійно функціонуючі елементи замість однозначних; гібридні елементи замість чистих; безпорадна життєвість замість очевидної єдності.

Ці принципи доповнювались важливими положеннями, в яких домінувала прихильність до копіювання зразків над ігноруванням історичних творів. Ці ключові принципи, що пов’язані з переосмисленням модернізму та еклектики ХІХ століття лягли в основу формування нових методів і постмодерніської практики проектування і будівництва в творчих розробках Р.Вентурі, Ч.Мура, Р.Стерна, М.Грейвза. До еклектичних пародій американського популізму слід також віднести витвори представників «популярного машинізма» та їх проекти скляних хмарочосів у вигляді сучасних менгірів та дольменів.

У книзі Р.Вентурі і Д.С.Браун «Потворна і буденна архітектура чи декорований сарай» виділено 2 типи архітектурних споруд: так звані, «качки» та «декоровані сараї». У «качках» архітектурні системи простору, конструкції і програми об’єднанні всеохоплюючою символічною формою. У «декорованому сараї» системи простору і конструкція служать програмі, а орнамент використовується незалежно від них. Якщо «качка» свого роду символ, то «декорований сарай» тільки використовує символи як маску.

У цій доктрині протиставлялись театр у Сіднеї Й.Уотсона і маскування рядової стандартної забудови під видатні архітектурні зразки (театралізованість, пародія і сарказм). Відторження не тільки «качок», але й «героїчної та оригінальної архітектури» завдяки «декорованому сараю» - основні засоби популістської архітектури на виставці «Знаки життя: символи в американському місті».

21. Які архітектори приймали участь у формуванні доктрини “партисипації” та “руху до споживача”?

21. Постмодерністська ідеологія і теорія стимулювала і обумовила виникнення нових методів в межах доктрини партисипації – участі споживачів архітектури у проектуванні. На цій основі виникли методи захищаючого інтереси мешканців, так званого, «адвокативного проектування», а також методи співпраці з міськими громадами на всіх етапах обґрунтування проектних рішень.

Методи контекстуалізації простору, сценарізації і театралізації міського, середовища, гібридизації та архітектурного симбіозу вима­гали кардинальних змін у методології та теорії архітектурного проекту­вання, які були притаманні модернізму і сучасному руху і не відповідали духу популізму масової культури і радикальному еклектизму.

22. Які теоретичні положення розробляли представники сучасного раціоналізму?

22. СУЧАСНИЙ РАЦІОНАЛІЗМ – ПОШУК НОВОЇ МОНУМЕНТАЛЬНОСТІ. У межах критики функціоналізму та його ергономічних основ виник новий напрямок у розвитку контрсучасного руху в архітектурі, який отримав назву раціональної архітектури чи неораціоналізму. Цей напрямок очолила група молодих італійських архітекторів «Тенденца» під проводом свого лідера Альдо Россі. У групі працювали такі теоретики і практики, як М.Тафурі, Ф.Пуріні, Л.Термес, В.Греготті, Є.Бонфанті, М.Сколарі.

Передвісниками неораціоналізму вважаються К.Леду, Н.Булле, А.Лоос, Дж.Терраньї.

Концептуальні положення «Тенденци» можна звести до декількох принципів: перенесення акцента від споруди до вулиці чи кварталу і відносна незалежність архітектурної форми від функції; увага до історичних пам’яток; пошук первинних елементів архітектури.

Ці та інші ідеї та принципи архітектури як «безперервного пам’ятника» досліджувались у книжках А.Россі «Архітектура міста»

У своїй творчості А.Россі наслідував такі принципи класичної архітектури, як чиста форма, симетрія, традиційні матеріали, класич­на тектоніка. Він побудував нову типологію, вважаючи, що такі типи об’єктів, як школа, лікарня, тюрма і кладовище є істинним втіленням цінностей архітектури як такої. У своїх роботах А.Россі широко використовував метод аналогій, сутність якого полягала у наслідуванні будівельних традицій.

Багато близьких за змістом ідей «Тенденца» можна прослідкувати в роботах групи молодих американських архітекторів, так званої «Нью-Йорської п’ятірки»

У своїх поглядах архітектори демонстрували прихильність ідеям автономної архітектури, відмежовувалися від принципів функціоналізма; на перших етапах створювали серії житлових будинків, формуючи, так званий «білий світ архітектури». Цей світ формувався під впливом принципів «подвійної структури», «картонної архітектури», пуристичності архітектурних форм, відносної незалежності цих форм від функціонального використання простору.