13. Дати загальну характеристику пошуковим проектам групи “Архігрем”.

14. По всьому світі виникали творчі групи, які мали власні уявлення про новації в архітектурі. Серед них англійська група «Архігрем». В утопічних і пошукових проектах цієї групи закладалися філософські та теоретичні засади нових напрямків, течій і стилів сучасної архітектури, таких як популізм і продуктивізм, «хай-тек» і постмодернізм, неокласицизм і неораціоналізм.

Витоки усіх цих напрямків, течій і стилів формувались у теоріях постіндустріального та інформаційного суспільства, співвідносилися з новою філософією постмодернізму, головними засадами якої були плюралізм і нова еклектика.

Ідеї динамічної урбанізації та містобудування продовжила за М.Мілютіним, Е.Сааріненим, Ле Корбюзьє і Ф.Райтом група англійських архітекторів «Архігрем» у пошукових проектах «Штепсельного міста», «Крокуючого міста», «Розчинного міста», де міські функції і форми об’єднувались навколо ідеї створення глобального, максимально технізованого і комп’ютерізова­ного середовища, у якому не існує традиційних меж між містобудівними, архітектурними та дизайнерськими складовими.

13. Які ідеї декларували у своїх роботах представники віденського авангарду 60-70 р.Р. Хх століття?

15. Новий сплеск утопічного мислення мав місце у 60-70р.р. в роботах творчих груп молодих архітекторів, що відносились до європейського авангарду. Серед них англійські, італійські та австрійські групи: «Архігрем», «Суперстудіо», «Архізум», «Хіммельбляу» «Хаузруккер».

аванга́рд = модернизм!!! (фр. Avant-garde — «передовой отряд») — обобщающее название течений в европейском искусстве, возникших на рубеже XIX и XX веков, выраженное в полемически-боевой форме. С другой стороны, отмечают его буржуазность и упадочность Авангард  характеризуется экспериментальным подходом к художественному  творчеству, выходящим за рамки классической эстетики, с использованием оригинальных, новаторских средств выражения, подчёркнутым  символизмом  художественных образов. Понятие авангард  эклектично по своей сути. Этим термином обозначают целый ряд школ и направлений в искусстве, порой имеющих диаметрально противоположную идейную основу.

16. Розкрити зміст пошукових проектів архітектурних груп «Хіммельбляу» і «Хаузруккер».

16. Хвиля студентських революцій в Європі, міжнародний рух «хіппі», масова культура і реалізація доктрини постіндустріального суспільства – все це та інше стимулювало пошук образів нового середовища людини в роботах молодих архітекторів.

Частина з них (австрійські групи «Хіммельбляу» та «Хауз­руккер») створювали антиархітектурні, дизайнерські проекти та експериментальні моделі мобільного середовища; проекти індивіду­альних засобів комунікації та ізоляції (окуляри, шоломи, скафандри), які могли би замінити архітектуру як таку. До таких експеримента­льних проектів відноситься індивідуальна капсула на двох у рюкзаку «Жовте серце», житлове середовище «Вілла Роза» т.ін.

17. Які концепції були реалізовано у міжнародних виставках “Візіона”?

17. Серія з чотирьох виставок під назвою «Візіона», яка була про­ведена концерном «Бауер», започаткувала творчі пошуки і експери­менти над предметним оточенням людини, які здійснювались під ке­рівництвом провідних дизайнерів Дж.Коломбо, О.Мурга, Дж.Пентона т.ін..

Точно так, як міжнародні виставки у Лондоні та у Парижі, що відбулися в кінці ХІХ на початку ХХ століття, вплинули на розвиток сучасного руху в архітектурі, міжнародні виставки з дизайну середовища «Візіона».

18. Дати загальну характеристику архітектури постіндустріального суспільства.

18. Концепція індустріального суспільства, яка сформована у працях американського соціолога Д.Белла, базувалася на наступних положеннях: перехід від виробничої до обслуговуючої економіки, від класового до професіонального поділу суспільства, перехід від орієнтації на максимальний прибуток до якості життя. Ці процеси супроводжувалися тотальною урбанізацією, виникненням інтелектуа­льних технологій, посиленням контролю за їх розвитком; центр виз­начення політики переміщується в університети; фігура менеджера поступово витісняє постать капіталіста; виникає «середній клас» і явище «масової культури».

Критика тотальної урбанізації привела до критики модернізма і сучасного руху в архітектурі, його концептуальних засад. На зміну концептуальному підходу сучасного руху приходить ідеологія контек­стуального підходу контрсучасного руху в архітектурі. Виникають нові ідеї формування міського контексту. Насампе­ред, це ідеї «міста-коллажа» і «міста-бріколлажа» К.Роу, міста як коллажу у просторі і часі К.Лінча, О.Гутнова.