29. Дати характеристику ”нової типології” а.Россі.

29. Концептуальні положення «Тенденци» (А.Россі) можна звести до декількох принципів: перенесення акцента від споруди до вулиці чи кварталу і відносна незалежність архітектурної форми від функції; увага до історичних пам’яток; пошук первинних елементів архітектури.

Ці та інші ідеї та принципи архітектури як «безперервного пам’ятника» досліджувались у книжках А.Россі «Архітектура міста» (1966р.), Дж.Грассі «Логічна конструкція архітектури» (1967р.), В.Греготті «Територія архітектури» (1966р.), у журналі неораціона­лістів «Contraspazio».

У своїй творчості А.Россі наслідував такі принципи класичної архітектури, як чиста форма, симетрія, традиційні матеріали, класич­на тектоніка. Він побудував нову типологію, вважаючи, що такі типи об’єктів, як школа, лікарня, тюрма і кладовище є істинним втіленням цінностей архітектури як такої. У своїх роботах А.Россі широко використовував метод аналогій, сутність якого полягала у наслідуванні будівельних традицій. Житловий будинок у Галларатезе (1973р.) був посиланням на традиційний міланський прибутковий будинок. Будинок ратуші у Трієсті (1973р.) мав багато спільного з образом тюремної будівлі. Аналогічні принципи використовувались у будівництві школи в Трієсті (1969р.), кладовища у Модені (1971-84р.р.), середньої школи в Броні (1979р.), театру дель Мондо (1979р.).

30. Які житлові комплекси побудувала група «Тальєр де Архітектура»?

30. У роботах «Тальєр де Архітектура» об’єднуються раціоналістичність просторової організації з сюрреалістичним характером зовнішнього вигляду, із зсувом масштабів, із свідомою деформацією звичайних архітектурних форм.

Ці методи і прийоми поряд з використанням традиційних класичних архітектурних споруд і форм, подібних до амфітеатру, тріумфальної арки, віадука, аркади, обеліска, палацу стали основою для проектування житлових і громадських будівель і споруд, для реалізації програм муніципального будівництва, програми «Версаль для народу».

Серед житлових ансамблів, запропонованих для Парижа і невеличких французьких міст, слід відзначити «Озерні аркади» (1974-80р.р.), Палац Абраксас (1979-83р.р.), «Антігона», «Бароккові сходи», «Балкон над містом», «Площа Оксітанії» т.ін.

Основні філософсько-теоретичні засади групи можна узагальнити в положеннях «естетики надмірного». Серед них: використання «загальної теорії відносності мистецтва» (К.Вентос); використання нового художнього мислення в мистецтві після виникнення контрсучасного руху.

Для нового мислення характерно: уподобання надмірного і випадкового; уподобання ускладненого, ефектного і безцільного; звернення до історичних стилів; несприйняття будь-якої поміркованості і нормативності; нове ставлення до техніки; театралізація і ритуалізація повсякдення.

31. У чому особливості розвитку авангардистських ідей початку ХХ століття у творчості сучасних архітекторів?

31. Новий сплеск утопічного мислення мав місце у 60-70р.р. в роботах творчих груп молодих архітекторів, що відносились до європейського авангарду. Серед них англійські, італійські та австрійські групи: «Архігрем», «Суперстудіо», «Архізум», «Хіммельбляу» «Хаузруккер».

аванга́рд = модернизм!!! (фр. Avant-garde — «передовой отряд») — обобщающее название течений в  европейском  искусстве, возникших на рубеже XIX и XX веков, выраженное в полемически-боевой форме. С другой стороны, отмечают его буржуазность и упадочность. Авангард  характеризуется  экспериментальным подходом к художественному  творчеству, выходящим за рамки классическойэстетики, с использованием оригинальных, новаторских средств выражения, подчёркнутым символизмом художественных образов.

Понятие  авангард  эклектично  по своей сути. Этим термином обозначают целый ряд школ и направлений в искусстве, порой имеющих диаметрально противоположную идейную основу.

32. Перелічити основні засади і принципи архітектурного продуктивізму.

32. Продуктивізм, як напрямок в сучасній архітектурі, асимілював у собі ідеї функціоналізму і конструктивізму, універсального простору та інтегрованої інфраструктури. У деяких аспектах цей напрямок виступає як протилежність популізму.

У своїх пошуках продуктивізм спирався на досягнення в архітектурі, які були пов’язані з новими матеріалами і новими технологіями в будівництві і в проектуванні. Архітектурний продуктивізм спирався на ключові просторові ідеї післявоєнної архітектури, серед яких універсальний простір універмагу і лабиринтоподібний простір конторських приміщень «бюроландшафт». Для продуктивізму характерно наявність багатоповерхового галерейного внутрішнього простору та централізація обслуговуючих функцій.

Саме ці ідеї, а також ідеї будинку як «форми виробу», як гігантської форми індустріального дизайну були покладені в основу при розробці проектів «Централ Бехер» в Амстердамі (арх.Г.Херцбергер); фабрики в Суїндоні, конторської будівлі в Іпсуїчі, Сайнсбері – центра в університеті Іст-Англія (арх. Н.Фостер).

У цих та інших проектах та спорудах були сформовані принципи (заповіді, за висловом К.Фремптона) продуктивізму. Серед них найважливішими є:

• недекорований сарай чи ангар (максимально гнучкі споруди галерейного типу);

• інтегрована інфраструктура (інженерне обладнання: електро- і тепло забезпечення, освітлення і вентиляція, кондиціювання, аудіо- і відео системи, комп’ютерізація);

• розподіл конструкцій і обладнання відповідно до канівського принципу розподілу будівель і споруд на обслуговуючі та ті, що обслуговуються;

• формування «продукт-форми»: вираження в архітектурній формі технологічного процесу виробництва і будівництва (оголена конструкція американських мінімалістів, споживацька «шкіра» фасадів та інтер’єрів»);

• «каркас» і «оболонка» як головні виразні засоби формування художнього образу.

Продуктивізм має 2 напрямки розвитку – «оболонку» і «каркас».

Перше спрямування будувалось на розробці пневматичних і тентових конструкцій. Другий напрямок розвитку продуктивізму пов’язаний з формуванням споруд і будівель, художньо-образною основою яких стає конструкція та інфраструктура.

При розробці цих проектів знайшов використання досвід машинобудівного та літакобудівного проектування, методи розрахунків статично невизначених конструкцій т.ін. Це зумовило необхідність формування нової методологічної доктрини архітектурного проектування.