11. Дати характеристику містобудівним утопіям кінця хіх початку хх століть.

12. Утопічні проекти Е.Хоуорда, Т.Гарньє і Сант Еліа, де запропоновано вперше ідеї горизонтального і вертикального функціонального зонування міського простору і формування систем розселення відкрили нові напрямки у розвитку містобудування і архітектури. Завдяки цим роботам з’явилися нові теорії та концепції лінійного міста М.Мілютіна, децентралізованого органічного розвитку міста Е.Саарінена, «Афінська хартія» і «Променисте місто» Ле Корбюзьє, нові міста Л.Гільберсеймера, «Просторове місто» Ф.Райта, екуменополіс К.Доксіадіса.

Ідеї динамічної урбанізації та містобудування продовжила група англійських архітекторів «Архігрем» у пошукових проектах «Штепсельного міста», «Крокуючого міста», «Розчинного міста», де міські функції і форми об’єднувались навколо ідеї створення глобального, максимально технізованого і комп’ютерізова­ного середовища, у якому не існує традиційних меж між містобудівними, архітектурними та дизайнерськими складовими.

Проблема глобального розселення двох типів громад – «кочівників» і «осідлих» - вирішували у своїх пошукових проектах архітектори групи «Суперстудіо», де вони пропонували відповідно 2 типи штучного середовища – «поверхні» і «монументи».

Глобальне розселення і тотальна архітектура стала предметом пошуків російської групи НЕР, у проектах котрої система розселення, поряд з традиційними історичними поселеннями, включала нові міста, так звані, КВАРи і НЕРи, які в сукупності формували «долини» і «басейни» розселення.

К.Доксіадіс у своїй новій науці екістика на основі ідей античного полісу і «гіперболи» М.Ладовського розробив концепцію світового міста екуменополіса, яке, покриваючи урбанізованою оболонкою земну кулю, інтегрувало в собі ди­ на-, мега- і мегалополісні утворення, що складалися із агломерацій і конурбацій міст, вини­каючих без урахування державних кордонів.

Пошук нових форм розселення, в яких освоювалися акваторії морів та океанів, космічний простір, незаселені поверхні земної кулі став основою для архітектурних фантазій групи УРТЕК під керівниц­твом К.Танге, а також майстерні П.Солері, який створив новий напрям у теорії та практиці – архітектурну екологію, чи аркологію.

11. За якими напрямками розвивались середовищні утопії у хх столітті?

13. Особливе місце в пошукових проектах займають середовищні утопії, де акцент зміщується з переважання містобудівних і архітек­турних аспектів до винаходу нових форм предметного оточення людини.

Точно так, як міжнародні виставки у Лондоні та у Парижі, що відбулися в кінці ХІХ на початку ХХ століття, вплинули на розвиток сучасного руху в архітектурі, міжнародні виставки «Експо», міжна­родні бієннале в другій половині ХХ століття стали осередком нових архітектурних і антиархітектурних ідей. Серед них слід виділи­ти: виставки «Експо-67» у Канаді і «Експо-70» в Японії, 4 Міжнародні виставки з дизайну середовища «Візіона», виставка італійського дизайну в Нью-Йорку в 1970 році, Венеціанське бієннале в 1980р., виставка «Урбаніка» в Парижі т.ін.

Хвиля студентських революцій в Європі, міжнародний рух «хіппі», масова культура і реалізація доктрини постіндустріального суспільства – все це та інше стимулювало пошук образів нового середовища людини в роботах молодих архітекторів.

Частина з них (австрійські групи «Хіммельбляу» та «Хауз­руккер») створювали антиархітектурні, дизайнерські проекти та експериментальні моделі мобільного середовища; проекти індивіду­альних засобів комунікації та ізоляції (окуляри, шоломи, скафандри), які могли би замінити архітектуру як таку. До таких експеримента­льних проектів відноситься індивідуальна капсула на двох у рюкзаку «Жовте серце», житлове середовище «Вілла Роза» т.ін.

Ці та подібні проекти демонструвалися на багатьох міжнарод­них виставках. Серед них слід відмітити виставку італійського дизай­ну, що відбулася у 1970р. у Нью-Йорку. На цій виставці демонстру­валися також антиархітектурні утопічні пропозиції, де традиційний архітектурно-дизайнерський простір підмінювався віртуальним простором, сформованим аудіо-візуальними системами і дією слабких наркотиків.

Серія з чотирьох виставок під назвою «Візіона», яка була про­ведена концерном «Бауер», започаткувала творчі пошуки і експери­менти над предметним оточенням людини, які здійснювались під ке­рівництвом провідних дизайнерів Дж.Коломбо, О.Мурга, Дж.Пентона т.ін.