26. Розкрити творче кредо групи «Тальєр де Архітектура».

26. У 1960 р. група молодих людей, серед яких були архітектор, поет, актриса, робітник, математик, письменник і філософ об’єдналися у «Тальєр де Архітектура», творчість якої мала соціалістичну спрямованість. У роботах «Тальєр де Архітектура» об’єднуються раціоналістичність просторової організації з сюрреалістичним характером зовнішнього вигляду, із зсувом масштабів, із свідомою деформацією звичайних архітектурних форм.

Ці методи і прийоми поряд з використанням традиційних класичних архітектурних споруд і форм, подібних до амфітеатру, тріумфальної арки, віадука, аркади, обеліска, палацу стали основою для проектування житлових і громадських будівель і споруд, для реалізації програм муніципального будівництва, програми «Версаль для народу».

Серед житлових ансамблів, запропонованих для Парижа і невеличких французьких міст, слід відзначити «Озерні аркади» (1974-80р.р.), Палац Абраксас (1979-83р.р.), «Антігона», «Бароккові сходи», «Балкон над містом», «Площа Оксітанії» т.ін.

Основні філософсько-теоретичні засади групи можна узагальнити в положеннях «естетики надмірного». Серед них: використання «загальної теорії відносності мистецтва» (К.Вентос); використання нового художнього мислення в мистецтві після виникнення контрсучасного руху.

Для нового мислення характерно: уподобання надмірного і випадкового; уподобання ускладненого, ефектного і безцільного; звернення до історичних стилів; несприйняття будь-якої поміркованості і нормативності; нове ставлення до техніки; театралізація і ритуалізація повсякдення.

27. До чого була спрямована творчість і громадська діяльність р. Бофілла?

27. У 1960 р. група молодих людей, серед яких були архітектор, поет, актриса, робітник, математик, письменник і філософ об’єдналися у «Тальєр де Архітектура», творчість якої мала соціалістичну спрямованість. У роботах «Тальєр де Архітектура» об’єднуються раціоналістичність просторової організації з сюрреалістичним характером зовнішнього вигляду, із зсувом масштабів, із свідомою деформацією звичайних архітектурних форм.

Ці методи і прийоми поряд з використанням традиційних класичних архітектурних споруд і форм, подібних до амфітеатру, тріумфальної арки, віадука, аркади, обеліска, палацу стали основою для проектування житлових і громадських будівель і споруд, для реалізації програм муніципального будівництва, програми «Версаль для народу».

Серед житлових ансамблів, запропонованих для Парижа і невеличких французьких міст, слід відзначити «Озерні аркади» (1974-80р.р.), Палац Абраксас (1979-83р.р.), «Антігона», «Бароккові сходи», «Балкон над містом», «Площа Оксітанії» т.ін.

Основні філософсько-теоретичні засади групи можна узагальнити в положеннях «естетики надмірного». Серед них: використання «загальної теорії відносності мистецтва» (К.Вентос); використання нового художнього мислення в мистецтві після виникнення контрсучасного руху.

Для нового мислення характерно: уподобання надмірного і випадкового; уподобання ускладненого, ефектного і безцільного; звернення до історичних стилів; несприйняття будь-якої поміркованості і нормативності; нове ставлення до техніки; театралізація і ритуалізація повсякдення.

28. Які послідовники концепції раціоналізму “Тенденца” працювали в Європі?

28. Послідовники раціоналізму працювали в країнах Європи, в Японії. Серед найбільш відомих послідовників були М.Унгерс і Й.Кляйхус (Німеччина), Е.Сіріані (Франція). Багато близьких за змістом ідей «Тенденца» можна прослідкувати в роботах групи молодих американських архітекторів, так званої «Нью-Йорської п’ятірки»